Теоретичні питання

1. Граматика – розділ науки про мову. Предмет граматики. Граматична категорія, граматичне значення, граматична форма. Типи граматичних категорій.

2. Лексичне і граматичне значення.

3. Способи й засоби вираження граматичного значення.

4. Частини мови й принципи їх виділення. Лексико-граматичні розряди (категорії).

5. Перехідні явища в системі частин мови.

6. Словосполучення як одиниця синтаксису. Типи словосполучень. Синтагма.

7. Синтаксичні (граматичні) зв’язки і семантико-синтаксичні відношення.

8. Речення як основна одиниця синтаксису, його основні ознаки. Актуальне членування речення. Типи речень.

9. Частини мови і члени речення.

10. Текст.

11. Типологічна класифікація мов.

12. Морфологічний і синтаксичний аналізи.

Література

1. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К. 1974.– С. 175-183, 194-196, 206-234.

2. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 97-104, 257-265, 297-319.

3. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 262-274, 280-332.

4. Головин б.И. Введение в языкознание. – м., 1983. – с. 99-101, 101-110, 135-150, 186-188.

5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М. , 1979 – С. 205-211, 214-219, 227-232, 236-247, 250-259.

Завдання

І. Опрацювати матеріал лекції та рекомендованої літератури.

ІІ. Дібрати приклади слів для ілюстрації теоретичних положень теми.

ІІІ. З посібника “Доленко М.Т. Вступ до мовознавства. Збірник вправ і завдань. – С. 131, 149-150” виконати такі вправи: 317, 318, 363.

ІV. Визначити частиномовну належність та синтаксичну функцію (графічно) кожного слова в поданих реченнях. Виконати повний синтаксичний аналіз 4 і 5 речень та морфологічний аналіз слів, ужитих у цих реченнях.

1. Людина – найцінніше з усього, що є у світі.

2. Бери хліб із землі, а не в когось із рота.

3. Слова, від яких самому неприємно, тримай при собі.

4. Хто каже, що знає все, той не знає нічого.

5. Ніхто любив мене, вітав, і я хилився ні до кого, блукав собі, молився Богу...

6. Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі з нашої України.

7. Мені стояло в пам’яті роками, як ми тоді не відали про те, чому старий тремтячими руками ловив секунди крильце золоте.

8. Природа виправляє свої помилки, усуваючи їхніх багатьох носіїв.

V. Визначити тип граматичної форми, граматичне значення та спосіб його вираження.

Буду співати, дочка, медаль, сумують, рукам, веселий, ми, мило, но′ги – ноги′, водиш – воджу, небо – небеса, на майдані, сказав би, хай працює, більш яскравий, гарний – кращий, я – ми, він – його, киянин – киян, говориш-говориш, великий-превеликий.

Зразок: сказав би – аналітична граматична форма, аналітичний спосіб вираження граматичного значення за допомогою службового слова – частки би, що в українській мові служить для творення (і вираження) умовного способу (або: сказав би – аналітична граматична форма, граматичне значення умовного способу дієслова виражається аналітичним способом за допомогою службового слова – частки би, що знаходиться за межами слова).

Схема аналізу простого речення

1. Тип речення за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.

2. Тип речення за емоційно-експресивним забарвленням: окличне: розповідно-окличне, питально-окличне, спонукально-окличне; неокличне.

3. Тип речення за характером вираженого ставлення до дійсності (за модальністю): стверджувальне; заперечне: загальнозаперечне, частковозаперечне; стверджувально-заперечне (заперечно-стверджувальне), якщо за цією ознакою предикативні частини різнотипні.

4. Тип речення за будовою (кількістю предикативних частин): просте, складне.

5. Тип речення за складом граматичної основи: двоскладне, односкладне: означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, номінативне, генітивне, вокативне.

6. Тип речення за поширеністю: поширене, непоширене.

7. Тип речення за наявністю (відсутністю) необхідних членів для розкриття його змісту: повне, неповне: контекстуальне, ситуативне, еліптичне; приєднувальна конструкція; парцельоване.

8. Тип речення за ускладнювальними компонентами: ускладнене (засоби ускладнення: однорідні члени речення, відокремлені другорядні члени речення, вставні та вставлені компоненти, уточнювальні елементи, звертання), неускладнене.

9. Аналіз членів речення й способів їх вираження.

10. Визначення типу синтаксичного зв’язку та семантико-синтаксичних відношень між словами в реченні.

11. Пояснення розділових знаків.