Теоретичні питання

1. Морфеміка – розділ науки про мову. Предмет морфеміки.

2. Поняття морфеми. Типи морфем. Типи значення морфем (речове, дериваційне, реляційне). Морфемна структура слова. Основа слова і закінчення.

3. Типи слів за морфемним членуванням.

4. Історичні зміни в морфемній структурі слова (опрощення, перерозклад, ускладнення, декореляція).

5. Явище багатозначності, полісемії, омонімії в морфеміці.

6. Словотвір як розділ науки про мову. Поняття про твірну основу й словотворчий формант.

7. Словотвірний тип, словотвірне значення, словотвірне гніздо.

8. Способи словотворення (морфологічні, неморфологічні).

9. Морфемний і словотвірний аналіз слова.

Література

1. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К. 1974.– С. 183-205.

2. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. – к., 2006. – с. 265-277, 287-297.

3. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к., 2000. – с. 275-280.

4. Головин б.И. Введение в языкознание. – м., 1983. – с. 90-94.

5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М. , 1979 – С. 235-239.

6. Ніколашина Т.І. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфологія. Навчально-методичний посібник. – Полтава, 2005. – С. 10,11; 20,21.

7. Полюга Л.М. Словник українських морфем. – Львів, 2001 – 448 с.

Завдання

І. Опрацювати матеріал лекції та рекомендованої літератури.

ІІ. Дібрати приклади слів для ілюстрації теоретичних положень теми.

ІІІ. З посібника “Ніколашина Т.І. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфологія. Навчально-методичний посібник. – Полтава, 2005. – С. 10, 11; 20, 21” переписати схеми морфемного і словотвірного аналізів.

ІV. Виконати морфемний і словотвірний аналізи слова, попередньо засвоївши інформацію про їх сутність, (с. 37, 44), і вправи з посібника “Лінгвістичний аналіз: Практикум. Навчальний посібник (За ред. Г.Р. Передрій)”: 69 (В-І, ІІ) (с. 38); 70 (В-І) (с. 39); 71 (В-І) (с. 39); 73 (В-І: спікся, по-школярському, поназбирувалося, самозаохочення, В-ІІ: п’ятистам) (с. 39,40); тести (1-15) (с. 40-42); 76 (В-І) (с. 44); 78 (В-І) (с. 45); 81 (В-І: колоситься, відтворивши, В-ІІ: беззаконно, відновлений, обезбарвимо) (с. 46); тести (1-16) (с. 46-49).

Зразок морфемного аналізу слова

Міжгір’я – міжгір’[jа].

Однокореневі слова: Одноструктурні слова:

гора, міжнародний,

гірка, межиріччя,

гірський, пір’[jа].

гірник.

Міжгір’[j-] – основа, похідна (складна, афіксальна – членується на морфеми), з вільним коренем, закрита, м’яка; -гір- – корінь, аломорф – -гор-, вільний; між- – префікс, аломорф – межи-, словотворчий, продуктивний, поширений, має значення “предмет, який знаходиться в просторі, обмеженому якимись двома предметами”; [-j-] – суфікс, словотворчий, продуктивний, поширений, має значення “сукупність певних предметів”; [-а] – закінчення, виражає граматичні значення іменника: середній рід, називний відмінок, однина.

Зразок словотвірного аналізу слова

Прадідівський ← прадідів.

У мотивованому слові прадідівський основа прадідівськ- – похідна, бо членується на морфеми (префікс пра-, корінь -дід-, суфікси -ів-, -ськ-). Твірна основа – прикметникова. Словотворчий формант – суфікс -ськ-. Спосіб творення – морфологічний, суфіксальний.

Практичне заняття № 13, 14, 15

Граматика

Мета: засвоїти основні поняття граматики, виробити навички морфологічного та синтаксичного аналізу.

Студент повинен знати:

- основні поняття граматики, їх визначення;

- способи й засоби вираження граматичних значень;

- визначення частин мови;

- особливості перехідних явищ у системі частин мови;

- типологічну класифікацію мов;

- визначення основних синтаксичних одиниць, їхні ознаки.

Студент повинен уміти:

- визначати лексичне й граматичне значення в слові;

- розмежовувати способи вираження граматичного значення, визначати спосіб вираження граматичного значення;

- виконувати морфологічний і синтаксичний аналіз.

Терміни: граматика, граматична категорія, граматичне значення, граматична форма, лексичне значення, дериваційні граматичні значення, реляційні граматичні значення, модальні граматичні значення, спосіб вираження граматичного значення, засіб вираження граматичного значення, лексико-граматичні розряди (категорії), частини мови, самостійні частини мови, службові частини мови, іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник, частка, прийменник, сполучник, вигук, субстантивація, ад’єктивація, прономіналізація, вербалізація, препозиціоналізація, нумералізація, адвербіалізація, кон’юнкціоналізація, партикуляція, інтер’єктивація, типологічна класифікація мов, аглютинативні мови, флективні мови, ізолюючі (кореневі) мови, інкорпоруючі (полісинтетичні) мови, номінативний тип мов, ергативний тип мов, активний тип мов, словосполучення, синтагма, речення, предикативність, модальність, категорія синтаксичного способу, категорія синтаксичного часу, актуальне членування речення, тема, рема, граматичне членування речення, член речення, висловлення, текст, дискурс, синтаксичний (граматичний) зв’язок, семантико-синтаксичні відношення, просте речення, складне речення.