- •Про авторів
- •Розподіл балів за модульно-рейтинговою системою контролю знань студента з дисципліни „Хімія”
- •Розподіл балів при оцінюванні модульних контрольних робіт
- •Запам’ятайте!
- •Основні хімічні поняття
- •Систематика реакцій за ознакою зміни числа вихідних і кінцевих речовин (продуктів реакції)
- •Одержання оксидів
- •1. Взаємодія простих речовин із киснем:
- •2. Взаємодія складних речовин із киснем:
- •Хімічні властивості оксидів
- •Класифікація кислот
- •Одержання кислот
- •Хімічні властивості кислот
- •Класифікація основ
- •Одержання нерозчинних основ
- •Одержання розчинних основ
- •Хімічні властивості основ
- •Класифікація солей
- •Одержання середніх солей
- •Хімічні властивості середніх солей
- •Одержання кислих солей
- •Хімічні властивості кислих солей
- •Одержання основних солей
- •Хімічні властивості основних солей
- •Основні положення координаційної теорії Вернера (1893 р.)
- •Назви аніонів і лігандів
- •Завдання для самоконтролю
- •Молярні маси еквівалентів складних речовин
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Основні принципи розподілу електронів в атомі
- •Розділ 1.4. Періодичний закон I періодична система елементів д. I. Менделєєва
- •Періодичність зміни хімічних та фізичних властивостей елементів
- •Розділ 1.5. Хімічний зв’язок і будова молекул
- •1.5.1. Ковалентний зв’язок
- •1.5.2. Здатність молекул до поляризації
- •1.5.3. Йонний зв’язок
- •1.5.4. Металічний зв’язок
- •1.5.5. Міжмолекулярна взаємодія
- •1.5.6. Водневий зв’язок
- •Розділ 1.6. Кристалічний стан речовин і типи кристалічних ґраток
- •Типи кристалічних ґраток
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 1
- •Модуль 2. Закономірності перебігу хімічних процесів
- •Розділ 2.1. Хімічна термодинаміка
- •2.1.1. Основні поняття хімічної термодинаміки
- •2.1.2. Перший закон термодинаміки та його застосування до хімічних процесів
- •2.1.3. Термохімія. Закон Гесса та наслідки з нього
- •2.1.4. Другий закон термодинаміки. Зміна ентропії та енергії Гіббса як критерії напрямленості процесу та стану рівноваги
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Хід роботи
- •Розділ 2.2. Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага
- •2.2.1. Основні положення і поняття швидкості хімічних реакцій
- •2.2.2. Вплив концентрації реагуючих речовин на швидкість реакцій
- •2.2.3. Вплив природи реагуючих речовин і температури на швидкість реакцій
- •2.2.4. Каталіз
- •2.2.5. Хімічна рівновага
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 2
- •Модуль 3. Розчини
- •Розділ 3.1. Уявлення про дисперсні системи і розчини
- •Розділ 3.2. Фізико-хімічні властивості розбавлених розчинів неелектролітів
- •3.2.1. Осмос і осмотичний тиск
- •3.2.2. Тиск насиченої пари розчинів
- •3.2.3. Температури кипіння і замерзання розчинів
- •Розділ 3.3. Розчини електролітів
- •3.3.1. Теорія електролітичної дисоціації
- •Фізико-хімічні властивості розчинів електролітів
- •3.3.2. Йонні реакції в розчинах електролітів
- •3.3.3. Добуток розчинності малорозчинних речовин
- •3.3.4. Йонний добуток води. Водневий показник як кількісна характеристика кислотності-основності розчинів
- •3.3.5. Гідроліз солей
- •Зміщення рівноваги гідролізу
- •3.3.6. Твердість води та способи її усунення
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Приклад 3. Розчин, який містить 8 г деякої речовини в 100 г бензену, кипить при 82,80с, тоді як чистий бензен кипить при 80,2 0с. Визначте молярну масу розчиненої речовини. Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 3
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 3
- •Модуль 4. Окисно-відновні реакції та електрохімічні процеси
- •Розділ 4.1. Окисно-відновні реакції
- •Розрахунок ступеня окиснення
- •Найважливіші окисники й відновники
- •Класифікація окисно-відновних реакцій
- •1. Міжмолекулярні окисно-відновні реакції. Окисник і відновник знаходяться в різних речовинах; обмін електронами в цих реакціях відбувається між різними атомами чи молекулами:
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Розділ 4.2. Електрохімічні процеси
- •4.2.1. Електрохімічні поняття. Електродний потенціал
- •4.2.2. Хімічні джерела електричної енергії
- •4.2.2.1. Гальванічні елементи
- •4.2.2.2. Акумулятори
- •4.2.2.3. Паливні елементи
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 4
- •Розділ 4.3. Електроліз
- •Електроліз водних розчинів
- •Основні напрями застосування електролізу
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 5 Досліди до теми: Електроліз розчинів. Акумулятори
- •Розділ 4.4. Корозія металів. Методи захисту від корозії
- •Значення фактора Піллінга-Бедвордса для деяких металів
- •Захист металів від корозії
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 6 Досліди до теми: Корозія металів. Методи захисту від корозії
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 4
- •Модуль 5. Конструкційні матеріали
- •Розділ 5.1. Неметалеві конструкційні матеріали Полімерні матеріали
- •Матеріали неорганічного походження
- •Розділ 5.2. Металеві конструкційні матеріали
- •5.2.1. Легкі конструкційні метали
- •5.2.2. Метали родин феруму й купруму
- •5.2.3. Металічні сплави
- •Вуглецеві сталі
- •Леговані сталі
- •Основні леговані елементи та їх
- •Сплави на основі кольорових металів
- •Розв’язання типових задач і вправ
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для модульної контрольної роботи № 5
- •Хімія та екологія
- •Основні позначення і скорочення
- •Основні формули та закони
- •Питання до екзамену
- •Тест-тренінг (підготовка до екзамену)
- •Відповіді на тест-тренінг
- •Додатки
- •Розповсюджені назви деяких неорганічних речовин
- •Взаємозв’язок між квантовими числами та структурні одиниці електронних формул атомів елементів (рівні, підрівні й атомні орбіталі – ао)
- •Електронегативності деяких елементів за л.Полінгом
- •Розчинність кислот, основ і солей у воді
- •Стандартні електродні потенціали металів у водних розчинах
- •Стандартні окисно-відновні потенціали деяких окисно-відновних систем у водних розчинах
- •Найважливіші одиниці системи сі та їх співвідношення з одиницями інших систем
- •Найважливіші фізико-хімічні константи
- •Взаємодія сульфатної кислоти (h2so4) з металами
- •Використана та рекомендована література
- •Предметний покажчик
- •73008, Україна, м.Херсон, Бериславське шосе, 24
Одержання розчинних основ
1. Взаємодія активних металів (лужних і лужноземельних) з водою: 2Na + 2H2O = 2NaOH + H2↑;
Ca + 2H2O = Ca(OH)2 + H2↑.
2. Взаємодія оксидів активних металів з водою:
BaO + H2O = Ba(OH)2.
3. Електроліз водних розчинів солей:
2NaCl + 2H2O = 2NaOH + H2↑ + Cl2↑.
Таблиця 1.4
Хімічні властивості основ
Розчинні основи |
Нерозчинні основи |
|
|
2KOH + CO2 = K2CO3+ H2O; KOH + CO2 = KHCO3 |
–– |
|
|
NaOH + HNO3 = NaNO3 + H2O |
Cu(OH)2+2HCl = CuCl2 + 2H2O |
|
|
Ba(OH)2 + K2SO4 = 2KOH + BaSO4↓; 3KOH + Fe(NO3)3 = Fe(OH)3↓+3KNO3 |
–– |
|
|
–– |
Cu(OH)2 CuO + H2O |
Існують гідроксиди, які здатні вступати у взаємодію, і утворювати солі не тільки з кислотами, але й з основами. Такі гідроксиди називаються амфотерні. Прикладом можуть бути Al(OH)3, Zn(OH)2, Cr(OH)3, Be(OH)2, Ge(OH)2, Рb(OH)2. Хімічні властивості амфотерних гідроксидів представлені у табл. 1.5. Явище амфотерності пояснюється тим, що в молекулах амфотерних електролітів (ROH) міцність зв’язку між металом і Оксигеном незначно відрізняється від міцності зв’язку між Оксигеном і Гідрогеном. Дисоціація таких молекул можлива за місцем обох зв’язків:
R+ + OH– ⇄ ROH ⇄ H+ + RO–, де R – метал.
основа кислота
Таблиця 1.5
Хімічні властивості амфотерних гідроксидів
Основні |
Кислотні |
Zn(OH)2 + 2НCl = ZnCl2 + 2H2O цинк хлорид
2Al(OH)3+3Н2SO4 =Al2(SO4)3 +6H2O алюміній сульфат |
при сплавленні: Zn(OH)2 +2КOH = К2ZnO2 + 2H2O; калій цинкат Al(OH)3 + NaOH = NaAlO2 + 2H2O натрій метаалюмінат |
у розчинах: Al(OH)3 + 3NaOH = Na3[Al(OΗ)6] натрій гексагідроксоалюмінат |
Солі – складні речовини, що складаються з атомів металу та кислотних залишків (табл. 1.6). З точки зору теорії електролітичної дисоціації солі – електроліти, які при дисоціації утворюють катіони металів (або групу NH4+) і аніони кислотних залишків.
Наприклад: NaCl ⇄ Na++Cl– .
Таблиця 1.6
Класифікація солей
Солі |
Приклад |
Назва |
Середні |
Na2SO4 |
натрій сульфат |
Кислі |
NaHCO3 |
натрій гідрогенкарбонат |
Основні
|
Fe(OH)2Cl CaOCl2 |
ферум (ІІІ) дигідроксид хлорид кальцій оксид хлорид |
Подвійні |
KAl(SO4)2 |
алюміній калій дисульфат |
Комплексні |
[Ag(NH3)2]Br |
діаміноаргентум бромід |
Середні солі (нормальні) – продукти повного заміщення атомів Гідрогену у кислотах на атоми металу, або гідроксидних груп в основах на кислотні залишки. При дисоціації утворюють катіони металу (або NH4+) і аніони кислотного залишку:
Na2SO4
⇄
2Na+
+ SO
.
