Тема 9. Ревізія розрахункових і кредитних операцій

1. Завдання і джерела ревізії розрахункових і кредитних операцій.

2. Ревізія розрахунків з дебіторами і кредиторами.

3. Ревізія розрахунків з підзвітнім особами .

4. Ревізія розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами.

5. Ревізія операцій по претензіях і відшкодуванню матеріальних витрат.

6. Ревізія кредитних операцій.

1. Завдання і джерела ревізії розрахункових і кредитних операцій

Важливу ділянку економічної роботи підприємства становлять розрахункові і кредитні операції, від своєчасності і правильності проведення яких залежить виконання планів реалізації продукції і прибутку, прискорення оборотності коштів, мобілізації коштів і спрямування їх на покриття виробничих та інших затрат. Підприємства систематично ведуть розрахунки з постачальниками, покупцями, кредиторами, а також операції з отримання, використання та погашення кредитів. Вся ця діяльність і є об’єктом комплексної ревізії. Мета та основні завдання ревізії розрахункових і кредитних операцій представлені на рис.1.

Мета ревізії розрахункових і кредитних операцій полягає у перевірці достовірності їх відображення в обліку та звітності

Рис.1. Мета і завдання ревізії розрахункових і кредитних операцій

Джерелами ревізії є:

1) завдання із зниження дебіторської і кредиторської заборгованості;

2) розрахунки сум платежів в бюджет;

3) заявки на виділення лімітів кредитування;

4) первинні документи з оформлення розрахункових операцій;

5) матеріали інвентаризації;

6) розрахункові відомості;

7) облікові регістри по рахунках № 36, 37, 63, 64, 65, 66, 67, 68;

8) Головна книга, Баланс.

Об’єктами ревізії розрахункових та кредитних операцій є насамперед використання коштів під час розрахунків та їх облік. Під час здійснення ревізії цих операцій важливе значення необхідно приділити використанню облікової інформації (об’єкту ревізії), зокрема використанню коштів при:

1. Розрахунках з бюджетом та нарахованими доходами;

2. Розрахунках з дебіторами та кредиторами;

3. Розрахунках з постачальниками та покупцями;

4. Розрахунках за відшкодуванню завданих збитків та претензіях;

5. Внутрішньогосподарських розрахунках.

Також важливу увагу, при здійсненні ревізії розрахункових та кредитних операцій, необхідно приділити вибору методичних прийомів, основні з яких є:

1. Інвентаризація, вибіркове та суцільне спостереження;

2. Нормативно-правове регулювання (перевірка законності розрахункових операцій);

3. Службове розслідування;

4. Інформаційне моделювання;

5. Зустрічна перевірка;

6. Взаємний контроль операцій;

7. Зіставлення документів з обліковими регістрами;

8. Логічна перевірка розрахункових журналів;

9. Економічний прогнозний та логічний аналіз.

2. Ревізія розрахунків з дебіторами і кредиторами

Першочерговим етапом здійснення ревізії дебіторської і кредиторської заборгованості є перевірка реальності, достовірності і законності розрахункових операцій та правильності їх відображення на відповідних рахунках і субрахунках бухгалтерського обліку. Необхідно вивчити динаміку зміни і величини залишків заборгованості за окремими місяцями на підставі балансу, облікових реєстрів аналітичного обліку (відомостей, журналів). Значні суми залишків заборгованостей, зростання або їх тривалий термін є сигналом для суцільної ґрунтовної перевірки за суттю і змістом. Зменшення заборгованості може виникати внаслідок необґрунтованого її списання, як безнадійної, замість того, щоб здійснити заходи щодо своєчасного стягненню боргів. Ревізія з’ясовує причини і періоди виникнення заборгованості, визначає відповідних осіб, встановлює реальність заборгованості і заходи, які вживає підприємство для її стягнення. Реальність заборгованості перевіряється зіставленням дати виникнення і строку позовної давності, а також наявністю документів, які засвідчують дані її інвентаризації.

Наявність дебіторської та кредиторської заборгованості є фактором негативним, що засвідчує про порушення фінансової та розрахункової дисципліни. Для перевірки такої заборгованості ревізор використовує бухгалтерський баланс, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 65 «Розрахунки за страхування», 66 «Розрахунки з оплати праці», 67 «Розрахунки з учасниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями», первинні документи по розрахунках з дебіторами і кредиторами, акти звірок.

Приступаючи до ревізії, слід вияснити правильність відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Для цього слід порівняти залишки по кожному виду розрахунків на початок ревізованого періоду, що відображені в регістрах аналітичного обліку і призначені для обліку таких розрахунків із залишками відповідних статей балансу, перевіряючи при цьому кожний вид розрахунків. Ревізор зобов’язаний з’ясувати:

1) причини утворення такої заборгованості і з чиєї вини вона утворена;

2) реальність її одержання (наявність листів, актів звірки, розрахунків, де дебітори визнають свою заборгованість);

3) дотримання строків позовної давності;

4) заходи, що вживалися до її погашення;

5) дотримання вимог проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами;

Перевіряючи іншу дебіторську заборгованість, потрібно звернути увагу на наявність такої заборгованості у працівників даного підприємства, яка виникає внаслідок відпущення без попередньої оплати ТМЦ за незданий, зіпсований одяг, неповернуті підзвітні суми.

Слід звернути увагу на своєчасність проведення інвентаризації розрахунків. Підприємства-кредитори повинні направити своїм боржникам виписки з особових рахунків про розміри їхньої заборгованості. Боржники у 10-денний термін повинні підтвердити заборгованість або повідомити про свою незгоду.

Термін позовної давності по сумах заборгованості становить 3 роки. Після закінчення цього терміну заборгованість підлягає списанню. По бухгалтерському обліку прострочена кредиторська заборгованість списується на доходи, дебіторська — на витрати. У податковому обліку кредиторська заборгованість — на валові доходи, дебіторська — на валові витрати.

Перевіряючи кредиторську заборгованість постачальникам та іншим кредиторам, необхідно вияснити:

1) наявність на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» сум, по яких пройшов термін позовної давності;

2) випадки списання на доходи підприємства сум кредиторської заборгованості з простроченим терміном позовної давності замість віднесення її в дохід бюджету. Такі суми кредиторської заборгованості, а також суми депонентської заборгованості, щодо яких термін позовної давності минув, підлягають перерахуванню підприємствами та установами до відповідного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця після закінчення терміну позовної давності.

3) випадки заліку кредиторської заборгованості в погашення дебіторської заборгованості.

Як показує практика контрольно-ревізійної роботи, однією із причин порушення розрахункової дисципліни, виникнення незаконної і нереальної заборгованості, а також несвоєчасного повернення (погашення) сум кредиторської заборгованості є запущеність бухгалтерського обліку по розрахункових операціях. Для цього потрібно перевірити своєчасність та правильність відображення операцій по розрахунках з дебіторами і кредиторами та наявності на інших синтетичних рахунках.

Під час ревізії розрахунків із кредиторами та дебіторами слід перевірити виконання договірної дисципліни на постачання матеріалів для виробництва і реалізацію готової продукції. Для цього перевірка здійснюється у взаємному зв’язку з договірною і комерційною документацією. При цьому перш за все перевіряють дотримання умов постачання постачальниками матеріалів і реалізації продукції обумовленого асортименту, ритмічності обсягу постачання, правильність оформлення товарно-транспортних документів і обґрунтованості форми розрахунків.

Під час ревізії необхідно також проаналізувати стан розрахунків із постачальниками і покупцями на початок і кінець звітного періоду (або на початок і кінець ревізійного періоду), обґрунтувати зміни в розрахунках, які виникли за ревізійний період. Це дозволяє ревізору здійснити обґрунтовані висновки про стан розрахунків.

Всі виявлені факти простроченої заборгованості та порушення розрахункової дисципліни щодо синтетичних рахунків необхідно узагальнити у спеціальній відомості, що додається до акта за такою формою:

Назва рахунку	Найменування дебіторської (кредиторської) заборгованості	Дата виникнення	Причина утворення	Сума	Вжиті заходи	Висновок ревізора щодо реальності погашення

Також, з метою визначення ступеня порушення фінансово-розрахункової дисципліни, доцільно згрупувати дебіторську та кредиторську заборгованість за строками її утворення: до 1 місяця, від 1 до 3; від 3 і більше місяців.