Лабораторна робота №1 Тема: Знайомство з Photoshop Мета роботи: Познайомитися з Photoshop і придбати перші навички роботи в Photoshop
1. Растрові графічні редактори
1.1. Робота з растровою графікою
Растрова графіка представляє зображення у вигляді масиву цифр. Тому при великому збільшенні всі точкові зображення виглядають як мозаїка або сітка, що складається з найдрібніших чарунок. Така сітка має назву растрової карти (bitmap), її одиничний елемент називається пікселем (рис.1).
Рис.
1.1. Приклад простого піксельного
зображення
У зв'язку зі способом відображення інформації растрове зображення часто порівнюють з мозаїчним панно. Дійсно, якщо розглядати мозаїчне зображення при сильному збільшенні, те стики між окремими деталями добрі видне; якщо зменшити масштаб, то дрібні елементи зливаються, і мі бачимо картину злитно в цілісному сприйнятті. Так саме й з растровою графікою: якщо пікселі досить малі, те межі між ними непомітні й око сприймає "піксельну мозаїку" як одне ціле зображення.
При масштабуванні растрових зображень виникають характерні спотворення — "сходинки" (aliasing або jaggies) (рис. 1.2). У більшості растрових редакторів "сходинки" вдається частково прибрати за рахунок спеціальних прийомів (наприклад, anti-aliasing), алі якість картинки при цьому помітно знижується.
1.1.1. Інструментальні засоби растрових редакторів
До фундаментальних інструментам растрової графіки відносяться такі інструменти обробки зображень, як:
|
|
Рис. 1.2. Погіршення якості при масштабуванні зображення
Крім перерахованих інструментальних засобів до складу растрових редакторів входити велика кількість інструментів, назви яких асоціюються із застосуванням їх у традиційного живопису та інших додатках: Аерограф, Кисть, Олівець, Ластик, Текст, Перо, Лінія, Заливання, Піпетка, Трансформація, Масштаб, Рука, рамка й т.п. Аналоги цих інструментів також є в більшості векторних редакторів.
1.2. Інструменти виділення. Маски
Растрове зображення на відміну від векторного не містить об'єктів, які можна легко "розчепити" для виконання їх індивідуального редагування. Тому для створення, наприклад, колажів (фотомонтажів) з окремих фрагментів декількох зображень кожен з їх попередньо необхідно виділити. Даний процес нагадує процедуру вирізання окремих фрагментів з цілісного зображення й називається процесом виділення зображень.
Виділення (Selection) - це область, обмежена замкнутою рамкою виділення у вигляді рухомої пунктирної лінії (контуру), яка відзначає частину зображення, доступну для копіювання, редагування та виконання різних типів перетворень.
За принципом формування виділених областей усі інструменти виділення можна розділити на чотири групи:
• геометричні, тобто використовують для побудови виділень різноманітні геометричні форми (прямокутну, еліптичну). В Photoshop для цієї мети використовуються чотири інструменти, що входять до складу розкривається панелі інструменту Marquee (Область) - рис. 1.3.
Рис. 1.3. Інструменти геометричного виділення в Adobe Photoshop
• інструменти виділення від руки, наприклад, Lasso (Ласо). Такі інструменти використовуються для виділення об'єктів складної форми шляхом їх обведення (рис. 1.4).
Рис. 1.4. Інструменти з групи Ласо
• інструменти виділення контурів, наприклад, Pen (Перо). Пером можна створити замкнутий контур, який потім легко перетворюється у виділення (рис. 1.5).
Рис. 1.5. Інструменти з групи Перо
• світлочутливі інструменти виділення, у яких виділена область зображення визначається кольором зображення. До них відносяться інструмент Чарівна паличка і ряд команд з меню Select (Выделение). В основі роботи цих інструментів лежить призначення двох параметрів: базового цмеета й діапазону кольорів, близьких до базового.
Маски – це один з базових інструментів професійних растрових редакторів.
Концепції маски і виділення тісно пов'язані, але незважаючи на це поняття маски ширше. Всяка маска включає в собі два типи областей: непрозорі і прозорі. Перші використовуються для захисту закриваються ними частин зображень чи об'єктів від небажаних змін. Смороду, власне, і виконують функцію маскування. Прозорі області можна розглядати як відчини в масці. Їх використовують для виділення фрагментів зображення або об'єкта, які збираються модифікувати. Ці області називаються виділеною областю, чи виділенням.
Таким чином, маска не являє собою щось протилежне виділенню. Протилежними властивостями володіють частині маски, а саме захищені та обрані (виділені) області. Співвідношення між цими частинами не є постійним. У процесі роботи над зображенням воно може змінюватися за рахунок збільшення частки однієї з їх і відповідно зменшення частки іншій. Для цієї мети в растрових редакторах є спеціальний набір інструментів виділення.