Розділ ііі організація виробництвом й управління підприємством

УМГ “Прикарпаттрансгаз” має масовий тип виробництва, що виготовляється протягом тривалого періоду часу. Виробництво масового типу, будучи найдосконалішим, створює максимальні можливості для механізації та автоматизації виробничих процесів і досягнення високих техніко-економічних показників.

Процес транспорту та зберігання газу характеризується насамперед тим, що він є безперервним, що створює сприятливі умови для повного завантаження трубопроводів. Особливістю безперервного транспортного процесу на магістральних трубопроводах є його територіальна розмежованість в просторі. В процесі перекачування однойменної виробничої операції проводяться на об’єктах, віддалених один від одного. Але ці процеси переважно суміщені в часі. Це суміщення процесу в часі характеризує одночасність виконання тих чи інших виробничих операцій. Від цього показника значною мірою залежить тривалість виробничого процесу.

Для підприємства газопровідного транспорту характерними є переважно групові процеси, в яких бере участь певна група виконавців.

Виробничий процес транспорту газу включає такі часткові робочі процеси:

• підготовка трубопроводу до перекачування;

• запуск перекачувальних агрегатів;

• контроль і оперативне регулювання процесу перекачки;

• закачування газу в підземні газосховища;

• відбір газу з підземних газосховищ та ін.

Організація виробничого процесу включає комплекс заходів, спрямованих на повніше використання пропускної здатності трубопроводів.

Основний виробничий процес на газопроводі залежить від місцезнаходження магістралі, умов проходження траси та її протяжності, потужності, наявності підземних сховищ газу, розміщення та потужності компресорних станцій, рівня автоматизації та ін.

Для здійснення процесу транспортування газу магістральний газопровід являє собою комплекс складних інженерних споруд, до яких відносять: головні споруди; трубопровід із запірною арматурою, відводами та засобами захисту від корозії, компресорні та газорозподільні станції, підземні сховища газу. Головні споруди виконують функції з очистки газу, його осушки та одоризації. Магістральний газопровід забезпечує подачу газу на значні відстані. Подача газу безпосередньо до споживачів здійснюється через газорозподільні станції, де тиск знижується до встановлених норм подачі газу споживачам. З метою усунення сезонної нерівномірності споживання газу та для забезпечення надійного газопостачання у випадках несправності газопроводів створюються підземні газосховища.

Головне завдання УМГ та його лінійних управлінь полягає у безперебійній та надійній поставці газу споживачам.

Продуктивність виробництва УМГ “Прикарпаттрансгаз” визначається тією кількістю газу, яка може бути передана за рік чи добу трубопроводами підприємства за умови максимального використання розрахункових параметрів трубопроводів та встановленого режиму їх роботи.

Для характеристики виробничої продуктивності газотранспортного підприємства використовують показники продуктивності окремих газопроводів.

У завданні на проектування оговорюється продуктивність газопроводу, тобто кількість газу, яка повинна надходити до газопроводу протягом року за стандартних умов. При проектуванні магістрального газопроводу порівняння кількох варіантів дає змогу вибрати оптимальний, якому відповідає проектна продуктивність, що здебільшого відрізняється від заданої пропускної здатності магістрального газопроводу за добу при стаціонарному режимі, за умови максимального використання потужності газоперекачувальних агрегатів і прийнятих розрахункових параметрах.

Ці показники використовують при плануванні обсягів транспортування газу, а також при аналізі фактичної продуктивності магістральних газопроводів з метою планування паливного балансу регіону.

При розрахунку продуктивності враховують такі фактори:

• нерівномірність газоспоживання (сезонну, добову, об’єктну);

• надійність газопостачання;

• залежність рівня потреби споживача від пропозиції постачальника:

• рівень потреби споживача в природному газі значно вищий за пропозицію постачальника;

• рівень потреби споживача в природному газі значно нижчий за пропозицію постачальника.

Основними внутрішніми документами УМГ “Прикарпаттрансгаз”, які регламентують його діяльність є: Положення про філію без права юридичної особи, Положення про структурні підрозділи, штатні розписи, посадові інструкції спеціалістів, трудові контракти.

УМГ “Прикарпаттрансгаз” не займається плануванням основних техніко-економічних показників. Цим займається ПАТ “Укртрансгаз”, тільки він надсилає планові значення показників УМГ “Прикарпаттрансгаз”.

Проаналізуємо склад і структуру витрат підприємства за 2012 рік та 2011 рік. Основні статті витрат занесемо в таблицю 3.1.

Таб. 3.1 – Основні статті витрат

Показники	2011р., тис.грн	2012р., тис.грн	+/-	2012р. до 2011р. в %
Виручка	281098	312377	31279	111,1
Витрати по собівартості	2668040	2608653	-59387	97,7
Технологічні потреби	1678977	1263580	-415397	75,3
Затрати матеріалів	52315	26710	-25605	51,1
Затрати електроенергії	241860	219442	-22418	90,7
Оплата праці	204313	222054	17741	108,7
Соціальні нарахування	74260	81134	6874	109,3
Амортизація	231966	176166	-55800	75,9
Інші	663295	619179	-44116	93,9
в т.ч. ремонт	565572	440515	-125057	77,9

Як бачимо з наведеної таблиці 3.1, загальна сума витрат по собівартості за 2012р. склала 2608653 тис.грн. і порівняно з попереднім роком зменшилася на 2,3%, або на 59387 тис.грн. Зменшення витрат відбулося за рахунок наступних статей витрат:

1. Витрати газу на виробничо-технологічні потреби за звітний період склали 1 263 580 тис.грн., що на 415397 тис.грн., або на 24,7% менше ніж за 2011р. Це відбулося через зменшення об’єму транспортування газу у 2012 році.

2. Витрати на електроенергію у 2012р. склали 219442 тис.грн., тобто на 22418 тис.грн. менше, ніж за 2011рік, що також пояснюється зменшенням об’єму транспортування газу в звітному періоді.

3. Витрати на амортизацію в звітному періоді зменшилися на 55800 тис.грн., або на 24,1%, що пояснюється зміною методики нарахування амортизації.

Разом з тим витрати на оплату праці і соціальні відрахування у 2012 році зросли відповідно на 17741 тис.грн., або на 8,7% і на 6874 тис.грн., або на 9,3%, що пояснюється збільшенням тарифних ставок і посадових окладів, збільшенням розмірів матеріальної допомоги на оздоровлення та зростанням виплат на одноразові премії.

Проаналізуємо склад та структуру адміністративних витрат. Дані за 2011, 2012 роки занесемо в таблицю 3.2.

Таб. 3.2 – Адміністративні витрати

Найменування статтей	2011р., грн	2012р., грн	+/-	2012р. до 2011р. в %
Адміністративні витрати	53295	56406	3111	105,8
в тому числі:
Матеріальні витрати	1618	1870	252	115,6
Витрати на оплату праці	26853	30354	3501	113,0
Відрахування на соціальні заходи	8687	10057	1370	115,8
Амортизація	2272	2547	275	112,1
Інші витрати, разом	13865	11578	-2287	83,5
Поточний ремонт	5134	529	-4605	10,3

Як бачимо з наведеної таблиці 3.2, за 2012р. загальна сума адміністративних витрат по УМГ "Прикарпаттрансгаз" склала 56406 тис.грн., що на 3111 тис.грн. або на 5,8% більше ніж за 2011р. Збільшення витрат відбулося в основному за рахунок витрат на оплату праці і соціальні відрахування, які у 2012 році зросли відповідно на 3501 тис.грн., або на 13%, і на 1370 тис.грн., або на 15,8%, що пояснюється збільшенням тарифних ставок і посадових окладів, збільшенням розмірів матеріальної допомоги на оздоровлення та зростанням виплат на одноразові премії.

Зростання витрат на амортизацію на 275 тис грн., або на 12,1%, пояснюється зміною методики нарахування амортизації.

Разом з цим спостерігається зменшення “ Інших операційних витрат ” на 2287 тис.грн., або на 16,5%, що пояснюється скороченням витрат на поточний ремонт адміністративних приміщень та автотранспорту гаражу, сума якого в звітному періоді склала 529 тис.грн. проти 5134 тис. грн. за попередній рік.

РОЗДІЛ IV УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Охарактеризуємо управління персоналом на УМГ “Прикарпаттрансгаз”. Для початку опишемо процесс планування та прогнозування трудових ресурсів на підприємстві.

Першим кроком при плануванні та прогнозуванні трудових ресурсів УМГ “Прикарпаттрансгаз”, є визначення забезпеченості підприємства промислово-виробничим персоналом, відносного залишку або нестачу всіх працюючих, в тому числі і за категоріями персоналу.

Основними завданнями аналізу є вивчення та оцінка таких складових забезпеченості підприємства трудовими ресурсами:

• укомплектованість підприємства необхідними кадрами працівників відповідних спеціальностей і кваліфікацій;

• зміна структури трудових ресурсів;

• співвідношення між основними і допоміжними робітниками;

• якісний склад персоналу;

• відповідність кваліфікації робітників із складністю виконуваних робіт;

• рух робочої сили.

На першому етапі аналізу досліджують відповідність чисельності та структури працівників до трудомісткості виробничої програми та зміни, що відбулися в чисельності і структурі персоналу у звітному періоді порівняно з розрахунковими підприємства чи даними попереднього періоду. Для цього фактичну чисельність усього персоналу, в тому числі промислово-виробничого та непромислового, порівнюють з розрахунковими показниками чи показниками минулого періоду, визначають абсолютне відхилення. Абсолютне відхилення чисельності робітників визначається як різниця між середньосписковою чисельністю фактично за звітний рік і по плану.

За категорією робітників, окрім абсолютного відхилення, визначають відносну забезпеченість підприємства робітниками, тобто враховують виконання плану за обсягом продукції.

Відносне відхилення обчислюють у такому порядку: планову чисельність робітників перераховують на відсоток виконання плану з обсягу промислової продукції й одержаний показник порівнюють з фактичною кількістю робітників.

Для визначення змін у структурі персоналу визначають фактичну питому вагу кожної категорії працівників щодо їх загальної чисельності та порівнюють з плановою.

На другому етапі здійснюють розрахунок потреби в робочій силі: визначаються штатні посади, не зайняті на початок часу планування, при цьому враховується прийом на роботу після навчання, повернення після служби в армії та ін. Таким чином, визначається потреба, що підлягає негайному її задоволенню. До цієї потреби додаються випадки заміни у зв’язку з виходом на пенсію, призивом до армії, необхідною заміною у зв’язку з плинністю робочої сили. У результаті цього визначається потреба в заміні, в тому числі потреба в нових кадрах та зменшення потреби в кадрах.

У відповідності з визначеною потребою в персоналі складається план розвитку персоналу, який встановлює завдання з прийому нових співробітників, скороченню або переводу робітників на іншу роботу, перепідготовки, підготовки, підвищення кваліфікації персоналу підприємства. З урахуванням плану розвитку персоналу і тактичних цілей підприємства уточнюються функції, повноваження і відповідальність структурних підрозділів, виробнича й організаційна структури, складається новий штатний розклад. У процесі планування розвитку персоналу формується кадровий резерв працівників на висунення на більш високі посади.

Система оцінки ефективності персоналу полягає у використанні методу управління цілями, що ґрунтується на постановці перед виконавцями цілей, що їх має бути досягнуто за певний період (місяць, квартал, рік).

Метод управління цілями необхідний під час до атестації та під час вирішення питань про підготовку резерву, при призначеннях на посаду і переміщенні співробітників всередині організації. Проте, мета, передусім, виявлення індивідуальних потреб у навчанні, вдосконаленні навичок, співробітників.

Планова атестація поєднує у собі самооцінку співробітника, оцінку керівниками різного рівня, і навіть атестацію співробітника представниками взаємодіючих підрозділів.

Усі вищезгадані елементи реалізовані у вигляді атестаційного аркуша, що складається з п'яти розділів. Кожен розділ містить перелік запитань з запропонованими варіантами відповідей.

Перший розділ передбачає самооцінку фахівцем своєї праці за аналізуючий період за критеріями повноти виконання планових завдань, якості, обсягу позапланових робіт, рівня спеціальних знань, готовності до розширення кола виконуваних завдань, здатність до виконання управлінських функцій, цілей розвитку кар'єри. Одне з найважливіших питань розділу пов'язані з визначенням потреби у навчанні.

Другий розділ заповнює безпосередній керівник співробітника. Він формулює свої коментарі, оцінює повноту і якість роботи фахівця, зазначає сильні й слабкі сторони його професійних і особистих якостей, визначає спроможність до виконання управлінських функцій.

Третій розділ заповнюється вищим керівником. Він висловлює свою згоду чи незгоду з висновками безпосереднього начальника, і вносить свої зауваження і пропозиції.

У четвертому розділі свою оцінку фахівцю дають керівники взаємодіючих підрозділів. Ця оцінка є дуже вагомою під час розгляду можливостей просування співробітника, планування його кар'єри. Якщо працівник не володіє необхідними навичками то, попри успішність виконання своїх основних обов'язків, це може стати вирішальним недоліком при виконанні роботи на новій посаді.

П'ятий розділ присвячений висновкам атестаційної комісії.

У підсумку формується програма професійного розвитку персоналу, пропозиції, щодо індивідуальної роботи керівників з кожним співробітником, внесення змін у списки резерву керівників.

Висновки за результатами атестації лягають в основу планування розвитку кар'єри співробітників, можливого внесення змін у систему стимулювання, прийняття рішень при коригуванні посадових окладів.

Щодо оплати праці на підприємстві УМГ “Прикарпаттрансгаз” для рядових робітників, то тут застосовується тарифна система - основу для диференціації заробітної плати становить кваліфікація робітників, умови і шкідливість праці.

Оплата праці керівників здійснюється відповідно до посадових окладів.

УМГ “Прикарпаттрансгаз” при вирішенні трудових спорів на підприємстві керується законом “ Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) ”.

Цей Закон визначає правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) і спрямований на здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними.

Проведемо аналіз ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві.

Для початку охарактеризуємо персонал УМГ “Прикарпаттрансгаз”. Дані про його склад та структуру за останні два роки занесемо в таблицю 4.1.

Таб. 4.1 – Склад та структура персоналу УМГ “Прикарпаттрансгаз”

Чисельність та якісний склад працівників	Всього осіб	У тому числі жінок
Загальна чисельність працівників на 29.12.2012 року	3062	535
Керівників	242	43
Професіоналів, фахівців	618	180
Технічних службовців	3	3
Кваліфікованих та інших робітників	2199	309

Персонал УМГ “Прикарпаттрансгаз” на кінець 2012 року складався в загальному з 3062 працівників, Основними рисами колективу є глибокі знання, досвід та висока технологічна дисципліна, які дозволяють ефективно експлуатувати складну систему газопроводів, високопродуктивну газоперекачувальну техніку, сучасні засоби автоматизації та телемеханіки, новітню комп’ютерну техніку. За довголітню і сумлінну працю понад 50 кращих працівників підприємства нагородженні урядовими нагородами.

Як видно з таблиці найбільша частина персоналу УМГ “Прикарпаттрансгаз” це кваліфіковані робітники, які забезпечують безперебійну та якісну роботу на підприємстві. Їх частина у загальній структурі персоналу складає 72%. Відсоток осіб, які здобули кваліфікаційний рівень “Професіонал”, “Фахівець” складає 20%, а осіб на посаді “Керівник” всього 8%. Також варто зазначити, що станом на 29.12.2012 року в управлінні працювало сім кандидатів наук.

В УМГ “Прикарпаттрансгаз” укомплектованість працівниками стабільна.

Плинність кадрів і трудова дисципліна.

У 2012 році звільнено 227 працівників, в тому числі:

• за власним бажанням, за угодою сторін - 44 чол.

• за порушення трудової дисципліни - 1 чол.

• за скороченням чисельності - 7 чол.

• інші - 175 чол. ( п.5 Ст.36, Ст.38 - вихід на пенсію та інше)

У порівнянні з 2011 роком, плинність кадрів за 2012 рік зросла на 0,2 %.

Основними причинами звільнення працівників у звітному році за власним бажанням є еміграція на заробітки за кордон , переїзд в іншу місцевість, недостатня заробітна плата робітників.

Керівництво і кадрова служба управління проводять аналіз порушень, перевірку виконання правил внутрішнього трудового розпорядку та роз’яснювальну роботу по попередженню порушень трудової та виробничої дисципліни.

Проаналізуємо використання робочого часу. Дані про використання робочого часу працівниками УМГ "Прикарпаттрансгаз" занесемо в таблицю 4.2.

Таб. 4.2 - Використання робочого часу працівниками УМГ "Прикарпаттрансгаз"

№ п/п	Назва показника	2011 рік		2012 рік		2012р. до 2011 р. +/-
		Людино-години	Питома вага	Людино-години	Питома вага
1	Фонд робочого часу, всього	6402567	100	6116651	100	-
2	Відпрацьовано, всього	5574187	87,06	5377267	87,91	+0,85
	З них надурочно	0		0
3	Невідпрацьовано всього	828380	12,94	739384	12,08	-0,86
	В тому числі:
	- щорічні відпустки	547227	8,55	541015	8,85	+03
	- тимчасова непрацездатність	172729	2,7	135372	2,21	-0,49
	- відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін	28836	0,45	6776	0,11	-0,34
	- інші відпустки без збереження заробітної плати(на період припинення виконання робіт)	0	0	0	0	0
	- неявки з переведенням на скорочений робочий день, тиждень	29384	0,46	10709	0,18	-0,28
	- інших причин	50204	0,78	45512	0,74	-0,04
4	Середньо облікова чисельність штатних працівників облікового складу (чол.)	3208		3057		-151
5	Номінальний фонд робочого часу 1 прац. (днів)	249,5		250,1		+0,6
6	Реальний фонд робочого часу 1 прац. (днів)	217,2		219,9		+2,7
7	Номінальна тривалість робочого дня (год)	7,98		7,97		-0,01

Аналізуючи стан використання робочого часу працівниками в 2012 році установлено, що відпрацьовано людино-годин в порівнянні до 2011р. менше на 196920люд/год. Спостерігається тенденція зменшення невідпрацьованого часу в порівнянні з 2011 роком на 88896 люд/год., - це зменшення годин по відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін, а також зменшення годин по тимчасовій непрацездатності. Зменшення втрат робочого часу привело до збільшення реального фонду робочого часу одного працівника в порівнянні з 2011 роком на 2,7 дня .

Номінальний фонд робочого часу 1 працівника в 2012 році становить 250,1 днів, що відповідає нормі тривалості робочого часу, як передбачено ч.І ст.50 Кодексу законів про працю України.

Проаналізуємо продуктивність праці робітників УМГ “Прикарпаттрансгаз”. Дані для розрахунків занесемо в таблицю 4.3.

Таб. 4.3 – Дані для розрахунку ефективності роботи працівників

Показники	Роки			Темпи росту, %
	2011	2012		2012р. до 2011р.
Обсяг транспортованого газу, млн.куб.м	109775,6	90495,7		82,4
Середньоспискова чисельність працівників, зайнятих в транспортуванні газу, осіб	2805	2817		100,43
Продуктивність праці, тм3/особу	39135		32124	82,08

Як видно з таблиці 4.3 у 2012 році продуктивність праці робітників в області транспортування природного газу зменшилась на 17,92%, що пов’язано зі скороченням обсягів надання послуг та незначним збільшенням чисельності обслуговуючого персоналу. Таке явище може свідчити про недоліки в організації виробництва.