Індивідуальний календарний план проведення пробних уроків

№ п/п	Предмет	Дата проведення	Клас	Оцінка	Примітка
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.

Додаток №3

Конспект перевірено: ________________

Вчитель: ___________________________

Конспект затверджено: _______________

Методист: __________________________

Конспект

пробного уроку з математики,

проведеного 26.01.2003р.

в 3-А класі ОНВК (ЗНЗ І-ІІ ст.№ 17-ліцей)

студенткою 302 групи

шкільного відділення

Олександрійського педагогічного

коледжу ім. В.О.Сухомлинського

Лукашевич Вірою

I консультація _______________

II консультація _______________

Додаток №4

Урок № 9

Математика

Дата: 26.01.2003р.

ОНВК (ЗНЗ І-ІІ ст. №м 17- ліцей)

Клас: 3-А

Вчитель класу: Фролова А.С.

Методист коледжу: Гришаніна С.В.

Тема уроку: _________________________________________________________

Мета уроку: _________________________________________________________

_________________________________________________________

_________________________________________________________

Тип уроку: _________________________________________________________

Обладнання: _________________________________________________________

Хід уроку

I. Організаційна частина.

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

_________________________________________________________________ і т.д.

Урок №1

08.02.2003р.

Математика

ОНВК (ЗНЗ І-ІІ ст.№ 17- ліцей), 1-А

Вчитель класу: Настусенко О.А.

Урок проводить: Гапич Н.

Методист: Гришаніна С.В.

Тема. Повторення вивченого. Розв’язування рівнянь. Розв’язування задач на

збільшення числа на кілька одиниць.

Мета: дидактична – закріпити знання учнів з теми: „Розв’язування задач на

збільшення і зменшення числа на кілька одиниць, розв’язування рівнянь”;

розвиваюча – розвивати мислення, мовлення, пам'ять, увагу;

виховна – виховувати охайність математичних записів, почуття

взаємодопомоги.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: таблиці, картки з прикладами, короткий запис задачі, набір

геометричних фігур.

Хід уроку

Результати спостережень

1. Організаційна частина. - Добрий день, діти. Сідайте. - Сьогодні на уроці ми повторимо вивчений матеріал. 2. Усний рахунок. - Розпочнемо урок з усного рахунку. Називайте тільки відповідь. 2.1. Кожне число потрібно збільшити на 20, зменшити на 7. Числа: 45, 74, 63, 27, 33 2.2. Записати числа у вигляді суми розрядних доданків: 59=50+9 32=30+2 2.3. Розгадайте ребуси. 3. Математичний диктант. - Розгорніть зошити, запишіть дату. Проведемо математичний диктант. - знайдіть різницю чисел 42, 40; - запишіть число, що містить 7 десятків. - До нас завітав голуб, він приніс відповіді, перевіримо. Голуб – символ миру. 4. Робота над вивченим матеріалом. - Голуб приніс нам свої завдання. Розгорніть підручники на с.157. Розв’яжіть рівняння: х+40=70 - Як називаються компоненти при додаванні? - Що невідомо? - Як знайти I доданок? - Запишіть це. - Голуб приніс нам ще завдання. Складіть задачу за малюнком. Л. – 35 Т. – ?, на 10 менше. - Що означає число 35? 10? - Яке питання в задачі? - Чи можна зразу дати відповідь на питання? Чому? - Що можемо взнати в I дії? II дії? - Запишіть розв’язання задачі самостійно. - Як сформулювати відповідь? - Хто вже закінчив роботу? - Перевіримо. Прочитаємо першу дію, другу. - У вас на партах лежать фігури. Покажіть фігури, у яких є прямі кути. Як вони називаються? 5. Підсумок. - Над яким матеріалом ми працювали на уроці? 6. Аналіз роботи учнів. 7. Домашнє завдання. №149, с.111. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання. - Урок закінчений.

Організаційна частина пройшла швидко. Діти відразу включились у роботу на уроці. Добре продуманий усний рахунок. Практикантка чітко і правильно читала приклади, від учнів вимагала правильних відповідей. На уроці мали місце цікаві вправи на розвиток кмітливості, логічного мислення, розгадування ребусів. Математичний диктант показав, що учні засвоїли матеріал, раніше вивчений, не дуже добре. В цікавій формі практикантка здійснювала реалізацію виховної мети. дібрані вірші про мир і дружбу. Методично правильно проведено розв’язування, але потрібно ширше залучати дітей. Робота над задачею проведена методично правильно, тому діти швидко справились з її розв’язуванням. В план уроку практикантка включила повторення геометричного матеріалу з метою закріплення поняття “прямий кут”. Урок закінчився вчасно.

Висновок.

Урок проведено методично правильно, на належному науковому та методичному рівні. Тема уроку в процесі проведення розкрита. Мета уроку реалізована. Вдало використано наочність. Відповідно до теми уроку доцільно дібрано різні види вправ. Практикантка методично правильно провела математичний диктант. Потрібно відмітити правильне читання завдань, дотримування пауз. У цікавій формі проведена його перевірка . Самостійні роботи, які були проведені на уроці, сприяли кращому засвоєнню навчального матеріалу, закріпленню та усвідомленню його. Практикантка добре знає методику роботи над складеною арифметичною задачею. Вміє застосовувати свої знання на практиці. На уроці домоглася того, що учні зрозуміли і правильно виконували завдання. Добре, що на уроці було відведено час на повторення геометричного матеріалу. Практикантка закріпила вміння учнів розрізняти прямі і непрямі кути, використавши для цього геометричні фігури, що мають прямі кути. Закінчила урок правильно. Домашнє завдання дала вчасно. Мова чітка, правильна. Бачить весь клас і вміло керує ним.

Оцінка за урок „5” (п’ять).

Орієнтовна схема аналізу уроку

Дата, клас, предмет, вчитель (прізвище та ініціали), який урок за розкладом, мета відвідування.

Тема уроку:

Мета уроку:

Обладнання уроку:

1. Тип і структура уроку.

Визначення типу уроку. Відповідність типу уроку дидактичній меті, віку учнів, обсягу складності і новизні виучуваного матеріалу. Місце уроку в системі уроків, передбачених на вивчення теми, розділу.

Структура уроку. Відповідність етапів уроку його типу та меті, взаємозв’язок етапів. Доцільність розподілу часу між окремими етапами уроку. Види роботи в структурі етапів. Чіткість структури уроку. Структура кожного етапу уроку. Оптимальність педагогічного керування всім уроком і динамікою кожного етапу.

2. Оцінка змісту навчального матеріалу.

Відповідність матеріалу уроку навчальній програмі та підручнику, віку учнів та їх попередній теоретичній підготовці, сучасним досягненням науки і техніки. Аналіз науковості теоретичних положень, тверджень, понять, фактів, дібраних для ілюстрації теорії. Виховні можливості навчального матеріалу.

Співвідношення матеріалу загальноосвітнього, політехнічного, профорієнтаційного характеру.

Зв'язок з місцевим матеріалом, життєвим досвідом.

Забезпечення внутрітемних, внутріпредметних і між предметних зв'язків.

3. Принципи, методи, прийоми і засоби навчання на уроці.

Які принципи навчання найбільш вдало реалізовані на уроці (свідомість, доступність, активність тощо).

Відповідність методичних прийомів особливостям змісту, типу, меті уроку, віку учнів.

Співвідношення методів і прийомів активізації пізнавальної діяльності на уроці.

Наявність проблемних ситуацій, пізнавальних задач навчального, тренувального і пошукового характеру. Види та місце самостійної роботи на різних етапах уроку, їх виховне значення. Керівна роль вчителя у процесі самостійної роботи учнів.

Доцільність використання наочних посібників та технічних засобів навчання на уроці. Співвідношення слова і наочності.

Яке місце на уроці мала актуалізація раніше вивченого матеріалу.

Диференційованість завдань на уроці в залежності від індивідуальних особливостей і можливостей учнів. Рівень творчості на уроці. Об’єктивність оцінювання знань учнів та його виховне значення. Емоційність навчання. Підготовка до виконання домашнього завдання. Доцільність домашнього завдання.

Обсяг доступності, міра трудності. Відповідність інструктажу характеру новизни домашнього завдання. Співвідношення теоретичного матеріалу в домашньому завданні. Наявність постановки мети виконання домашнього завдання.

4. Методи перевірки знань і вмінь учнів.

Які методи застосовані (усна, письмова, графічна, практична перевірка) та їх доцільність. Які види перевірки мали місце та їх співвідношення (фронтальна, індивідуальна, поточна, тематична, атестаційна). Яку функцію вони виконували: контрольну (контроль учителя, взаємоконтроль, самоконтроль); навчальну (виховну, освітню); розвиваючу чи організуючу.

Як дотримувались при цьому такі вимоги: всебічність, об’єктивність, дійовість(знання, уміння), гласність, індивідуальність.

Який характер носила перевірка: відтворювальний чи творчий. Місце пізнавальних задач, запитань при перевірці. Характер допомоги при перевірці: повністю самостійно, допомоги навідними запитаннями, допомога учням доповненнями.

Характер оцінки знань учнів: оцінка балом, оцінка мотивацією. Місце прийомів заохочення учнів до навчання через оцінку.

5. Інші сторони уроку.

Доцільність використання оснащення уроку, чистота, порядок в класі. Чи готові учні до уроку, підготовка наочних посібників, апаратури, дошки тощо. Вміння раціонально використовувати кожну хвилину уроку. Чи точно по дзвінку почався і закінчився урок. Педагогічний такт вчителя, його зовнішній вигляд. Культура мови, увага, дисципліна учнів. Чи виявляли учні інтерес до виучуваного на уроці. Чергування різних видів діяльності учнів (слухання, мовлення, практична діяльність).

6. Загальні висновки уроку.

Рівень досягнення мети: дидактична, виховна (досягнута повністю, частково, недосягнута). Виконання плану уроку (повністю, частково).Дотримання запланованого типу уроку. Якість знань (повнота, глибина, осмисленість, дієвість), сформованість умінь і навичок (міцно, свідомо). В чому виявилась розвиваюча роль по уроку: у змісті, у методах, прийомах, у видах роботи.

Виховне значення уроку (в чому воно виявилось). В чому проявлявся творчий підхід вчителя до уроку (зміна типу уроку, добір оригінальних вправ, специфічність прийомів роботи, роздаткового матеріалу тощо). Що заслуговує на увагу і поширення. Недоліки уроку і помилки вчителя фактичного чи методичного характеру.

7. Пропозиції.

Удосконалення дидактичного характеру (звертати увагу на добір типу уроку, на його структуру, на методи, прийоми, засоби навчання). Удосконалення психологічного характеру (дбати про забезпечення розвиваючої ролі уроку, здійснення індивідуального і диференційованого підходу, про опору на рівень сприймання, осмислення, запам’ятання, закріплення, перенос, актуалізацію). Удосконалення методичного характеру ( специфічність методів і прийомів навчання, видів роботи).

Рекомендації з питань самоосвіти вчителя. Пропозиції поділитись своїм досвідом чи познайомитись з досвідом роботи інших вчителів.

Схема аналізу уроку в початкових класах

1. Визначення в плані уроку теми і мети (їх правильність, відповідність програмним вимогам, взаємозалежність навчально-виховної мети уроку тощо).

2. Загальна відповідність фактичного змісту уроку поставленій меті (обсяг матеріалу, його характер, необхідність залучення вправ, використання підручників, доцільність обладнання).

3. Оцінка структури уроку та якісна характеристика його окремих етапів (відповідність обраної структури уроку його меті, кількість етапів обґрунтованість, їх чергування і логічний взаємозв’язок між ними, відбиття у структурі особливостей предметів, характеру виучуваного матеріалу тощо).

4. Організація навчальної діяльності школярів на уроці (доцільність вибору методів і прийомів роботи з точки зору їх придатності для реалізації завдання уроку, відповідність характеру матеріалу, сприйняття учнями даного класу, засоби стимуляції активної роботи дітей різного рівня підготовленості, забезпечення свідомості й міцності засвоюваного матеріалу).

5. Режим навчальної праці школярів на уроці (розподіл часу, чергування діяльності як за змістом, так і за формою сприймання, засоби попередження втомлюваності учнів, концентрації уваги тощо).

6. Мікроклімат уроку (загальна атмосфера спілкування, спостережливість учителя, увага до внутрішнього стану дитини, засоби заохочення тощо).

7. Найголовніший показник ефективності уроку в початкових класах - це такий результат навчання, коли учні безпосередньо на уроці розібралися і в основному засвоїли матеріал. Така якість навчання є закономірним наслідком професійної майстерності класовода, його відданості дітям, постійної вимогливості до себе і своїх вихованців.

(„Шляхи підвищення ефективності уроку

в початкових класах”. Методичний лист,

Київ).

Схема аналізу уроку