4.Інформатизація як новий стан екосистеми Людини

Результати досліджень системи центральних місць засвідчують багатогранний вплив світових міст на спотворення географічного простору в напрямку формування інфраекосистем у найближчому і далекому оточенні. Розвиток засобів транспорту безпосередньо впливає на розмірність окремих систем центральних місць. Велику роль у деформаціях простору відіграють можливості, що створюються глобальними електронними кіберпросторами, типу «Internet». Відбувається поступова трансформація реального простору в віртуальний. Інтернет, сотові телефони та інші, як тут їх іменують стосовно до місцевої природи, «комп'ютери в снігу» привели до виникнення «кібернетичного простору», що як би протистоїть простору географічному. Він знімає, принаймні послабляє поняття відстані, регіональної специфіки, географії взагалі, перетворюючи сам простір у щось віртуальне. З інформаційним віртуальним простором дуже тісно сполучається феномен масової культури, який є головним діючим механізмом інфраекосистем. Сьогоднішня масова культура орієнтована на споживання і оперує символами і іміджами, що будять почуття і культурні уявлення людей.

Насправді, в основі формування систем центральних місць лежать потреби людини. Кожен осередок простору має певний потенціал задоволення потреб живих організмів. Цей потенціал залежить від різних факторів (для людини - як природних, так і соціальних) і здатний мінятися з часом. Розходження в потребах живих організмів виражаються в розмірах і розміщенні ареалів їх помешкання, моделі поводження популяції. Не об'єднання особин веде до виникнення нових потреб, але нереалізовані потреби ведуть до об'єднання особин.

Таким чином, феномени перерозподілу географічного простору світовими містами з подальшим наданням йому інфраекосистемних властивостей, поступово призводять до утискання або ущільнення простору. Логічно постає запитання, а де ж межа такого утискання? Власне, скільки простору необхідно одній людині? Найчастіше називають 1—2 га на душу населення. За іншими оцінками, на одну людину потрібно 100 м² житлових приміщень, 100 м² на транспортні шляхи й іншу інфраструктуру, 12 тис. м² пасовищ і сіножатей для худоби, 4,6 тис. м² сільськогосподарських угідь, 700 м² під лісом, що поглинає вуглекислоту і виробляє кисень, — всього 17,5 тис. м².

І утворення червоних ліній, і осередків ділової активності і інших інфраекосистем, що мають ядро, наближає їх до природної популяційної динаміки. Будь-який біоценоз не може зустрічатись повсюдно і як будь-який вид вимагає відповідної екологічної ніші. При цьому «ядром» біотопу є відповідний перелік умов зовнішнього середовища, які власне і закріплюють даний вид за цим ядром.

Окремими елементами інфраекосистем є ретранслятори інформації (що складаються з осередків, сфер і продуцентів). До осередків інформації слід віднести телевежі з відповідними телестудіями (в добу переважання паперової інформації такими осередками були газетні кіоски), студії кабельного телебачення; інформаційні сфери – це різноманітні засоби масової інформації, в яких зараз спостерігається тенденція до постійного збільшення тих її сегментів, які «підключають» найбільш комерційно вигідні гасла масової культури, спрямовані на переконання глядачів у швидкому і відносно легкому збагаченні – лотереї, вікторини, «інтелект-шоу», букмекерські контори та ін.

Найбільшим продуцентом інформації сьогодні є реклама, яка певним чином організовує як реальний так і віртуальний географічний простір. Проте, найважливіший елемент міської інфраструктури – це «інформаційні канали», до яких відносяться шляхи сполучення (як наземні так і підземні), лінії електрозв’язку, мережі ретрансляторів сотового зв’язку, провайдерські канали Інтернету та інше.