Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kurslekczijzagalnaekol.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8.87 Mб
Скачать

Тема: «ноосферологія. Топологія агроекосистем» План заняття

1. Агроценоз (агроекосистема) та його відмінність від біогеоценозу.

2. Ландшафти та екосистеми через призму метаболізму.

3. Просторові межі агроекосистем.

1.Агроценоз (агроекосистема) та його відмінність від біогеоценозу.

1. Агроценоз (агроекосистема) - штучна система, створена в результаті діяльності людини. Приклади агроценозів: парк, поле, сад, пасовище, присадибна ділянка.

2. Подібність агроценозу й біогеоценозу, наявність трьох ланок: організмів - виробників, споживачів і руйнівників органічної речовини, круговорот речовин, територіальні й харчові зв'язки між організмами, рослини - початкова ланка ланцюга харчування.

3. Відмінності агроценозу від біогеоценозу: невелике число видів в агроценозі, перевага організмів одного виду (наприклад, пшениці в полі, овець на пасовищі), короткі ланцюги харчування, неповний круговорот речовин (значний винос біомаси у вигляді врожаю), слабка саморегуляція, висока чисельність окремих тваринних видів (шкідників сільськогосподарських рослин або паразитів).

4. Агроценоз - екологічно нестійка система, її причини - слабкий круговорот речовин, недостатньо виражена саморегуляція, невелике число видів і ін.

5. Роль людини в підвищенні продуктивності агроценозів: виведення високопродуктивних сортів рослин і порід тварин, їхнє вирощування з використанням новітніх технологій, контроль біології організмів (потреба в живильних речовинах, потреба рослин у теплі, вологості й ін.), боротьба із хворобами й шкідниками, своєчасне проведення сільськогосподарських робіт і ін.

6. Агроценози як джерело забруднення навколишнього середовища: біологічного (масове розмноження, спалах чисельності комах-шкідників), хімічного (змив у водойми надлишку ядохімікатів, добрив, загибель від ядохімікатів комах-запильників, зміна фауни ґрунту під впливом хімічних речовин і ін.).

7. Захист природи від забруднення сільськогосподарським виробництвом - дотримання норм і строків внесення мінеральних добрив, застосування ядохімікатів, нових технологій обробки ґрунту.

2. Ландшафти та екосистеми через призму метаболізму

Найголовнішою методологічною проблемою тут постає коректність ідентифікаційного підходу до виділення ландшафтів і екосистем. Приймаючи його, в твердження, що агроекосистеми, які формуються на низовому просторовому рівні сільськогосподарського виробництва є первинними одиницями взаємодії природи і суспільства, свідомо вкладається екологічний зміст. Отже, агроекосистема прирівнюється до екотопу, а найскоріше, екологічної ніші Homo Sapiens.

Коректність такого підходу пояснюється всепроявністю метаболізму, якому підвладні всі живі організми на планеті. Саме тому дискусії щодо некоректності просторового і функціонального співставлення «природних» і «штучних» екосистем – безпідставні, оскільки зумовлені обмеженістю предметів окремих наук.

Homo Sapiens в процесі своєї життєдіяльності в біосфері Землі утворює ідентичні за екологічними ознаками з іншими видами едафічні просторові одиниці - екотоп, екологічну нішу та ареал поширення. Крім того, Homo Sapiens приймає таку ж саму участь у харчових ланцюгах і займає свій трофічний рівень в природних екосистемах. Факт специфічної участі Homo Sapiens в функціонуванні природних екосистем, завдяки докорінній, передусім, просторовій перебудові їх структури, зовсім не є підставою вважати ці екосистеми менш природними. Але, якщо у інших видів відстежити межі означених едафічних просторових одиниць досить легко, то Homo Sapiens вже давно сформував межі свого «поширення» в складному багатомірному просторі, свідченням чого сьогодні є так званий феномен інформатизації і переводу більшості галузей людської діяльності у віртуальний простір.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]