- •Розділ і. «загальна екологія»
- •Розділ іі. «неоекологія»
- •2. Програма навчальної дисципліни, її структура, особливості виконання.
- •3. Об'єкт, предмет, методи та завдання традиційної екології.
- •4. Складові традиційної екології.
- •Тема: «Еволюція екології як науки» План заняття
- •1.Історичний нарис розвитку екології.
- •2. Особливості сучасного етапу розвитку екології.
- •3. Розвиток науки про довкілля в Україні.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.1. План заняття
- •1. Умови та фактори природного середовища.
- •2. Екологічні фактори.
- •3. Екологічна ніша
- •4. Природні умови і ресурси.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.2. План заняття
- •1.Унітарні та модулярні організми.
- •2.Виникнення і розвиток великого і малого кругообігів.
- •3. Кругообіг речовин у біосфері.
- •4.Фотосинтез як головний процес перетворення неорганічної речовини в органічну.
- •Тема: «Глобальні екологічні проблеми» План заняття
- •1.Глобальні проблеми людства.
- •2.Глобальні екологічні проблеми.
- •3.Сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери.
- •4.Екологічний імператив
- •2.Організми
- •3. Популяції
- •4.Угруповання
- •Тема: «Взаємодія між організмами та навколишнім середовищем» План заняття
- •1.Поняття про середовище мешкання організму.
- •2. Вплив середовища на організми.
- •3.Типологія організмів за ступенем впливу окремих компонентів середовища.
- •4.Екологічні фактори.
- •Тема: «Взаємодія організмів між собою» План заняття
- •1. Біотичні чинники середовища
- •2. Властивості біотичних елементів середовища.
- •3.Форми зв’язків між організмами.
- •Тема: «Стійкість у структурі угрупОвання » План заняття
- •1.Уявлення про структуру угруповання.
- •2.Види організації та форми сумісного існування у структурі угруповань.
- •3.Чисельність угруповань.
- •4.Механізми регулювання стійкості угруповання.
- •5.Біологічна продуктивність угруповань.
- •Біомні підсистеми України
- •2. Основи системного підходу.
- •3. Системний підхід в екології
- •Тема: «Різновиди екосистем» План заняття
- •1.Основні ступені організації екосистем.
- •2. Консорційні екосистеми.
- •3. Парцелярні екосистеми.
- •4. Біогеоценозні екосистеми.
- •5. Ландшафтні екосистеми.
- •6. Провінційні екосистеми.
- •7. Біомні екосистеми.
- •8. Субстратні екосистеми.
- •9. Глобальна екосистема – біосфера.
- •Тема: «Динаміка екосистем» План заняття
- •1. Енергія екосистем.
- •2. Динаміка екосистем.
- •3. Закони розвитку екосистем.
- •Тема: «Біологічна продукція екосистем» План заняття
- •1.Ланцюги живлення в екосистемах.
- •2.Продуктивність екологічних систем.
- •Первинна продуктивність екосистем (за Голубцем м. А.)
- •Процес перетворення первинної продукції в зоомасу
- •Порівняльні дані про врожаї різних сільськогосподарських культур
- •3.Самоорганізованість екосистем, сукцесії
- •2. Визначення науки та еволюція формування терміну «неоекологія».
- •3. Об’єкт, предмет і методи дослідження неоекології.
- •4. Понятійно-термінологічний апарат та структура неоекології.
- •Тема: «Структура неоекології» План заняття
- •1.Загальна структура неоекології.
- •2. Сімейства та комплекси неоекологічних дисциплін
- •3. Напрямки в системі неоекологічних наук
- •4. Розділи в системі неоекологічних наук
- •5. Інші класифікації неоекологічних дисциплін
- •Тема: «Глобальні неоекологічні проблеми в діяльності міжнародних організацій» План заняття
- •1.Природоохоронні конвенції.
- •2.Першочергові екологічні проблеми в документах міжнародних організацій
- •3.Глобальні неоекологічні проблеми 90-хроків
- •4.Глобальні неоекологічні проблеми 2000-х років
- •Тема: «головні закони в екології та неоекології» План заняття
- •1.Теоретичні основи сучасної екології.
- •2. Загальне уявлення про наукові закони, закономірності та принципи.
- •3.Головні екологічні закони.
- •4. Правила і принципи екології.
- •Тема: «головні гипотезы та теории в екології та неоекології. Гіпотеза геї» План заняття
- •1. Загальне уявлення про гіпотезу Геї.
- •2. Джерела й передумови формування гіпотези Геї
- •3. Геофізиологічні гіпотези і їхнє підтвердження
- •4. Критика гіпотези Геї та головні висновки
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в екології та неоекології. Теорія біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Наукове і загальнолюдське значення стану довкілля.
- •2. Роль температури
- •3 . Залежність стійкості клімату від ступеня порушеності екосистем
- •5. Оцінка потреб в непорушених природних екосистемах
- •6.Роль лісів у збереженні природної рівноваги
- •7.Головні причини погіршення стану довкілля
- •8. Перенаселення - головна причина екологічної кризи
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в неоекології. Критика теорії біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Криза сучасного природознавства та теорія біотичної саморегуляції
- •2. Історія розвитку життя та теорія біотичної саморегуляції
- •3.Різнотлумачення терміну «біота»
- •4.Теорія біотичної регуляції та теорія компенсації
- •5.Регулювання цивілізацій і екологічна криза.
- •6. Перспективи та можливі сценарії виживання людства
- •2. Умови ноосферної организації процесів на Землі
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні інтерпретації теорії ноосфери» План заняття
- •1.Сучасний зміст теорії ноосфери
- •2.Ноосферизм як науково-світоглядна система
- •3.Теоретична система ноосферизму
- •4. Ноосферизм, сталий розвиток та ноосферна освіта
- •5. Критика Ноосферизму як теорії, громадського руху і релігії
- •6. Висновки
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні нетрадиційні інтерпретації План заняття
- •1.Традиційне і нетрадиційне пізнання в ноосферології.
- •2.Учення космізму та «Жива етика»
- •3.Синтетичні практики в ноосферології
- •4.Синтетичне вчення «Анастасія» і громадський рух «Дзвенячі Кедри Росії»
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема – основа ноосферних екосистем» План заняття
- •1.Поняття про агроекосистему
- •2.Різновиди і типи агроекосистем.
- •3. Порівняння природних і штучних екосистем та принцип екологічної надійності землеробства
- •4. Екологічна надійність систем землеробства та баланс гумусу в ґрунтах
- •Тема: «ноосферологія. Топологія агроекосистем» План заняття
- •1.Агроценоз (агроекосистема) та його відмінність від біогеоценозу.
- •2. Ландшафти та екосистеми через призму метаболізму
- •3.Просторові межі агроекосистем
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема як первинна просторова одиниця ноосферного розвитку» План заняття
- •1.Історія формування агроекосистем.
- •2. Цивілізаційний процес та агроекосистеми.
- •3.Початок формування ноосферних екосистем.
- •4. Початок ноосферної просторової організації біосфери.
- •5.Природні екосистеми та агроекосистеми з позицій ноосферного розвитку
- •6.Просторова суть агроекосистеми як екотопу Homo Sapiens
- •Тема: «ноосферологія. Урбоекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Протирічність поняття «місто» в урбаністиці
- •2.Проблеми, пов’язані з урбанізацією.
- •3.Аналіз наукових підходів до виділення урбоекосистем
- •4. Можливість існування «Міста-екосистеми».
- •5. Урбоекосистема, як різновид ноосферної екосистеми
- •6.Трансформація просторово-часових відносин
- •Тема: «ноосферологія. Інфраекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Інфраструктура, як галузь господарства
- •2.Просторові функції інфраструктури та формування інфраекосистем
- •3.Просторові інверсії
- •4.Інформатизація як новий стан екосистеми Людини
- •5.Інфраекосистема – сучасний етап розвитку екосистеми Людини
- •Тема: «ноосферологія. Людина-невідємна частина біосфери» План заняття
- •1.Ідеальна модель взаємодії природи і суспільства
- •2.Сучасна парадигма природничої історії
- •3.Місце виду Homo Sapiens у парадигмі природничої історії
- •2.Головні причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •3.Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.Класифікації забруднення
- •(За г.В.Стадницьким та а. І. Родіоновим)
- •5.Елементи вчення про забруднення
- •Джерела викидів у довкілля
- •Тема: «Оцінка впливу на навколишнє середовище» План заняття
- •1.Зміст та мета оцінки впливу на навколишнє природне середовище.
- •2.Оцінка внс в Україні. Екологічна експертиза
- •3.План характеристики об’єкту впливу на нпс
- •4.Можливі напрямки впливу господарських об’єктів на навколишнє природне середовище
- •Тема: «Контроль і управління якістю середовища» План заняття
- •1.Поняття про якість, контроль та управління середовищем
- •2.Екологічна стандартизація та нормування
- •3.Екологічний менеджмент, аудит та маркетинг
- •4.Нормування антропогенного навантаження
- •Тема: «Пріоритетні екологічні проблеми в Україні» План заняття
- •1.Сучасна екологічна ситуація в Україні.
- •2.Проблеми екологічної безпеки України.
- •3. Екологічні проблеми сільського господарства України
- •4.Поняття про екологічну мережу
- •Основні терміни та визначення екології
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Питання тестового контролю
Тема: «ноосферологія. Агроекосистема – основа ноосферних екосистем» План заняття
1.Поняття про агроекосистему.
2.Різновиди і типи агроекосистем.
3.Порівняння природних і штучних екосистем та принцип екологічної надійності землеробства.
4.Екологічна надійність систем землеробства та баланс гумусу в ґрунтах.
5.Трофічні відносини в агроекосистемі.
1.Поняття про агроекосистему
Агроекосистема - екологічна система, що охоплює ділянку території (географічний ландшафт), зайняту господарством, яке виробляє сільськогосподарську продукцію. До складу агроекосистеми входять: ґрунти з їхнім населенням (тварини, водорості, гриби, бактерії); поля-агроценози; худоба; фрагменти природних і напівприродних екосистем (ліси, природні кормові угіддя, болота, водойми); людина.
Основні риси агроекосистеми визначає людина, що стоїть на вершині екологічної піраміди й зацікавлена в одержанні максимальної кількості сільськогосподарської продукції. Агроекосистема - автотрофна екосистема, основним джерелом енергії для якої є Сонце. Велику роль в агроекосистемі грають бактерії-азотфіксатори, з яких найбільш важливі види, симбіотично пов'язані з бобовими, тому що при обробці ґрунту плугом біологічна азотфиксация за рахунок вільноживучих бактерій знижується в 4-5 разів.
На відміну від природних екосистем агроекосистеми більше відкриті і з них відбувається відтік речовини й енергії із урожаєм, тваринницькою продукцією, а також у результаті руйнування ґрунтів (дегуміфікація й ерозія ґрунтів). Для компенсації цих втрат і контролю складу агроекосистеми (регулювання щільності популяцій бур'янистих рослин, комах-шкідників і ін.) людина здійснює енергетичні субсидії. Однак величина антропогенної енергії навіть у найбільш енергонасичених господарствах становить менше 1% від енергії Сонця, яка фіксується рослинами агроекосистеми.
2.Різновиди і типи агроекосистем.
Агроекосистеми досить різноманітні й можуть розрізнятися за спеціалізацією (рослинницькі, тваринницькі, комплексні) і за величиною антропогенних енергетичних субсидій (екстенсивні, компромісні, інтенсивні). В екстенсивних рослинницьких агроекосистемах використовується залежно-переложна система землеробства (а в умовах лісової зони - підсічно-вогнева). У таких системах відбувається постійна ротація (змінюваність) ділянок ріллі й природної рослинності, у результаті чого відновлюється родючість ґрунтів.
При компромісному рослинницькому господарстві ґрунтовідновлюючу роль грають посіви багаторічних трав і однолітніх бобових культур у сівозмінах, а також сидерати (зелені добрива). У помірній кількості використовуються фосфорно-калійні добрива, а для контролю щільності комах-шкідників - біологічні методи захисту рослин і система корисних симбіотичних зв'язків.
В інтенсивному рослинницькому господарстві зберігається та ж схема виробництва, що й при компромісному, але різко збільшуються дози мінеральних добрив, можливі полив і використання пестицидів у високих дозах. Сівозміни спрощуються до двох-трьох ланок і не включають сидератів або використовується монокультура. Зі збільшенням вкладень антропогенної енергії зростає ризик руйнування ґрунтів.
Екстенсивні тваринницькі агроекосистеми - це випас худоби на природних кормових угіддях (із сінокосінням або без нього залежно від клімату). Енергетичні субсидії при цьому мінімальні й зводяться до витрат на життєзабезпечення пастухів і первинну обробку тваринницької продукції.
При компромісній тваринницькій агроекосистемі корм виробляється на природних кормових угіддях і на ріллі (багаторічні трави, просапні культури й ін.), родючість ґрунтів якої підтримується внесенням гною, можливе використання невисоких доз фосфорно-калійних добрив.
При інтенсивній тваринницькій агроекосистемі тваринницька продукція виробляється на худобовідкормочних комплексах, а корми одержують із ріллі при високих енергетичних субсидіях і крім того завозять із інших районів (у таких країнах, як Нідерланди або Сінгапур - навіть із інших держав). Частина гною вноситься на поля, але його кількість виявляється більшою, ніж можна внести в ґрунт.
У комплексній тваринницькій агроекосистемі при низьких енергетичних субсидіях зберігається ротація полів і природних кормових угідь (частина ріллі через певний час закидається для природного відновлення родючості, хоча частково воно підтримується за рахунок гною). Мінеральні добрива або не використовуються, або вносяться в низьких дозах фосфорно-калійні туки. Забезпечення ґрунту азотом досягається за рахунок біологічної азотфіксації. При інтенсивному варіанті виробництво кормів на природних кормових угіддях мінімізується, і з ріллі одержують як рослинницьку продукцію, так і корм для худоби. Дози внесених добрив і пестицидів високі. Можливий полив.
При компромісному варіанті найбільше повно реалізується адаптивний підхід. Площа ріллі обмежена, її родючість підтримується гноєм, сівозмінами й помірними дозами фосфорно-калійних добрив. Контроль бур'янів, шкідників і хвороб культурних рослин проводиться або біометодом, або інтегрованим методом захисту рослин. Худоба одержує корм як на природних кормових угіддях, так і з ріллі, оскільки в сівозмінах значне місце займають багаторічні трави й кормові однолітні бобові культури. Все це дозволяє підтримувати досить високу продуктивність агроекосистеми.
Оскільки зі збільшенням енергетичних субсидій ускладнюється досягнення сестайнінга агроекосистеми, найбільш виправдані екстенсивні тваринницькі агроекосистеми в умовах, де немає можливості одержувати рослинницьку продукцію, і компромісні комплексні агроекосистеми. У другому випадку головна умова забезпечення сестайнинга - екологічна оптимізація структури агроекосистеми.