6. Висновки

Послідовники В.І.Вернадського істотно розвили його ідеї й показали, що епоха становлення ноосфери й перехід світового співтовариства до стійкого розвитку - це процеси одного плану... Ноосферний розвиток (ноосферогенез) і стійкий розвиток по суті справи виступають як дуже близькі поняття. Говорячи про ці поняття варто сказати, що термін «перехід до стійкого розвитку» точніше визначає початковий етап трансформацій, спрямованих на становлення ноосфери. Ноосфера виступає тією цільовою орієнтацією, по шляху до якої й піде перехідний процес стійкого розвитку;

Отже, якісно новий стан суспільства, іменований ноосферою, являє собою систему, у якій вищого рівня розвитку досягне інтелект людини й людства в цілому, восторжествують принципи й ідеали гуманізму й буде забезпечене як збереження біосфери, так і всебічно у всіх відносинах розвиток людини на Землі й у Всесвіті.

ЗАНЯТТЯ №23

Тема: «ноосферологія. Сучасні нетрадиційні інтерпретації План заняття

1.Традиційне і нетрадиційне пізнання в ноосферології.

2.Учення космізму та «Жива етика».

3.Синтетичні практики в ноосферології.

4.Синтетичне вчення «Анастасія» і громадський рух «Дзвенячі Кедри Росії».

1.Традиційне і нетрадиційне пізнання в ноосферології.

В останні століття сформувалися й одержали відносне завершення два головних напрямки в пізнанні: науковий й позанауковий. Під науковим мається на увазі, насамперед «позитивна» матеріалістична наука, що базується на експериментальному способі пізнання. Так званий позанауковий напрямок - поєднує дуже різні способи пізнання. Вони мають, проте, загальні принципові особливості. Позанауковий спосіб пізнання формувався протягом ряду тисячоріч і розвивався через людину, через її внутрішній світ. Цей спосіб існував у духовному просторі, межі якого набагато ширші, ніж ті, які мала емпірична наука, що діяла в тривимірному полі щільної матерії.

Обидва способи пізнання мають загальне джерело виникнення й могли б добре доповнювати один одного. Але згодом відбувся драматичний поділ єдиного древа на дві як би не зв'язані галузі, що сильно загальмувало процес пізнання.

Позанаукові методи пізнання звичайно позначаються такими визначеннями, як езотерика, окультизм, містика та інше. Жодне з них не дає ясного уявлення про суть методу й скоріше сприяє різного роду міфам і непорозумінням. Якщо відкинути ці архаїчні терміни й взяти за основу поняття «наука» то позанаукову систему пізнання можна було б назвати наднаукою, або метанаукою. Складність формування наукової системи ноосферології полягає якраз в тому, що вона якраз і являє собою наднауку, або мета науку у якій поєднується два головних напрямки в пізнанні: науковий й позанауковий.

2.Учення космізму та «Жива етика»

Метанауковий спосіб пізнання весь пронизаний ідеями космізму. Новому мисленню відповідає й нова система пізнання, що представляє собою синтез основних способів пізнання, наукового й метанаукового, синтез, що веде до відновлення, на більш високому рівні, зв'язку з Вищим. Нова система пізнання найтіснішим чином пов'язана з моральними й етичними моментами. Такою системою пізнання є Жива Етика, або філософія космічної реальності, розроблена Оленою Іванівною й Миколою Костянтиновичем Рерихами в співдружності з Гімалайськими Вчителями, що стояли біля джерел цих знань. Вся методологія Живої Етики тісно пов'язана з дією законів Космосу, які лежать в основі космічної еволюції.

Жива Етика містить у собі систему пізнання нового космічного мислення. У ній синтетично об'єдналися знання древні й сучасні, думка Сходу й Заходу, досягнення емпіричної науки й метанауки, способи пізнання різних областей творчості, таких як наука, релігійний досвід, мистецтво.

Людство ввійшло в XXІ століття, обтяжене серйозними проблемами соціального, політичного й екологічного порядку, які згідно експертам, носять кризовий характер. Мова йде про виживання людства й про збереження Землі як планети, принаймні - про збереження її біосфери. Вирішити ці проблеми традиційними засобами вже неможливо. Необхідна радикальна зміна поводження людства на планеті. А це вимагає, насамперед , зміни його свідомості. Неможливо виробити правильну стратегію, не маючи адекватного уявлення про світ, у якому ми живемо. Ми стоїмо на порозі радикальної зміни наукової картини світу.

Нова система знань, що опирається на космічне мислення, допоможе виробити стратегію поводження людства. Ідеї синергетики, яка вивчає поводження складних великих систем, екології, спільної несуперечливої еволюції (коеволюції) людського суспільства й природи повинні лягти в основу нового космічного мислення.

Якщо людина правильно усвідомлює процес еволюції й спрямовує свою волю в русло її потоку, то вона відчуває почуття гармонії з навколишнім світом, почуття радості буття, єдності з усією світобудовою. У зворотному випадку, якщо воля людини спрямована проти потоку еволюції, вона страждає, відчуває незадоволеність життям, безглуздість свого існування. Страждання, таким чином, спрямовують людину в русло потоку еволюції, спонукуючи її до пошуку шляхів їхнього усунення. Цей пошук приводить людину на шлях поліпшення своєї карми. Людина, що розширила свою свідомість до розуміння законів еволюції, стає із цього моменту свідомим творцем своєї карми.

Знання закону карми спонукають до наступних висновків. Перший висновок - людина не може ухилитися від сплати колишніх боргів. Тобто їй доведеться сплатити наслідки своїх колишніх вчинків, зроблених у колишніх життях, як гарних, так і поганих. Тому людина повинна мужньо й з розумінням зустрічати удари долі, і розуміти, що вона жне те, що посіяла. Однак ці наслідки можуть бути зменшені, якщо людина поліпшує свої якості, тому що очищене мислення й, отже, очищена аура зовсім інакше реагують на зворотні удари.

Другий, ще більш важливий висновок полягає в тому, що зараз, у цьому житті потрібно робити добро, прагнути працювати на загальне добро. Посіяне добро, у силу закону Карми, неодмінно повернеться у вигляді наслідків до його сівача. От чому дотримання моральних заповідей є найвищою мірою доцільного поводження людини. А саме на цьому будується ноосферний світогляд.