- •Розділ і. «загальна екологія»
- •Розділ іі. «неоекологія»
- •2. Програма навчальної дисципліни, її структура, особливості виконання.
- •3. Об'єкт, предмет, методи та завдання традиційної екології.
- •4. Складові традиційної екології.
- •Тема: «Еволюція екології як науки» План заняття
- •1.Історичний нарис розвитку екології.
- •2. Особливості сучасного етапу розвитку екології.
- •3. Розвиток науки про довкілля в Україні.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.1. План заняття
- •1. Умови та фактори природного середовища.
- •2. Екологічні фактори.
- •3. Екологічна ніша
- •4. Природні умови і ресурси.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.2. План заняття
- •1.Унітарні та модулярні організми.
- •2.Виникнення і розвиток великого і малого кругообігів.
- •3. Кругообіг речовин у біосфері.
- •4.Фотосинтез як головний процес перетворення неорганічної речовини в органічну.
- •Тема: «Глобальні екологічні проблеми» План заняття
- •1.Глобальні проблеми людства.
- •2.Глобальні екологічні проблеми.
- •3.Сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери.
- •4.Екологічний імператив
- •2.Організми
- •3. Популяції
- •4.Угруповання
- •Тема: «Взаємодія між організмами та навколишнім середовищем» План заняття
- •1.Поняття про середовище мешкання організму.
- •2. Вплив середовища на організми.
- •3.Типологія організмів за ступенем впливу окремих компонентів середовища.
- •4.Екологічні фактори.
- •Тема: «Взаємодія організмів між собою» План заняття
- •1. Біотичні чинники середовища
- •2. Властивості біотичних елементів середовища.
- •3.Форми зв’язків між організмами.
- •Тема: «Стійкість у структурі угрупОвання » План заняття
- •1.Уявлення про структуру угруповання.
- •2.Види організації та форми сумісного існування у структурі угруповань.
- •3.Чисельність угруповань.
- •4.Механізми регулювання стійкості угруповання.
- •5.Біологічна продуктивність угруповань.
- •Біомні підсистеми України
- •2. Основи системного підходу.
- •3. Системний підхід в екології
- •Тема: «Різновиди екосистем» План заняття
- •1.Основні ступені організації екосистем.
- •2. Консорційні екосистеми.
- •3. Парцелярні екосистеми.
- •4. Біогеоценозні екосистеми.
- •5. Ландшафтні екосистеми.
- •6. Провінційні екосистеми.
- •7. Біомні екосистеми.
- •8. Субстратні екосистеми.
- •9. Глобальна екосистема – біосфера.
- •Тема: «Динаміка екосистем» План заняття
- •1. Енергія екосистем.
- •2. Динаміка екосистем.
- •3. Закони розвитку екосистем.
- •Тема: «Біологічна продукція екосистем» План заняття
- •1.Ланцюги живлення в екосистемах.
- •2.Продуктивність екологічних систем.
- •Первинна продуктивність екосистем (за Голубцем м. А.)
- •Процес перетворення первинної продукції в зоомасу
- •Порівняльні дані про врожаї різних сільськогосподарських культур
- •3.Самоорганізованість екосистем, сукцесії
- •2. Визначення науки та еволюція формування терміну «неоекологія».
- •3. Об’єкт, предмет і методи дослідження неоекології.
- •4. Понятійно-термінологічний апарат та структура неоекології.
- •Тема: «Структура неоекології» План заняття
- •1.Загальна структура неоекології.
- •2. Сімейства та комплекси неоекологічних дисциплін
- •3. Напрямки в системі неоекологічних наук
- •4. Розділи в системі неоекологічних наук
- •5. Інші класифікації неоекологічних дисциплін
- •Тема: «Глобальні неоекологічні проблеми в діяльності міжнародних організацій» План заняття
- •1.Природоохоронні конвенції.
- •2.Першочергові екологічні проблеми в документах міжнародних організацій
- •3.Глобальні неоекологічні проблеми 90-хроків
- •4.Глобальні неоекологічні проблеми 2000-х років
- •Тема: «головні закони в екології та неоекології» План заняття
- •1.Теоретичні основи сучасної екології.
- •2. Загальне уявлення про наукові закони, закономірності та принципи.
- •3.Головні екологічні закони.
- •4. Правила і принципи екології.
- •Тема: «головні гипотезы та теории в екології та неоекології. Гіпотеза геї» План заняття
- •1. Загальне уявлення про гіпотезу Геї.
- •2. Джерела й передумови формування гіпотези Геї
- •3. Геофізиологічні гіпотези і їхнє підтвердження
- •4. Критика гіпотези Геї та головні висновки
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в екології та неоекології. Теорія біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Наукове і загальнолюдське значення стану довкілля.
- •2. Роль температури
- •3 . Залежність стійкості клімату від ступеня порушеності екосистем
- •5. Оцінка потреб в непорушених природних екосистемах
- •6.Роль лісів у збереженні природної рівноваги
- •7.Головні причини погіршення стану довкілля
- •8. Перенаселення - головна причина екологічної кризи
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в неоекології. Критика теорії біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Криза сучасного природознавства та теорія біотичної саморегуляції
- •2. Історія розвитку життя та теорія біотичної саморегуляції
- •3.Різнотлумачення терміну «біота»
- •4.Теорія біотичної регуляції та теорія компенсації
- •5.Регулювання цивілізацій і екологічна криза.
- •6. Перспективи та можливі сценарії виживання людства
- •2. Умови ноосферної организації процесів на Землі
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні інтерпретації теорії ноосфери» План заняття
- •1.Сучасний зміст теорії ноосфери
- •2.Ноосферизм як науково-світоглядна система
- •3.Теоретична система ноосферизму
- •4. Ноосферизм, сталий розвиток та ноосферна освіта
- •5. Критика Ноосферизму як теорії, громадського руху і релігії
- •6. Висновки
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні нетрадиційні інтерпретації План заняття
- •1.Традиційне і нетрадиційне пізнання в ноосферології.
- •2.Учення космізму та «Жива етика»
- •3.Синтетичні практики в ноосферології
- •4.Синтетичне вчення «Анастасія» і громадський рух «Дзвенячі Кедри Росії»
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема – основа ноосферних екосистем» План заняття
- •1.Поняття про агроекосистему
- •2.Різновиди і типи агроекосистем.
- •3. Порівняння природних і штучних екосистем та принцип екологічної надійності землеробства
- •4. Екологічна надійність систем землеробства та баланс гумусу в ґрунтах
- •Тема: «ноосферологія. Топологія агроекосистем» План заняття
- •1.Агроценоз (агроекосистема) та його відмінність від біогеоценозу.
- •2. Ландшафти та екосистеми через призму метаболізму
- •3.Просторові межі агроекосистем
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема як первинна просторова одиниця ноосферного розвитку» План заняття
- •1.Історія формування агроекосистем.
- •2. Цивілізаційний процес та агроекосистеми.
- •3.Початок формування ноосферних екосистем.
- •4. Початок ноосферної просторової організації біосфери.
- •5.Природні екосистеми та агроекосистеми з позицій ноосферного розвитку
- •6.Просторова суть агроекосистеми як екотопу Homo Sapiens
- •Тема: «ноосферологія. Урбоекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Протирічність поняття «місто» в урбаністиці
- •2.Проблеми, пов’язані з урбанізацією.
- •3.Аналіз наукових підходів до виділення урбоекосистем
- •4. Можливість існування «Міста-екосистеми».
- •5. Урбоекосистема, як різновид ноосферної екосистеми
- •6.Трансформація просторово-часових відносин
- •Тема: «ноосферологія. Інфраекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Інфраструктура, як галузь господарства
- •2.Просторові функції інфраструктури та формування інфраекосистем
- •3.Просторові інверсії
- •4.Інформатизація як новий стан екосистеми Людини
- •5.Інфраекосистема – сучасний етап розвитку екосистеми Людини
- •Тема: «ноосферологія. Людина-невідємна частина біосфери» План заняття
- •1.Ідеальна модель взаємодії природи і суспільства
- •2.Сучасна парадигма природничої історії
- •3.Місце виду Homo Sapiens у парадигмі природничої історії
- •2.Головні причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •3.Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.Класифікації забруднення
- •(За г.В.Стадницьким та а. І. Родіоновим)
- •5.Елементи вчення про забруднення
- •Джерела викидів у довкілля
- •Тема: «Оцінка впливу на навколишнє середовище» План заняття
- •1.Зміст та мета оцінки впливу на навколишнє природне середовище.
- •2.Оцінка внс в Україні. Екологічна експертиза
- •3.План характеристики об’єкту впливу на нпс
- •4.Можливі напрямки впливу господарських об’єктів на навколишнє природне середовище
- •Тема: «Контроль і управління якістю середовища» План заняття
- •1.Поняття про якість, контроль та управління середовищем
- •2.Екологічна стандартизація та нормування
- •3.Екологічний менеджмент, аудит та маркетинг
- •4.Нормування антропогенного навантаження
- •Тема: «Пріоритетні екологічні проблеми в Україні» План заняття
- •1.Сучасна екологічна ситуація в Україні.
- •2.Проблеми екологічної безпеки України.
- •3. Екологічні проблеми сільського господарства України
- •4.Поняття про екологічну мережу
- •Основні терміни та визначення екології
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Питання тестового контролю
6. Висновки
Послідовники В.І.Вернадського істотно розвили його ідеї й показали, що епоха становлення ноосфери й перехід світового співтовариства до стійкого розвитку - це процеси одного плану... Ноосферний розвиток (ноосферогенез) і стійкий розвиток по суті справи виступають як дуже близькі поняття. Говорячи про ці поняття варто сказати, що термін «перехід до стійкого розвитку» точніше визначає початковий етап трансформацій, спрямованих на становлення ноосфери. Ноосфера виступає тією цільовою орієнтацією, по шляху до якої й піде перехідний процес стійкого розвитку;
Отже, якісно новий стан суспільства, іменований ноосферою, являє собою систему, у якій вищого рівня розвитку досягне інтелект людини й людства в цілому, восторжествують принципи й ідеали гуманізму й буде забезпечене як збереження біосфери, так і всебічно у всіх відносинах розвиток людини на Землі й у Всесвіті.
ЗАНЯТТЯ №23
Тема: «ноосферологія. Сучасні нетрадиційні інтерпретації План заняття
1.Традиційне і нетрадиційне пізнання в ноосферології.
2.Учення космізму та «Жива етика».
3.Синтетичні практики в ноосферології.
4.Синтетичне вчення «Анастасія» і громадський рух «Дзвенячі Кедри Росії».
1.Традиційне і нетрадиційне пізнання в ноосферології.
В останні століття сформувалися й одержали відносне завершення два головних напрямки в пізнанні: науковий й позанауковий. Під науковим мається на увазі, насамперед «позитивна» матеріалістична наука, що базується на експериментальному способі пізнання. Так званий позанауковий напрямок - поєднує дуже різні способи пізнання. Вони мають, проте, загальні принципові особливості. Позанауковий спосіб пізнання формувався протягом ряду тисячоріч і розвивався через людину, через її внутрішній світ. Цей спосіб існував у духовному просторі, межі якого набагато ширші, ніж ті, які мала емпірична наука, що діяла в тривимірному полі щільної матерії.
Обидва способи пізнання мають загальне джерело виникнення й могли б добре доповнювати один одного. Але згодом відбувся драматичний поділ єдиного древа на дві як би не зв'язані галузі, що сильно загальмувало процес пізнання.
Позанаукові методи пізнання звичайно позначаються такими визначеннями, як езотерика, окультизм, містика та інше. Жодне з них не дає ясного уявлення про суть методу й скоріше сприяє різного роду міфам і непорозумінням. Якщо відкинути ці архаїчні терміни й взяти за основу поняття «наука» то позанаукову систему пізнання можна було б назвати наднаукою, або метанаукою. Складність формування наукової системи ноосферології полягає якраз в тому, що вона якраз і являє собою наднауку, або мета науку у якій поєднується два головних напрямки в пізнанні: науковий й позанауковий.
2.Учення космізму та «Жива етика»
Метанауковий спосіб пізнання весь пронизаний ідеями космізму. Новому мисленню відповідає й нова система пізнання, що представляє собою синтез основних способів пізнання, наукового й метанаукового, синтез, що веде до відновлення, на більш високому рівні, зв'язку з Вищим. Нова система пізнання найтіснішим чином пов'язана з моральними й етичними моментами. Такою системою пізнання є Жива Етика, або філософія космічної реальності, розроблена Оленою Іванівною й Миколою Костянтиновичем Рерихами в співдружності з Гімалайськими Вчителями, що стояли біля джерел цих знань. Вся методологія Живої Етики тісно пов'язана з дією законів Космосу, які лежать в основі космічної еволюції.
Жива Етика містить у собі систему пізнання нового космічного мислення. У ній синтетично об'єдналися знання древні й сучасні, думка Сходу й Заходу, досягнення емпіричної науки й метанауки, способи пізнання різних областей творчості, таких як наука, релігійний досвід, мистецтво.
Людство ввійшло в XXІ століття, обтяжене серйозними проблемами соціального, політичного й екологічного порядку, які згідно експертам, носять кризовий характер. Мова йде про виживання людства й про збереження Землі як планети, принаймні - про збереження її біосфери. Вирішити ці проблеми традиційними засобами вже неможливо. Необхідна радикальна зміна поводження людства на планеті. А це вимагає, насамперед , зміни його свідомості. Неможливо виробити правильну стратегію, не маючи адекватного уявлення про світ, у якому ми живемо. Ми стоїмо на порозі радикальної зміни наукової картини світу.
Нова система знань, що опирається на космічне мислення, допоможе виробити стратегію поводження людства. Ідеї синергетики, яка вивчає поводження складних великих систем, екології, спільної несуперечливої еволюції (коеволюції) людського суспільства й природи повинні лягти в основу нового космічного мислення.
Якщо людина правильно усвідомлює процес еволюції й спрямовує свою волю в русло її потоку, то вона відчуває почуття гармонії з навколишнім світом, почуття радості буття, єдності з усією світобудовою. У зворотному випадку, якщо воля людини спрямована проти потоку еволюції, вона страждає, відчуває незадоволеність життям, безглуздість свого існування. Страждання, таким чином, спрямовують людину в русло потоку еволюції, спонукуючи її до пошуку шляхів їхнього усунення. Цей пошук приводить людину на шлях поліпшення своєї карми. Людина, що розширила свою свідомість до розуміння законів еволюції, стає із цього моменту свідомим творцем своєї карми.
Знання закону карми спонукають до наступних висновків. Перший висновок - людина не може ухилитися від сплати колишніх боргів. Тобто їй доведеться сплатити наслідки своїх колишніх вчинків, зроблених у колишніх життях, як гарних, так і поганих. Тому людина повинна мужньо й з розумінням зустрічати удари долі, і розуміти, що вона жне те, що посіяла. Однак ці наслідки можуть бути зменшені, якщо людина поліпшує свої якості, тому що очищене мислення й, отже, очищена аура зовсім інакше реагують на зворотні удари.
Другий, ще більш важливий висновок полягає в тому, що зараз, у цьому житті потрібно робити добро, прагнути працювати на загальне добро. Посіяне добро, у силу закону Карми, неодмінно повернеться у вигляді наслідків до його сівача. От чому дотримання моральних заповідей є найвищою мірою доцільного поводження людини. А саме на цьому будується ноосферний світогляд.
