
- •Розділ і. «загальна екологія»
- •Розділ іі. «неоекологія»
- •2. Програма навчальної дисципліни, її структура, особливості виконання.
- •3. Об'єкт, предмет, методи та завдання традиційної екології.
- •4. Складові традиційної екології.
- •Тема: «Еволюція екології як науки» План заняття
- •1.Історичний нарис розвитку екології.
- •2. Особливості сучасного етапу розвитку екології.
- •3. Розвиток науки про довкілля в Україні.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.1. План заняття
- •1. Умови та фактори природного середовища.
- •2. Екологічні фактори.
- •3. Екологічна ніша
- •4. Природні умови і ресурси.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.2. План заняття
- •1.Унітарні та модулярні організми.
- •2.Виникнення і розвиток великого і малого кругообігів.
- •3. Кругообіг речовин у біосфері.
- •4.Фотосинтез як головний процес перетворення неорганічної речовини в органічну.
- •Тема: «Глобальні екологічні проблеми» План заняття
- •1.Глобальні проблеми людства.
- •2.Глобальні екологічні проблеми.
- •3.Сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери.
- •4.Екологічний імператив
- •2.Організми
- •3. Популяції
- •4.Угруповання
- •Тема: «Взаємодія між організмами та навколишнім середовищем» План заняття
- •1.Поняття про середовище мешкання організму.
- •2. Вплив середовища на організми.
- •3.Типологія організмів за ступенем впливу окремих компонентів середовища.
- •4.Екологічні фактори.
- •Тема: «Взаємодія організмів між собою» План заняття
- •1. Біотичні чинники середовища
- •2. Властивості біотичних елементів середовища.
- •3.Форми зв’язків між організмами.
- •Тема: «Стійкість у структурі угрупОвання » План заняття
- •1.Уявлення про структуру угруповання.
- •2.Види організації та форми сумісного існування у структурі угруповань.
- •3.Чисельність угруповань.
- •4.Механізми регулювання стійкості угруповання.
- •5.Біологічна продуктивність угруповань.
- •Біомні підсистеми України
- •2. Основи системного підходу.
- •3. Системний підхід в екології
- •Тема: «Різновиди екосистем» План заняття
- •1.Основні ступені організації екосистем.
- •2. Консорційні екосистеми.
- •3. Парцелярні екосистеми.
- •4. Біогеоценозні екосистеми.
- •5. Ландшафтні екосистеми.
- •6. Провінційні екосистеми.
- •7. Біомні екосистеми.
- •8. Субстратні екосистеми.
- •9. Глобальна екосистема – біосфера.
- •Тема: «Динаміка екосистем» План заняття
- •1. Енергія екосистем.
- •2. Динаміка екосистем.
- •3. Закони розвитку екосистем.
- •Тема: «Біологічна продукція екосистем» План заняття
- •1.Ланцюги живлення в екосистемах.
- •2.Продуктивність екологічних систем.
- •Первинна продуктивність екосистем (за Голубцем м. А.)
- •Процес перетворення первинної продукції в зоомасу
- •Порівняльні дані про врожаї різних сільськогосподарських культур
- •3.Самоорганізованість екосистем, сукцесії
- •2. Визначення науки та еволюція формування терміну «неоекологія».
- •3. Об’єкт, предмет і методи дослідження неоекології.
- •4. Понятійно-термінологічний апарат та структура неоекології.
- •Тема: «Структура неоекології» План заняття
- •1.Загальна структура неоекології.
- •2. Сімейства та комплекси неоекологічних дисциплін
- •3. Напрямки в системі неоекологічних наук
- •4. Розділи в системі неоекологічних наук
- •5. Інші класифікації неоекологічних дисциплін
- •Тема: «Глобальні неоекологічні проблеми в діяльності міжнародних організацій» План заняття
- •1.Природоохоронні конвенції.
- •2.Першочергові екологічні проблеми в документах міжнародних організацій
- •3.Глобальні неоекологічні проблеми 90-хроків
- •4.Глобальні неоекологічні проблеми 2000-х років
- •Тема: «головні закони в екології та неоекології» План заняття
- •1.Теоретичні основи сучасної екології.
- •2. Загальне уявлення про наукові закони, закономірності та принципи.
- •3.Головні екологічні закони.
- •4. Правила і принципи екології.
- •Тема: «головні гипотезы та теории в екології та неоекології. Гіпотеза геї» План заняття
- •1. Загальне уявлення про гіпотезу Геї.
- •2. Джерела й передумови формування гіпотези Геї
- •3. Геофізиологічні гіпотези і їхнє підтвердження
- •4. Критика гіпотези Геї та головні висновки
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в екології та неоекології. Теорія біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Наукове і загальнолюдське значення стану довкілля.
- •2. Роль температури
- •3 . Залежність стійкості клімату від ступеня порушеності екосистем
- •5. Оцінка потреб в непорушених природних екосистемах
- •6.Роль лісів у збереженні природної рівноваги
- •7.Головні причини погіршення стану довкілля
- •8. Перенаселення - головна причина екологічної кризи
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в неоекології. Критика теорії біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Криза сучасного природознавства та теорія біотичної саморегуляції
- •2. Історія розвитку життя та теорія біотичної саморегуляції
- •3.Різнотлумачення терміну «біота»
- •4.Теорія біотичної регуляції та теорія компенсації
- •5.Регулювання цивілізацій і екологічна криза.
- •6. Перспективи та можливі сценарії виживання людства
- •2. Умови ноосферної организації процесів на Землі
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні інтерпретації теорії ноосфери» План заняття
- •1.Сучасний зміст теорії ноосфери
- •2.Ноосферизм як науково-світоглядна система
- •3.Теоретична система ноосферизму
- •4. Ноосферизм, сталий розвиток та ноосферна освіта
- •5. Критика Ноосферизму як теорії, громадського руху і релігії
- •6. Висновки
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні нетрадиційні інтерпретації План заняття
- •1.Традиційне і нетрадиційне пізнання в ноосферології.
- •2.Учення космізму та «Жива етика»
- •3.Синтетичні практики в ноосферології
- •4.Синтетичне вчення «Анастасія» і громадський рух «Дзвенячі Кедри Росії»
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема – основа ноосферних екосистем» План заняття
- •1.Поняття про агроекосистему
- •2.Різновиди і типи агроекосистем.
- •3. Порівняння природних і штучних екосистем та принцип екологічної надійності землеробства
- •4. Екологічна надійність систем землеробства та баланс гумусу в ґрунтах
- •Тема: «ноосферологія. Топологія агроекосистем» План заняття
- •1.Агроценоз (агроекосистема) та його відмінність від біогеоценозу.
- •2. Ландшафти та екосистеми через призму метаболізму
- •3.Просторові межі агроекосистем
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема як первинна просторова одиниця ноосферного розвитку» План заняття
- •1.Історія формування агроекосистем.
- •2. Цивілізаційний процес та агроекосистеми.
- •3.Початок формування ноосферних екосистем.
- •4. Початок ноосферної просторової організації біосфери.
- •5.Природні екосистеми та агроекосистеми з позицій ноосферного розвитку
- •6.Просторова суть агроекосистеми як екотопу Homo Sapiens
- •Тема: «ноосферологія. Урбоекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Протирічність поняття «місто» в урбаністиці
- •2.Проблеми, пов’язані з урбанізацією.
- •3.Аналіз наукових підходів до виділення урбоекосистем
- •4. Можливість існування «Міста-екосистеми».
- •5. Урбоекосистема, як різновид ноосферної екосистеми
- •6.Трансформація просторово-часових відносин
- •Тема: «ноосферологія. Інфраекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Інфраструктура, як галузь господарства
- •2.Просторові функції інфраструктури та формування інфраекосистем
- •3.Просторові інверсії
- •4.Інформатизація як новий стан екосистеми Людини
- •5.Інфраекосистема – сучасний етап розвитку екосистеми Людини
- •Тема: «ноосферологія. Людина-невідємна частина біосфери» План заняття
- •1.Ідеальна модель взаємодії природи і суспільства
- •2.Сучасна парадигма природничої історії
- •3.Місце виду Homo Sapiens у парадигмі природничої історії
- •2.Головні причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •3.Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.Класифікації забруднення
- •(За г.В.Стадницьким та а. І. Родіоновим)
- •5.Елементи вчення про забруднення
- •Джерела викидів у довкілля
- •Тема: «Оцінка впливу на навколишнє середовище» План заняття
- •1.Зміст та мета оцінки впливу на навколишнє природне середовище.
- •2.Оцінка внс в Україні. Екологічна експертиза
- •3.План характеристики об’єкту впливу на нпс
- •4.Можливі напрямки впливу господарських об’єктів на навколишнє природне середовище
- •Тема: «Контроль і управління якістю середовища» План заняття
- •1.Поняття про якість, контроль та управління середовищем
- •2.Екологічна стандартизація та нормування
- •3.Екологічний менеджмент, аудит та маркетинг
- •4.Нормування антропогенного навантаження
- •Тема: «Пріоритетні екологічні проблеми в Україні» План заняття
- •1.Сучасна екологічна ситуація в Україні.
- •2.Проблеми екологічної безпеки України.
- •3. Екологічні проблеми сільського господарства України
- •4.Поняття про екологічну мережу
- •Основні терміни та визначення екології
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Питання тестового контролю
3.Різнотлумачення терміну «біота»
Твердження про існування біотичної регуляції (теорія Горшкова) видає бажане за дійсне й приховано припускає необхідність стабільності планетарних умов, незмінності складу й властивостей біосфери. Але деградація в змінених умовах одних біологічних видів сполучається із процвітанням і пануванням інших і зародженням третіх, що й відбиває таблиця. Визначення сучасних змін планетарних умов як глобальної біотичної кризи повинне бути доведене загальністю кризового стану біоти.
В.І.Данілов-Даніельян так прокоментував процес становлення біосфери: «Під впливом біоти формувалося регульоване навколишнє середовище, одночасно розвивалися відповідні регулюючі механізми самої біоти. У результаті утворилася високоорганізована система - біосфера, у якій за допомогою належного підстроювання потоків біогенів (речовин, що беруть участь у функціонуванні біоти) забезпечується висока точність регулювання всіх параметрів (фізичних і хімічних характеристик клімату, атмосфери, ґрунту, гідросфери)».
Витримки з його публікації показують, що під біотою розуміється система з «певною досить стабільною внутрішньою структурою, що характеризується через розподіл загальної біомаси, потоків енергії й біогенів по групах організмів», у якій загибель біологічного виду дезорганізує всю систему і є катастрофою, тоді як зміни навколишнього середовища в результаті життєдіяльності організмів розглядаються як збурювання в границях стійкості біоти.
Не беручи до уваги різний зміст терміна «біота» або «жива речовина планети» стосовно до різних історичних періодів, що відбите геохронологічною шкалою, популяризатори теорії біотичної регуляції вважають, що «незважаючи на наявність критичних виступів проти теорії Горшкова, вони набагато менш переконливі, ніж сама теорія» і що «теорії біотичної регуляції нема чого протиставити: не відома ніяка інша наукова концепція, що містила б систему логічно несуперечливих відповідей».
4.Теорія біотичної регуляції та теорія компенсації
«Російській школі» біотичної регуляції планетарних умов протистоїть теорія компенсації біотою негативних впливів людства (див. публікації 1994-1997 років В.Голубєва, А.Тарко, Ю.Маліновського й ін.). Обидві течії є вираженням системно-кібернетичних уявлень про біосферу як стійку систему. Прихильники теорії біотичної компенсації також визнають, що «біота контролює хімічний склад навколишнього середовища за рахунок компенсації розімкнення біогеохімічного круговороту» називають цей процес адаптацією, але вважають, що така адаптація може бути як повною, так і неповною.
На відміну від теорії Горшкова, теорія компенсації дозволяє сподіватися на можливість стабілізації стану біосфери, оскільки містить доводи на користь збереження біосферою рівноважного стану й у наш час.
Мабуть, з'єднання понять про стійкість біосфери й розімкнення потоків біогенів - основне досягнення обох теорій. Але знання про регульовані процеси в керованих системах, що становлять предмет кібернетики, можуть бути застосовні відносно біосфери тільки в тому випадку, якщо доведено стабільність складової планетарної живої речовини, тобто, якщо можна підтвердити регульованість біотою умов свого існування й можливості «природного керування» з уточненням, що мається на увазі під цим терміном.
Звичайно, дуже хочеться, щоб сучасний стан біосфери залишалося незмінним. Таке положення гарантувало б збереження умов на планеті для існування людства і його цивілізацій. Але біосфера має більший ступінь свободи. І полеміка між новітніми «біотичними школами» при спільності їхніх вихідних посилок показує, що відмінність теорії біотичної регуляції від теорії біотичної компенсації полягає лише в тому, що визнаний зовнішнім стосовно біоти господарський вплив людини в одному випадку вважається тим, що перевищив «регулятивні можливості біоти», а в іншому випадку затверджується, що «можлива стабілізація біогенів на новому, не катастрофічному для людства рівні».
Тому для визначення кризової екологічної ситуації доводиться знову й знову звертатися до геохронологічної шкали й характеристик розглянутих систем, для того щоб показати: немає причин для пошуку проявів принципу Ле Шательє поза граничними умовами його встановлення.
Наполягаючи на тому, що принцип Ле Шательє порушується під збурюючим впливом, людства в біосфері, прихильники теорії біотичної регуляції науково обґрунтовують необхідність скорочення чисельності планетарного населення або виробництва благ для нього й відповідні політичні заяви.
Прихильники ж теорії біотичної компенсації займають більш гуманну позицію. А всі численні оцінки мінливості середовищ перебування й форм життя (див. хоча б публікації журналу «Екологія») стоять як би осторонь і вписуються в «природні флуктуації» стабільної системи.