5. Оцінка потреб в непорушених природних екосистемах

Для проведення такої оцінки необхідно розібратися в принципах будови природних екосистем. Життя будь-яких організмів підтримується за рахунок споживання енергії, що у процесі життя розсіюється у вигляді тепла. Рослини використовують сонячну енергію, а тварини - енергію органічних продуктів харчування, які синтезуються іншими організмами (рослинами або іншими тваринами). Для того, щоб екосистема (наприклад, ліс) була стійкою, необхідно, щоб швидкості синтезу (продукції) і розкладання («поїдання») органічної речовини збігалися. Іншими словами, не можна, наприклад, допустити, щоб тварини з'їли всі рослини. Досягається це досить оригінальним способом.

Продукція, продукована в природній екосистемі рослинами (листя, трава, деревина, квіти, ягоди й ін.) споживається (з'їдається) організмами різних розмірів, від бактерій до великих ссавців. При цьому найбільша частка споживання, до 90%, припадає на найменші організми - бактерії й гриби, які споживають, в основному, відмерлу органіку (наприклад, листяний опад, відмерлі гілки й стовбури дерев). На організми середніх розмірів - комах й інших безхребетних - припадає до 10% всієї продукції рослин. Нарешті, найбільшим тваринам, включаючи ссавців, у природних екосистемах «дозволяється» споживати не більше одного відсотка продукції екосистеми, рис. 3.

На вертикальній осі відкладена відносна частка споживання продукції рослин тими організмами, розмір тіла яких попадає у відповідний інтервал по горизонтальній осі. (Так, наприклад, організми з розмірами тіла від 0,1 до 1 см. споживають близько 5% продукції, виробленої рослинами екосистеми).

Суцільна лінія - універсальний розподіл, спостережуваний для всіх непорушених екосистем на суші. Площа під суцільною лінією дорівнює одиниці (100%). Величини у відсотках позначають відносні внески різних частин гістограми.

Пунктирна лінія описує сучасне антропогенне збурювання наземної біоти. Площа під антропогенним піком (~10%) відповідає харчуванню людства, скотарству й споживанню деревини (Горшков, 1995).

Виходячи з відомих характеристик стійких природних екосистем, можна оцінити сучасний стан глобального навколишнього середовища. У двадцятому сторіччі частка споживання людиною продукції глобальної біоти виросла до десяти відсотків, що в десять разів перевищує квоту, що відводиться великим тваринам в стійких природних системах, рис.3. Це означає, що для відновлення довгострокової стійкості глобального навколишнього середовища й клімату необхідно в десять разів зменшити антропогенний тиск людини на біоту. Для цього необхідно відновити природні екосистеми на більшій частині територій суші, культивованої у наш час людиною. Схожі кількісні оцінки можуть бути отримані з аналізу сучасного круговороту вуглецю (Gorshkov, Makarіeva, 1998; Горщиків, Макарьева, 1999).

6.Роль лісів у збереженні природної рівноваги

Отже, для відновлення довгострокової стійкості глобального навколишнього середовища й клімату необхідно в десять разів зменшити антропогенний тиск людини на біоту. Для цього необхідно відновити природні екосистеми на більшій частині територій суші, культивованій у наш час людиною. Такі заходи вже поступово здійснюються. Так, сьогодні територіям, займаним природними лісами уже присвоюється статус світового екологічного надбання, подібно культурному надбанню, охоронюваному ЮНЕСКО. Країни, що зберігають на своїй території великі природні ліси, не порушені господарською діяльністю, повинні одержувати від світового співтовариства економічні й політичні пільги за надання екологічних послуг з підтримки стійкості глобального навколишнього середовища.

При сучасному рівні енергоспоживання вирубка лісів може відбуватися зі швидкістю, що набагато перевищує їхнє відновлення, яке займає сотні років. Тому створюється тимчасовий надлишок продуктів, що виготовляють із деревини, що проявляється як їх низька ринкова вартість, наприклад, вартість паперу. Не існує контролю швидкості виробництва й рівня цін продуктів з деревини, подібного до контролю за видобутком нафти. Після вирубки лісів наступає криза й відмирання лісової промисловості, що сторіччя назад відбулося в більшості країн Європи, і відбувається зараз в Австралії й Скандинавії. Таким чином, природні непорушені ліси, що є гарантом стійкості навколишнього середовища в регіональному й глобальному масштабі, знищуються заради короткострокової економічної вигоди певної частини населення. Держава одержує при цьому букет складних проблем, пов'язаних з деградацією навколишнього середовища й підривом стратегічної екологічної безпеки країни.

Представниками російської науки (В.Г.Горшков) як альтернатива знищенню лісів пропонується далекоглядна стратегія, спрямована на розвиток наукомістких технологій, грамотної розробки й переробки корисних копалин, розвиток військового комплексу, тобто розвиток напрямків, не зв'язаних прямо зі знищенням природних екосистем, які в недалекому майбутньому в буквальному значенні можуть почати оцінюватися на вагу золота.