Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в екології та неоекології. Теорія біотичної соморегуляції» План заняття

1. Наукове і загальнолюдське значення стану довкілля.

2. Роль температури.

3. Залежність стійкості клімату від ступеня порушеності екосистем.

4. Оцінка можливостей регулювання клімату.

5. Оцінка потреб в непорушених природних екосистемах.

6.Роль лісів у збереженні природної рівноваги.

7.Головні причини погіршення стану довкілля.

8. Перенаселення - головна причина екологічної кризи.

1. Наукове і загальнолюдське значення стану довкілля.

З никнення диких видів тварин і рослин, що існують десь далеко від нас, звичайно, сприймається багатьма із прикрістю. Однак більшість із нас ніколи не бачило й ніколи не побачить ці види в природних умовах. Тому розмови про охорону їхніх природних умов перебування уявляються багатьма з нас абстрактними, і, начеб то, не мають відношення до нашого повсякденного життя. Інша справа умови існування людини, погіршення яких ми зразу відчуваємо. Сьогодні вже всім очевидно, що потрібно додавати будь-які зусилля, щоб довкілля залишалося придатним для нашого існування. Найбільш розвинені країни вже досягли значних успіхів у відновленні якості довкілля не знижуючи рівня життя людей. Отже, здавалося б, досить лише перебудувати господарську діяльність, перейти до безвідхідних технологій і це вирішить всі екологічні проблеми. При чому ж тут охорона диких видів рослин і тварин і їхніх природних місцеперебувань? На жаль, часто навіть ентузіасти природоохоронного руху не здатні дати чітку, аргументовану відповідь на це питання. Відповідь, що не була б перевантажена емоціями. Наукові дослідження показують, що визначальну роль у підтримці прийнятних для життя людини умов навколишнього середовища грають природні системи - лісу, болота, екосистеми океану (Горшков і ін., 1999). Так, наприклад, відомо, що загальна кількість опадів, що випадають на суші, приблизно в тричі перевищує кількість атмосферної вологи, принесеної на сушу з океану (останнє дорівнює річковому стоку із суші в океан) (Shukla, Mіntz, 1982). Звідки беруться ще дві третини? Виявляється, що вони забезпечуються випаром вологи з поверхні рослин. Наземні екосистеми, в основному, ліси й болота, являють собою величезний резервуар вологи на суші, випар з якого в тричі збільшує загальну кількість опадів на суші в порівнянні з гіпотетичним випадком відсутності природного рослинного покриву. Можна сказати, що ліси являють собою океан на суші. Важлива також роль лісів у запобіганні широкомасштабних повеней: ґрунтовий покрив лісу усмоктує зайву вологу як губка, захищаючи прилягаючі території від руйнівних водних потоків. Добре відома роль лісів у запобіганні локальних екстремальних температурних явищ. Конкретні приклади сприятливого впливу природних екосистем на умови нашого існування, а також негативних наслідків знищення природних екосистем, численні. Однак є одна характеристика навколишнього середовища, біотичний контроль якої не просто важливий, а абсолютно необхідний для самої можливості існування життя на Землі. Ця характеристика - середня температура земної поверхні.