- •Розділ і. «загальна екологія»
- •Розділ іі. «неоекологія»
- •2. Програма навчальної дисципліни, її структура, особливості виконання.
- •3. Об'єкт, предмет, методи та завдання традиційної екології.
- •4. Складові традиційної екології.
- •Тема: «Еволюція екології як науки» План заняття
- •1.Історичний нарис розвитку екології.
- •2. Особливості сучасного етапу розвитку екології.
- •3. Розвиток науки про довкілля в Україні.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.1. План заняття
- •1. Умови та фактори природного середовища.
- •2. Екологічні фактори.
- •3. Екологічна ніша
- •4. Природні умови і ресурси.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.2. План заняття
- •1.Унітарні та модулярні організми.
- •2.Виникнення і розвиток великого і малого кругообігів.
- •3. Кругообіг речовин у біосфері.
- •4.Фотосинтез як головний процес перетворення неорганічної речовини в органічну.
- •Тема: «Глобальні екологічні проблеми» План заняття
- •1.Глобальні проблеми людства.
- •2.Глобальні екологічні проблеми.
- •3.Сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери.
- •4.Екологічний імператив
- •2.Організми
- •3. Популяції
- •4.Угруповання
- •Тема: «Взаємодія між організмами та навколишнім середовищем» План заняття
- •1.Поняття про середовище мешкання організму.
- •2. Вплив середовища на організми.
- •3.Типологія організмів за ступенем впливу окремих компонентів середовища.
- •4.Екологічні фактори.
- •Тема: «Взаємодія організмів між собою» План заняття
- •1. Біотичні чинники середовища
- •2. Властивості біотичних елементів середовища.
- •3.Форми зв’язків між організмами.
- •Тема: «Стійкість у структурі угрупОвання » План заняття
- •1.Уявлення про структуру угруповання.
- •2.Види організації та форми сумісного існування у структурі угруповань.
- •3.Чисельність угруповань.
- •4.Механізми регулювання стійкості угруповання.
- •5.Біологічна продуктивність угруповань.
- •Біомні підсистеми України
- •2. Основи системного підходу.
- •3. Системний підхід в екології
- •Тема: «Різновиди екосистем» План заняття
- •1.Основні ступені організації екосистем.
- •2. Консорційні екосистеми.
- •3. Парцелярні екосистеми.
- •4. Біогеоценозні екосистеми.
- •5. Ландшафтні екосистеми.
- •6. Провінційні екосистеми.
- •7. Біомні екосистеми.
- •8. Субстратні екосистеми.
- •9. Глобальна екосистема – біосфера.
- •Тема: «Динаміка екосистем» План заняття
- •1. Енергія екосистем.
- •2. Динаміка екосистем.
- •3. Закони розвитку екосистем.
- •Тема: «Біологічна продукція екосистем» План заняття
- •1.Ланцюги живлення в екосистемах.
- •2.Продуктивність екологічних систем.
- •Первинна продуктивність екосистем (за Голубцем м. А.)
- •Процес перетворення первинної продукції в зоомасу
- •Порівняльні дані про врожаї різних сільськогосподарських культур
- •3.Самоорганізованість екосистем, сукцесії
- •2. Визначення науки та еволюція формування терміну «неоекологія».
- •3. Об’єкт, предмет і методи дослідження неоекології.
- •4. Понятійно-термінологічний апарат та структура неоекології.
- •Тема: «Структура неоекології» План заняття
- •1.Загальна структура неоекології.
- •2. Сімейства та комплекси неоекологічних дисциплін
- •3. Напрямки в системі неоекологічних наук
- •4. Розділи в системі неоекологічних наук
- •5. Інші класифікації неоекологічних дисциплін
- •Тема: «Глобальні неоекологічні проблеми в діяльності міжнародних організацій» План заняття
- •1.Природоохоронні конвенції.
- •2.Першочергові екологічні проблеми в документах міжнародних організацій
- •3.Глобальні неоекологічні проблеми 90-хроків
- •4.Глобальні неоекологічні проблеми 2000-х років
- •Тема: «головні закони в екології та неоекології» План заняття
- •1.Теоретичні основи сучасної екології.
- •2. Загальне уявлення про наукові закони, закономірності та принципи.
- •3.Головні екологічні закони.
- •4. Правила і принципи екології.
- •Тема: «головні гипотезы та теории в екології та неоекології. Гіпотеза геї» План заняття
- •1. Загальне уявлення про гіпотезу Геї.
- •2. Джерела й передумови формування гіпотези Геї
- •3. Геофізиологічні гіпотези і їхнє підтвердження
- •4. Критика гіпотези Геї та головні висновки
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в екології та неоекології. Теорія біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Наукове і загальнолюдське значення стану довкілля.
- •2. Роль температури
- •3 . Залежність стійкості клімату від ступеня порушеності екосистем
- •5. Оцінка потреб в непорушених природних екосистемах
- •6.Роль лісів у збереженні природної рівноваги
- •7.Головні причини погіршення стану довкілля
- •8. Перенаселення - головна причина екологічної кризи
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в неоекології. Критика теорії біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Криза сучасного природознавства та теорія біотичної саморегуляції
- •2. Історія розвитку життя та теорія біотичної саморегуляції
- •3.Різнотлумачення терміну «біота»
- •4.Теорія біотичної регуляції та теорія компенсації
- •5.Регулювання цивілізацій і екологічна криза.
- •6. Перспективи та можливі сценарії виживання людства
- •2. Умови ноосферної организації процесів на Землі
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні інтерпретації теорії ноосфери» План заняття
- •1.Сучасний зміст теорії ноосфери
- •2.Ноосферизм як науково-світоглядна система
- •3.Теоретична система ноосферизму
- •4. Ноосферизм, сталий розвиток та ноосферна освіта
- •5. Критика Ноосферизму як теорії, громадського руху і релігії
- •6. Висновки
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні нетрадиційні інтерпретації План заняття
- •1.Традиційне і нетрадиційне пізнання в ноосферології.
- •2.Учення космізму та «Жива етика»
- •3.Синтетичні практики в ноосферології
- •4.Синтетичне вчення «Анастасія» і громадський рух «Дзвенячі Кедри Росії»
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема – основа ноосферних екосистем» План заняття
- •1.Поняття про агроекосистему
- •2.Різновиди і типи агроекосистем.
- •3. Порівняння природних і штучних екосистем та принцип екологічної надійності землеробства
- •4. Екологічна надійність систем землеробства та баланс гумусу в ґрунтах
- •Тема: «ноосферологія. Топологія агроекосистем» План заняття
- •1.Агроценоз (агроекосистема) та його відмінність від біогеоценозу.
- •2. Ландшафти та екосистеми через призму метаболізму
- •3.Просторові межі агроекосистем
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема як первинна просторова одиниця ноосферного розвитку» План заняття
- •1.Історія формування агроекосистем.
- •2. Цивілізаційний процес та агроекосистеми.
- •3.Початок формування ноосферних екосистем.
- •4. Початок ноосферної просторової організації біосфери.
- •5.Природні екосистеми та агроекосистеми з позицій ноосферного розвитку
- •6.Просторова суть агроекосистеми як екотопу Homo Sapiens
- •Тема: «ноосферологія. Урбоекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Протирічність поняття «місто» в урбаністиці
- •2.Проблеми, пов’язані з урбанізацією.
- •3.Аналіз наукових підходів до виділення урбоекосистем
- •4. Можливість існування «Міста-екосистеми».
- •5. Урбоекосистема, як різновид ноосферної екосистеми
- •6.Трансформація просторово-часових відносин
- •Тема: «ноосферологія. Інфраекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Інфраструктура, як галузь господарства
- •2.Просторові функції інфраструктури та формування інфраекосистем
- •3.Просторові інверсії
- •4.Інформатизація як новий стан екосистеми Людини
- •5.Інфраекосистема – сучасний етап розвитку екосистеми Людини
- •Тема: «ноосферологія. Людина-невідємна частина біосфери» План заняття
- •1.Ідеальна модель взаємодії природи і суспільства
- •2.Сучасна парадигма природничої історії
- •3.Місце виду Homo Sapiens у парадигмі природничої історії
- •2.Головні причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •3.Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.Класифікації забруднення
- •(За г.В.Стадницьким та а. І. Родіоновим)
- •5.Елементи вчення про забруднення
- •Джерела викидів у довкілля
- •Тема: «Оцінка впливу на навколишнє середовище» План заняття
- •1.Зміст та мета оцінки впливу на навколишнє природне середовище.
- •2.Оцінка внс в Україні. Екологічна експертиза
- •3.План характеристики об’єкту впливу на нпс
- •4.Можливі напрямки впливу господарських об’єктів на навколишнє природне середовище
- •Тема: «Контроль і управління якістю середовища» План заняття
- •1.Поняття про якість, контроль та управління середовищем
- •2.Екологічна стандартизація та нормування
- •3.Екологічний менеджмент, аудит та маркетинг
- •4.Нормування антропогенного навантаження
- •Тема: «Пріоритетні екологічні проблеми в Україні» План заняття
- •1.Сучасна екологічна ситуація в Україні.
- •2.Проблеми екологічної безпеки України.
- •3. Екологічні проблеми сільського господарства України
- •4.Поняття про екологічну мережу
- •Основні терміни та визначення екології
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Питання тестового контролю
Тема: «головні закони в екології та неоекології» План заняття
1.Теоретичні основи сучасної екології.
2. Загальне уявлення про наукові закони, закономірності та принципи.
3.Головні екологічні закони.
4. Правила і принципи екології.
1.Теоретичні основи сучасної екології.
Головна проблема будь-якої науки полягає в пошуку шляхів переходу від результатів конкретних спостережень, експериментів до узагальнень, законів, закономірностей та ін. При цьому слід розмежовувати приватні і загальні закономірності. Всі системи проходять однакові стадії розвитку (виникнення, становлення, зрілість і перетворення), тому надто важливо знання законів диференціації й інтеграції просторового розширення й кількісного росту, стадійності, ритмічності розвитку й т.д.
Особлива проблема - дія законів, закономірностей при створенні людиною нових систем, при якому неминуче змінюються існуючі системи й значення цих змін може бути непередбачене. Таким чином, ніякі закони й закономірності не є абсолютними. Відкриті сьогодні закони, закономірності та інше не вичерпують усієї розмаїтості реальності, звідси конструктивний пошук, збагачення новими відкриттями, новими поданнями.
Відкриття законів і закономірностей матеріального світу - найважливіше завдання не тільки екології й неоекології, але й науки в цілому. Це один із щаблів пізнання людиною єдності й зв'язків, взаємозалежності й цілісності світового процесу, у тому числі біосфери й антропосфери. Ці поняття становлять особливу групу відносин, визначають розвиток і функціонування об'єктивного матеріального світу. Ці необхідні, стійкі й істотні відносини називають закономірностями. Іноді їх іменують законами, початками, правилами.
Зокрема до законів природи відносять: загальні реальні положення, у яких виражені стійкі, сталі відносин або зв'язки між фактами. Але індуктивне знання законів природи, тобто перехід від приватних спостережень, експериментів до загального, незважаючи на успіхи науки, залишається обмеженим. Щоб перебороти цю обмеженість, доводиться прибігати до інших методів, гіпотез, методів приблизних узагальнень і аналогій.
Гіпотезою називається припущення, зроблене через недолік знань законів природи з метою дедукції з нього наслідків, узгоджених з реальними фактами, здатними служити йому доказом.
Приблизні узагальнення - це припущення, що містять твердження або заперечення по відношенню до більшості випадків відомого класу.
Аналогією називається висновок про будь-яку властивість речі за подібністю її з декількома властивостями іншої речі, коли між цими властивостями невідомий ніякий зв'язок або причинність.
2. Загальне уявлення про наукові закони, закономірності та принципи.
Приватних законів існує безліч. Для того щоб розібратися в них, необхідно дати визначення даного поняття. Закон - це внутрішній і необхідний, загальний і істотний зв'язок предметів і явищ об'єктивної дійсності: міцне, що залишається, повторюване, дуже рідко мінливе, ідентичне у визначеному явищі. Закони мислення відбивають закони матеріального буття. Пізнати закон - це значить розкрити ту або іншу сторону сутності досліджуваного предмета, явища.
Закони бувають загальні й приватні. Загальні закони розвитку, руху, властиві природі, суспільству й мисленню, вивчаються діалектичним матеріалізмом; приватні, специфічні закони - приватними науками.
Без розуміння загальних законів важко зрозуміти спеціальні закони. Так логічні закони являють собою відображення в людському мозку об'єктивної закономірності, що існує поза нею і незалежно від її свідомості. Логічні закони зазвичай є вторинними, похідними. Науці відомі чотири логічних закони. Аристотель відкрив три з них: закон тотожності, закон протиріччя, закон виключення третього. Через кілька століть Лейбніц відкрив четвертий закон - закон достатньої підстави.
Якщо в тому або іншому міркуванні не дотриманий один із цих законів, то неможливо правильно побудувати думку, прийти в результаті міркування до вірного висновку. Саме тому виникає необхідність дослідження закономірностей – менш потужних за силою дії проявів об’єктивної реальності, але тих, які формують внутрішню рушійну силу законів.
Основні риси закономірності (так само як і закону) наступні.
1. Об'єктивність (відносини проявляються незалежно від волі й свідомості людей).
2. Необхідність (наявність причинно-наслідкових зв'язків, детермінування одних явищ іншими. У результаті причина й наслідок часто міняються місцями).
3. Обов'язковість прояву у історичному аспекті (якщо зберігаються необхідні для закономірності умови: зникають умови - зникає закономірність).
4. Деякі закономірності, що відповідають якості істотності (важливості для науки або практики), іменують законами.
5. Автономність законів і закономірностей, тобто відносна незалежність їх один від іншого. Жоден закон не скасовує інший. Важливо пам'ятати про необхідність точного формулювання змісту закону. Боротьба за точність і конструктивність формулювань законів, так само як і понять, є досить актуальною.
Дослідники відзначають точність, «фундаментальність» формулювань законів і розпливчастість формулювань закономірностей.
На основі пізнання закономірностей розробляються принципи, кожний з яких повинен відбивати об'єктивні сторони дійсності. Ф.Енгельс відзначав: «Принцип - не вихідний пункт дослідження, а його заключний результат... не природа й людство співвідносяться з принципами, а навпаки, принципи вірні лише настільки, наскільки вони відповідають природі й історії».
Таким чином, формулювання принципу повинне включати й конструктивну частину - указувати шлях його реалізації. Отже принцип (Prіncіpіum) - головна першооснова, основне положення, вихідний пункт, передумова – будь-якої теорії, концепції.