- •Розділ і. «загальна екологія»
- •Розділ іі. «неоекологія»
- •2. Програма навчальної дисципліни, її структура, особливості виконання.
- •3. Об'єкт, предмет, методи та завдання традиційної екології.
- •4. Складові традиційної екології.
- •Тема: «Еволюція екології як науки» План заняття
- •1.Історичний нарис розвитку екології.
- •2. Особливості сучасного етапу розвитку екології.
- •3. Розвиток науки про довкілля в Україні.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.1. План заняття
- •1. Умови та фактори природного середовища.
- •2. Екологічні фактори.
- •3. Екологічна ніша
- •4. Природні умови і ресурси.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.2. План заняття
- •1.Унітарні та модулярні організми.
- •2.Виникнення і розвиток великого і малого кругообігів.
- •3. Кругообіг речовин у біосфері.
- •4.Фотосинтез як головний процес перетворення неорганічної речовини в органічну.
- •Тема: «Глобальні екологічні проблеми» План заняття
- •1.Глобальні проблеми людства.
- •2.Глобальні екологічні проблеми.
- •3.Сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери.
- •4.Екологічний імператив
- •2.Організми
- •3. Популяції
- •4.Угруповання
- •Тема: «Взаємодія між організмами та навколишнім середовищем» План заняття
- •1.Поняття про середовище мешкання організму.
- •2. Вплив середовища на організми.
- •3.Типологія організмів за ступенем впливу окремих компонентів середовища.
- •4.Екологічні фактори.
- •Тема: «Взаємодія організмів між собою» План заняття
- •1. Біотичні чинники середовища
- •2. Властивості біотичних елементів середовища.
- •3.Форми зв’язків між організмами.
- •Тема: «Стійкість у структурі угрупОвання » План заняття
- •1.Уявлення про структуру угруповання.
- •2.Види організації та форми сумісного існування у структурі угруповань.
- •3.Чисельність угруповань.
- •4.Механізми регулювання стійкості угруповання.
- •5.Біологічна продуктивність угруповань.
- •Біомні підсистеми України
- •2. Основи системного підходу.
- •3. Системний підхід в екології
- •Тема: «Різновиди екосистем» План заняття
- •1.Основні ступені організації екосистем.
- •2. Консорційні екосистеми.
- •3. Парцелярні екосистеми.
- •4. Біогеоценозні екосистеми.
- •5. Ландшафтні екосистеми.
- •6. Провінційні екосистеми.
- •7. Біомні екосистеми.
- •8. Субстратні екосистеми.
- •9. Глобальна екосистема – біосфера.
- •Тема: «Динаміка екосистем» План заняття
- •1. Енергія екосистем.
- •2. Динаміка екосистем.
- •3. Закони розвитку екосистем.
- •Тема: «Біологічна продукція екосистем» План заняття
- •1.Ланцюги живлення в екосистемах.
- •2.Продуктивність екологічних систем.
- •Первинна продуктивність екосистем (за Голубцем м. А.)
- •Процес перетворення первинної продукції в зоомасу
- •Порівняльні дані про врожаї різних сільськогосподарських культур
- •3.Самоорганізованість екосистем, сукцесії
- •2. Визначення науки та еволюція формування терміну «неоекологія».
- •3. Об’єкт, предмет і методи дослідження неоекології.
- •4. Понятійно-термінологічний апарат та структура неоекології.
- •Тема: «Структура неоекології» План заняття
- •1.Загальна структура неоекології.
- •2. Сімейства та комплекси неоекологічних дисциплін
- •3. Напрямки в системі неоекологічних наук
- •4. Розділи в системі неоекологічних наук
- •5. Інші класифікації неоекологічних дисциплін
- •Тема: «Глобальні неоекологічні проблеми в діяльності міжнародних організацій» План заняття
- •1.Природоохоронні конвенції.
- •2.Першочергові екологічні проблеми в документах міжнародних організацій
- •3.Глобальні неоекологічні проблеми 90-хроків
- •4.Глобальні неоекологічні проблеми 2000-х років
- •Тема: «головні закони в екології та неоекології» План заняття
- •1.Теоретичні основи сучасної екології.
- •2. Загальне уявлення про наукові закони, закономірності та принципи.
- •3.Головні екологічні закони.
- •4. Правила і принципи екології.
- •Тема: «головні гипотезы та теории в екології та неоекології. Гіпотеза геї» План заняття
- •1. Загальне уявлення про гіпотезу Геї.
- •2. Джерела й передумови формування гіпотези Геї
- •3. Геофізиологічні гіпотези і їхнє підтвердження
- •4. Критика гіпотези Геї та головні висновки
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в екології та неоекології. Теорія біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Наукове і загальнолюдське значення стану довкілля.
- •2. Роль температури
- •3 . Залежність стійкості клімату від ступеня порушеності екосистем
- •5. Оцінка потреб в непорушених природних екосистемах
- •6.Роль лісів у збереженні природної рівноваги
- •7.Головні причини погіршення стану довкілля
- •8. Перенаселення - головна причина екологічної кризи
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в неоекології. Критика теорії біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Криза сучасного природознавства та теорія біотичної саморегуляції
- •2. Історія розвитку життя та теорія біотичної саморегуляції
- •3.Різнотлумачення терміну «біота»
- •4.Теорія біотичної регуляції та теорія компенсації
- •5.Регулювання цивілізацій і екологічна криза.
- •6. Перспективи та можливі сценарії виживання людства
- •2. Умови ноосферної организації процесів на Землі
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні інтерпретації теорії ноосфери» План заняття
- •1.Сучасний зміст теорії ноосфери
- •2.Ноосферизм як науково-світоглядна система
- •3.Теоретична система ноосферизму
- •4. Ноосферизм, сталий розвиток та ноосферна освіта
- •5. Критика Ноосферизму як теорії, громадського руху і релігії
- •6. Висновки
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні нетрадиційні інтерпретації План заняття
- •1.Традиційне і нетрадиційне пізнання в ноосферології.
- •2.Учення космізму та «Жива етика»
- •3.Синтетичні практики в ноосферології
- •4.Синтетичне вчення «Анастасія» і громадський рух «Дзвенячі Кедри Росії»
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема – основа ноосферних екосистем» План заняття
- •1.Поняття про агроекосистему
- •2.Різновиди і типи агроекосистем.
- •3. Порівняння природних і штучних екосистем та принцип екологічної надійності землеробства
- •4. Екологічна надійність систем землеробства та баланс гумусу в ґрунтах
- •Тема: «ноосферологія. Топологія агроекосистем» План заняття
- •1.Агроценоз (агроекосистема) та його відмінність від біогеоценозу.
- •2. Ландшафти та екосистеми через призму метаболізму
- •3.Просторові межі агроекосистем
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема як первинна просторова одиниця ноосферного розвитку» План заняття
- •1.Історія формування агроекосистем.
- •2. Цивілізаційний процес та агроекосистеми.
- •3.Початок формування ноосферних екосистем.
- •4. Початок ноосферної просторової організації біосфери.
- •5.Природні екосистеми та агроекосистеми з позицій ноосферного розвитку
- •6.Просторова суть агроекосистеми як екотопу Homo Sapiens
- •Тема: «ноосферологія. Урбоекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Протирічність поняття «місто» в урбаністиці
- •2.Проблеми, пов’язані з урбанізацією.
- •3.Аналіз наукових підходів до виділення урбоекосистем
- •4. Можливість існування «Міста-екосистеми».
- •5. Урбоекосистема, як різновид ноосферної екосистеми
- •6.Трансформація просторово-часових відносин
- •Тема: «ноосферологія. Інфраекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Інфраструктура, як галузь господарства
- •2.Просторові функції інфраструктури та формування інфраекосистем
- •3.Просторові інверсії
- •4.Інформатизація як новий стан екосистеми Людини
- •5.Інфраекосистема – сучасний етап розвитку екосистеми Людини
- •Тема: «ноосферологія. Людина-невідємна частина біосфери» План заняття
- •1.Ідеальна модель взаємодії природи і суспільства
- •2.Сучасна парадигма природничої історії
- •3.Місце виду Homo Sapiens у парадигмі природничої історії
- •2.Головні причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •3.Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.Класифікації забруднення
- •(За г.В.Стадницьким та а. І. Родіоновим)
- •5.Елементи вчення про забруднення
- •Джерела викидів у довкілля
- •Тема: «Оцінка впливу на навколишнє середовище» План заняття
- •1.Зміст та мета оцінки впливу на навколишнє природне середовище.
- •2.Оцінка внс в Україні. Екологічна експертиза
- •3.План характеристики об’єкту впливу на нпс
- •4.Можливі напрямки впливу господарських об’єктів на навколишнє природне середовище
- •Тема: «Контроль і управління якістю середовища» План заняття
- •1.Поняття про якість, контроль та управління середовищем
- •2.Екологічна стандартизація та нормування
- •3.Екологічний менеджмент, аудит та маркетинг
- •4.Нормування антропогенного навантаження
- •Тема: «Пріоритетні екологічні проблеми в Україні» План заняття
- •1.Сучасна екологічна ситуація в Україні.
- •2.Проблеми екологічної безпеки України.
- •3. Екологічні проблеми сільського господарства України
- •4.Поняття про екологічну мережу
- •Основні терміни та визначення екології
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Питання тестового контролю
4.Глобальні неоекологічні проблеми 2000-х років
Головні виклики, що постали перед глобальною цивілізацією на початку нового століття, - це стабілізація клімату і чисельності населення. Успіх на цих двох фронтах зробив би інші завдання, такі як відновлення вирубаних лісів на Землі, стабілізація рівнів підземних вод, збереження різноманітності видів рослин і тварин, значно більш реальними для виконання. Якщо людство не зможе стабілізувати клімат, не зможе забезпечити стабільність населення, то не знайдеться жодної екосистеми на Землі, яку можливо було би врятувати. Якщо країни, що розвиваються, не зуміють невдовзі стабілізувати своє населення, багато з них постануть перед перспективою повної загибелі екосистем.
Збереження клімату означає перехід від енергетики, що базується на викопному паливі (чи на вуглеці), до альтернативних джерел енергії. Ядерна енергія, що колись вважалася альтернативою викопним видам палива, програла на кількох фронтах. Протягом кількох наступних років очікується, що закриття застарілих атомних станцій перевищить введення в експлуатацію нових, які ще будуються, тим самим буде розпочато етап повного припинення використання атомної енергетики. Електрика від джерела енергії, що колись описувалося як «занадто дешеве, щоб міряти», тепер стала надто витратною, щоб її використовувати. Питання вже навіть не в тому, чи економічно будувати атомні станції, але - враховуючи високі експлуатаційні витрати - в тому, чи є економічний сенс у багатьох випадках продовжувати використання вже збудованих.
Єдиною економічно обґрунтованою альтернативою є сонячна, базована на водні енергетика, яка використовує різноманітні джерела енергії, одержаної від Сонця, такі як гідроенергія, вітроенергія, деревина чи пряме сонячне проміння. Перехід до сонячно-водневої енергетики вже розпочався, як видно із тенденцій в енергокористуванні з 1990 до 1998 рік. Спалювання вугілля, наприклад, взагалі не збільшилося за цей період. Тим - часом використання вітрової енергетики та фотовольтних елементів - двох клімато-зберігаючих джерел - розширювалося, відповідно, на 22% й 16% щороку. Та перехід відбувається недостатньо швидко, щоб уникнути руйнівних змін клімату.
Світові запаси вітроенергії можуть бути описані тільки як величезні. Сьогодні світ одержує понад п'яту частину всієї електрики від гідроенергії, але це - дрібниця у порівнянні з запасами вітрової. Наприклад, Китай, багатий на вітроенергію, міг би подвоїти виробництво електроенергії тільки за рахунок самого вітру. Міністерство енергетики США в реєстрі вітрових ресурсів вказує, що три штати - Північна Дакота, Південна Дакота й Техас - мають досить придатної для використання вітроенергії, щоб забезпечити всю національну потребу в електроенергії.
Зважаючи на те, що вартість виробництва електроенергії вітровими станціями падала з $2600/Квт у 1980 до $800/Квт у 1998 році, вітрова енергетика скоро стане одним з найдешевших у світі джерел енергії, збиваючи у деяких місцях ціну на вугілля, традиційно найдешевше джерело. Як тільки дешева електрика від сонячних джерел стане доступною, її можна буде використовувати для електролізу води й видобутку водню - ідеального засобу як для зберігання, так і для транспортування сонячної енергії.
У Японії в 1998 році встановлено майже 7000 дахових («roof-tор») сонячних систем. У кінці 1998 року німецький уряд оголосив мету - 100.000 сонячних дахів у країні. У відповідь Royal Dutch Shell та Ріlkington Solar Inntrnational спільно будують в Німеччині найбільше у світі виробництво з виготовлення сонячних батарей. Італія приєдналася до цієї ініціативи з метою будівництва 10.000 сонячних дахів.
Тоді як використання вітрової та сонячної енергії стрімко збільшується, зростання споживання нафти в усьому світі уповільнюється до менш ніж 2% на рік. Проте, спалювання природного газу, найчистішого виду викопного палива, зростає щороку на 2%. Дедалі більше його вважають перехідним паливом, частиною мосту від вуглецевої до сонячно-водневої енергетики.
Завдання полягає в тому, щоб перетворити малий позитивний приріст використання викопних видів палива на від'ємний приріст, з поступовим зменшенням їх використання, й різко посилити зростання в секторі вітроенергетики і сонячних батарей. Оскільки вітроенергетика почала з досить малої бази і оскільки нагальність стабілізації клімату стрімко зростає, вітроенергетика повинна щороку зростати не на десятки, а на сотні відсотків. Якщо коралові рифи вимирають і якщо крижана шапка Антарктиди почала руйнуватися через те, що температура на поверхні Землі підвищується, мабуть, потужності вітроенергетики повинні щороку подвоюватися - так само, як це було з числом комп'ютерів, приєднаних до Інтернету з 1980 по 1995 рік.
Тоді як збереження клімату є головним чином питанням інвестицій у нові джерела енергії, стабілізація населення є питанням зміни репродуктивної поведінки. Річний приріст населення світу неухильно зростав - з 38 млн. у 1950 до історичного максимуму в 87 млн. у 1989 році. Після цього він зменшився до 78 млн. у 1998 році. Тоді як річні прирости у багатьох країнах, що розвиваються, зростали, в інших місцях вони зменшилися. Фактично вся промислова Європа від Великобританії до Росії, плюс Японія та Канада, всього 32 країни, досягли стабілізації чисельності свого населення. Народжуваність і смертність істотно збалансовані, як те й має бути у сталому суспільстві. Ця група країн має близько 15% світового населення. Інша, значно більша група країн досягла рівня народжуваності 2,1 дитини на сім'ю, але це не перетвориться негайно на стабілізацію чисельності населення, бо непропорційно велика кількість молодих людей досягає нині репродуктивного віку. Ця група, на яку припадає 40% світового населення, включає дві з числа найбільш населених країн: Китай і США. У кожній з них населення зростає щороку трохи менш ніж на 1%.
Ключем до потрібних змін у репродуктивній поведінці є інформація, що допоможе людям зрозуміти наслідки, які настануть, якщо не буде швидкого переходу до менших родин. Мало хто свідомо хоче, щоб його дітей чи онуків було позбавлено належного водопостачання чи освіти тому, що він сам мав забагато дітей. Отже, інформація - життєво важлива. Уряди можуть поширювати цю інформацію через оцінку національних природних ресурсів та існуючих можливостей - дослідження, що визначать, скільки людей можуть утримати наявні посівні площі, ресурси води, пасовищ і лісів. Це також включає вибір між чисельністю населення і рівнем споживання. Розрахунок природних можливостей та припустимого навантаження забезпечить інформацію, потрібну для цього вибору.
У стабілізації клімату й населення важливо зайняти чільну позицію. Прикладів цього багато в обох ініціативах. Наприклад, Данія просто заборонила будівництво вугільних електростанцій. Тимчасом вона ухвалила кілька економічних стимулів для інвестування у вітроенергетику, що забезпечило створення найбільшої у світі промисловості з виробництва вітротурбін. Як наслідок, у 1998 році вітротурбіни датської конструкції склали половину всіх встановлених у світі вітряків. Хоча її навряд чи можна назвати провідною промисловою країною, Данія вже захопила чільну позицію у цій новій швидко зростаючій галузі.
ЗАНЯТТЯ №17
