- •Розділ і. «загальна екологія»
- •Розділ іі. «неоекологія»
- •2. Програма навчальної дисципліни, її структура, особливості виконання.
- •3. Об'єкт, предмет, методи та завдання традиційної екології.
- •4. Складові традиційної екології.
- •Тема: «Еволюція екології як науки» План заняття
- •1.Історичний нарис розвитку екології.
- •2. Особливості сучасного етапу розвитку екології.
- •3. Розвиток науки про довкілля в Україні.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.1. План заняття
- •1. Умови та фактори природного середовища.
- •2. Екологічні фактори.
- •3. Екологічна ніша
- •4. Природні умови і ресурси.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.2. План заняття
- •1.Унітарні та модулярні організми.
- •2.Виникнення і розвиток великого і малого кругообігів.
- •3. Кругообіг речовин у біосфері.
- •4.Фотосинтез як головний процес перетворення неорганічної речовини в органічну.
- •Тема: «Глобальні екологічні проблеми» План заняття
- •1.Глобальні проблеми людства.
- •2.Глобальні екологічні проблеми.
- •3.Сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери.
- •4.Екологічний імператив
- •2.Організми
- •3. Популяції
- •4.Угруповання
- •Тема: «Взаємодія між організмами та навколишнім середовищем» План заняття
- •1.Поняття про середовище мешкання організму.
- •2. Вплив середовища на організми.
- •3.Типологія організмів за ступенем впливу окремих компонентів середовища.
- •4.Екологічні фактори.
- •Тема: «Взаємодія організмів між собою» План заняття
- •1. Біотичні чинники середовища
- •2. Властивості біотичних елементів середовища.
- •3.Форми зв’язків між організмами.
- •Тема: «Стійкість у структурі угрупОвання » План заняття
- •1.Уявлення про структуру угруповання.
- •2.Види організації та форми сумісного існування у структурі угруповань.
- •3.Чисельність угруповань.
- •4.Механізми регулювання стійкості угруповання.
- •5.Біологічна продуктивність угруповань.
- •Біомні підсистеми України
- •2. Основи системного підходу.
- •3. Системний підхід в екології
- •Тема: «Різновиди екосистем» План заняття
- •1.Основні ступені організації екосистем.
- •2. Консорційні екосистеми.
- •3. Парцелярні екосистеми.
- •4. Біогеоценозні екосистеми.
- •5. Ландшафтні екосистеми.
- •6. Провінційні екосистеми.
- •7. Біомні екосистеми.
- •8. Субстратні екосистеми.
- •9. Глобальна екосистема – біосфера.
- •Тема: «Динаміка екосистем» План заняття
- •1. Енергія екосистем.
- •2. Динаміка екосистем.
- •3. Закони розвитку екосистем.
- •Тема: «Біологічна продукція екосистем» План заняття
- •1.Ланцюги живлення в екосистемах.
- •2.Продуктивність екологічних систем.
- •Первинна продуктивність екосистем (за Голубцем м. А.)
- •Процес перетворення первинної продукції в зоомасу
- •Порівняльні дані про врожаї різних сільськогосподарських культур
- •3.Самоорганізованість екосистем, сукцесії
- •2. Визначення науки та еволюція формування терміну «неоекологія».
- •3. Об’єкт, предмет і методи дослідження неоекології.
- •4. Понятійно-термінологічний апарат та структура неоекології.
- •Тема: «Структура неоекології» План заняття
- •1.Загальна структура неоекології.
- •2. Сімейства та комплекси неоекологічних дисциплін
- •3. Напрямки в системі неоекологічних наук
- •4. Розділи в системі неоекологічних наук
- •5. Інші класифікації неоекологічних дисциплін
- •Тема: «Глобальні неоекологічні проблеми в діяльності міжнародних організацій» План заняття
- •1.Природоохоронні конвенції.
- •2.Першочергові екологічні проблеми в документах міжнародних організацій
- •3.Глобальні неоекологічні проблеми 90-хроків
- •4.Глобальні неоекологічні проблеми 2000-х років
- •Тема: «головні закони в екології та неоекології» План заняття
- •1.Теоретичні основи сучасної екології.
- •2. Загальне уявлення про наукові закони, закономірності та принципи.
- •3.Головні екологічні закони.
- •4. Правила і принципи екології.
- •Тема: «головні гипотезы та теории в екології та неоекології. Гіпотеза геї» План заняття
- •1. Загальне уявлення про гіпотезу Геї.
- •2. Джерела й передумови формування гіпотези Геї
- •3. Геофізиологічні гіпотези і їхнє підтвердження
- •4. Критика гіпотези Геї та головні висновки
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в екології та неоекології. Теорія біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Наукове і загальнолюдське значення стану довкілля.
- •2. Роль температури
- •3 . Залежність стійкості клімату від ступеня порушеності екосистем
- •5. Оцінка потреб в непорушених природних екосистемах
- •6.Роль лісів у збереженні природної рівноваги
- •7.Головні причини погіршення стану довкілля
- •8. Перенаселення - головна причина екологічної кризи
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в неоекології. Критика теорії біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Криза сучасного природознавства та теорія біотичної саморегуляції
- •2. Історія розвитку життя та теорія біотичної саморегуляції
- •3.Різнотлумачення терміну «біота»
- •4.Теорія біотичної регуляції та теорія компенсації
- •5.Регулювання цивілізацій і екологічна криза.
- •6. Перспективи та можливі сценарії виживання людства
- •2. Умови ноосферної организації процесів на Землі
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні інтерпретації теорії ноосфери» План заняття
- •1.Сучасний зміст теорії ноосфери
- •2.Ноосферизм як науково-світоглядна система
- •3.Теоретична система ноосферизму
- •4. Ноосферизм, сталий розвиток та ноосферна освіта
- •5. Критика Ноосферизму як теорії, громадського руху і релігії
- •6. Висновки
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні нетрадиційні інтерпретації План заняття
- •1.Традиційне і нетрадиційне пізнання в ноосферології.
- •2.Учення космізму та «Жива етика»
- •3.Синтетичні практики в ноосферології
- •4.Синтетичне вчення «Анастасія» і громадський рух «Дзвенячі Кедри Росії»
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема – основа ноосферних екосистем» План заняття
- •1.Поняття про агроекосистему
- •2.Різновиди і типи агроекосистем.
- •3. Порівняння природних і штучних екосистем та принцип екологічної надійності землеробства
- •4. Екологічна надійність систем землеробства та баланс гумусу в ґрунтах
- •Тема: «ноосферологія. Топологія агроекосистем» План заняття
- •1.Агроценоз (агроекосистема) та його відмінність від біогеоценозу.
- •2. Ландшафти та екосистеми через призму метаболізму
- •3.Просторові межі агроекосистем
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема як первинна просторова одиниця ноосферного розвитку» План заняття
- •1.Історія формування агроекосистем.
- •2. Цивілізаційний процес та агроекосистеми.
- •3.Початок формування ноосферних екосистем.
- •4. Початок ноосферної просторової організації біосфери.
- •5.Природні екосистеми та агроекосистеми з позицій ноосферного розвитку
- •6.Просторова суть агроекосистеми як екотопу Homo Sapiens
- •Тема: «ноосферологія. Урбоекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Протирічність поняття «місто» в урбаністиці
- •2.Проблеми, пов’язані з урбанізацією.
- •3.Аналіз наукових підходів до виділення урбоекосистем
- •4. Можливість існування «Міста-екосистеми».
- •5. Урбоекосистема, як різновид ноосферної екосистеми
- •6.Трансформація просторово-часових відносин
- •Тема: «ноосферологія. Інфраекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Інфраструктура, як галузь господарства
- •2.Просторові функції інфраструктури та формування інфраекосистем
- •3.Просторові інверсії
- •4.Інформатизація як новий стан екосистеми Людини
- •5.Інфраекосистема – сучасний етап розвитку екосистеми Людини
- •Тема: «ноосферологія. Людина-невідємна частина біосфери» План заняття
- •1.Ідеальна модель взаємодії природи і суспільства
- •2.Сучасна парадигма природничої історії
- •3.Місце виду Homo Sapiens у парадигмі природничої історії
- •2.Головні причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •3.Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.Класифікації забруднення
- •(За г.В.Стадницьким та а. І. Родіоновим)
- •5.Елементи вчення про забруднення
- •Джерела викидів у довкілля
- •Тема: «Оцінка впливу на навколишнє середовище» План заняття
- •1.Зміст та мета оцінки впливу на навколишнє природне середовище.
- •2.Оцінка внс в Україні. Екологічна експертиза
- •3.План характеристики об’єкту впливу на нпс
- •4.Можливі напрямки впливу господарських об’єктів на навколишнє природне середовище
- •Тема: «Контроль і управління якістю середовища» План заняття
- •1.Поняття про якість, контроль та управління середовищем
- •2.Екологічна стандартизація та нормування
- •3.Екологічний менеджмент, аудит та маркетинг
- •4.Нормування антропогенного навантаження
- •Тема: «Пріоритетні екологічні проблеми в Україні» План заняття
- •1.Сучасна екологічна ситуація в Україні.
- •2.Проблеми екологічної безпеки України.
- •3. Екологічні проблеми сільського господарства України
- •4.Поняття про екологічну мережу
- •Основні терміни та визначення екології
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Питання тестового контролю
3.Глобальні неоекологічні проблеми 90-хроків
Огляд глобальних екологічних проблем починаючи з 80-х років робить World Watch Іnstіtute - дослідницька організація, що існує з 1974 року. Творець Інституту Лестер Браун ставив його метою інформувати провідних політиків і все населення про світові тенденції розвитку й виникаючих проблем, а також про взаємозв'язок між економікою й навколишнім середовищем.
Проблеми народонаселення і здоров’я. У 90-хроках населення земної кулі щосекунди збільшувалось на три чоловіки, тобто на 90 млн. у рік. В останньому десятилітті XX століття відбувся найвищий рівень приросту за всю історію. Найбільш важливими складовими цієї проблемі є здоров'я й матеріальна забезпеченість. Таким чином, соціальні проблеми переплітаються з екологічними. Трагічний результат бідності - дитяча смертність. З кожних десяти дітей один-два вмирають. Близько 10 млн. дітей недоїдають і ще 200 млн. харчуються неповноцінне.
В 1990-х роках 57,4 % людей проживали в селах, на фермах і житлах пастухів. У країнах, що розвиваються, щорічно в міста переселяються більше 80 млн чоловік. У містах в одній кімнаті живе в середньому 2,4 чоловік. У 244 млн. чоловік (18% міського населення) немає доброякісної води.
За період з 2000 по 2010 р. на одного жителя планети ділянка оброблюваної землі знизиться з 0,23 га до 0,15 га, але мінімальні норми харчування вимагають, щоб на одну людину припадало принаймні 0,6 га оброблюваної землі. Зараз традиційне землеробство може прокормити менше половини населення планети. На зрошення витрачається близько 2700 км3 води в рік, майже 70% прісної води, споживаної у світі.
Проблеми води. Відомо, що 94% води на планеті солона, а із 6% тієї, що залишилися, більша частина перебуває глибоко під землею або в льодовиках. Людство може розраховувати на 9000 км3 прісної води на рік. 69% використовуваної людиною води, витрачається в сільському господарстві (головним чином на зрошення), 23% - у промисловості, а на побутові потреби йде лише 8%. Головна причина нестачі води - марнотратність.
Гострою проблемою є також забруднення вод. У розвинених країнах основний забруднювач - промисловість і сільське господарство. Рівень вмісту нітратів у ріках Європи, у середньому в 45 разів вище, ніж у чистих ріках. Вміст пестицидів і фосфатів у ріках Танзанії, Колумбії й Малайзії вище, ніж у Європі. Дефіцит води породив бум у будівництві гребель. В 1956-1986 р. споруджено приблизно 36 тис. великих (висотою більше 15 м) гребель і половина з них - у Китаї. Води в них зараз 3500 км3, що дорівнює приблизно половині її глобального споживання. Проте, річок для спорудження гребель, на жаль, не вистачає. Першочерговим завданням є боротьба за чисту воду. За останні 20 років укладено багато міжнародних угод по зменшенню викидів нафтопродуктів із суден. Завдяки цьому з 1981 р. забруднення океану знизилося на 60 %.
Проблеми повітря. За останні 20 років покращилася проблема очищення повітря в промислово розвинених країнах і погіршилася в тих, що розвиваються. Пам'ятники архітектури (Акрополь в Афінах, Колізей у Римі й т.д. ) стояли тисячі років, а в ХХ сторіччі почали руйнуватися через забруднення повітря. Найбільш шкідливі оксиди сірки (викиди промислових підприємств і електростанцій), оксиди азоту (електростанції, промислові підприємства, автомобілі) і оксиди вуглецю. Автомобільні гази, сажа, пил об'єднані загальною назвою – грубодисперсні домішки (ГДП). Вони є скрізь, де спалюють паливо - в 27 містах, на межі припустимого - в 11 містах (Лондоні, Нью-Йорку, Гонконгу) і неприпустимим в 16 містах (Ріо-де-Жанейро, Парижі, Мадриді). Рівні пилу й сажі виявилися припустимими у восьми містах, граничними - у десятьох (Торонто, Сіднеї) і неприпустимими - в 23 містах (Банкок, Тегеран, Ріо-де-Жанейро й ін.). Майже 900 млн. жителів міст знаходяться під шкідливим впливом сірчистого газу й більше 1 млрд страждають від забруднення повітря пилом і сажею. За останні 20 років в атмосфері виявлено 261 органічна речовина, а також мікрокількості кадмію, міді, ртуті й цинку. Збільшується кількість забруднювачів у приміщеннях. У квартирах спостерігаються високі концентрації радону, азбесту, тютюнового диму, грибків, цвілі й спор. Тут більше, ніж на відкритому повітрі, сажі, пилу, оксидів азоту й вуглецю.
Серйозною проблемою сталі й кислотні дощі. Кислотність дощової води в Північній Америці і Європі часто в 10 разів перевищує норму. У тисячах озер Канади, Скандинавії, Шотландії й США загинула риба. Тепер це нещастя захопило Бразилію, Китай, Індію, Ямайку, Венесуелу й Замбію.
Проблеми землекористування й лісів. В 1973-1988 р. площа оброблюваних земель збільшилася тільки на 4%, площа пасовищ майже не змінилася, а лісів скоротилася на 3,5%. Більше 25000 млн. т ґрунту щорічно виноситься з оброблюваних земель, незалежно від природної ерозії. У США ерозії піддається 44% орних земель, Сальвадорі - 77, Непалі 38% полів покинуто через деградацію ґрунтів.
15% всієї суші світу вже деградувало через втручання людини; 5,7% постраждало від збитків, нанесених водною ерозією; 28% - від вітрової, 12,1% - хімічної деградації (наприклад, засолення при неправильному зрошенні) і 4,2% земель зруйновано безпосереднім фізичним впливом. Причинами деградації служать постійний випас худоби (34,5%), зведення лісів (29,5%), розорювання (28,1%), надлишкове навантаження (7%).
Загибель лісів планети порівнянна зі скороченням площі оброблюваної землі. Щорічна вирубка, складає 16,8 млн. га, породжує екологічних біженців. Від наявності деревини залежить життєзабезпечення близько 2 млрд. людей, з яких 1,3 млрд. витрачає її швидше, ніж виростає діловий ліс. Зараз запаси деревини становлять 31 млрд м3, а її щорічний приріст - 6 млрд. м3. Однак більша частина приросту припадає на малодоступні райони Аляски, Канади, Сибіру. Зате в Південно-Східній Азії, Латинській Америці лісів катастрофічно не вистачає. За прогнозами через 20 років буде недостача пиломатеріалів в усьому світі.
Росте прагнення до збереження біологічного різноманіття. Охоронювані території зараз займають 5% земної поверхні. В 1980 р. міжнародний союз охорони природи й природних ресурсів (МСОП), ЮНЕП і міжнародний фонд аматорів диких тварин почали Всесвітню кампанію по охороні природи, боротьбу за збереження екосистем і біологічного різноманіття. Зараз це стало стратегією більш ніж 50 країн світу.
Проблеми промисловості, енергії і відходів. Промисловість усюди створює екологічні проблеми. Вона споживає 37% світової енергії, дає 50% загальних викидів диоксида вуглецю, 90% оксиду сірки й усього того, що вражає озоновий шар. Щороку в промисловому виробництві утворюється 2100 млн. т твердих відходів і 338 млн. т потенційно небезпечних забруднень. У країнах, що розвиваються, невеликі підприємства взагалі не контролюються, тоді як там вони переважають.
Вже сьогодні, на початку XXІ століття у світі нагромадилося 1 млн. м3 високорадіоактивних відходів. До того ж виникне необхідність ліквідації старих АЕС. Протягом 1990-х років на 143 АЕС зафіксовані різного роду несправності, проте жодна АЕС ще не закрита.
Певний внесок у рішення розглянутої проблеми вносить заміна одних матеріалів іншими, наприклад, замість сталі почали використовувати алюміній. Маса автомобілів знизилася на 25%. Скловолокно витісняє мідь, а супутник зв'язку масою 250 кг виконує функції трансконтинентального кабелю масою 150 тис. т.
Серед інших глобальних проблем, яким приділялась увага у 90-х роках виділялись:
- Проблми транспорту і туризму
- Проблеми повеней,ураганів, посух, антропогенних аварій.
- Проблеми війни і миру
- Проблеми озону і потепління клімату.
