- •Розділ і. «загальна екологія»
- •Розділ іі. «неоекологія»
- •2. Програма навчальної дисципліни, її структура, особливості виконання.
- •3. Об'єкт, предмет, методи та завдання традиційної екології.
- •4. Складові традиційної екології.
- •Тема: «Еволюція екології як науки» План заняття
- •1.Історичний нарис розвитку екології.
- •2. Особливості сучасного етапу розвитку екології.
- •3. Розвиток науки про довкілля в Україні.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.1. План заняття
- •1. Умови та фактори природного середовища.
- •2. Екологічні фактори.
- •3. Екологічна ніша
- •4. Природні умови і ресурси.
- •Тема: «Базові поняття традиційної екології» ч.2. План заняття
- •1.Унітарні та модулярні організми.
- •2.Виникнення і розвиток великого і малого кругообігів.
- •3. Кругообіг речовин у біосфері.
- •4.Фотосинтез як головний процес перетворення неорганічної речовини в органічну.
- •Тема: «Глобальні екологічні проблеми» План заняття
- •1.Глобальні проблеми людства.
- •2.Глобальні екологічні проблеми.
- •3.Сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери.
- •4.Екологічний імператив
- •2.Організми
- •3. Популяції
- •4.Угруповання
- •Тема: «Взаємодія між організмами та навколишнім середовищем» План заняття
- •1.Поняття про середовище мешкання організму.
- •2. Вплив середовища на організми.
- •3.Типологія організмів за ступенем впливу окремих компонентів середовища.
- •4.Екологічні фактори.
- •Тема: «Взаємодія організмів між собою» План заняття
- •1. Біотичні чинники середовища
- •2. Властивості біотичних елементів середовища.
- •3.Форми зв’язків між організмами.
- •Тема: «Стійкість у структурі угрупОвання » План заняття
- •1.Уявлення про структуру угруповання.
- •2.Види організації та форми сумісного існування у структурі угруповань.
- •3.Чисельність угруповань.
- •4.Механізми регулювання стійкості угруповання.
- •5.Біологічна продуктивність угруповань.
- •Біомні підсистеми України
- •2. Основи системного підходу.
- •3. Системний підхід в екології
- •Тема: «Різновиди екосистем» План заняття
- •1.Основні ступені організації екосистем.
- •2. Консорційні екосистеми.
- •3. Парцелярні екосистеми.
- •4. Біогеоценозні екосистеми.
- •5. Ландшафтні екосистеми.
- •6. Провінційні екосистеми.
- •7. Біомні екосистеми.
- •8. Субстратні екосистеми.
- •9. Глобальна екосистема – біосфера.
- •Тема: «Динаміка екосистем» План заняття
- •1. Енергія екосистем.
- •2. Динаміка екосистем.
- •3. Закони розвитку екосистем.
- •Тема: «Біологічна продукція екосистем» План заняття
- •1.Ланцюги живлення в екосистемах.
- •2.Продуктивність екологічних систем.
- •Первинна продуктивність екосистем (за Голубцем м. А.)
- •Процес перетворення первинної продукції в зоомасу
- •Порівняльні дані про врожаї різних сільськогосподарських культур
- •3.Самоорганізованість екосистем, сукцесії
- •2. Визначення науки та еволюція формування терміну «неоекологія».
- •3. Об’єкт, предмет і методи дослідження неоекології.
- •4. Понятійно-термінологічний апарат та структура неоекології.
- •Тема: «Структура неоекології» План заняття
- •1.Загальна структура неоекології.
- •2. Сімейства та комплекси неоекологічних дисциплін
- •3. Напрямки в системі неоекологічних наук
- •4. Розділи в системі неоекологічних наук
- •5. Інші класифікації неоекологічних дисциплін
- •Тема: «Глобальні неоекологічні проблеми в діяльності міжнародних організацій» План заняття
- •1.Природоохоронні конвенції.
- •2.Першочергові екологічні проблеми в документах міжнародних організацій
- •3.Глобальні неоекологічні проблеми 90-хроків
- •4.Глобальні неоекологічні проблеми 2000-х років
- •Тема: «головні закони в екології та неоекології» План заняття
- •1.Теоретичні основи сучасної екології.
- •2. Загальне уявлення про наукові закони, закономірності та принципи.
- •3.Головні екологічні закони.
- •4. Правила і принципи екології.
- •Тема: «головні гипотезы та теории в екології та неоекології. Гіпотеза геї» План заняття
- •1. Загальне уявлення про гіпотезу Геї.
- •2. Джерела й передумови формування гіпотези Геї
- •3. Геофізиологічні гіпотези і їхнє підтвердження
- •4. Критика гіпотези Геї та головні висновки
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в екології та неоекології. Теорія біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Наукове і загальнолюдське значення стану довкілля.
- •2. Роль температури
- •3 . Залежність стійкості клімату від ступеня порушеності екосистем
- •5. Оцінка потреб в непорушених природних екосистемах
- •6.Роль лісів у збереженні природної рівноваги
- •7.Головні причини погіршення стану довкілля
- •8. Перенаселення - головна причина екологічної кризи
- •Тема: «головні гипотеЗи та теоРії в неоекології. Критика теорії біотичної соморегуляції» План заняття
- •1. Криза сучасного природознавства та теорія біотичної саморегуляції
- •2. Історія розвитку життя та теорія біотичної саморегуляції
- •3.Різнотлумачення терміну «біота»
- •4.Теорія біотичної регуляції та теорія компенсації
- •5.Регулювання цивілізацій і екологічна криза.
- •6. Перспективи та можливі сценарії виживання людства
- •2. Умови ноосферної организації процесів на Землі
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні інтерпретації теорії ноосфери» План заняття
- •1.Сучасний зміст теорії ноосфери
- •2.Ноосферизм як науково-світоглядна система
- •3.Теоретична система ноосферизму
- •4. Ноосферизм, сталий розвиток та ноосферна освіта
- •5. Критика Ноосферизму як теорії, громадського руху і релігії
- •6. Висновки
- •Тема: «ноосферологія. Сучасні нетрадиційні інтерпретації План заняття
- •1.Традиційне і нетрадиційне пізнання в ноосферології.
- •2.Учення космізму та «Жива етика»
- •3.Синтетичні практики в ноосферології
- •4.Синтетичне вчення «Анастасія» і громадський рух «Дзвенячі Кедри Росії»
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема – основа ноосферних екосистем» План заняття
- •1.Поняття про агроекосистему
- •2.Різновиди і типи агроекосистем.
- •3. Порівняння природних і штучних екосистем та принцип екологічної надійності землеробства
- •4. Екологічна надійність систем землеробства та баланс гумусу в ґрунтах
- •Тема: «ноосферологія. Топологія агроекосистем» План заняття
- •1.Агроценоз (агроекосистема) та його відмінність від біогеоценозу.
- •2. Ландшафти та екосистеми через призму метаболізму
- •3.Просторові межі агроекосистем
- •Тема: «ноосферологія. Агроекосистема як первинна просторова одиниця ноосферного розвитку» План заняття
- •1.Історія формування агроекосистем.
- •2. Цивілізаційний процес та агроекосистеми.
- •3.Початок формування ноосферних екосистем.
- •4. Початок ноосферної просторової організації біосфери.
- •5.Природні екосистеми та агроекосистеми з позицій ноосферного розвитку
- •6.Просторова суть агроекосистеми як екотопу Homo Sapiens
- •Тема: «ноосферологія. Урбоекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Протирічність поняття «місто» в урбаністиці
- •2.Проблеми, пов’язані з урбанізацією.
- •3.Аналіз наукових підходів до виділення урбоекосистем
- •4. Можливість існування «Міста-екосистеми».
- •5. Урбоекосистема, як різновид ноосферної екосистеми
- •6.Трансформація просторово-часових відносин
- •Тема: «ноосферологія. Інфраекосистеми – сучасні екосистеми людини» План заняття
- •1.Інфраструктура, як галузь господарства
- •2.Просторові функції інфраструктури та формування інфраекосистем
- •3.Просторові інверсії
- •4.Інформатизація як новий стан екосистеми Людини
- •5.Інфраекосистема – сучасний етап розвитку екосистеми Людини
- •Тема: «ноосферологія. Людина-невідємна частина біосфери» План заняття
- •1.Ідеальна модель взаємодії природи і суспільства
- •2.Сучасна парадигма природничої історії
- •3.Місце виду Homo Sapiens у парадигмі природничої історії
- •2.Головні причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •3.Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.Класифікації забруднення
- •(За г.В.Стадницьким та а. І. Родіоновим)
- •5.Елементи вчення про забруднення
- •Джерела викидів у довкілля
- •Тема: «Оцінка впливу на навколишнє середовище» План заняття
- •1.Зміст та мета оцінки впливу на навколишнє природне середовище.
- •2.Оцінка внс в Україні. Екологічна експертиза
- •3.План характеристики об’єкту впливу на нпс
- •4.Можливі напрямки впливу господарських об’єктів на навколишнє природне середовище
- •Тема: «Контроль і управління якістю середовища» План заняття
- •1.Поняття про якість, контроль та управління середовищем
- •2.Екологічна стандартизація та нормування
- •3.Екологічний менеджмент, аудит та маркетинг
- •4.Нормування антропогенного навантаження
- •Тема: «Пріоритетні екологічні проблеми в Україні» План заняття
- •1.Сучасна екологічна ситуація в Україні.
- •2.Проблеми екологічної безпеки України.
- •3. Екологічні проблеми сільського господарства України
- •4.Поняття про екологічну мережу
- •Основні терміни та визначення екології
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Питання тестового контролю
Тема: «Стійкість у структурі угрупОвання » План заняття
1.Уявлення про структуру угруповання.
2.Види організації угруповань.
3.Чисельність угруповань.
4.Механізми регулювання стійкості угруповання.
5.Біологічна продуктивність угруповань.
1.Уявлення про структуру угруповання.
Біотичним угрупуванням в екологічних системах є, перш за все, популяція — будь-яка здібна до самовідновлення сукупність особин одного виду, яка більш-менш ізольована в просторі і часі від інших аналогічних угрупувань того ж виду (за О. М. Гіляровим). При статевому розмноженні обмін генами перетворює популяцію у відносно цілісну генетичну систему. Якщо перехресне запліднення відсутнє, а існує вегетативне чи інші види розмноження, генетичні зв'язки слабкіші і популяція являє собою систему клонів, чи чистих ліній, які сумісно використовують середовище. У всякому випадку в популяціях діють закони, які забезпечують продовження і вдосконалення життя та забезпечення цілісності угрупування. В цьому принципова відмінність популяції від організму, який один раз народжується, живе і вмирає. Як з генетичної, так і з просторово-часової оцінки чітко визначити популяційне утворення не завжди просто. Це, перш за все, стосується птахів, зайців та інших тварин, які здібні долати великі відстані. Відомі випадки, коли в невеличкому ставку налічували до 7 клонів дафнії одного виду, а на полі площею в один гектар — 50 клонів популяції повзучої конюшини.
Будь-які показники популяції повинні описувати її перш за все як сукупність схожих об'єктів. Найпростіший метод середньоарифметичного значення не завжди дає можливості врахувати відхилення показників у окремих осіб. Для того щоб оцінити дійсну картину відхилень від середнього значення в таких випадках користуються величиною дисперсії (середнього квадрату відхилення кожного виміряного значення від середнього).
Підтримання оптимальної в певних умовах чисельності особин називають гомеостазом популяції. Розміщення особин по території, співвідношення груп по статі, віку тощо характеризують структуру популяції. Головні показники популяції — це чисельність (загальна кількість особин на території), щільність популяції (середнє число особин на одиницю площі чи об'єму), народжуваність (число нових народжених за одиницю часу), смертність (число померлих чи загиблих за одиницю часу), приріст популяції (різниця між народжуваністю і смертністю), темп росту популяції (середній приріст за одиницю часу).
Розподіл особин ценопопуляції за віком називається її віковим спектром. Якщо популяція має всі або майже всі вікові групи, то вона називається нормальною — здібною до самопідтримки. Однією з властивостей популяції є гетерогенність, яка характеризує індивідуальне відхилення якогось показника від середньо-популяційного значення. Лінійні тварини (ті, у яких родовід йде від загальних предків) мають набагато меншу гетерогенність, ніж у нелінійних.
2.Види організації та форми сумісного існування у структурі угруповань.
Розміщення особин популяції рослин чи тварин на своїй території, як правило, нерівномірне. Частіше всього воно буває плямистим, тобто характеризується окремими скупченнями, які більш-менш віддалені одні від одного. Причини цього різні. Перш за все звертають увагу на наступне:
- вплив градієнтів абіотичних факторів - світла, температури, вологи, концентрації біогенних елементів;
- особливості способу розмноження і розселення молоді;
- поведінка тварин — утворення отар, гніздових колоній тощо;
- вплив взаємовідносин різних видів — конкуренція, виїдання хижаками тощо.
Характер просторового розподілу організмів може мінятися з часом по мірі розвитку популяції. Чим більші розміри тварини, тим більшу територію вона займає, бо їй необхідно більше харчів.
Форми сумісного існування особин у популяції різні — від поодинокого способу життя до складної колонії — сім'ї. Поодинокий спосіб життя, при якому особини популяції незалежні і відокремлені один від одного, зустрічається часто, але тільки на певних стадіях життєвого циклу. У деяких видів зустрічі партнерів короткочасні — лише для запліднення, у інших пара існує довше.
За сімейного способу життя підсилюються зв'язки як між батьками, так і батьків з потомством. Розрізняють сім'ї батьківського, материнського і змішаного типу, в залежності від того, хто з батьків бере на себе піклування про потомство.
Зграї утворюються тимчасово для полегшення виконання важливої для життя виду функції: захисту від ворогів, міграції, добування їжі. За способом координації дій зграї діляться на зграї з лідером (це ссавці, крупні птахи тощо) та еквіпотенційні зграї без видимого домінування окремих членів (риби, мілкі птахи тощо). Наприклад, хамса, відчувши небезпеку, збивається в щільну кулю, яка стає схожою на велике рухоме у воді тіло. Таким чином вводяться в оману хижі риби. Емерджентність зграї вовків проявляється під час полювання.
Отари — більш стабільні, ніж зграї, утворення з ієрархічною системою організації. Вожаки-домінанти виконують різноманітні суспільні функції: слідкують за порядком в отарі, керують рухом, захищають від хижаків, опікають молодь тощо. Біологічний зміст ієрархічної системи проявляється в створенні поведінки групи, яка вигідна для всіх членів її перш за все, — популяції, яку робить більш стійкою. Гинуть раніше інших хворі та слабкі. На зміну постарілим приходять молоді і сильні, які набралися досвіду у вожаків. В організованій групі всі тварини почувають себе спокійніше, більш корисно витрачають енергію. Наприклад, у овець поза отарою прискорюється пульс і дихання.
Колонії — це групові поселення осілих тварин. Вони можуть існувати протягом тривалого часу або виникати лише на період розмноження, як, наприклад, у багатьох птахів. В колонії деякі життєві функції виконуються колективно, що збільшує вірогідність виживання окремих осіб. Найбільш складні колонії у колективних комах — термітів, мурах бджіл, які виникають на основі однієї сім'ї, родини. В таких колоніях-сім'ях комахи виконують спільно більшість основних функцій: розмноження, захист, забезпечення кормом, будівництво тощо. При цьому існує обов'язковий розподіл праці і спеціалізація окремих осіб чи вікових груп на виконання певних операцій.