Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kurslekczijzagalnaekol.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8.87 Mб
Скачать

Тема: «Стійкість у структурі угрупОвання » План заняття

1.Уявлення про структуру угруповання.

2.Види організації угруповань.

3.Чисельність угруповань.

4.Механізми регулювання стійкості угруповання.

5.Біологічна продуктивність угруповань.

1.Уявлення про структуру угруповання.

Біотичним угрупуванням в екологічних системах є, перш за все, популяція — будь-яка здібна до самовідновлення сукупність особин одного виду, яка більш-менш ізольована в просторі і часі від інших аналогічних угрупувань того ж виду (за О. М. Гіляровим). При статевому розмноженні обмін генами перетворює популяцію у відносно цілісну генетичну систему. Якщо перехресне запліднення відсутнє, а існує вегетативне чи інші види розмноження, генетичні зв'язки слабкіші і популяція являє собою систему клонів, чи чистих ліній, які сумісно використовують середовище. У всякому випадку в популяціях діють закони, які забезпечують продовження і вдосконалення життя та забезпечення цілісності угрупування. В цьому принципова відмінність популяції від організму, який один раз народжується, живе і вмирає. Як з генетичної, так і з просторово-часової оцінки чітко визначити популяційне утворення не завжди просто. Це, перш за все, стосується птахів, зайців та інших тварин, які здібні долати великі відстані. Відомі випадки, коли в невеличкому ставку налічували до 7 клонів дафнії одного виду, а на полі площею в один гектар — 50 клонів популяції повзучої конюшини.

Будь-які показники популяції повинні описувати її перш за все як сукупність схожих об'єктів. Найпростіший метод середньоарифметичного значення не завжди дає можливості врахувати відхилення показників у окремих осіб. Для того щоб оцінити дійсну картину відхилень від середнього значення в таких випадках користуються величиною дисперсії (середнього квадрату відхилення кожного виміряного значення від середнього).

Підтримання оптимальної в певних умовах чисельності особин називають гомеостазом популяції. Розміщення особин по території, співвідношення груп по статі, віку тощо характеризують структуру популяції. Головні показники популяції — це чисельність (загальна кількість особин на території), щільність популяції (середнє число особин на одиницю площі чи об'єму), народжуваність (число нових народжених за одиницю часу), смертність (число померлих чи загиблих за одиницю часу), приріст популяції (різниця між народжуваністю і смертністю), темп росту популяції (середній приріст за одиницю часу).

Розподіл особин ценопопуляції за віком називається її віковим спектром. Якщо популяція має всі або майже всі вікові групи, то вона називається нормальною — здібною до самопідтримки. Однією з властивостей популяції є гетерогенність, яка характеризує індивідуальне відхилення якогось показника від середньо-популяційного значення. Лінійні тварини (ті, у яких родовід йде від загальних предків) мають набагато меншу гетерогенність, ніж у нелінійних.

2.Види організації та форми сумісного існування у структурі угруповань.

Розміщення особин популяції рослин чи тварин на своїй території, як правило, нерівномірне. Частіше всього воно буває плямистим, тобто характеризується окремими скупченнями, які більш-менш віддалені одні від одного. Причини цього різні. Перш за все звертають увагу на наступне:

- вплив градієнтів абіотичних факторів - світла, температури, вологи, концентрації біогенних елементів;

- особливості способу розмноження і розселення молоді;

- поведінка тварин — утворення отар, гніздових колоній тощо;

- вплив взаємовідносин різних видів — конкуренція, виїдання хижаками тощо.

Характер просторового розподілу організмів може мінятися з часом по мірі розвитку популяції. Чим більші розміри тварини, тим більшу територію вона займає, бо їй необхідно більше харчів.

Форми сумісного існування особин у популяції різні — від поодинокого способу життя до складної колонії — сім'ї. Поодинокий спосіб життя, при якому особини популяції незалежні і відокремлені один від одного, зустрічається часто, але тільки на певних стадіях життєвого циклу. У деяких видів зустрічі партнерів короткочасні — лише для запліднення, у інших пара існує довше.

За сімейного способу життя підсилюються зв'язки як між батьками, так і батьків з потомством. Розрізняють сім'ї батьківського, материнського і змішаного типу, в залежності від того, хто з батьків бере на себе піклування про потомство.

Зграї утворюються тимчасово для полегшення виконання важливої для життя виду функції: захисту від ворогів, міграції, добування їжі. За способом координації дій зграї діляться на зграї з лідером (це ссавці, крупні птахи тощо) та еквіпотенційні зграї без видимого домінування окремих членів (риби, мілкі птахи тощо). Наприклад, хамса, відчувши небезпеку, збивається в щільну кулю, яка стає схожою на велике рухоме у воді тіло. Таким чином вводяться в оману хижі риби. Емерджентність зграї вовків проявляється під час полювання.

Отари — більш стабільні, ніж зграї, утворення з ієрархічною системою організації. Вожаки-домінанти виконують різноманітні суспільні функції: слідкують за порядком в отарі, керують рухом, захищають від хижаків, опікають молодь тощо. Біологічний зміст ієрархічної системи проявляється в створенні поведінки групи, яка вигідна для всіх членів її перш за все, — популяції, яку робить більш стійкою. Гинуть раніше інших хворі та слабкі. На зміну постарілим приходять молоді і сильні, які набралися досвіду у вожаків. В організованій групі всі тварини почувають себе спокійніше, більш корисно витрачають енергію. Наприклад, у овець поза отарою прискорюється пульс і дихання.

Колонії — це групові поселення осілих тварин. Вони можуть існувати протягом тривалого часу або виникати лише на період розмноження, як, наприклад, у багатьох птахів. В колонії деякі життєві функції виконуються колективно, що збільшує вірогідність виживання окремих осіб. Найбільш складні колонії у колективних комах — термітів, мурах бджіл, які виникають на основі однієї сім'ї, родини. В таких колоніях-сім'ях комахи виконують спільно більшість основних функцій: розмноження, захист, забезпечення кормом, будівництво тощо. При цьому існує обов'язковий розподіл праці і спеціалізація окремих осіб чи вікових груп на виконання певних операцій.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]