2. Програма навчальної дисципліни, її структура, особливості виконання.

Швидкий розвиток нового напрямку викликає нагальну потребу у створенні та втіленні нового покоління навчальних програм, які б не тільки об'єднали різнопрофільних спеціалістів у підготовці фахівця-еколога, але і створили реально існуючу єдину навчально-наукову базу формування та діагностики знань майбутнього фахівця у будь-якому навчальному закладі. Особливо нагальною ця потреба стала у зв'язку з процесом розробки та завершенням складання галузевого стандарту вищої освіти з екології в Україні та намірами країни приєднатися до Болонського процесу.

Програми всіх нормативних дисциплін бакалаврату складені за єдиними вимогами, за єдиною структурою відповідно до нового механізму проведення навчального процесу. Основу нового покоління навчальних програм складає чітко визначена кількість навчальної інформації (навчальних елементів), яка є оптимальною для формування висококваліфікованого конкурентноздатного фахівця-еколога. Нормативна кількість навчальної інформації визначалась відповідними методами, в основу яких покладена розумова здібність студента. Комісія з екології НМР МОНУ визнала доцільним оптимальний поділ навчальної дисципліни об'ємом 108 годин (як найбільш поширеного у діючому галузевому стандарті вищої освіти з екології) на 3 модулі з незначними коливаннями, які можуть виникати внаслідок специфіки дисципліни та обґрунтованих особливостей.

Вперше в навчальній програмі кількісно визначена студентська наукова робота, по-новому оцінюється самостійна робота та інші види активної навчальної діяльності. Викладач, дотримуючись загальної кількості навчальної інформації, має можливість варіювати її кількістю для кожного окремого модуля, уточнювати кількість безпосередньо під час виконання тієї чи іншої роботи й визначати кількість годин для засвоєння конкретного модуля і т. і.

3. Об'єкт, предмет, методи та завдання традиційної екології.

Екологія XXI ст. — це одна з головних фундаментальних комплексних наук про виживання на планеті Земля, завданням якої є пізнання законів розвитку і функціонування біосфери як цілісної системи під впливом природної і, головне, антропогенної діяльності, а також про визначення шляхів і засобів еколого-економічно збалансованого співіснування техносфери і біосфери.

Отже, сучасна екологія це — комплекс наук про будову, функціонування, взаємозв'язки багатокомпонентних і багаторівневих систем у природі й суспільстві та засоби регуляції взаємного впливу техносфери і біосфери з метою збереження людства і біосфери.

Мета досліджень екології — визначення оптимальних шляхів координації гармонійного еколого-економічио збалансованого співіснування техносфери і біосфери, принципів: і критеріїв ефективної, локальної, регіональної та глобальної екологічної політики.

Основний об'єкт досліджень - екологічні системи планети всіх рівнів та їх елементи.

Основний предмет досліджень екології — взаємозв'язки між живими організмами, їх групами різних рангів, живими і неживими компонентами екологічних систем, а також особливості впливу природних і антропогенних чинників на функціонування екологічних систем та біосфери в цілому.

Методи екологічних досліджень відбивають найголовнішу методологічну рису сучасної екології – її комплексність. Вона використовує широкий арсенал різноманітних методів, які можна поділити на три основні групи:

1. Методи, за допомогою яких збирається інформація про стан екологічних об'єктів: рослин, тварин, мікроорганізмів, екосистем, біосфери.

2. Методи обробки отриманої інформації, згортання, стиснення та узагальнення.

3. Методи інтерпретації отриманих фактичних матеріалів.

Будь-яке екологічне дослідження починається зі спостережень, відмінною рисою яких є невтручання спостерігача в процеси, що відбуваються. Такі спостереження можуть здійснюватися, так би мовити, неозброєним оком, що було характерним для екології першої половини XX століття. В останні десятиріччя екологічні спостереження ведуться із застосуванням різноманітних приладів та технічних засобів. Це вже начебто і не спостереження в побутовому значенні цього слова, а отримання інформації про стан об’єктів. У сучасній екології спостереження за допомогою приладів – один з основних методів дослідження.

Окрім комплексних спостережень на стаціонарах може проводитися глобальний моніторинг екосистем і біосфери в цілому, зокрема, глобальний моніторинг концентрації вуглекислого газу в атмосфері. За допомогою літаків, супутників та спеціальних ракет проводиться моніторинг стану озонового екрану нашої планети.

Як міждисциплінарна наука екологія широко застосовує методи експерименту. Йото суть полягає в тому, що до екосистеми свідомо вноситься звичайно якась одна зміна і, через деякий час, зіставляються результати спостережень на контрольній (вона обов’язкова) та експериментальній ділянках екосистеми. Але такі класичні однофакторні експерименти в екології малореальні. Тут більш придатні багатофакторні експерименти.

У результаті спостережень та експериментів у розпорядженні еколога накопичується сукупність наукових фактів. Але за науковий факт не можна приймати результати будь-якого спостереження. Важливим критерієм достовірності результатів спостережень та експериментів є їхня відтворність. Вона досягається як правило, багаторазовим повтореннями спостережень та експериментів. Результати таких повторюваних спостережень або обліків у сукупності складають так звану вибірку. Відповідна статистична обробка даних дослідження дозволяє оцінити рівень статистичної достовірності результатів та вважати їх науковим фактом.

Певним джерелом фактів для еколога є літературні дані та службова інформація.

Основні завдання сучасної екології: вивчення загального стану сучасної біосфери (біологічних систем усіх рівнів), умов його формування, причин і обсягів змін під впливом різних природних і антропогенних чинників; прогнозування динаміки стану екосистем і біосфери в цілому в часі й просторі; розроблення шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспільства і природи з урахуванням основних екологічних законів, збереження здатності біосфери до саморегуляції і самовідновлення.

Центральним завданням сучасної екології є дослідження живої компоненти біосфери, пізнання всіх процесів функціонування життя.