Тема: «Взаємодія між організмами та навколишнім середовищем» План заняття

1.Поняття про середовище мешкання організму.

2. Вплив середовища на організми.

3.Типологія організмів за ступенем впливу окремих компонентів середовища.

4.Екологічні фактори.

1.Поняття про середовище мешкання організму.

Середовище — одне з основних екологічних понять, під ним розуміється комплекс природних тіл і явищ, з якими організм знаходиться у прямих або опосередкованих зв'язках. Живі організми, що населяють нашу планету, освоїли чотири основні середовища, кожне з яких має свій склад і особливості, свої екологічні чинники (абіотичні й біотичні): водне середовище, водно-повітряне, ґрунт, самі організми.

Екологічні чинники за ставленням до них організмів поділяють на:

• життєво необхідні для організмів (вода, температура);

• не необхідні, але впливові (вітер, радіаційний фон);

• нейтральні — байдужі для організмів (інертні гази).

Первинними чинниками середовища є вода, світло, температура, хімічні та механічні фактори; комплексні групи чинників — кліматичні, орографічні (рельєф), едафічні (ґрунти), біотичні.

Природними абіотичними елементами екологічних систем є водні об'єкти, ділянки суші, фрагменти атмосферного повітряного простору. Незалежно від розмірів елемента характерним для нього є властивості природного середовища, яке утворило цей елемент — вода, атмосферне повітря чи ґрунт. Вказаним природним речовинам притаманні такі властивості, як вагомість, рухливість, теплоємність, теплопровідність. Крім перелічених загальних кожна природна речовина має свої специфічні властивості.

Абіотичні чинники навколишнього середовища — це фізичні та хімічні чинники (світло, температура, вологість, вітер, вогонь, солоність вод і ґрунтів, рН середовища, біофільні елементи тощо). Усі вони по-різному впливають як один на одного, так і на біотичний компонент екосистеми.

Існує багато варіантів класифікації абіотичних факторів середовища. До кліматичних факторів відносять звичайно ті, що зв'язані з атмосферою та сонячною радіацією (температура, освітленість, вологість повітря, вміст в повітрі кисню та вуглекислого газу, вітер та ін.). Деякі з цих факторів чинять пряму дію на рослин та тварин, інші впливають на них опосередковано, а треті поєднують прямий та опосередкований вплив.

Орографічні умови (рельєф). Навіть на різних схилах гори — південному і північному — різні умови, рослинність, угруповання тварин.

До едафічних факторів належить більшість ґрунтових параметрів: кількість у ґрунті елементів мінерального живлення, вміст гумусу, насиченість ґрунту повітрям, рН ґрунтового розчину та ін. Едафічні фактори також можуть мати пряму та опосередковану дію.

Біотичні фактори середовища включають в себе весь комплекс впливу на живий організм, що виникає в результаті його співіснування з іншими рослинами та тваринами. У цілому, наявність постійного обміну речовинами між рослинами і тваринами, з одного боку, та їхнім середовищем, що включає в себе кліматичні, едафічні та біотичні фактори, з іншого боку, веде до виникнення різноманітних та тонких зв'язків в системі «організм — середовище».

До антропогенних факторів середовища належать ті, що зумовлені діяльністю людини: вирубування лісів, врегулювання річок меліорація хімізація, інтродукція (введення в культуру) нових видів рослин чи тварин і т. д. Сьогодні розроблено досить складні класифікації антропогенних факторів. Це свідчить, що діяльність людини стала глобальним, планетарним фактором, який надзвичайно потужно впливає на довкілля.