1. Причини відхилення при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених г.Менделем.
Після перевідкриття законів Менделя у 1900 році Г. де Фрізом, К. Корренсом і Е. Чермаком настав час перевірки правильності їх стосовно до різних видів тварин і рослин. Найчастіше вони підтверджувались, проте в окремих випадках числові співвідношення фенотипових класів нащадків відхилялись від класичних схем. Це дещо похитнуло віру у всемогутність законів Менделя, але водночас дало поштовх до з'ясування причин таких відхилень. Нині ці причини з’ясовані, які можна поділити на 3 групи:
1. Невиконання умов гібридологічного аналізу:
малий об’єм вибірки;
вибір недостатньо стабільних за своїм проявом ознак;
залежність прояву ознак від зміни умов середовища;
порушення життєздатності і плодовитості гібридів і їх нащадків;
виникнення мутацій генів і хромосом.
2. Неменделівський характер успадковування:
взаємодія алельних і неалельних генів;
зчеплені гени;
зчеплення зі статтю;
цитоплазматична спадковість.
Серед взаємодій алельних генів добре вивчені такі як:
неповне домінування (проміжне успадкування);
домінування, обмежене статтю (залежне від статі);
кодомінування;
наддомінування;
плейотропія.
2.1.Неповне домінування (проміжне успадкування) призводить до формування у гібридів проміжної між домінантною і рецесивною формами ознаки.
У овець форму вух визначають два алельні гени: А – довгі вуха, а – безвухі, Аа – коротковухі.
|
Успадкування форми вушної раковини у овець
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2.2. Кодомінування – це тип взаємодії алельних генів, при якому кожний алельний ген у гетерозиготних особин виявляє свою дію повною мірою незалежно один від одного. Такий тип взаємодії спостерігається при успадкуванні білкових фракцій і деяких еритроцитарних антигенів, що зумовлюють групи крові у тварин та людини.
Успадкування фракцій гемоглобіну у великої рогатої худоби: білок гемоглобін у великої рогатої худоби може мати фракції А, В і АВ. Якщо схрещувати гомозиготних особин за гемоглобіном А та В, то у першому поколінні гібридів нащадки матимуть фракцію А та В:
При схрещуванні гібридів першого покоління між собою у другому поколінні відбувається розщеплення за генотипом і фенотипом 1 : 2 : 1, тобто 1/4 (HbA/HbА) нащадків у крові має фракцію А, 2/4 (HbA/HbВ) – фракції А та В, 1/4 (HbВ/HbВ) – фракцію В: F2
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2.3. Наддомінування – це тип взаємодії алельних генів, коли відбувається підсилення домінантного гена рецесивним. Вважають, що наддомінування є основою гетерозису – цінного в практиці тваринництва і рослинництва явища. Гетерозис (гібридна сила) – явище підвищеної життєздатності і продуктивності гібридів порівняно з вихідними батьківськими формами. Він максимально виявляється у гібридів першого покоління, а в наступних поступово згасає. Використання гетерозису в практиці ґрунтується на гібридизації міжпородного (міжсортового) і міжлінійного схрещування, що збільшує врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тварин на 10-30 %. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2.4. Множинна дія генів (множинний алелізм) – явище, при якому ген знаходиться не у двох альтернативних станах (наприклад, А та а), а у декількох, нерідко багатьох формах, які часто утворюють послідовний ряд домінування (наприклад, А>ав>ас>аd). Відома серія множинних алелей кольору хутра у хутрових звірів, кольору оперення у курей тощо.
Успадкування кольору хутра у кролів: у кролів в одній із хромосом є локус С, який представлений серією множинних алелей, які визначають забарвлення хутра і утворюють послідовний ряд домінування (С>сh>cа): С – чорний, сh – гімалайський, cа – альбінос (спрощено).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2.5. Плейотропія – це тип взаємодії алельних генів, при якій одна і та сама пара алельних генів впливає на прояв кількох ознак. За таким типом успадковуються летальні гени (від лат. леталіс – смертельний) – гени, які зумовлюють смерть організму на різних стадіях онтогенезу до досягнення ним статевої зрілості. Вони обумовлюють зсунення типового розщеплення за фенотипом від 3 : 1 до 2 :1. Успадкування платинового забарвлення хутра у лисиць: А − платинова, а − сріблясто-чорна, АА − гинуть.
Якщо летальні гени обумовлюють господарсько-корисну ознаку, їх використовують у тваринництві, а щоб уникнути загибелі і одержати нащадків з бажаним забарвлення хутра використовують такий варіант схрещування:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2.6. Домінування, обмежене статтю (залежне від статі) Тип взаємодії алельних генів за якого домінування однієї ознаки над іншою залежить від того, хто має ці ознаки – самець чи самка, називається домінуванням, обмеженим статтю (залежним від статі).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
