
- •Генетика у ветеринарній медицині конспект лекцій
- •Модуль 1. Загальна генетика
- •1. Предмет вивчення генетики
- •2. Коротка історія розвитку генетики.
- •4. Значення генетики:
- •1. Основні поняття і символи, які використовують у генетиці
- •1.2. Символи
- •2. Закони г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи
- •2.1. Гібридологічний метод дослідження
- •2.2. Об’єкт дослідження г. Менделя
- •2.3. Закони Менделя (відкриті у 1865 р.)
- •Число класів гібридних особин за фенотипом і генотипом і характер розщеплення у f2 при різній кількості пар ознак і повному домінуванні
- •3. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин.
- •3.1. Закон чистоти гамет
- •Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
- •Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
- •1. Причини відхилення при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених г.Менделем.
- •3. Взаємодія неалельних генів
- •1. Закон зчепленого успадкування генів т.Моргана
- •1.1. Об’єкт дослідження т.Моргана
- •1.2. Поняття, які використовують при зчепленому успадкуванні генів
- •1.3. Порівняння незалежного та зчепленого успадкування генів
- •2. Генетичні карти хромосом та принципи їх побудови (основи картування закладені т.Морганом)
- •Фрагмент генетичної карти хромосоми дрозофіли
- •2.2. Методи картування хромосом:
- •1. Поняття про стать та біологічне визначення статі в організмів
- •1. Сингамний тип
- •2. Прогамний тип
- •3. Епігамний тип
- •2. Статеві хромосоми і типи хромосомного визначення статі у тварин і людини.
- •2.1. Статеві хромосоми
- •2.2. Типи хромосомного визначення статі
- •3. Генетично обумовлене співвідношення статей у популяції
- •4. Успадкування генів, локалізованих у статевих хромосомах
- •Успадкування кольору очей у дрозофіли червоні (хw) і білі (Хw)
- •Успадкування черепахової масті у котів
- •Порівняльна характеристика успадкування генів, локалізованих у статевих хромосомах
- •Цитогенетика як наука
- •1. Цитогенетика як наука
- •2. Клітина як матеріальна основа спадковості
- •3. Хімічний склад і морфологічна будова хромосом
- •3.1. Докази ролі хромосом у спадковості
- •3.2. Хімічний склад і морфологічна будова хромосом
- •Типи метафазних хромосом:
- •Каріотипи соматичних клітин деяких тварин і рослин в метафазі:
- •4. Цитологічні основи нестатевого розмноження
- •5. Цитологічні основи статевого розмноження
- •6. Значення цитогенетики для тваринництва
- •Сучасне уявлення про будову гена.
- •Генетичний код та його властивості.
- •1. Докази зберігання і передачі генетичної інформації нуклеїновими кислотами
- •2. Види, структура, властивості, функції та біосинтез нуклеїнових кислот
- •2.1. Види нк
- •2.2. Структура нк
- •Хімічний склад вуглеводів
- •2.2.2. Вторинна структура нк
- •2.4. Властивості нк
- •2.5. Біосинтез нуклеїнових кислот
- •Біосинтез нуклеїнових кислот
- •3. Сучасне уявлення про будову гена
- •4. Генетичний код та його властивості
- •*Повний словник генетичного коду для амінокислот (наведено триплети іРнк)
- •5. Загальна характеристика білків та їх біосинтез
- •1) Залежно від продуктів розпаду:
- •6. Регуляція активності генів
- •Порівняння модифікаційної і мутаційної мінливості
- •2. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості м.І.Вавилова та його практичне значення для селекції (1920 р.)
- •3. Біометричні методи вивчення мінливості.
- •3.1. Поняття про якісні і кількісні ознаки
- •3.2. Генеральна і вибіркова сукупності
- •3.3. Варіаційний ряд та варіаційна крива.
- •3.4. Середні величини
- •3.5. Показники мінливості (варіювання) ознаки
- •3.6. Показники зв’язку між ознаками
- •3.7. Статистичні помилки
- •3.8. Організація масового матеріалу для біометричної обробки
- •7. Дисперсійний аналіз
- •1. Мутації та їх класифікація
- •1. Класифікація мутацій за локалізацією у геномі
- •1.1. Генні мутації − спонтанні (довільні) або індуковані (штучні) спадкові зміни молекулярної структури гена з утворенням нових алелей.
- •1.2. Хромосомні мутації (аберації) − зміна не одного гена, а двох або декількох, що призводить до зміни форми хромосом.
- •1.3. Геномні (плоїдні) мутації − збільшення або зменшенням кількості хромосом у каріотипі організму. Бувають:
- •2) Залежно від типу хромосом:
- •2. Поняття про мутагенез
- •3. Мутагенні фактори та їх класифікація
- •4. Штучний мутагенез
- •1. Ветеринарна патогенетика як наука
- •2. Генетичні аномалії тварин та людини.
- •1) Пренатальний (внутрішньоутробний), який включає:
- •3. Спадкові хвороби тварин та їх успадкування
- •Типи х-зчепленого успадкування*
- •Типи z -зчепленого успадкування*
- •4. Летальні гени та їх практичне використання у тваринництві
- •5. Спадкові хвороби обміну речовин тварин та людини
- •Деякі хвороби обміну речовин тварин і людини
- •6. Клініко-генеалогічний метод дослідження
- •7. Хромосомні хвороби тварин і людини.
- •Хромосомні хвороби тварин і людини
- •8. Геномні хвороби людини
- •Хромосомні хвороби людини, обумовлені гоносомними анеуплодіями
- •9. Аномалії тварин і людини, обумовлені мозаїцизмом
- •10. Аномальний гермафродитизм тварин і людини
- •11. Поширення генетичних аномалій у популяціях свійських тварин та їх профілактика
- •Діагностика спадкових аномалій;
- •Виявлення та вибракування гетерозиготних носіїв аномалій;
- •Здійснення селекційних заходів.
- •Лекція 11. Спадково-середовищні хвороби та генетична стійкість до них тварин
- •1. Генетична резистентність у чутливість тварин до спадково-середовищних хвороб.
- •3. Методи та проблеми селекції на резистентність тварин до хвороб.
- •1. Генетична резистентність у чутливість тварин до спадково-середовищних хвороб
- •Худоба зебу відносно стійка проти піроплазмозу, червона степова – чутлива;
- •Гібриди від схрещування браманської і герефордської порід у два рази менше вражаються кліщами, ніж їх батьки;
- •2. Методи вивчення генетичної стійкості тварин до хвороб
- •3. Методи та проблеми селекції на резистентність тварин до хвороб
- •Імуногенетика як наука
- •2. Генетичні системи груп крові тварин і людини
- •3. Імуногенетична несумісність матері і плода
- •4. Біохімічний поліморфізм білків
- •5. Практичне використання досягнень імуногенетики у тваринництві
- •Методичні рекомендації до виконання індивідуального завдання з біометрії
- •Середні величини
- •Показники різноманітності ознак в сукупності
- •Оцінка достовірності одержаних даних
- •Оцінка достовірності різниці між середніми величинами двох вибірок
- •Показники зв‘язку між ознаками (коефіцієнт фенотипової кореляції)
- •Приклад розв’язку типового завдання №1:
- •Середнє квадратичне відхилення ():
- •Мінімальне (Min) і максимальне (Max) значення:
- •Приклад розв’язування типового завдання №2
- •Рекомендована література
- •10001, М. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17
Показники зв‘язку між ознаками (коефіцієнт фенотипової кореляції)
При одночасному вивченні сукупності тварин за декількома ознаками часто виявляється існування між ними взаємного зв‘язку. Так, крупніші корови мають більш високу молочну продуктивність. Взаємозв‘язок між ознаками в сукупностях живих організмів називається кореляцією.
Вивчення зв‘язку між ознаками має велике значення при вирішенні генетико-селекційних питань. Встановлення фенотипового та генотипового зв‘язку між ознаками дає можливість проводити непряму селекцію за корелюючими ознаками.
За формою кореляція може бути прямолінійною і криволінійною, за напрямком – прямою (позитивною) і оберненою (негативною).
Якщо рівномірним змінам однієї ознаки відповідають рівномірні зміни іншої ознаки при незначних відхиленнях, корелятивний зв'язок прямолінійний. Наприклад, при збільшенні довжини тулуба тварини на 1 см його ширина також збільшується на певну величину.
Якщо зі збільшенням однієї ознаки інша збільшується до певного моменту, а потім зменшується (або навпаки), корелятивний зв'язок криволінійний. Наприклад, зі збільшення віку надій також збільшується до 6-7 отелення, а потім у більшості корів знижується. При криволінійній кореляції зв‘язок спочатку позитивний, потім негативний – тобто зі збільшенням першої ознаки друга, яка з нею корелює, зменшується.
Ступінь зв‘язку між ознаками вимірюється за допомогою коефіцієнту фенотипової кореляції (r) за формулою:
де х і y – значення варіант першої та другої ознак; n – кількість пар ознак, які порівнюються; Cx, Cy, Cd – сума квадратів центральних відхилень, або дисперсії, які обчислюються за формулами:
,
,
;
d – різниця між першою та другою ознаками.
Властивості коефіцієнту фенотипової кореляції
Коефіцієнт кореляції знаходиться в межах від 0 до +1. Якщо r = 0,2-0,3 – зв'язок малий, r = 0,4-0,6 – зв'язок середній, r = 0,7 і більше – зв'язок сильний.
Наявність у коефіцієнта кореляції знаку «–» або «+» вказує на напрямок зв‘язку. Якщо коефіцієнт кореляції має знак «+» – зв‘язок між ознаками прямий, тобто зі зміною однієї ознаки інша, корелююча з нею, змінюється у тому ж напрямку. Якщо коефіцієнт кореляції має знак «–» – зв‘язок між ознаками обернений, тобто збільшення однієї ознаки супроводжується зменшенням іншої, і навпаки.
Коефіцієнти кореляції виявляють величину і напрямок зв‘язку за умови, що зв‘язок між ознаками наближаються до прямолінійного.
Квадрат коефіцієнта кореляції (r2) називають детермінантою. Вона показує частку мінливості ознаки (функції), обумовлену впливом діючого фактора (аргументу).
Приклад розв’язку типового завдання №1:
Завдання 1. Зробити біометричну обробку даних, визначивши середню арифметичну, похибку середньої арифметичної, середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації для двох генеральних сукупностей за вмістом пилкових зерен вересу звичайного у меді та оцінити достовірність різниці між середніми величинами двох вибірок.
Номер зразка |
Вміст пилкових зерен вересу звичайного у меді, % |
|
1 партія відбору (m) |
2 партія відбору (m) |
|
1 |
43 |
50 |
2 |
47 |
52 |
3 |
49 |
53 |
4 |
50 |
49 |
5 |
52 |
60 |
6 |
53 |
63 |
7 |
54 |
66 |
8 |
58 |
68 |
9 |
61 |
52 |
10 |
67 |
54 |
Розв’язання:
СЕРЕДНЯ АРИФМЕТИЧНА (М):
Знайдемо середню арифметичну (М1) для партії меду №1:
Знайдемо середню арифметичну (М2) для партії меду №2: