- •Генетика у ветеринарній медицині конспект лекцій
- •Модуль 1. Загальна генетика
- •1. Предмет вивчення генетики
- •2. Коротка історія розвитку генетики.
- •4. Значення генетики:
- •1. Основні поняття і символи, які використовують у генетиці
- •1.2. Символи
- •2. Закони г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи
- •2.1. Гібридологічний метод дослідження
- •2.2. Об’єкт дослідження г. Менделя
- •2.3. Закони Менделя (відкриті у 1865 р.)
- •Число класів гібридних особин за фенотипом і генотипом і характер розщеплення у f2 при різній кількості пар ознак і повному домінуванні
- •3. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин.
- •3.1. Закон чистоти гамет
- •Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
- •Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
- •1. Причини відхилення при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених г.Менделем.
- •3. Взаємодія неалельних генів
- •1. Закон зчепленого успадкування генів т.Моргана
- •1.1. Об’єкт дослідження т.Моргана
- •1.2. Поняття, які використовують при зчепленому успадкуванні генів
- •1.3. Порівняння незалежного та зчепленого успадкування генів
- •2. Генетичні карти хромосом та принципи їх побудови (основи картування закладені т.Морганом)
- •Фрагмент генетичної карти хромосоми дрозофіли
- •2.2. Методи картування хромосом:
- •1. Поняття про стать та біологічне визначення статі в організмів
- •1. Сингамний тип
- •2. Прогамний тип
- •3. Епігамний тип
- •2. Статеві хромосоми і типи хромосомного визначення статі у тварин і людини.
- •2.1. Статеві хромосоми
- •2.2. Типи хромосомного визначення статі
- •3. Генетично обумовлене співвідношення статей у популяції
- •4. Успадкування генів, локалізованих у статевих хромосомах
- •Успадкування кольору очей у дрозофіли червоні (хw) і білі (Хw)
- •Успадкування черепахової масті у котів
- •Порівняльна характеристика успадкування генів, локалізованих у статевих хромосомах
- •Цитогенетика як наука
- •1. Цитогенетика як наука
- •2. Клітина як матеріальна основа спадковості
- •3. Хімічний склад і морфологічна будова хромосом
- •3.1. Докази ролі хромосом у спадковості
- •3.2. Хімічний склад і морфологічна будова хромосом
- •Типи метафазних хромосом:
- •Каріотипи соматичних клітин деяких тварин і рослин в метафазі:
- •4. Цитологічні основи нестатевого розмноження
- •5. Цитологічні основи статевого розмноження
- •6. Значення цитогенетики для тваринництва
- •Сучасне уявлення про будову гена.
- •Генетичний код та його властивості.
- •1. Докази зберігання і передачі генетичної інформації нуклеїновими кислотами
- •2. Види, структура, властивості, функції та біосинтез нуклеїнових кислот
- •2.1. Види нк
- •2.2. Структура нк
- •Хімічний склад вуглеводів
- •2.2.2. Вторинна структура нк
- •2.4. Властивості нк
- •2.5. Біосинтез нуклеїнових кислот
- •Біосинтез нуклеїнових кислот
- •3. Сучасне уявлення про будову гена
- •4. Генетичний код та його властивості
- •*Повний словник генетичного коду для амінокислот (наведено триплети іРнк)
- •5. Загальна характеристика білків та їх біосинтез
- •1) Залежно від продуктів розпаду:
- •6. Регуляція активності генів
- •Порівняння модифікаційної і мутаційної мінливості
- •2. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості м.І.Вавилова та його практичне значення для селекції (1920 р.)
- •3. Біометричні методи вивчення мінливості.
- •3.1. Поняття про якісні і кількісні ознаки
- •3.2. Генеральна і вибіркова сукупності
- •3.3. Варіаційний ряд та варіаційна крива.
- •3.4. Середні величини
- •3.5. Показники мінливості (варіювання) ознаки
- •3.6. Показники зв’язку між ознаками
- •3.7. Статистичні помилки
- •3.8. Організація масового матеріалу для біометричної обробки
- •7. Дисперсійний аналіз
- •1. Мутації та їх класифікація
- •1. Класифікація мутацій за локалізацією у геномі
- •1.1. Генні мутації − спонтанні (довільні) або індуковані (штучні) спадкові зміни молекулярної структури гена з утворенням нових алелей.
- •1.2. Хромосомні мутації (аберації) − зміна не одного гена, а двох або декількох, що призводить до зміни форми хромосом.
- •1.3. Геномні (плоїдні) мутації − збільшення або зменшенням кількості хромосом у каріотипі організму. Бувають:
- •2) Залежно від типу хромосом:
- •2. Поняття про мутагенез
- •3. Мутагенні фактори та їх класифікація
- •4. Штучний мутагенез
- •1. Ветеринарна патогенетика як наука
- •2. Генетичні аномалії тварин та людини.
- •1) Пренатальний (внутрішньоутробний), який включає:
- •3. Спадкові хвороби тварин та їх успадкування
- •Типи х-зчепленого успадкування*
- •Типи z -зчепленого успадкування*
- •4. Летальні гени та їх практичне використання у тваринництві
- •5. Спадкові хвороби обміну речовин тварин та людини
- •Деякі хвороби обміну речовин тварин і людини
- •6. Клініко-генеалогічний метод дослідження
- •7. Хромосомні хвороби тварин і людини.
- •Хромосомні хвороби тварин і людини
- •8. Геномні хвороби людини
- •Хромосомні хвороби людини, обумовлені гоносомними анеуплодіями
- •9. Аномалії тварин і людини, обумовлені мозаїцизмом
- •10. Аномальний гермафродитизм тварин і людини
- •11. Поширення генетичних аномалій у популяціях свійських тварин та їх профілактика
- •Діагностика спадкових аномалій;
- •Виявлення та вибракування гетерозиготних носіїв аномалій;
- •Здійснення селекційних заходів.
- •Лекція 11. Спадково-середовищні хвороби та генетична стійкість до них тварин
- •1. Генетична резистентність у чутливість тварин до спадково-середовищних хвороб.
- •3. Методи та проблеми селекції на резистентність тварин до хвороб.
- •1. Генетична резистентність у чутливість тварин до спадково-середовищних хвороб
- •Худоба зебу відносно стійка проти піроплазмозу, червона степова – чутлива;
- •Гібриди від схрещування браманської і герефордської порід у два рази менше вражаються кліщами, ніж їх батьки;
- •2. Методи вивчення генетичної стійкості тварин до хвороб
- •3. Методи та проблеми селекції на резистентність тварин до хвороб
- •Імуногенетика як наука
- •2. Генетичні системи груп крові тварин і людини
- •3. Імуногенетична несумісність матері і плода
- •4. Біохімічний поліморфізм білків
- •5. Практичне використання досягнень імуногенетики у тваринництві
- •Методичні рекомендації до виконання індивідуального завдання з біометрії
- •Середні величини
- •Показники різноманітності ознак в сукупності
- •Оцінка достовірності одержаних даних
- •Оцінка достовірності різниці між середніми величинами двох вибірок
- •Показники зв‘язку між ознаками (коефіцієнт фенотипової кореляції)
- •Приклад розв’язку типового завдання №1:
- •Середнє квадратичне відхилення ():
- •Мінімальне (Min) і максимальне (Max) значення:
- •Приклад розв’язування типового завдання №2
- •Рекомендована література
- •10001, М. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17
4. Генетичний код та його властивості
Генетичний код – принцип запису генетичної інформації на гені (повністю розшифрований).
У 1964 р. Дж. Маттей, Ф. Крік, С. Очоа і М. Ніренберг розшифрували генетичний код і встановили його властивості.
Властивості генетичного коду:
Триплетність: генетична інформація в гені записана триплетами. Триплет (кодон, кодоген) – три сусідніх нуклеотиди в нуклеїнових кислотах, що несуть інформацію на включення однієї з 20 основних амінокислот у поліпептидний ланцюг молекули білка. Ініціюючі кодони чи стоп-кодони (безглузді) − триплети, які кодують початок чи кінець синтезу білка.
Виродженість: кожній амінокислоті відповідає не один кодон, а кілька (наприклад, амінокислоту фенілаланін кодують два триплети: УУУ, УУЦ, треонін – чотири: АЦУ, АЦЦ, АЦА, АЦГ).
Квазідуплетність: основну генетичну інформацію у коді несе дуплет, що стоїть на його початку (наприклад, треонін − АЦУ, АЦЦ, АЦА, АЦГ).
Колінеарність: амінокислоти розміщені в білковій молекулі у такій послідовності, в якій кодони, що їх кодують, знаходяться у гені.
Лінійність (неперекриваючість): зчитування спадкової інформації з ДНК на іРНК відбувається в одному напрямку триплет за триплетом.
Універсальність: генетичний код однаковий для всіх живих організмів (вірусів, бактерій, грибів, рослин, тварин).
*Повний словник генетичного коду для амінокислот (наведено триплети іРнк)
Перша літера |
Друга літера |
Третя літера |
|||||||
У |
Ц |
А |
Г |
||||||
У |
УУУ УУЦ |
(фен) фенілаланін |
УЦУ УЦЦ УЦА УЦГ |
(сер) серин |
УАУ УАЦ |
(тир) тирозин |
УГУ УГЦ |
(цис) цистин |
У Ц А
|
УУА УУГ |
(лей) лейцин |
УАА УАГ |
(стоп-кодон) кінець синтезу |
УГА |
(стоп-кодон) кінець синтезу |
||||
|
УГГ |
(три) триптофан |
Г |
||||||
Ц |
ЦУУ ЦУЦ ЦУА ЦУГ |
(лей) лейцин |
ЦЦУ ЦЦЦ ЦЦА ЦЦГ |
(про) пролін |
ЦАУ ЦАЦ |
(гіс) гістидин |
ЦГУ ЦГЦ ЦГА ЦГГ |
(арг) аргінін |
У |
Ц |
|||||||||
А |
|||||||||
Г |
|||||||||
ЦАА ЦАГ |
(глун) глутамін |
||||||||
А |
АУУ АУЦ АУА |
(ілей) ізолейцин |
АЦУ АЦЦ АЦА АЦГ |
(тре) треонін |
ААУ ААЦ |
(аспн) аспарагін |
АГУ АГЦ |
(сер) серин |
У |
Ц |
|||||||||
ААА ААГ |
(ліз) лізин |
АГА АГГ |
(арг) аргінін |
А |
|||||
АУГ |
(мет) метіонін (ініціюючий кодон) |
Г |
|||||||
Г |
ГУУ ГУЦ ГУА ГУГ |
(вал) валін |
ГЦУ ГЦЦ ГЦА ГЦГ |
(ала) аланін |
ГАУ ГАЦ |
(асп) аспарагінова к-та |
ГГУ ГГЦ ГГА ГГГ |
(глі) гліцин |
У |
Ц |
|||||||||
ГАА ГАГ |
(глу) глютамінова к-та |
А |
|||||||
Г |
|||||||||
*За допомогою цієї таблиці можна визначити, яку саме амінокислоту кодує певний триплет. Перший нуклеотид у триплеті беруть із лівого вертикального стовпчика, другий − з верхнього горизонтального і третій − з правого вертикального. В місці перетину ліній знаходиться інформація про амінокислоту, яку слід визначити.