
- •Генетика у ветеринарній медицині конспект лекцій
- •Модуль 1. Загальна генетика
- •1. Предмет вивчення генетики
- •2. Коротка історія розвитку генетики.
- •4. Значення генетики:
- •1. Основні поняття і символи, які використовують у генетиці
- •1.2. Символи
- •2. Закони г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи
- •2.1. Гібридологічний метод дослідження
- •2.2. Об’єкт дослідження г. Менделя
- •2.3. Закони Менделя (відкриті у 1865 р.)
- •Число класів гібридних особин за фенотипом і генотипом і характер розщеплення у f2 при різній кількості пар ознак і повному домінуванні
- •3. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин.
- •3.1. Закон чистоти гамет
- •Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
- •Успадкування безрогості у великої рогатої худоби:
- •1. Причини відхилення при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених г.Менделем.
- •3. Взаємодія неалельних генів
- •1. Закон зчепленого успадкування генів т.Моргана
- •1.1. Об’єкт дослідження т.Моргана
- •1.2. Поняття, які використовують при зчепленому успадкуванні генів
- •1.3. Порівняння незалежного та зчепленого успадкування генів
- •2. Генетичні карти хромосом та принципи їх побудови (основи картування закладені т.Морганом)
- •Фрагмент генетичної карти хромосоми дрозофіли
- •2.2. Методи картування хромосом:
- •1. Поняття про стать та біологічне визначення статі в організмів
- •1. Сингамний тип
- •2. Прогамний тип
- •3. Епігамний тип
- •2. Статеві хромосоми і типи хромосомного визначення статі у тварин і людини.
- •2.1. Статеві хромосоми
- •2.2. Типи хромосомного визначення статі
- •3. Генетично обумовлене співвідношення статей у популяції
- •4. Успадкування генів, локалізованих у статевих хромосомах
- •Успадкування кольору очей у дрозофіли червоні (хw) і білі (Хw)
- •Успадкування черепахової масті у котів
- •Порівняльна характеристика успадкування генів, локалізованих у статевих хромосомах
- •Цитогенетика як наука
- •1. Цитогенетика як наука
- •2. Клітина як матеріальна основа спадковості
- •3. Хімічний склад і морфологічна будова хромосом
- •3.1. Докази ролі хромосом у спадковості
- •3.2. Хімічний склад і морфологічна будова хромосом
- •Типи метафазних хромосом:
- •Каріотипи соматичних клітин деяких тварин і рослин в метафазі:
- •4. Цитологічні основи нестатевого розмноження
- •5. Цитологічні основи статевого розмноження
- •6. Значення цитогенетики для тваринництва
- •Сучасне уявлення про будову гена.
- •Генетичний код та його властивості.
- •1. Докази зберігання і передачі генетичної інформації нуклеїновими кислотами
- •2. Види, структура, властивості, функції та біосинтез нуклеїнових кислот
- •2.1. Види нк
- •2.2. Структура нк
- •Хімічний склад вуглеводів
- •2.2.2. Вторинна структура нк
- •2.4. Властивості нк
- •2.5. Біосинтез нуклеїнових кислот
- •Біосинтез нуклеїнових кислот
- •3. Сучасне уявлення про будову гена
- •4. Генетичний код та його властивості
- •*Повний словник генетичного коду для амінокислот (наведено триплети іРнк)
- •5. Загальна характеристика білків та їх біосинтез
- •1) Залежно від продуктів розпаду:
- •6. Регуляція активності генів
- •Порівняння модифікаційної і мутаційної мінливості
- •2. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості м.І.Вавилова та його практичне значення для селекції (1920 р.)
- •3. Біометричні методи вивчення мінливості.
- •3.1. Поняття про якісні і кількісні ознаки
- •3.2. Генеральна і вибіркова сукупності
- •3.3. Варіаційний ряд та варіаційна крива.
- •3.4. Середні величини
- •3.5. Показники мінливості (варіювання) ознаки
- •3.6. Показники зв’язку між ознаками
- •3.7. Статистичні помилки
- •3.8. Організація масового матеріалу для біометричної обробки
- •7. Дисперсійний аналіз
- •1. Мутації та їх класифікація
- •1. Класифікація мутацій за локалізацією у геномі
- •1.1. Генні мутації − спонтанні (довільні) або індуковані (штучні) спадкові зміни молекулярної структури гена з утворенням нових алелей.
- •1.2. Хромосомні мутації (аберації) − зміна не одного гена, а двох або декількох, що призводить до зміни форми хромосом.
- •1.3. Геномні (плоїдні) мутації − збільшення або зменшенням кількості хромосом у каріотипі організму. Бувають:
- •2) Залежно від типу хромосом:
- •2. Поняття про мутагенез
- •3. Мутагенні фактори та їх класифікація
- •4. Штучний мутагенез
- •1. Ветеринарна патогенетика як наука
- •2. Генетичні аномалії тварин та людини.
- •1) Пренатальний (внутрішньоутробний), який включає:
- •3. Спадкові хвороби тварин та їх успадкування
- •Типи х-зчепленого успадкування*
- •Типи z -зчепленого успадкування*
- •4. Летальні гени та їх практичне використання у тваринництві
- •5. Спадкові хвороби обміну речовин тварин та людини
- •Деякі хвороби обміну речовин тварин і людини
- •6. Клініко-генеалогічний метод дослідження
- •7. Хромосомні хвороби тварин і людини.
- •Хромосомні хвороби тварин і людини
- •8. Геномні хвороби людини
- •Хромосомні хвороби людини, обумовлені гоносомними анеуплодіями
- •9. Аномалії тварин і людини, обумовлені мозаїцизмом
- •10. Аномальний гермафродитизм тварин і людини
- •11. Поширення генетичних аномалій у популяціях свійських тварин та їх профілактика
- •Діагностика спадкових аномалій;
- •Виявлення та вибракування гетерозиготних носіїв аномалій;
- •Здійснення селекційних заходів.
- •Лекція 11. Спадково-середовищні хвороби та генетична стійкість до них тварин
- •1. Генетична резистентність у чутливість тварин до спадково-середовищних хвороб.
- •3. Методи та проблеми селекції на резистентність тварин до хвороб.
- •1. Генетична резистентність у чутливість тварин до спадково-середовищних хвороб
- •Худоба зебу відносно стійка проти піроплазмозу, червона степова – чутлива;
- •Гібриди від схрещування браманської і герефордської порід у два рази менше вражаються кліщами, ніж їх батьки;
- •2. Методи вивчення генетичної стійкості тварин до хвороб
- •3. Методи та проблеми селекції на резистентність тварин до хвороб
- •Імуногенетика як наука
- •2. Генетичні системи груп крові тварин і людини
- •3. Імуногенетична несумісність матері і плода
- •4. Біохімічний поліморфізм білків
- •5. Практичне використання досягнень імуногенетики у тваринництві
- •Методичні рекомендації до виконання індивідуального завдання з біометрії
- •Середні величини
- •Показники різноманітності ознак в сукупності
- •Оцінка достовірності одержаних даних
- •Оцінка достовірності різниці між середніми величинами двох вибірок
- •Показники зв‘язку між ознаками (коефіцієнт фенотипової кореляції)
- •Приклад розв’язку типового завдання №1:
- •Середнє квадратичне відхилення ():
- •Мінімальне (Min) і максимальне (Max) значення:
- •Приклад розв’язування типового завдання №2
- •Рекомендована література
- •10001, М. Житомир, вул. М. Бердичівська, 17
3. Хімічний склад і морфологічна будова хромосом
3.1. Докази ролі хромосом у спадковості
Хромосоми є безпосередніми носіями спадкової інформації у ядрі. Багато зусиль вчених пішло на підтвердження провідної ролі хромосом у спадковості.
Є прямі і опосередковані докази ролі хромосом у спадковості.
Опосередковані докази ролі хромосом у спадковості:
хромосоми є постійними органоїдами ядра;
на відміну від інших клітинних органоїдів, відрізняються постійністю числа і форми у певних видів;
клітинне ділення і весь процес статевого розмноження сприяють збереженню постійності хромосом у дочірніх клітинах і у наступних поколіннях.
Прямі докази ролі хромосом у спадковості:
дослід Блекслі:
вивчаючи рослину дурману, яка має 12 пар хромосом, встановив, що при появі у каріотипі зайвої хромосоми змінювався ряд ознак даної рослини. За зовнішнім виглядом навіть можна було встановити, яких саме хромосом стало 3. На малюнку показано зміну коробочок дурману залежно від того, у якій парі хромосома зайва.
|
Коробочки дурману: 1 – нормальної диплоїдної рослини з 24 (2n) хромосомами; 2-13 – рослини, які мають 24+1 хромосоми (трисоміки) |
На теперішній час хімічний склад та морфологічна будова хромосом добре вивчена.
3.2. Хімічний склад і морфологічна будова хромосом
Речовину, яка утворює хромосоми, називають хроматином, у склад якого входить одна молекула ДНК та основні білки-гістони.
Спостерігати і вивчати морфологічну будову хромосоми можна лише у стані їх спіралізації, яка відбувається під час поділу клітини (у метафазі мітозу).
Хромосоми існують у ядрі протягом всього життя клітини, але залежно від стадії мають різну форму і величину.
В період інтерфази (відносного періоду спокою клітини) – це деспіралізовані нитки ДНК, які досягають декількох сантиметрів у довжину і мають товщину 20-30 нм. У такому стані їх не можна побачити у мікроскоп.
У період поділу клітини хромосоми спіралізуються і стають помітні у мікроскоп.
У період мітозу хромосоми – це компактні тільця характерної форми, довжиною 1,5-10 мкм і товщиною 0,2-2 мкм. Для того, щоб хромосома могла прийняти такі розміри, вона повинна укоротитись в 10 тисяч разів, тобто сконденсуватися.
У цей час величезна молекула вигинається, утворюючи дрібні, щільно складені петлі, скріплені негістоновими білками, які називаються хромомерами. Вони розміщені на хромосомі через відповідні проміжки. У склад одного хромомера входить 50-70 тисяч пар нуклеотидів, що відповідає розміру одного гена.
Подальша конденсація призводить до утворення хромонеми – нитки, яка утворюється за рахунок зближення хромомерів. Хромонеми вже помітні у світловому мікроскопі.
Хромонема конденсується і утворює хроматиду. Хромосома має одну чи дві хроматиди залежно від фази ділення.
Мітотична хромосома оточена рибонуклеопротеїдами, білками і іншими речовинами. Це матрикс хромосоми. З матриксом хромосоми передають дочірніми клітинам матеріал, необхідний для формування ядерця і початкового етапу білкового синтезу в молодих клітинах.
Повністю конденсована мітотична хромосома має два плеча, які називають теломерами, між якими є первинна перетяжка, або центромера (кінетохор) – ділянка, до якої приєднуються нитки веретена під час поділу клітини. Деякі хромосоми мають вторинну перетяжку. Деякі вторинні перетяжки пов’язані з формуванням ядерця, тому їх називається ядерцевим організатором. Ця ділянка хромосоми має складну структуру і відповідає за синтез рибосомної РНК. Іноді вторинна перетяжка може бути дуже довга, а іноді вона відділяє від основного тіла хромосоми невелику ділянку, яка називається супутником.
Схема спіралізації хромонем в мітотичному циклі: 1 – інтерфаза, хромономи слабоспіралізонані; 2, 3, 4 – профаза, посилення спіралізації хромонем, утворення двох хроматид; 5 – прометафаза, поява чотирьох напів хроматид; 6 – метафаза, максимальна спіралізація, помітні велика і мала спіраль; 7 – анафаза; 8 – телофаза (одна з дочірніх хромосом), де спіралізація хромонем |
Схема компактизації молекули ДНК з утворенням метафазної хромосоми |
Схема будови метафазної хромосоми: 1 – морфологія; 2 – внутрішня структура хроматиди |
Схема будови метафазної хромосоми
|
Кожна хромосома має характерну постійну форму і розміри. Форма хромосом залежить від місця розташування центром ери: