2. Генетичні карти хромосом та принципи їх побудови (основи картування закладені т.Морганом)

2.1. Генетична карта хромосоми – карта розміщення генів у хромосомі (наразі найкраще картовані хромосоми дрозофіли, кукурудзи, курей та мишей, розпочато картування хромосом людини).

Фрагмент генетичної карти хромосоми дрозофіли

2.2. Методи картування хромосом:

Метод 1 – з використанням частоти кросинговеру:

Метод ґрунтується на тому, що частота кросинговеру для кожної пари неалельних генів (АВ, АС і т.д.) постійна і пропорційна відстані між ними в хромосомі.

Для розрахунку відстані між двома генами у хромосомі необхідно організм зі зчепленими домінантними ознаками схрестити з організмом, у якого зчеплені такі ж, але рецесивні ознаки, а потім нащадків від цього схрещування схрестити знову з рецесивною гомозиготою (організмом, у якого зчеплені рецесивні ознаки), тобто провести аналізуюче схрещування і визначити частоту кросинговеру (w).

Наприклад, частота кросинговеру між генами, які визначають колір тіла та довжину крил у мухи дрозофіли (за дослідом Моргана), становить:

Отже, відстань між генами, які визначають колір тіла та довжину крил у мухи дрозофіли становить 17% (морганід).

Метод 2 – з використанням закону адитивності:

Закон адитивності – величина кросинговеру між крайніми генами, дорівнює сумі частот кросинговеру між відрізками. Це відповідає геометричній закономірності щодо відстані між трьома точками на одній прямій:

АС = АВ + ВС (7+3=10%) АВ = АС – ВС (10-3=7%) ВС = АС – АВ (10-7=3%)

3. Хромосомна теорія спадковості (сформульована Т.Морганом)

Основні положення:

• кожен біологічний вид має певний набір хромосом – каріотип;

• гени в хромосомах розміщені лінійно на конкретній віддалі один від одного;

• кожна хромосома має свій унікальний набір генів;

• кожен ген займає у хромосомі певну ділянку (локус); алельні гени займають у гомологічних хромосомах однакові ділянки;

• гени, які знаходяться в одній хромосомі, утворюють групу зчеплення, кількість яких відповідає гаплоїдному набору хромосом конкретного виду організмів;

• ознаки, гени яких знаходяться в одній хромосомі, ус­падковуються зчеплено;

• повному зчепленню генів заважає кросинговер, зав­дяки якому утворюються нові поєднання генів у поко­ліннях;

• частота кросинговеру, яка визначається відношенням кросоверних особин до загальної їх кількості, за­лежить від відстані між генами.

Лекція 5. ГЕНЕТИКА СТАТІ

План:

1. Поняття про стать та біологічне визначення статі в організмів.

2. Статеві хромосоми і типи хромосомного визначення статі у тварин і людини.

3. Успадкування ознак, зчеплених із статтю.

4. Співвідношення статей у популяції. Біологічні основи статистичного характеру розщеплення статей.

1. Поняття про стать та біологічне визначення статі в організмів

Стать − це сукупність ознак і властивостей організму, що забезпечує його участь у відтворенні і передачі спад­кової інформації внаслідок утворення гамет.

Розрізняють три основних типи біологічного визначення статі: сингамний, прогамний, епігамний.