Бзпека при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт та застосування вантажопідйомної техніки
Однією з найважливіших задач охорони праці є заміна тяжкої фізичної праці механізованою, тобто максимальне застосуванням машин і механізмів.
Чітка, високопродуктивна робота сучасного харчового підприємства не можлива без чітко організованих і надійно працюючих засобів промислового транспорту. На підприємствах, будівельних дільницях промислових і енергетичних споруджень, електростанціях, підсобних базах, і складах сільського господарства і торгівлі в процесі роботи переміщують велику кількість різних вантажів.
Промисловий транспорт по територіальній ознаці поділяють на зовнішній і внутрішній. Зовнішній транспорт призначений для доставки на підприємство сировини, палива, напівфабрикатів, готової продукції суміжних виробництв ) інших вихідних матеріалів виробництва і вивозу із підприємства готової продукції і відходів. Операції зовнішнього транспорту виконуються засобами залізничного, водного, автомобільного і повітряного транспорту.
Внутрішньозаводський (внутрішній) транспорт включає в себе міжцеховий і внутрішньоцеховий транспорт вантажів. Міжцеховий транспорт призначений для розподілення вантажів, що надходять, по підприємству, напівфабрикатів мі* цехами і складами, для переміщення готової продукції і відходів виробництва. Вибір засобів міжцехового транспорту визначається головним чином масштабом і родом виробництва. На сучасних підприємствах з масовим і великосерійним виробництвом міжцехове транспортування вантажів виконується, головним чином, транспортуючими машинами безперервної дії - конвеєрами.
Внутрішньоцеховий транспорт призначений для транспортування вантажів в межах цеху, між відділеннями, внутрішніми складами, окремими агрегатами і робочими місцями згідно з технологічним процесом виробництва, тобто для міжопераційного переміщення вантажів - виробів при поточному методі виробництва. Міжопераційний транспорт виробів є організуючим початком поточного методу виробництва і забезпечує роботу технологічної лінії, цеху або всього підприємства у певному ритмі. Операції вкутрішньоцехового транспорту на сучасних підприємствах виконуються, переважно, конвеєрами різного типу і тільки на певних підприємствах серійного виробництва з невеликими вантажопотоками застосовують візки або вантажопідйомні крани.
На сучасному підприємстві транспортні і технологічні лінії тісно пов'язані одне з одним і складають єдину виробничу систему. Чітка організація і безперебійна робота міжцехового і внутрішньоцехового транспорту є такою ж обов'язковою умовою успішної роботи підприємства, що й раціональна організація виробничих процесів.
Механізація і автоматизація вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських робіт (ВРТСР) - це один з найважливіших резервів підвищення продуктивності праці і зниження собівартості продукції.
В усіх галузях харчової і переробної промисловості основні технологічні процеси механізовані і автоматизовані, але приймання і відправлення основної маси вантажів, а також переміщення їх всередині підприємства знаходяться ще на низькому рівні автоматизації і механізації.
Безпосередні керівники робіт, в розпорядженні яких знаходяться робітники, повинні визначити порядок і методи проведення ВРТС робіт, використання, механізмів і пристроїв. До їх обов'язків входить систематичний контроль за застосуванням і правильним користуванням робітниками спецодягом і індивідуальними засобами захисту, за дотриманням норм перенесення вантажів, за забезпеченням працюючих попереджувальними надписами і плакатами; перевірка чистоти і порядку на робочих місцях, в проходах і проїздах, а також проведення інструктажу з техніки безпеки на робочих місцях.
До ВРТС робіт допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичне обстеження, навчені безпечним методам праці і обізнані з діючими нормами, правилами і інструкціями з оборони праці.
Шляхи і проходи на території вантажного двору повинні відповідати технічним вимогам і протипожежним нормам. Місця ВРТСР звільняються від раніше прибулих вантажів, снігу, льоду, непотрібних предметів, у разі потреби посипаються піском
Самостійна робота № 11
Тема. Забезпечення безпеки контрольно-вимірювальних приладів, автоматизованих систем управління, сигналізації та зв’язку.
План
Загальні вимоги безпеки при експлуатації технологічного устаткування.
Види контрольно-вимірювальних приладів автоматизованих систем управління, їх призначення.
Забезпечення безпеки праці, використання сигналізацій і зв’язку.
Нормативні документи по безпечній експлуатації технологічних процесів.
Контрольно-вимірювальні прилади, автоматика, телемеханіка, АСУ та засоби обчислювальної техніки
Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура.
Для забезпечення нормальних умов експлуатації та запобігання аварій і вибухів посудини, апарати та трубопроводи, що працюють під тиском, повинні бути оснащені запірною або запірно-регулювальною апаратурою, запобіжними пристроями, приладами для вимірювання тиску, температури, покажчиками рівня рідини і т. ін. Кількість, тип і місце встановлення контрольно-вимірювальних приладів, запобіжних пристроїв, арматури обирається організацією-розробником проекту, виходячи з конкретних умов експлуатації.
Посудини, що споряджені швидкознімними затворами, повинні мати запобіжні пристрої, які виключають можливість вмикання посудини під тиск при неповному закритті кришки і відкриття її при наявності у посудині тиску. Для запобігання підвищення тиску вище допустимого в посудинах, апаратах та трубопроводах встановлюють пружинні або важільно-вантажні запобіжні клапани (рис. 3.1, а, б). Вони автоматично відкриваються при підвищенні тиску вище значення, що задається (регулюється) гвинтом стиснення пружини або вантажем, який встановлюється на важіль клапана. Для того щоб запобігти дії газу чи пари на обслуговуючий персонал при спрацюванні запобіжного клапана, до нього під'єднують пристрої, що відводять пар чи газ у безпечне місце. Встановлювати запірну арматуру (крани, засувки) між посудиною та запобіжним клапаном не допускається.
Посудини для вибухо- та пожежонебезпечних речовин, речовин 1-го і 2-го класів небезпеки за ГОСТом 12.1.007-76, а також випарники з вогневим чи газовим обігрівом повинні мати на підвідній лінії від насоса або компресора зворотний клапан, який автоматично закривається тиском з посудини і запобігає виходу з неї речовин у разі падіння тиску в підвідній лінії. За принципами роботи клапани поділяються на підйомні (пружинні) та поворотні (див. рис. 3.1, в).
Якщо посудина під'єднана до джерела живлення, в якому тиск більший за робочий тиск у посудині, то на підвідній лінії встановлюють редукційний клапан (див. рис. 3.1, ґ), який автоматично підтримує задане значення робочого тиску. Регулюючи маховичком 4 зусилля пружини 3, можна одержати на лінії за золотником 2 пару чи газ необхідного тиску.
У разі необхідності контролю рівня рідини в посудинах, що мають межу поділу середовищ застосовують покажчики рівня рідини (див. рис. 3.1, г). На посудинах, що обігріваються полум'ям або гарячими газами, в яких можливе зниження рівня рідини нижче дозволеного, має бути встановлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії. На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимий верхній і нижній рівні. Крім покажчиків рівня, на посудинах можуть бути встановлені звукові, світлові та інші сигналізатори і блокування за рівнем рідини.
Рис. 3.1. Контрольно-вимірювальні прилади та запобіжні пристрої: а - пружинні запобіжні клапани; б - важільно-вантажний запобіжний клапан: 1 - кожух; 2 - важіль; З - вантаж; 4 - сідло; 5 - золотник; в - поворотний зворотний клапан: 1 - корпус; 2 - засув; 3 - кришка; 4 - серга; г - покажчик рівня води: 1 - скло; 2 - ручка спускного крана; 3 - ручка запірного крана; ґ - редукційний клапан: 2 - канал; 2 - золотник; 3 - пружина; 4 - маховичок; 5 - поршень
Кожну посудину і самостійну порожнину з різним тиском необхідно опоряджувати манометрами - приладами для вимірювання тиску. Манометри повинні мати клас точності не нижче: 2,5 - при робочому тиску посудини до 2,5 МПа; 1,5 - при робочому тиску посудини понад 2,5 МПа. Треба вибирати манометри з такою шкалою, щоб межа вимірювання робочого тиску знаходилась у другій третині шкали. На шкалу манометра наноситься червона риска, яка вказує на робочий тиск у посудині. Манометр встановлюється так, щоб його покази було чітко видно обслуговуючому персоналу.
Надійна робота систем та засобів автоматизації, управління, АСУ забезпечується службами, дільницями і групами КВПіА, метрології газо вимірювань згідно з вимогами "Правил експлуатації та безпечного обслуговування засобів автоматики, телемеханіки та обчислювальної техніки в газовій промисловості України" та відповідними відомчими нормативними документами.
Засоби і прилади приймає до експлуатації державна комісія у складі об'єкта, який приймається. Приймання засобів КВПіА, АСУ до експлуатації проводиться згідно з СниП 3.05.07, при цьому, призначаються окремі приймальні комісії і затверджуються програми їхніх робіт.
Приймання обладнання в робочих режимах, строк якого повинен складати:
для обладнання, що працює в безперервному режимі 72 годин;
для обладнання, що працює в режимі очікування до 1 місяця.
З початком дослідної експлуатації повинно бути розпочате ведення всієї оперативної документації і здійснення технічного обслуговування.
Відповідальність за збереження засобів вимірювань і автоматизації та зв'язку несе експлуатаційний персонал відповідних цехів і служб, у яких встановлені ці прилади.
Фактичні технічні дані і характеристики, які отримані в процесі приймальних випробувань, заносяться до формуляру системи. Робочі параметри та кліматичні умови (температура довкілля, вологість, наявність запиленості повітря, агресивних середовищ), механічний вплив у місцях установки систем і засобів не повинні виходити за межі вимог інструкцій заводів-виготовлювачів. Для забезпечення нормальної роботи обладнання в необхідних випадках повинно бути передбачене автоматичне резервування живлення приладів та пристроїв з періодичною його перевіркою.Щити, перехідні коробки та збірні кабельні щити повинні бути пронумеровані, всі затискувачі і проводи, що до них підходять, а також імпульсні лінії контрольно-вимірювальних приладів та автоматичних регуляторів повинні мати маркування, а органи управління і сигналізації, вимірювальні прилади написи про їхнє призначення відповідно зі схемами.
Прилади повинні мати справні запірні пристрої, ущільнення, чисті оглядові скла, чіткий запис реєстрації, а клемні сполучення повинні бути щільними і мати надійні контакти.
Передбачені засоби автоматичного блокування, що виключають можливість одночасного ручного і дистанційного управління, повинні періодично перевірятися та знаходитися у справному стані.
Періодичні операції з контролю справності та випробовуванню систем і засобів автоматизації та управління повинні проводитися експлуатаційним персоналом згідно з Настанов (інструкцій) з експлуатації на це обладнання, а у випадку, коли це потрібно за умовами експлуатації, - черговим оперативним персоналом за технологічною інструкцією із записом результатів в оперативному журналі.
Прилади захисту повинні періодично перевірятися в строки, які встановлені графіком планово-попереджувальних ремонтів та технологічними інструкціями. Відключення захисту для перевірки повинно супроводжуватися записом в оперативному журналі. Забороняються ремонтні і налагоджувальні роботи на працюючому технологічному обладнанні в мережах захисту, що знаходяться в дії. Відключення засобів захисту допускається тільки у випадку виявлення пошкоджень на час, необхідний для їхнього усунення. У цьому випадку повинно бути встановлене безупинне спостереження за контрольованим параметром по вимірювальних приладах. Якщо прямий контроль параметру неможливий, то агрегат зупиняють. Несправні прилади захисту на працюючому обладнанні можна замінювати тільки у разі відключення за умови від живлення.
Забороняється допуск до приладів та систем автоматизації та управління і пристроїв захисту осіб, що не мають прямого відношення до обслуговування апаратури.
Контрольновимірювальні прилади і автоматика
Забезпечення надійної експлуатації технічних засобів контролю, захисту і автоматичного управління об'єктів покладається на службу КВП і А виробничого підрозділу. Конструктивне виконання засобів захисту, автоматики і контролю, які встановлюються у вибухонебезпечних зонах, повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок". Відповідальність за цілість і чистоту зовнішніх частин приладів автоматики, захисту і засобів вимірювань несе експлуатаційний персонал відповідних цехів і служб, в яких встановлені ці прилади.
Персонал, що обслуговує засоби КВПіА, прирівнюється до електротехнічного персоналу і повинен мати відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки.
Заміна або ремонт контрольно-вимірювальних приладів на працюючому обладнанні, якщо подібні роботи допускаються інструкціями з техніки безпеки і умовами технологічного процесу, повинні виконуватись тільки з дозволу диспетчера (змінного інженера). На період заміни (ремонту) контроль за роботою обладнання здійснюється за іншими, взаємопов'язаними із ним параметрами.Допускається ремонт тільки тих засобів вимірювань, на які є реєстраційне посвідчення, видане підприємству територіальним органом Держстандарту України.
На стаціонарні контрольно-вимірювальні прилади повинні бути паспорти, в яких відзначаються проведені перевірки і ремонти. До паспортів додаються розрахунки і схеми установки дросельних вимірювальних приладів. Вимірювальні електричні прилади, встановлені в щитах і шафах, повинні бути заземлені самостійним провідником.
Вимірювальні перетворювачі в системах контролю за загазованістю встановлюються в призначених проектом місцях, зумовлених імовірним і найбільшим скупченням газу. У разі необхідності, перенесення первинних перетворювачів погоджується з проектною організацією. Періодичність перевірок роботи системи встановлюється згідно з інструкціями заводів-виготовлювачів.
Технічне обслуговування та ремонт обладнання. Технічне обслуговування і ремонт передбачають:
технічне обслуговування з періодичним контролем;
регламентоване технічне обслуговування;
поточний ремонт;
підготовка до державної та відомчої повірки;
підготовка до калібрування;
забезпечення комплектності;
середній і капітальний ремонт;
забезпечення експлуатаційної надійності.
Терміни технічного обслуговування повинні бути погоджені з графіками технічного обслуговування основного технологічного обладнання.
Виконання ремонтних робіт повинно проводитись згідно з ГОСТ 2.602-95. Первинними документами, які підтверджують непридатність технічних засобів до подальшої експлуатації, є формуляр і журнал врахування роботи технічних засобів.
Підготовкою документів, необхідних для списання технічних засобів, займається комісія, призначена розпорядженням головного інженера. Остаточне затвердження акту на списання технічних засобів здійснюється у порядку, встановленому ДК Укртрансгаз.
Забезпечення експлуатаційної надійності і ефективності використання засобів і систем досягається шляхом вчасного і якісного виконання ремонтно-технічного обслуговування:
врахування відмов і несправностей, виявлених під час експлуатації, зберігання і ремонтно-технічному обслуговуванні, і заповнення первинних і зведених форм врахування інформації;
розрахунок фактичних показників надійності, порівняння їх з встановленими значеннями і занесення результатів у паспорти на технічні засоби;
аналіз фактичних показників надійності, визначення впливу умов і режимів експлуатації, виявлення найбільш ненадійних вузлів і елементів;
розробку заходів з вдосконалення системи експлуатації, ремонтно-технічного обслуговування, матеріально-технічного забезпечення;
розробку пропозицій з доопрацювання виробів, вдосконалення ЕД і сервісного обладнання.
Технічна документація. Організації, що експлуатують технічні засоби автоматики, телемеханіки, АСУ , обчислювальної техніки повинні мати відповідну технічну документацію, до складу якої повинні входити:
виконавча технічна документація, прийнята по закінченню будівництва;
експлуатаційна документація на технічні засоби;
документація на інформаційне програмне забезпечення, що поставляється розробником проекту у т.ч. програмне забезпечення;
державна і галузева НТД за переліком, визначається об'єднанням;
виробничі і технологічні інструкції;
посадові та робочі інструкції;
інструкції з охорони праці по професіях, за видами робіт та пожежній безпеці;
планиграфіки ремонтно-технічного обслуговування і метрологічного забезпечення;
журнали обліку, перевірки технічних засобів і повірки