Самостійна робота № 8
Тема. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі.
План
Заходи з виробничої санітарії.
Заходи з техніки безпеки.
Організаційні заходи.
Основні заходи щодо запобігання травмам та професійним захворюванням.
Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені: в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці; в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними засобами захисту; в прогнозуванні виробничого травматизму; раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів. Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини.
Всі заходи по запобіганню виробничому травматизму можна поділити на організаційні та технічні.
Організаційні заходи, які сприяють запобіганню травматизму: якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою; організація раціонального режиму прані і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання.
Технічні заходи: раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил; створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії; проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві; розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше.
Важливим у забезпеченні безпечної праці і запобіганні травматизму на виробництві є фактори особистого характеру - знання керівником робіт особистості кожного працівника, його психіки і особливостей характеру, медичних показників і їх відповідності параметрам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задоволеності працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших робітників і всього колективу.
Самостійна робота № 9 Тема. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря. План
Вимоги безпеки праці до опалення.
Вимоги до вентиляції
Вимоги безпеки праці до кондиціонування повітря виробничих, навчальних та побутових приміщень
Опалення
1. Системи опалення будівель і споруд підприємств металургійної промисловості повинні відповідати вимогам ДСП 173-96, СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91) та цих Правил.
2. Для опалення будівель і споруд підприємств металургійних виробництв повинні бути передбачені системи, прилади та теплоносії, що не утворюють додаткових виробничих шкідливих речовин.
3. У виробничих приміщеннях, що належать до категорій А, Б, В з пожежної небезпеки, необхідно застосовувати повітряне опалення, сполучене з припливною вентиляцією, водяне та парове опалення (у разі обмеження температури теплоносія згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91).
Ворота виробничих будівель повинні бути обладнані повітряними та повітротепловими завісами згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91.
4. Не дозволяється вносити зміни у системи опалення без відома та дозволу особи, яка відповідає за їх стан.
5. Опалювальні виробничі будівлі та побутові будівлі, що стоять окремо, необхідно з'єднувати опалювальними переходами.
Місця прилягання галерей до будівель повинні бути облаштовані так, щоб холодне повітря не надходило на робочі місця.
6. Під час опалювального періоду температура повітря усередині міжцехових опалювальних галерей повинна бути не менша +10 град.С при вологому прибиранні та +5 град.С - в інших випадках.
7. Для працівників, які перебувають у неопалюваних виробничих і складських приміщеннях, повинні бути передбачені спеціальні приміщення для обігріву відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87.
Площу приміщення для обігріву працівників необхідно визначати з розрахунку 0,1 кв.м на одного працюючого в найчисленнішій зміні, але не менше ніж 12 кв.м.
Відстань від неопалюваних робочих місць, що розташовані в будівлях, до приміщень для обігріву працівників не повинна бути більша ніж 75 м, а від робочих місць на майданчику підприємства - більша ніж 150 м.
Вентиляція та кондиціювання повітря
1. Повітря у робочій зоні виробничих приміщень у цехах металургійних підприємств повинно відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 ( va042282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.042-99).
2. Пуск, налагодження та експлуатація вентиляційних систем повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.4.021-75).
3. В усіх виробничих приміщеннях, де можливе виділення пожежонебезпечних або токсичних речовин під час виробничого процесу, припливно-витяжна вентиляція повинна працювати постійно та забезпечувати зниження вмісту шкідливих речовин у цих приміщеннях до ГДК згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88).
Якщо система вентиляції несправна, експлуатація технологічного устаткування, робота якого супроводжується виділенням токсичних, вибухопожежонебезпечних речовин, не дозволяється.
4. Не дозволяється проводити технологічні процеси без працюючих аспіраційних установок, передбачених проектом.
5. Пуск, налагодження та експлуатацію вентиляційних систем необхідно проводити відповідно до ГОСТ 12.4.021-75.
6. Інструментальну перевірку ефективності роботи вентиляційних систем необхідно проводити не менше ніж один раз на рік, а також після кожного їх капітального ремонту та реконструкції. Акти перевірки повинні затверджуватися роботодавцем відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75.
7. Пуск нових систем механічної вентиляції необхідно проводити після їх випробувань на санітарно-гігієнічну ефективність. Перед здачею систем в експлуатацію на них повинні бути затверджені роботодавцем паспорти та інструкції.
У кожному цеху (відділенні, дільниці) повинні бути спеціальні агрегатні журнали, до яких необхідно заносити всі дані про ремонти вентиляційних установок. Зміни схем вентиляції або реконструкції вентиляційної системи повинні вноситися в їх паспорти.
8. Під час зміни технологічного процесу або реконструкції виробничої дільниці вентиляційні системи, що діють на цій дільниці, необхідно привести у відповідність до ГОСТ 12.4.021-75.
Зміни схем вентиляційних систем і параметрів їх роботи необхідно здійснювати за узгодженням з проектною організацією.
9. Регулювальні пристрої вентиляційних установок повинні бути легкодоступні для обслуговування або мати дистанційне керування.
10. Пуск устаткування, що виділяє пил та інші шкідливі речовини, дозволяється тільки після вмикання вентиляційних систем, що обслуговують це устаткування.
11. У приміщеннях, де здійснюється виробництво, зберігання або можлива поява вибухонебезпечних та шкідливих речовин 1-го класу небезпеки, необхідно контролювати склад повітряного середовища за допомогою автоматичних газоаналізаторів з улаштуванням світлової та звукової сигналізації, що спрацьовує, якщо концентрація вибухонебезпечних газів або парів ЛЗР у повітрі наближається до 20% нижньої концентраційної межі займання, а для шкідливих вибухонебезпечних газів, шкідливих газів, парів і аерозолю - при наближенні їх концентрації до граничнодопустимої відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.
12. У кожному цеху, відділенні, на кожній дільниці підприємства повинен бути визначений перелік шкідливих та вибухонебезпечних речовин, що можуть виділятися у виробничих приміщеннях і в робочих зонах зовнішніх установок під час ведення технологічного процесу, ремонтів і в аварійних ситуаціях. При цьому повинен бути зазначений клас небезпеки шкідливих речовин.
У переліку, затвердженому роботодавцем, повинні бути зазначені НГЗ і ГДК газів, парів, пилу в об'ємних (%) і вагових (мг/куб.м) одиницях. У переліку необхідно зазначити прилади для визначення концентрацій цих речовин методом експресного та лабораторного аналізу.
13. У разі перевищення у приміщеннях рівня концентрації газів, передбаченого чинними нормативно-правовими актами, необхідно негайно вжити заходів до ліквідації загазованості.
14. Під час організації та ведення технологічних процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно додержуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".
15. На дільницях, де під час роботи поблизу топок, місць завантаження та розвантаження печей тощо працівники можуть піддаватися впливу інтенсивного інфрачервоного випромінювання, необхідно застосовувати душувальні установки, екрани та інші пристрої для захисту від теплових випромінювань відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Температура поверхонь нагрітого обладнання не повинна перевищувати 43 град.С, тому ці поверхні необхідно теплоізолювати згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температур гарячих поверхонь (EN 563:1994, ІDТ) (далі - ДСТУ EN 563-2001).
16. На кожному підприємстві повинна бути служба, що забезпечує нормальну та безперебійну роботу вентиляційних систем та їх ремонт.
17. Особам, робота яких не пов'язана з обслуговуванням вентиляційних систем, не дозволяється заходити до вентиляційних приміщень, вмикати та вимикати вентилятори, а також відкривати та закривати арматуру вентиляційних систем.
Самостійна робота № 10
Тема. Вимоги безпеки праці при проведенні ремонтних робіт і під час вантажно-розвантажувальних робіт.
План
Техніка безпеки при виконанні монтажних ремонтних і очисних робіт при технологічному обладнанні
Оформлення інструктажу з безпеки праці.
Загальні вимоги безпеки праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
Основні причини нещасних випадків при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
Техніка безпеки при експлуатації ліфтів.
Безпека при виконанні монтажних, ремонтних і очисних (МРО) робіт
на технологічному обладнанні
Чимало апаратів і машин харчових підприємств підпадають під дію одночасно механічних, теплових і корозійних впливів і природно, спрацьовуються в процесі експлуатації. Ось чому вміле обслуговування, своєчасне і якісне проведення МРО робіт є основними умовами для попередження передчасного спрацювання вузлів і деталей і забезпечення безпеки роботи на підприємстві. На діючих підприємствах монтаж, демонтаж, налагодження і ремонт устаткування проводить, як правило, ремонтно-технічний персонал самих підприємств Робочі, зайняті на цих роботах, травмуються частіше за робочих основних технологічних спеціальностей.
Аналіз травматизму показує, що більше 60% нещасних випадків від механічних пошкоджень, вибухів і отруєнь припадає на МРО роботи. Причини, які призводять до травматизму при виконанні МРО робіт, можуть бути такими: незадовільна організація робочого процесу, непідготовленість робочих місць, погане керівництво роботами, невиконання правил техніки безпеки. Оскільки майже всім робочим харчових підприємств тією чи іншою мірою необхідно брати участь в ремонтних роботах, требі, щоб зони знали основні правила техніки безпеки при ремонті і суворо дотримувались всіх норм робочого процесу.
Насамперед, жодна робота по монтажу, ремонту і очищенню не може бути розпочата без розробленого плану організації робіт, складеного з урахуванням вимог техніки безпеки. Планом передбачаються необхідні організаційно-технічні заходи: використання засобів механізації; порядок підготовки та зупинки обладнання, проведення ремонту або заміна окремих вузлів апаратів і машин; розміщення матеріалів і деталей, які будуть монтуватися замість знятих, а також визначення місця для розташування різних відходів, бруду, який виділяється при очищенні апаратури; порядок і почергованість опробування та здачі устаткування після ремонту і забезпечення необхідними ремонтно-монтажними пристосуваннями, матеріалами та інструментами, індивідуальними засобами захисту.
Всі частини устаткування і матеріали повинні бути розташовані так, щоб не створювати незручних умов в робочій зоні і на робочих місцях. Проїзди та проходи в зоні виробництва МРО робіт повинні бути закриті.
Перед початком ремонтних робіт виконавці знайомляться із тією частиною плану організації робіт, яка до них відноситься, отримують докладний інструктаж з техніки безпеки незалежно від того, що раніше вони виконували аналогічні роботи. Особливо це стосується робочих сторонніх спеціалізованих ремонтних і будівельних організацій, які, як правило, не знають виробничих умов цеху або установки, де йде ремонт, монтаж або демонтаж.
Сукупність всіх видів ремонту, які проводяться в плановому порядку за графіком, називають системою планово-попереджувального ремонту (ППР). Як видно з назви, ця система переслідує організацію всіх видів ремонту за планом, щоб підтримувати устаткування в повному порядку і попередити аварійні випадки з устаткуванням при його експлуатації. Положення про ППР обладнання передбачає поточний, середній і капітальний ремонт, а також міжремонтне обслуговування. Склад кожного виду ремонту встановлюється попередньо в залежності від складу окремих вузлів і деталей обладнання,
Максимальна продуктивність обладнання досягається правильною експлуатацією і бережливим відношенням до нього обслуговуючого персоналу.
Міжремонтний пробіг обладнання залежить від технологічного процесу, якості перероблюваної сировини та інших чинників.
Капітальний ремонт устаткування складається з робіт по заміні деталей та вузлів, для яких закінчився строк їх нормальної експлуатації; які були виявлені в процесі самого ремонту при ремонті обладнання; по впровадженню нової техніки і раціоналізаторських пропозицій; по охороні праці і техніці безпеки, передбачених планом номенклатурних заходів та інструкціями інспекції.
При підготовці обладнання до МРО робіт необхідно провести ряд підготовчих операцій. До них відносяться охолодження, перекриття комунікацій, видалення залишків продуктів вибухонебезпечних і токсичних газів та парів, відключення від джерел, які могли б привести в дію обладнання, перевірка аналізу повітря і достатньої освітленості, наявності інструкцій з техніки безпеки та знання її робочими. Потім встановлюють риштування і підмостки, обмежують небезпечну зону виробничих робіт, встановлюють знаки безпеки, попереджувальні плакати.
Апаратуру, обладнання і трубопроводи, які підлягають ремонту, надійно від'єднують від іншого, пов'язаного з ним технологічного обладнання, трубопроводів парових, водяних і повітряних комунікацій. Відключення апаратів і трубопроводів тільки перекриттям запірних пристроїв (кранів, затулок) не гарантує повноти від'єднання, тому що при цьому можливі пропуски і попадання газів або рідин у від'єднаний апарат через неполадки або випадкове їх відкривання.
Надійність відключення гарантується додатковим установленням між фланцями стандартних заглушок, із вказуючими хвостовиками, зафарбованими в яскраво-червоний колір. Заглушки вибирають в залежності від робочих параметрів, властивостей середовища, а також конкретних умов експлуатації.
На рис. 18.1 зображено загальний вигляд плоскої заглушки і схема установки між фланцями. Заглушки нумерують, а їх установлення реєструють в ремонтній документації. По закінченні ремонту заглушки знімають, оскільки незнята заглушка може спричинити аварію.
Після встановлення заглушки системи обладнання готують до ремонту. Ремонт кожного виду апаратури і обладнання має свої особливості, які обов'язково враховуються у відповідних інструкціях.
Роботи ведуться у певній послідовності при суворому дотриманні часу і швидкості проведення окремих операцій. Трапляється, що керівники установки, бажаючи зменшити тривалість ремонту, прискорювали ці операції, що нерідко призводило до порушення міцності і герметичності обладнання, а інколи і до аварій.
При огляді, очищенні і ремонті машин, механізмів (транспортуючих пристроїв і т.д.) з електроприводом повинні бути вжиті заходи, що виключають помилкову передачу напруги на електродвигун в машині (механізму), який підлягає огляду або ремонту. На пускових пристроях повинні вивішуватися плакати: "Не вмикати! Працюють люди!"
Електродвигун повинен бути відключений від струму, при цьому плавні вставки запобіжників в ланцюгу електродвигунів знімаються.
Рис. 18.1. Плоска заглушка, встановлена між фланцями: 1 - фланці; 2 - хвостовик заглушки; 3 - заглушка
Ремонт агрегатів, що працюють з використанням газів, необхідно проводити за інструкцією, яка повинна бути розроблена підприємством з урахуванням особливостей виробництва.
При ремонті або тривалій зупинці агрегатів, що працюють з використанням газів, газопроводи повинні відключатись з установленням заглушки після запірного пристрою.
На деяких виробництвах, де в апаратах знаходяться токсичні речовини, щоб виключити можливість попадання залишкових газів із апаратів у виробничі приміщення, після спуску надлишкового тиску в апаратурі створюють невеликий вакуум.
У процесі роботи нерідко доводиться розбирати обладнання. Отже, слід дотримуватися розбирання, яке забезпечує стійкість вузлів, що залишилися, і деталей, які виключають втрату їх стійкості і падіння. Тому розбирання обладнання потрібно здійснювати за визначеним, наперед продуманим порядком, і за цими операціями вести постійний нагляд. Те ж відноситься і до монтажу обладнання.
Відокремлення рознімних з'єднань ділянок арматури і ділянок трубопроводів, які можуть утримувати залишки кислот, лугів і інших агресивних продуктів, проводять в захисному одязі, гумових фартухах, гумових рукавицях, окулярах.
Для усунення розлиття таких рідин під рознімне з'єднання перед зняттям болтів ставлять відра, відвідні жолоби.
Інколи при ремонтних роботах, особливо при монтажі нових установок, потрібно виконувати заземлення. Тут основною безпекою є зрушення ґрунту при ритті котлованів і траншей. Для попередження цього встановлюють спеціальні кріплення і міцні розпори або ґрунт відкопують із зберіганням кута натурального відкосу.
Недопустиме самовільне риття траншей, тому що можна натрапити на трубопровід або кабель, які закопані в землі, і ударом інструменту по них спричинити аварію.
У головного механіка або в будівельному відділі є план всіх підземних комунікацій. Користуючись ним, тільки головний інженер може видати дозвіл на виробництво тих чи інших земельних робіт. При несподіваному виявленні газу або нафтопродуктів в котлованах, траншеях, колодязях роботи слід негайно припинити, а робітників звільнити до повного усунення неполадок.
Роботи всередині топок, печей, димоходів, гарячих апаратів можна вести тільки після їх охолодження до температури 60°С. У випадку необхідності короткочасних робіт при більш високій температурі розробляють додаткові заходи безпеки (безперервна обдувка свіжим повітрям, застосування теплоізолюючих костюмів, які не підлягають горінню, тепло-ізолюючого взуття, частіші перерви в роботі). Роботи всередині ємності при температурі вище 50 "С заборонені. Працюючих обдувають свіжим повітрям переносних ручних вентиляторів з гнучким шлангом, в тому числі з пристроєм для розпилення води в повітрі, що подається.
Розкривання апарата (знімання кришок, відкривання люків) проводиться тільки після повного звільнення від продукту, нейтралізації, очистки, пропарки, якщо необхідно - продування інертним газом
Люки вертикальних апаратів, де знаходились легкозаймисті рідини або гази, відкривають починаючи з верхнього. При такій послідовності менш ймовірні злиття великої кількості рідин, а також попереджається створення в коліні і затягування в нього повітря, яке в суміші з парами, що залишилися, може створити вибухонебезпечне середовище. Для кращого провітрювання апарата відкривають одночасно люки, які розміщені з протилежних сторін.
Після відкриття і перед початком ремонтних робіт проводять аналіз повітряного середовища.
Видалення продукту повинно бути правильно організоване в залежності від умов виробництва і виду продукту. Забороняється злиття будь-якого продукту і промивної води безпосередньо на підлогу і площадки, а також видалення продувних газів і парів в приміщення, тому що це може визвати утворення вибухонебезпечних або токсичних концентрацій Рідкі продукти звичайно не викидають, а евакуюють в інші ємності, інколи потрібно підготувати додаткові ділянки трубопроводів, міняти схему обв'язки. Порядок видалення продуктів передбачається раніше, розробляється схема його руку, яку кожний учасник ремонту повинен знати і розуміти. В плані організації ремонтних робіт не допускається одночасне проведення так званих несумісних ремонтних операцій. Не можна, наприклад, проводити роботи з вогнем водночас із такими операціями:
з розбіркою апаратури, обладнання і трубопроводів, які вміщують горючі і легкозаймисті речовини;
з випробовуванням обладнання, в якому є легкозаймисті продукти;
нанесення протикорозійного покриття, яке вміщує легкозаймисті лаки, розчинники
Несумісні роботи з піскоструминної обробки поверхні апаратури і будівельних конструкцій з загальноремонтними роботами, оскільки шкідливий пил, що виділяється, створює несприятливі обставини для працюючих. В зв'язку з цим, піскоструминну обробку планують на ті дні або зміни, коли не проводяться загальноремонтні роботи.
Монтаж, демонтаж та ремонт обладнання в приміщеннях категорій А, Б, В або обладнання, в якому знаходились вибухонебезпечні легкозаймисті токсичні речовини (бензин, спирт, аміак, вуглекислий газ і ін.), повинен здійснюватись за письмовим нарядом-допуском, який підписується головним інженером після вжиття потрібних заходів безпеки (повного вилучення небезпечного середовища, провітрювання і аналізу повітря всередині цього обладнання і приміщеннях, при забезпеченні працюючих відповідними засобами індивідуального захисту і захисними засобами).
Монтаж, ремонт, очищення важких деталей обладнання вагою більше 20 кг, великого габариту і великої ваги, подачі і переміщення його в місцях, що вимагають особливої обережності, допускається лише з використанням засобів механізації (блоків, тельферів) і під безпосереднім наглядом механіка або виконавця робіт. Ці роботи виконуються за схемою, що затверджена головним інженером підприємства. В схемі передбачені заходи щодо техніки безпеки, проведення інструктажу.
Важливим фактором безпеки при виконанні ремонтних робіт являється розміщення працюючих по висоті.
Монтажні і ремонтні роботи не можна проводити одночасно на різних відмітках по одній вертикалі, тому що падіння з більшої висоти гайки, інструменту, куска металу тощо може травмувати працюючого нижче. У разі крайньої необхідності це допускається тільки з додатковим улаштуванням захисних настилів, що забезпечують безпеку ремонтників на всіх нижніх відмітках.
Дуже велике значення має справність слюсарного інструменту. Молотки або ручники повинні бути міцно насаджені на рукоятки, ріжучі інструменти - добре відточені і мати рівні ручки з насадженими на них металевими кільцями, гайкові ключі повинні точно відповідати розмірам гайки або головки болта. Потрібно врахувати, що зрив болта з ручки молотка або зрив гайкового ключа з гайки може не тільки заподіяти травму, але і викликати іскру. Деколи, не маючи потрібного справного інструменту, намагаються замінити його іншим, який знаходиться під рукою. Це недопустимо, тому що непристосований для даної роботи інструмент може зірватися і працюючий отримає травму.
Перед випробуванням змонтованого або відремонтованого обладнання необхідно:
познайомити тих, хто бере участь у випробуванні, з порядком проведення робіт і заходами безпеки;
перевірити кріплення фундаментних болтів, стан ізоляції і заземлення електричної частини обладнання, наявність і несправність огородження, запускних, гальмівних, блокувальних і запобігаючих пристроїв і контрольно-вимірювальних приладів;
закрити доступ до випробовувального обладнання або в зону випробовування особам, які не призначені для виконання даної роботи;
перевірити допустиму освітленість місць виконання робіт, додержання протипожежних заходів і наявність інструкцій з техніки безпеки.