- •Геологія з основами геоморфології
- •2013 Року
- •1. Мета і завдання курсу
- •2. Основні етапи розвитку геології
- •2. Походження Землі
- •3.Форма і розміри Землі
- •4. Будова й фізичні властивості Землі
- •Класифікація гірських порід
- •Контрольні запитання
- •Поняття про геосери. Їх склад. Хімічний та мінеральний склад земної кори. Гірські породи
- •1. Хімічний склад земної кори
- •2. Кристалографічні властивості та форми мінералів у природі
- •3. Діагностичні ознаки мінералів
- •4. Найпоширеніші мінерали
- •2. Магма і утворення магматичних порід
- •3. Класифікація вулканів
- •4. Поствулканічні явища
- •5. Класифікація магматичних гірських порід
- •Контрольні питання
- •Екзогенні процеси. Вивітрювання порід (гіпергенез)
- •1. Фізичне вивітрювання
- •2. Хімічне вивітрювання
- •3. Продукти вивітрювання
- •4. Утворення ґрунтів
- •Контрольні питання
- •Геологічна діяльність поверхневих текучих вод
- •1. Площинний безрусловий схиловий стік
- •2. Стік тимчасових руслових потоків
- •3. Стік постійних водостоків – річок
- •Контрольні питання
- •Динаміка льодовиків
- •1. Утворення і типи льодовиків
- •2. Геологічна робота льодовиків
- •3. Причини зледенінь
- •2. Методи відносної геохронології
- •Геохронологічна та стратиграфічна шкали
- •3. Методи абсолютної геохронології
- •3. Форми рельєфу
- •4. Типи рельєфу
- •Параметри типів рельєфів
- •5. Морфологічні показники рельєфу
- •2. Методи польових геоморфологических досліджень
- •3. Геоморфологічні карти
- •Запаси деяких корисних копалин в промислових родовищах, т*
- •Генетична класифікація родовищ корисних копалин
- •2. Металічні й неметалічні корисні копалини Металічні корисні копалини
- •Неметалічні корисні копалини
- •3. Горючі корисні копалини
Запаси деяких корисних копалин в промислових родовищах, т*
Корисна копалина |
Родовища |
||||
дуже дрібні |
Дрібні |
середні |
великі |
унікальні |
|
Викопне вугілля |
105...106 |
107...108 |
108...109 |
109...1010 |
1011...1012 |
Залізні руди |
105...106 |
106...107 |
107...108 |
108...109 |
1010...1011 |
Марганцеві руди |
104...105 |
105...106 |
106...107 |
107...108 |
109...1010 |
Мідні руди |
104...105 |
105...106 |
106...107 |
107...108 |
108...109 |
Свинець, цинк, нікель |
103...104 |
104...105 |
105...106 |
106...107 |
107...108 |
Олово, молібден |
102...103 |
103...104 |
104...105 |
105...106 |
106...107 |
Уран, торій, ртуть, кобальт |
10...102 |
102...103 |
103...104 |
104...105 |
105...106 |
Золото |
10-2... 10-1 |
10-1...1 |
1...10 |
10...102 |
102...103 |
Мусковіт |
10...102 |
102...103 |
104...105 |
106...107 |
107...108 |
Апатит |
105...106 |
106...107 |
107...108 |
108...109 |
109...1010 |
П'єзокварц |
10-2...10-1 |
10-1...1 |
1...10 |
10...102 |
102...103 |
* Кількість запасів вказано приблизно.
Кількість корисної копалини в даному родовищі називають запасами. Запаси для родовищ різних корисних бувають найрізноманітнішими. Наприклад, для кам'яного вугілля — це десятки й сотні мільйонів тонн, для залізних руд — сотні тисяч тонн, для золота — кілограми тощо. За запасами родовища поділяють на дуже великі, або унікальні, великі, середні, дрібні і дуже дрібні (табл.5.1).
Запаси класифікують за групами і категоріями.
За господарським призначенням запаси поділяють на дві групи:
• балансові, тобто запаси родовищ, які на даний час економічно вигідно використовувати;
• позабалансові, тобто запаси, які можна експлуатувати в майбутньому.
Категорії запасів встановлюються залежно від ступеня розвіданості родовища, вивчення його гірничогеологічних умов, якості руди. Оцінюють тверді корисні копалини за чотирма категоріями: А, В, С1 і С2. Крім того, виділяють прогнозні, або геологічні, запаси.
До категорії А належать повністю (детально) розвідані запаси, до категорії Б запаси переважно вивчені, С1 – вивчені у загальних рисах (вірогідні), С2 – попередньо вивчені (чи можливі).
Запаси категорій А+В+С1 правлять за основу для проектування та будівництва гірничих підприємств (кар'єрів, рудників, шахт тощо), запаси категорії С2 є можливим резервом родовища. Прогнозні запаси вказують на перспективи виявлення промислових запасів та визначають доцільність пошукових робіт.
Таблиця 5.2.