Міністерство охорони здоров’я України
Івано-Франківський національний медичний університет
КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ
Методичні вказівки
для студентів фармацевтичного факультету
Івано-Франківськ – 2014
ЗМІСТ
1. |
Заняття №1 |
1 |
2. |
Заняття №2 |
3 |
3. |
Заняття №3 |
5 |
4. |
Заняття №4 |
7 |
5. |
Заняття №5 |
12 |
6. |
Заняття №6 |
14 |
7. |
Заняття №6А |
16 |
8. |
Заняття №7 |
18 |
9. |
Заняття №8 |
20 |
Заняття № 1
Тема: Вступ до клінічної фармації. Основні поняття та визначення клінічної фармації.
Актуальність теми: Стратегічним напрямком розвитку охорони здоров’я в усьому світі є фокусування всіх галузей медицини на потребах пацієнта. Значний асортимент на фармацевтичному ринку лікарських засобів, зростання серед населення тенденції до „самолікування” та „самопрофілактики” зобов'язують провізора до поглибленого вивчення основних симптомів та синдромів захворювань внутрішніх органів і клінічної фармакології існуючих медикаментів. Співпраця фармацевта з лікарем сприяє вчасному доведенню до хворого лікарських засобів оптимальної якості, встановленню максимально раціональних шляхів та режимів введення, попередженню призначення несумісних лікарських препаратів, зведенню до мінімуму побічних дій медикаментів, а також зменшенню поліпрагмазії.
Навчальні цілі:
Знати: клінічні симптоми та синдроми найпоширеніших захворювань в клініці внутрішніх хвороб, функції провізора при проведенні раціональної медикаментозної терапії, основні методи клінічного обстеження хворого, сучасну концепцію „самолікування”, загальні методології та принципи вибору лікарських препаратів для ефективної та безпечної медикаментозної терапії, принципи медичної деонтології, етичні норми поведінки провізора в клініці, необхідні теоретичні знання та навички для здійснення фармацевтичної опіки пацієнтів, фактори ризику розвитку та клінічних проявів побічної дії лікарських засобів та їх комбінацій, принципи оцінки ефективності та безпечності застосування конкретних фармакологічних груп та лікарських препаратів під час проведення їх клінічної апробації, навички придбання, аналізу та подання інформації про фармакологічні властивості лікарських препаратів.
Вміти: віддиференціювати поняття “хімічна назва”, “міжнародна непатентована назва”, “торгова назва”, “фірмова назва”; оригінальні та генеричні препарати, володіти методами самостійного обстеження хворого, виявляти окремі симптоми захворювання і групувати їх у патогенетично зв’язану між собою сукупність симптомів – синдроми.
Самостійна позааудиторна робота Контрольні питання
Клінічна фармація як предмет.
Складові частини клінічної фармації як предмета викладання.
Мета і завдання викладання дисципліни “клінічна фармація”.
Деонтологічні аспекти взаємовідносин лікар-хворий-провізор.
Роль провізора в проведенні раціональної медикаментозної терапії
Препарати безрецептурного відпускання. Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних.
Сучасна концепція самолікування та роль провізора в здійсненні самолікування.
Поняття про самопрофілактику та самодопомогу.
Поняття “фармакологічна речовина”, “хімічна назва”, “міжнародна непатентована назва”, “торгова назва”, “фірмова назва”.
Брендові й генеричні препарати.
Поняття про фармацевтичну і терапевтичну еквівалентність, генеричну і терапевтичну заміну.
Основні методи обстеження хворого.
Симптоми і синдроми – основа встановлення точного діагнозу
Основні види медичної документації.
Уявлення про фармацевтичну опіку і комплайєнс. Фактори, що впливають на комплайєнс.