1. Параноїчний розлад особистості

Найхарактернішими особливостями характеру таких пацієнтів є інертність, негнучкість емоційного реагування, вузькість інтересів, знижена здатність до переключення асоціацій, егоїзм, надмірна самовпевненість, схильність до утворення надцінних ідей, які «заповнюють психіку і впливають на вся поведінку» (П.Б.Ганнушкін), гіперстенічність і гіперактивність, схильність до неадекватного правдодомагання, прямолінійність, недовірливість і підозрілість, похмурість і злопам'ятність, нетерпимість до будь-яких зазіхань на їхні особисті інтереси, акуратність, скупість. Мислення таких людей має в'язкий і малорухливий характер.

2. Шизоїдний розлад особистості

У значній частині випадків такий розлад виникає через несприятливі умови середовища. Найхарактернішими особливостями цього типу психопатії слід вважати патологічну замкненість, відлюдькуватість, інтровертованість, патологічну афективність (можуть співіснувати різні, іноді протилежні прагнення, зовнішня холодність поєднується з надчутливістю, а інколи з афективною вибуховістю). Не відчуваючи потреби спілкуватися з людьми, не вміючи налагодити міцні емоційні контакти, особи з таким розладом, як правило, залишаються позі колективом. Вони схильні до мрійливості, фантазування, занять абстрактними проблемами, чудернацького колекціонування, створення дивних робіт і творів. Такі люди мало пристосовані до життя, погано розуміють реальні обставини, уперті, образливі. Мислення їх значною мірою абстрактне, аутистичне, судження нерідко чудернацькі, у моториці відсутні природність і гармонійність.

3. Дисоціальний розлад особистості

Основними є чотири ознаки дисоціальної психопатії: 1) нездатність встановлювати відносини любові і відданості; 2) схильність до імпульсивних дій; 3) відсутність почуття провини; 4) нездатність робити висновки з негативного досвіду. У цілому це можна визначити як дефіцит вищих моральних емоцій, коли домінує прагнення до отримання задоволення.

Нездатність до теплої емоційної прихильності й кохання поєднується з егоцентризмом і черствістю. При цьому індивід може бути настільки безсердечним, що скоюватиме жорстокі або принизливі дії щодо інших людей, завдаватиме їм болю, мук. Така бездушність часто контрастує із зовнішньою привабливістю, що дає змогу цій людині зав'язувати поверхневі й короткочасні відносини. Сексуальні акти здійснюються без вияву ніжних почуттів. Шлюб часто характеризується відсутністю співчуття до партнера, а інколи застосуванням фізичного насильства. Очевидно, багато випадків фізичного і морального садизму, у тому числі у сексуальних відносинах, пов'язані і проявами цього розладу особистості.

Характерна імпульсивна поведінка нерідко виявляється частими змінами місця роботи, звільненнями, а в більш глобальному життєвому аспекті – нездатністю планувати життєвий шлях, виконувати цей план, наполегливо прагнути досягти певної мети. У поєднанні з відсутністю почуття провини або каяття імпульсивність часто призводить до повторних правопорушень. Починається це у підлітковому віці з дрібних провин, брехні і безглуздого хуліганства, супроводжується байдужістю до почуттів інших людей, насильством, бездушним зневажанням. Прагнення до пошуків насолоди приводить подібних осіб до наркоманії, алкоголізму, бродяжництва, сексуальної злочинності, крадіжок і т. ін.