- •Поняття про особистість. Склад і структура особистості
- •Ііі. Соціальна
- •Спрямованість
- •Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
- •Поняття про темперамент та фізіологічне підґрунтя темпераменту
- •Фізіологічне підґрунтя темпераменту
- •Основні властивості темпераменту
- •Психологічна характеристика типів темпераментів
- •4. Поняття про характер. Структура характеру
- •Основні риси типового характеру
- •Патологічні особливості зміни характеру, причини, профілактика та їх засоби усунення
- •Параноїчний розлад особистості
- •Шизоїдний розлад особистості
- •Дисоціальний розлад особистості
- •Емоційно-нестійкий (імпульсивного і суміжного типів) розлад особистості
- •Істеричний (демонстративний) розлад особистості
- •Обсесивно-компульсивний розлад особистості (ананкастна психопатія)
- •Тривожний розлад особистості
- •Залежний розлад особистості
- •Значення самовиховання
- •Свідоме, несвідоме, самосвідомість особистості (самостійна робота № 2)
- •Психічні якості особистості медичного працівника (акушерки) та єдність психічних і моральних якостей медичного працівника (самостійна робота № 3) Література:
Патологічні особливості зміни характеру, причини, профілактика та їх засоби усунення
Акцентуація не є патологією. Це межа між нормою та патологічними явищами у психічній сфері.
Акцентуації характеру за несприятливих умов можуть призвести до патологічних порушень і змін особистості – до психопатій.
ПСИХОПАТІЇ – стійкі виражені аномалії особистості (переважно емоційної та вольової сфери при збереженні інтелекту), що проявляються дисгармонійністю характеру і створюють проблеми для соціальної адаптації індивіда.
Значний вклад у клінічне вивчення психопатій внесли С.С.Корсаков, В.Х.Кандинський, І.М.Балинський і В.М.Бехтерев.
У 1933 р. П.Б.Ганнушкін запропонував класичне визначення психопатій, яке мало змогу чітко відокремити їх від неврозів і крайніх варіантів норми. Він також виділив чіткі критерії діагностики психопатій (тріада Ганнушкіна):
1) стійкість психопатичних проявів – сталість ознак розладу особистості, неможливість їх зникнення з плином часу;
2) їх тотальність – охоплення патологічними проявами характеру всієї структури особистості;
3) соціальна дезадаптація особистості – складність, а часом і неможливість існування такої особи в певному середовищі.
Є дані про значну поширеність психопатій – від 5 до 15 % усього дорослого населення. Серед інших психічних хвороб зазначеній патології дослідники відводять близько 5 %. Чоловіки приблизно у два рази частіше страждають на психопатії, ніж жінки, а в підлітковому віці – у три рази.
Причини виникнення психопатій різні:
спадкові чинники – у батьків-психопатів найчастіше народжуються і діти з аналогічною патологією (це т.зв. конституціональні, генуінние психопатії - найбільш несприятливий варіант, не піддаються корекції навіть при правильному вихованні);
алкоголізм і наркоманія у батьків;
різні фактори, що негативно впливають на плід у внутрішньоутробному періоді розвитку (алкогольна, нікотинова, наркотична інтоксикація матері, прийом ліків, отруєння чим-небудь, психічні травми та інфекційні захворювання, особливо вірусні, недоліки харчування, важкі токсикози вагітності, загроза переривання вагітності, відшарування плаценти та ін.);
родові травми, асфіксія в пологах, тривалі важкі пологи, накладення щипців та ін.;
черепно-мозкові травми, мозкові інфекції (менінгіти, енцефаліти), важкі отруєння в перші 3 роки життя дитини;
тривалі виснажливі хвороби в перші 3 роки життя;
недоліки виховання (атмосфера скандалів, пияцтва, неповна сім'я, вседозволеність і др.)
Розрізняють чотири основні форми психопатій:
Істеричну
Характерні егоцентризм, брехливість і вередливість. Ці особи намагаються здобути визнання оточуючих, справити на них враження. Часто в них завищена самооцінка. Негативні якості нерідко є наслідком неправильного ставлення оточуючих і особливо батьків, які схильні задовольняти будь-які, у тому числі й невиправдані, бажання дітей. Саме ця категорія психопатів часто стає ініціатором конфлікту в колективі, сім'ї.
Циклоїдну
Характеризується частою зміною полярних емоційних станів. Ці особи або перебувають у зниженому настрої, все їм бачиться в темному світлі, як правило, вони перебільшують свої недоліки, або ж усім задоволені, нерідко метушливі і непосидючі. Зміни настрою проходять за типом фаз, тривалість яких становить від кількох днів до тижнів і місяців.
Шизоїдну
Немає необхідної гармонії у співвідношенні розуму, волі та почуттів. Залежно від домінування одного з цих компонентів існують різні варіанти шизоїдного характеру. Шизоїдни психопати звичайно відлюдні, нетовариські і важко вступають у контакт.
Епілептоїдну
Відзначається запальністю і дратливістю. Ці особи нерідко жорстокі і мстиві. В колективі їх також не люблять, цураються, хоч зовні епілептоїдні психопати можуть бути коректними, ввічливими людьми.
Із січня 1999 р. психіатри і медичні психологи України користуються такою класифікацією типів психопатій:
