5. Основні риси типового характеру

Носієм характеру є людина. Риси її характеру позначаються на діяльності, стосунках, способах дії в найширшому їх розумінні – в сім’ї, трудовому колективі, в управлінні виробництвом, державою.

Особливості характеру виявляються при позитивному або негативному ставленні до праці, інших людей, самого себе, предметів та явищ дійсності.

Отже, основними рисами характеру є:

• Ставлення до праці є однією з найістотніших рис характеру людини. Воно виявляється в повазі до праці, працелюбності або ж у зневазі до праці та працівників. Важливі риси у ставленні до праці – акуратність, сумлінність, дисциплінованість, організованість.

• Ставлення до інших людей виявляється у колективізмі і індивідуальності; егоїзмі і гуманізмі; скупості та доброті. Ставлення до інших виявляється залежно від обставин і характеру оцінювання вчинків і в позитивних, і негативних рисах характеру.

• Відношення до самого себе: самокритичність і завищена самооцінка скромність і високомірність і ін.

• Прояв вольових якостей: самостійність і підпорядкованість, нестриманість і витримка, сміливість і боягузтво і ін.

Необхідними рисами характеру медика є:

• Поміркованість

• Принциповість

• Мужність

• Скромність

• Доброзичливість

• Суворість

• і, особливо, емпатія, емоційне співпереживання.

Для медичного працівника емпатія – це показник професійної придатності. Крім виявлення й усунення причини захворювання, медик повинен уміти активно втрутитись у психічний стан хворого, надаючи належну допомогу.

Типові риси характеру за своєю інтенсивністю виявляються по-різному, індивідуально. У деяких людей окремі риси їхнього характеру виявляються настільки яскраво та своєрідно, що це робить їх оригінальними.

АКЦЕНТУАЦІЯ ХАРАКТЕРУ – це надмірне вираження (посилення) окремих рис характеру, за якого спостерігаються відхилення в поведінці, які, однак, не виходять за межі норми.

Акцентуація рис характеру виявляється лише за певних умов. За інших умов люди з такими рисами діють спокійно, без напруження. Акцентуація виробляється за суспільних умов життя під впливом суспільної спрямованості інтересів, специфіки контактів у колективі, але як свідчать дослідження, засадовими стосовно них є своєрідні природжені індивідуальні особливості, що і створюють ґрунт для виникнення акцентуації за відповідних соціальних умов.

Встановлено, що існує кілька типів характеру.

Швейцарський психолог, психіатр Карл Густав Юнг виділив такі типи характеру: екстравертний (лат. „екстра” – назовні) – переважна скерованість психічних процесів на зовнішній світ, на інших людей. Інтровертний (лат. „інтро” – всередину) – переважна скерованість психічних процесів на свій власний внутрішній світ.

Відома типологія характерів німецького психіатра Карла Леонгарда. Він виділяє 10 акцентуйованих типів характеру (акцентуація – надмірне вираження окремих рис характеру):

Розрізняють такі типи акцентуації характеру:

1. Гіпертимний тип – надміру підвищений настрій, завжди веселий, балакучий, дуже енергійний, самостійний, прагне до лідерства, ризику, авантюризму, не реагує на зауваження, ігнорує накази, втрачає межі дозволеного, відсутня самокритичність.

2. Застрягаючий тип – помірне спілкування, схильність до повчань. У конфліктах – ініціатор. Прагне досягти високих показників у будь-якій справі має підвищену вимогливість до себе. Чутливий до соціальної справедливості, разом з тим підозріливий, недовірливий, образливий, інколи надзвичайно самовпевнений, ревнивий. Часто страждає від уявної несправедливості до себе інших. Основною рисою є схильність до афектів (правдолюбство, уразливість, ревнощі, підозрілість), інертність у мисленні, у моториці.

3. Педантичний тип – у конфлікти вступає рідко, будучи в них скоріше пасивною, ніж активною стороною. У той же час дуже сильно реагує на будь-який прояв порушення порядку. На службі поводиться як бюрократ, пред'являючи до навколишніх багато формальних вимог. Пунктуальний, акуратний, особливу увагу приділяє чистоті й порядку, скрупульозний, сумлінний, схильний жорстко додержуватися плану, у виконанні дій неквапливий, посидющий, орієнтований на високу якість роботи й особливу акуратність, схильний до частих самоперевірок, сумнівів у правильності виконаної роботи, бурчанню, формалізму. Уступає лідерство іншим людям. Позитивні риси: сумлінність, акуратність, серйозність, надійність. Негативні риси: формалізм, занудливість.

4. Емотивний (емоційний) тип – надають перевагу спілкуванню в вузькому колі людей, з якими встановлені добрі стосунки, розуміють «з півслова». Рідко вступають у конфлікти. Образи носять у собі. Позитивні якості: доброта, емпатійність, почуття обов'язку, старанність, ретельність. Негативні риси: надмірна чутливість, плаксивість. Цей тип нагадує екзальтований, але прояви його не настільки бурхливі. Для представників цього типу характерні емоційність, чутливість, тривожність, балакучість, боязкість, глибокі реакції в області тонких почуттів. Найбільше сильно виражена їх риса – гуманність, співпереживання іншим людям або тваринам, чуйність, мягкосердність, вони радіють чужим успіхам. Уразливі, слізливі, будь-які життєві події сприймають серйозніше, чим інші люди. Звичайно гостро реагують на сцени з фільмів, де кому-небудь загрожує небезпека, сцена насильства може викликати в них сильне потрясіння, яке довго не забудеться й може порушити сон. Ці люди рідко вступають у конфлікти, образи носять у собі, не вихлюпуючи їх назовні. Їм властиво загострене почуття. Дбайливо ставляться до природи, люблять вирощувати рослини, доглядати за тваринами.

5. Тривожний тип – низька контактність, боягузтво, невпевненість. Рідко вступає в конфлікти. Позитивні риси: товариськість, самокритичність, сумлінність. Діти тривожного типу часто бояться темряви, тварин, бояться залишатися одні. Вони цураються шумних і жвавих однолітків, не люблять надмірно шумних ігор, боязкі й соромливі, важко переживають контрольні, іспити, перевірки. Часто соромляться відповідати перед класом. Охоче підкоряються опіці старших, нотації дорослих можуть викликати в них каяття совісті, почуття провини, сльози, розпач. У них рано формується почуття довгу, відповідальності, високі моральні й етичні вимоги. Почуття власної неповноцінності вони намагаються замаскувати шляхом самоствердження через ті види діяльності, у яких можуть у більшій мері розкрити свої здатності. Підозрілість і хвороблива реакція на глузування навколишніх супроводжуються невмінням постояти за себе, відстояти правду при несправедливих обвинуваченнях.

6. Циклоїдний тип – часті зміни настрою, манери спілкування, залежність від зовнішніх подій.. Характеризуються зміною гіпертимних та дистимічних станів. Під час душевного піднесення поводять себе як гіпертиміки, під час спаду – як дистиміки. Характеризується зміною радісних і сумних станів. Радісні події викликають у таких людей спрагу діяльності, підвищену балакучість, переключеність ідей; сумні – пригніченість, сповільненість реакцій і мислення.

7. Збудливий тип – властива підвищена роздратованість, нестримність, агресивність, але можливі лестощі, схильність до хамства, нецензурної лайки або мовчазність, уповільнена реакція. Дратівливий, запальний, часто міняє місце роботи, неуживчив в колективі. У людей цього типу відзначається низька контактність у спілкуванні, сповільненість реакцій, брутальність. Для нього ніяка праця не приваблива: працює він лише в міру необхідності, так само й вчиться. Байдужий до майбутнього, живе тільки сьогоденням, бажаючи одержати масу розваг. Підвищена імпульсивність або виникаюча реакція порушення гасяться із труднощами й можуть бути небезпечні для навколишніх. Він може бути владним» вибираючи для спілкування найбільш слабких.

8. Дистимічний тип – властиве постійний пригніченість настрою, замкнутість, небагатослівність, песимістичність, по службі близько не сходиться, у конфлікти вступає рідко, частіше находить у пасивній стороні. Для них характерне песимістичне відношення до майбутнього, занижена самооцінка, а також низька контактність, небагатослівність у розмові, навіть мовчазність. Такі люди домосіди, індивідуалісти, звичайно уникають шумних компаній, ведуть замкнений спосіб життя. Часто похмурі, заторможені, схильні фіксуватися на тіньових сторонах життя. Сумлінні, цінують тих, хто з ними дружить, і готові їм підкорятися. У них загострене почуття справедливості, а також уповільнене мислення.

9. Демонстративний тип – виявляють амбіційність, їм властиве хизування, зухвалість. Легкість встановлення контактів, прагнення влади, лідерства, похвали. Добре адаптується до людей, має схильність до інтриг. Дратують оточуючих самовпевненістю і високими вимогам, провокують конфлікти. Позитивні якості: галантність, артистичність, здатність захопити інших, неординарність мислення та вчинків. Негативні риси: егоїзм, лицемірство, хвалькуватість, зухвалість. Відрізняється підвищеною здатністю до витиснення, демонстративністю поведінки, жвавістю, рухливістю, легкістю у встановленні контактів. Схильний до фантазерства, брехливості й удаванню, спрямований на прикрашання своєї персони, до авантюризму, артистизму. Їм рухає прагнення до лідерства, потреба у визнанні, постійної уваги до своєї персони, прагнення до влади, похвали; перспектива бути непоміченим його обтяжує. Він демонструє високу пристосовність до людей, емоційну лабільність (легку зміну настроїв) при відсутності дійсно глибоких почуттів, схильність до інтриг при зовнішній м'якості манери спілкування. У нього відзначається безмежний егоцентризм, спрага замилування, співчуття, шанування, подиву. Звичайно похвала інших у його присутності викликає в нього особливо неприємні відчуття, він цього не виносить. Прагнення до компанії звичайно пов'язане з потребою відчути себе лідером, зайняти надзвичайний стан. Самооцінка дуже далека від об'єктивності. Може дратувати своєю самовпевненістю й високими домаганнями, сам систематично провокує конфлікти, але при цьому активно захищається. Володіючи патологічною здатністю до витиснення, він може зовсім забути те, про що не бажає пам'ятати. Це розковує його в неправді. Бреше звичайно з безневинним обличчям, оскільки те, про що він говорить, у цей момент для нього є правдою; очевидно, внутрішньо він не усвідомлює свою неправду або ж усвідомлює дуже неглибоко, без помітних каяттів совісті, Здатний захопити інших неординарністю мислення й учинків.

10. Екзальтований тип – висока контактність, закоханість, балакучість. Дуже часто сперечаються, але не доводять до конфліктів. У конфліктах бувають як активні, так і пасивні. Уважні до близьких та родичів; емпатійні; мають добрий смак; виявляють яскравість почуттів. Негативні риси: схильні перебувати під впливом швидкоплинних настоїв та впадати в паніку. Піддаються миттєвому настрою, поривчасті, легко переходять від стану захвату до стану суму, рухливі й імпульсивні.

11. Інтровертний тип – замкнуті, свої думки та переживання спрямовують на самих себе, на свій внутрішній світ, уникають контактів з іншими, не пристосовані до обставин. Вважають, що аутизм підлітків більше властивий інтровертованим особистостям.

12. Екстравертний тип – прагнуть до спілкування, контактів з іншими, багато говорять про себе, хвалькуваті, зосереджуються переважно на зовнішніх явищах, а не на собі, схильні погоджуватися з усім, що їм пропонують.