
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1.1 Загальні положення
- •1.1.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •1.1.2 Правові основи цивільного захисту
- •1.1.3. Основні принципи здійснення цивільного захисту
- •1.1.4 Завданнями державної системи цивільного захисту
- •1.2 Єдина державна система цивільного захисту та її складові
- •1.2.1 Суб'єкти забезпечення цивільного захисту
- •1.2.2 Структура системи Цивільного захисту України
- •1.2.3 Державна служба з надзвичайних ситуацій України (дснс)
- •1.2.4 Постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і нс
- •1.2.5 Режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.3 Сили Цивільного Захисту
- •1.3.1 Склад сил цивільного захисту
- •1.3.2 Основні завдання сил цивільного захисту
- •1.3.3. Аварійно-рятувальні служби
- •1.3.4 Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту
- •1.3.5 Спеціалізовані служби цивільного захисту
- •1.3.6 Організація заходів цивільного захисту суб'єкта господарювання
- •1.3.7 Завдання і обов'язки суб'єктів господарювання
- •1.3.8 Права та обов'язки громадян у сфері цивільного захисту
- •Висновок
- •2 Захист населення від надзвичайних ситуацій
- •2.1 Мета та основні завдання захисту населення від нс
- •2.1.1 Мета
- •2.1.2 Основні завдання цивільного захисту
- •2.2 Шляхи реалізації задач цивільного захисту
- •2.2.1 Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій
- •2.2.2 Інформування у сфері цивільного захисту
- •2.2.3 Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту
- •1) У сховищах:
- •2) У протирадіаційних укриттях:
- •2.2.4 Заходи з евакуації
- •2.2.5 Інженерний захист територій
- •2.2.6 Радіаційний і хімічний захист населення і територій
- •2.2.7 Засоби індивідуального захисту населення
- •2.2.8 Медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •2.2.9 Біологічний захист населення, тварин і рослин
- •2.2.10 Психологічний захист населення
- •2.3 Забезпечення населення і формувань засобами індивідуального захисту
- •2.4 Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.1 Організація навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.2 Навчання працюючого населення
- •2.4.3 Формування культури безпеки життєдіяльності населення. Навчання учнів, студентів та дітей дошкільного віку
- •2.4.4 Навчання непрацюючого населення
- •Висновок
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3.1 Положення про державну систему моніторингу потенційно небезпечних об’єктів.
- •3.2 Мета і завдання системи моніторингу потенційно небезпечних об’єктів
- •3.3 Організація і функціонування системи моніторингу надзвичайних ситуацій.
- •3.3.1 Функціональна підсистема моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій.
- •3.3.2 Заходи регулюючого впливу на діяльність суб‘єктів господарювання з питань цивільного захисту
- •3.4 Системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення
- •3.5 Взаємовідносини суб’єктів системи та порядок ведення моніторингу
- •3.5.1 Організація взаємодії суб'єктів моніторингу пно
- •3.5.2 Порядок ведення моніторингу
- •4 Планування заходів цивільного захисту
- •4.1 Загальні принципи планування заходів цз
- •4.2.Плануюча документація з попередження надзвичайних ситуацій. Структура і зміст планів цз на ое
- •4.2.1. План дій об'єкта з попередження та ліквідації нс (для мч).
- •4.2.1.1 План дій органів керування, сил і структурних підрозділів (“План дій”)
- •4.2.1.2. «План реагування на імовірну для даної зони нс».
- •4.2.2 Структура і зміст "Плану цз" об'єкта (для вч).
- •5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.1 Організація робіт з реагування на надзвичайні ситуації
- •5.1.1 Центри управління в надзвичайних ситуаціях
- •5.1.2 Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.3 Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.4 Залучення сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.2 Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •5.2.1 Рятувальні роботи
- •5.2.2 Невідкладні роботи
- •5.2.3 Життєзабезпечення постраждалих
- •Висновок
- •Література:
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
5.2.2 Невідкладні роботи
Невідкладні роботи, це роботи, які необхідні для успішного проведення рятувальних робіт.
Вони включають:
- облаштування проїздів (проходів) в завалах і зонах ураження;
- локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах (КЕТМ);
- зміцнення або обрушення конструкцій будівель і споруд, перешкоджаючих проведенню рятувальних робіт;
- ремонт і відновлення ліній зв'язку;
- ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд;
- виявлення і знищення вибухонебезпечних предметів.
Облаштування проїздів (проходів) здійснюється розчищенням проїжджої частини від уламків будівель, якщо висота завалу не перевищує 1м. При суцільних завалах більше 1м проїзд прокладається по завалу шляхом видалення великорозмірних уламків, засипки ґрунтом і розрівнювання поверхні завалу.
Аварії на КЕТМ локалізуються шляхом відключення пошкоджених ділянок, з'єднанням розірваних трубопроводів гнучкими вставками, накладення хомутів на тріщини труб, заміни пошкоджених ділянок трубопроводів і кабельних ліній, пристрою тимчасових ліній електропостачання, зв'язку і обвідних ліній водо - і газопостачання.
Обрушення конструкцій будівель і споруд, які загрожують обвалом і перешкоджають веденню рятувальних робіт, проводиться за допомогою трактора (лебідки) з тросом, обрушенням спеціальними механізмами або підривом.
У тих випадках, коли обрушення конструкцій може привести до поразки людей, пошкодженню захисних споруд, будівель, устаткування, що знаходиться поряд, проводиться їх зміцнення постановкою підпор, розтяжок і підкосів.
У кожному конкретному випадку повинні вибиратися такі прийоми і способи робіт, які забезпечували б виконання поставленого завдання в найкоротші терміни з мінімальною витратою сил і засобів.
Організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт за наслідками надзвичайних ситуацій покладаються на відповідні центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, керівників суб'єктів господарювання, на території яких виникла надзвичайна ситуація.
До проведення відновлювальних робіт за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування залучаються підпорядковані їм сили цивільного захисту, місцеве населення.
Відновлювальні роботи проводяться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, суб'єктів господарювання, інших джерел.
Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання відповідно до рівня надзвичайної ситуації.
Загальні обсяги фінансування, що виділяються для проведення відновлювальних робіт, визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації або зведених кошторисних розрахунків на проведення таких робіт, які готуються в установленому порядку.
5.2.3 Життєзабезпечення постраждалих
Заходи життєзабезпечення постраждалих здійснюються під час надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій.
Життєзабезпечення постраждалих полягає у створенні і підтриманні умов, мінімально необхідних для збереження життя і здоров'я населення в зонах надзвичайних ситуацій, на маршрутах евакуації і в місцях розміщення евакуйованого населення, за встановленими нормами і нормативами та включає забезпечення населення водою, продуктами харчування, предметами першої необхідності, місцем для тимчасового проживання, виробами медичного призначення, лікарськими засобами та комунально-побутовими послугами, а також транспортне та інформаційне забезпечення.
Види та норми майна, а також види та обсяги послуг щодо життєзабезпечення постраждалих встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Організація життєзабезпечення постраждалих покладається:
1) в Автономній Республіці Крим - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим;
2) в областях, містах Києві та Севастополі - на обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації;
3) у районах - на районні державні адміністрації;
4) у містах (крім міст Києва та Севастополя), селищах та селах - на органи місцевого самоврядування.
Безпосереднє життєзабезпечення постраждалих здійснюється силами і засобами відповідних спеціалізованих служб цивільного захисту Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст обласного значення.
До здійснення заходів щодо життєзабезпечення постраждалих залучаються сили та засоби центральних органів виконавчої влади, аварійно-рятувальні служби.