
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1.1 Загальні положення
- •1.1.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •1.1.2 Правові основи цивільного захисту
- •1.1.3. Основні принципи здійснення цивільного захисту
- •1.1.4 Завданнями державної системи цивільного захисту
- •1.2 Єдина державна система цивільного захисту та її складові
- •1.2.1 Суб'єкти забезпечення цивільного захисту
- •1.2.2 Структура системи Цивільного захисту України
- •1.2.3 Державна служба з надзвичайних ситуацій України (дснс)
- •1.2.4 Постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і нс
- •1.2.5 Режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.3 Сили Цивільного Захисту
- •1.3.1 Склад сил цивільного захисту
- •1.3.2 Основні завдання сил цивільного захисту
- •1.3.3. Аварійно-рятувальні служби
- •1.3.4 Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту
- •1.3.5 Спеціалізовані служби цивільного захисту
- •1.3.6 Організація заходів цивільного захисту суб'єкта господарювання
- •1.3.7 Завдання і обов'язки суб'єктів господарювання
- •1.3.8 Права та обов'язки громадян у сфері цивільного захисту
- •Висновок
- •2 Захист населення від надзвичайних ситуацій
- •2.1 Мета та основні завдання захисту населення від нс
- •2.1.1 Мета
- •2.1.2 Основні завдання цивільного захисту
- •2.2 Шляхи реалізації задач цивільного захисту
- •2.2.1 Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій
- •2.2.2 Інформування у сфері цивільного захисту
- •2.2.3 Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту
- •1) У сховищах:
- •2) У протирадіаційних укриттях:
- •2.2.4 Заходи з евакуації
- •2.2.5 Інженерний захист територій
- •2.2.6 Радіаційний і хімічний захист населення і територій
- •2.2.7 Засоби індивідуального захисту населення
- •2.2.8 Медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •2.2.9 Біологічний захист населення, тварин і рослин
- •2.2.10 Психологічний захист населення
- •2.3 Забезпечення населення і формувань засобами індивідуального захисту
- •2.4 Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.1 Організація навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.2 Навчання працюючого населення
- •2.4.3 Формування культури безпеки життєдіяльності населення. Навчання учнів, студентів та дітей дошкільного віку
- •2.4.4 Навчання непрацюючого населення
- •Висновок
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3.1 Положення про державну систему моніторингу потенційно небезпечних об’єктів.
- •3.2 Мета і завдання системи моніторингу потенційно небезпечних об’єктів
- •3.3 Організація і функціонування системи моніторингу надзвичайних ситуацій.
- •3.3.1 Функціональна підсистема моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій.
- •3.3.2 Заходи регулюючого впливу на діяльність суб‘єктів господарювання з питань цивільного захисту
- •3.4 Системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення
- •3.5 Взаємовідносини суб’єктів системи та порядок ведення моніторингу
- •3.5.1 Організація взаємодії суб'єктів моніторингу пно
- •3.5.2 Порядок ведення моніторингу
- •4 Планування заходів цивільного захисту
- •4.1 Загальні принципи планування заходів цз
- •4.2.Плануюча документація з попередження надзвичайних ситуацій. Структура і зміст планів цз на ое
- •4.2.1. План дій об'єкта з попередження та ліквідації нс (для мч).
- •4.2.1.1 План дій органів керування, сил і структурних підрозділів (“План дій”)
- •4.2.1.2. «План реагування на імовірну для даної зони нс».
- •4.2.2 Структура і зміст "Плану цз" об'єкта (для вч).
- •5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.1 Організація робіт з реагування на надзвичайні ситуації
- •5.1.1 Центри управління в надзвичайних ситуаціях
- •5.1.2 Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.3 Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.4 Залучення сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.2 Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •5.2.1 Рятувальні роботи
- •5.2.2 Невідкладні роботи
- •5.2.3 Життєзабезпечення постраждалих
- •Висновок
- •Література:
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
5.2.1 Рятувальні роботи
Рятувальні роботи включають наступні заходи:
- розвідка маршрутів висування і ділянок робіт;
- локалізація і гасіння пожеж на маршрутах і ділянках робіт;
- розшук і порятунок людей з-під завалів, зруйнованих будівель,:
- подача повітря в завалені захисні споруди;
- розкриття завалених захисних споруд;
- надання першої медичної допомоги ураженим, і евакуація їх до лікувальних установ;
- виведення (вивіз) населення їх небезпечних місць в безпечні райони;
- санітарна обробка людей і знезараження одягу, засобів захисту, техніки, будівель, місцевості, продовольства і води.
Види, послідовність і способи РіНР визначаються залежно від обстановки, що склалася в осередку ураження (характеру руйнувань будівель і споруд, пожеж, аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах (КЕТМ), радіоактивного і хімічного заражень, умов погоди, пори року і доби), а також наявності сил і засобів для ведення робіт.
Основні способи ведення розвідки безпосередній візуальний огляд місцевості і застосування засобів інструментальної розвідки для виявлення обстановки в районі робіт.
Розшук потерпілих ведеться шляхом суцільного обстеження території будівель і споруд за допомогою службових собак і спеціальних приладів.
Витягання потерпілих з-під завалів здійснюється шляхом розбирання завалу зверху або пристрої галереї в завалі.
Порятунок людей із зруйнованих будівель, що горять, проводиться через віконні отвори і балкони за допомогою приставних або висувних драбин, авто веж, шляхом пристрою трапів і іншими прийомами.
Повітря в завалені захисні споруди подається при виході з ладу системи повітропостачання шляхом розчищення повітря забірних пристроїв і повітрязабірних каналів, шляхом відкривання дверей сховища або пробиття отвору в перекритті (стіні) сховища і нагнітання повітря компресором (переносним вентилятором).
Повітря в завалені захисні споруди повинно подаватися вже через 2-3 години після надзвичайної події.
Розкриття завалених захисних споруд здійснюється наступними способами:
- відкопування оголовка аварійного виходу;
- відкопування заваленого входу з подальшим відкриттям дверей або вирізуванням в них отворів,
- пробиття отвору в стіні сховища із сусіднього приміщення;
- пробиття отвору у перекритті сховища;
- облаштування підземної галереї з подальшим пробиттям отвору в стіні або підлозі сховища.
Надання першої медичної допомоги ураженим полягає в зупинці кровотечі, введення знеболюючих засобів, накладення пов'язок, шин і здійснюється в на протязі перших 3-4 годин
Санітарна обробка людей поділяється на часткову і повну.
Часткова санітарна обробка проводиться самостійно в осередках ураження або після виходу з них, а при зараженні СДОР негайно.
Вона полягає в обробці відкритих ділянок тіла, одягу, взуття, засобів індивідуального захисту водою або рідиною з індивідуального протихімічного пакету і направлена на видалення радіоактивних речовин (РР), нейтралізацію сильнодіючих отруйних і отруйних речовин (СДОР, ОР) та знищення біологічних засобів (БЗ).
Повна санітарна обробка полягає в обмиванні всього тіла гарячою водою з милом. Вона проводиться в стаціонарних умовах і на спеціально підготовлених пунктах санітарної обробки. Одночасно з повною санітарною обробкою проводиться знезараження одягу, взуття і засобів індивідуального захисту.
Знезараження будівель, устаткування, техніки, транспорту полягає в дезактивації, дегазації і дезинфекції зараженої поверхні відповідним розчином.
Залежно від характеру зараження і робіт, що виконуються, знезараження класифікують за наступними видами:
Дезактивація - видалення радіоактивних речовин з поверхні різних об'єктів, продуктів харчування і води.
Дезактивація води проводиться фільтруванням, перегонкою, іонообмінними смолами і відстоюванням.
Продовольство і харчова сировина дезактивують шляхом обробки або заміни зараженої тари, а за відсутності тари шляхом зняття зараженого шару.
Дегазація – це заходи, направлені на видалення або знезараження ОР.
Продукти харчування, заражені СДОР і ОР, а також заражена готова їжа повинні бути знищені.
Дезінфекція - це заходи направлені на знищення збудників інфекційних хвороб та їх токсинів.
Окремі ділянки місцевості можуть знезаражуватися шляхом видалення зараженою шару ґрунту або снігу.
Дороги з твердим покриттям знезаражуються:
водою - при радіоактивному забрудненні,
дегазуючими речовинами і дегазуючими розчинами - при хімічному і біологічному зараженні.
Основні види рятувальних робіт повинні бути завершені до кінця першої доби.