
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1.1 Загальні положення
- •1.1.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •1.1.2 Правові основи цивільного захисту
- •1.1.3. Основні принципи здійснення цивільного захисту
- •1.1.4 Завданнями державної системи цивільного захисту
- •1.2 Єдина державна система цивільного захисту та її складові
- •1.2.1 Суб'єкти забезпечення цивільного захисту
- •1.2.2 Структура системи Цивільного захисту України
- •1.2.3 Державна служба з надзвичайних ситуацій України (дснс)
- •1.2.4 Постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і нс
- •1.2.5 Режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.3 Сили Цивільного Захисту
- •1.3.1 Склад сил цивільного захисту
- •1.3.2 Основні завдання сил цивільного захисту
- •1.3.3. Аварійно-рятувальні служби
- •1.3.4 Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту
- •1.3.5 Спеціалізовані служби цивільного захисту
- •1.3.6 Організація заходів цивільного захисту суб'єкта господарювання
- •1.3.7 Завдання і обов'язки суб'єктів господарювання
- •1.3.8 Права та обов'язки громадян у сфері цивільного захисту
- •Висновок
- •2 Захист населення від надзвичайних ситуацій
- •2.1 Мета та основні завдання захисту населення від нс
- •2.1.1 Мета
- •2.1.2 Основні завдання цивільного захисту
- •2.2 Шляхи реалізації задач цивільного захисту
- •2.2.1 Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій
- •2.2.2 Інформування у сфері цивільного захисту
- •2.2.3 Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту
- •1) У сховищах:
- •2) У протирадіаційних укриттях:
- •2.2.4 Заходи з евакуації
- •2.2.5 Інженерний захист територій
- •2.2.6 Радіаційний і хімічний захист населення і територій
- •2.2.7 Засоби індивідуального захисту населення
- •2.2.8 Медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •2.2.9 Біологічний захист населення, тварин і рослин
- •2.2.10 Психологічний захист населення
- •2.3 Забезпечення населення і формувань засобами індивідуального захисту
- •2.4 Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.1 Організація навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.2 Навчання працюючого населення
- •2.4.3 Формування культури безпеки життєдіяльності населення. Навчання учнів, студентів та дітей дошкільного віку
- •2.4.4 Навчання непрацюючого населення
- •Висновок
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3.1 Положення про державну систему моніторингу потенційно небезпечних об’єктів.
- •3.2 Мета і завдання системи моніторингу потенційно небезпечних об’єктів
- •3.3 Організація і функціонування системи моніторингу надзвичайних ситуацій.
- •3.3.1 Функціональна підсистема моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій.
- •3.3.2 Заходи регулюючого впливу на діяльність суб‘єктів господарювання з питань цивільного захисту
- •3.4 Системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення
- •3.5 Взаємовідносини суб’єктів системи та порядок ведення моніторингу
- •3.5.1 Організація взаємодії суб'єктів моніторингу пно
- •3.5.2 Порядок ведення моніторингу
- •4 Планування заходів цивільного захисту
- •4.1 Загальні принципи планування заходів цз
- •4.2.Плануюча документація з попередження надзвичайних ситуацій. Структура і зміст планів цз на ое
- •4.2.1. План дій об'єкта з попередження та ліквідації нс (для мч).
- •4.2.1.1 План дій органів керування, сил і структурних підрозділів (“План дій”)
- •4.2.1.2. «План реагування на імовірну для даної зони нс».
- •4.2.2 Структура і зміст "Плану цз" об'єкта (для вч).
- •5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.1 Організація робіт з реагування на надзвичайні ситуації
- •5.1.1 Центри управління в надзвичайних ситуаціях
- •5.1.2 Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.3 Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.4 Залучення сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.2 Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •5.2.1 Рятувальні роботи
- •5.2.2 Невідкладні роботи
- •5.2.3 Життєзабезпечення постраждалих
- •Висновок
- •Література:
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
4.2.2 Структура і зміст "Плану цз" об'єкта (для вч).
"План ЦЗ" – це перелік розроблених завчасно основних заходів для захисту робітників та службовців, підвищення стійкості роботи ОЕ при впливі ЗМУ та інших сучасних засобів ураження, а також диверсійних чи терористичних дій.
"Планом ЦЗ" визначаються характер і порядок дій сил, зміст і обсяг робіт, терміни виконання і виконавці, послідовність проведення заходів при загрозі нападу противника і при ліквідації наслідків нападу з урахуванням фізико-географічних особливостей, економічних і інших можливостей кожного об'єкта.
План складається з рішення начальника ЦЗ об'єкта на організацію і ведення РіНР, яке оформлюється у вигляді наказу та додатків до нього. До рішення начальника ЦЗ об'єкта додаються:
- план евакуації виробничого персоналу;
- розрахунок укриття робітників та службовців (забезпечення засобами колективного захисту (укриття, сховища);
- план переведення ОЕ на особливий режим роботи з ЦЗ;
- розрахунок забезпечення формувань, робітників та службовців ЗIЗ;
- схема організації управління, оповіщення та зв'язку;
- календарний план основних заходів ЦЗ;
- план проведення РіНР;
- план захисту продовольства і джерел водопостачання від РР, БОР, НХР та БЗ.
В залежності від місцевих умов до плану за рішенням начальника ЦЗ можуть бути включені інші документи.
Таким чином, "План ЦЗ" призначається для організованого і систематичного пошуку і створення способів та заходів для максимально можливого зниження втрат на ОЕ, а також для створення умов стійкої роботи його у ВЧ.
Вихідні дані для розробки плану ЦЗ ОЕ:
- задачі, поставлені відповідним начальником ЦЗ (України, області, району, об'єкту);
- вказівки ДСНС України;
- вказівки міністерства, відомства, у веденні якого знаходиться ОЕ;
- характеристика ОЕ (економічне і оборонне значення, площа території, щільність і характер забудови, кількість і стан сил та засобів ЦЗ);
- очікувана обстановка у воєнний час;
- наявність ЗІЗ для робітників та службовців;
- кількість сховищ та укриттів і їхня місткість;
- можливість будівництва ШЗС та виготовлення ЗІЗ;
- керівні документи та посібники з ЦЗ.
Основні вимоги до плану ЦЗ:
- повнота та стислість викладання,
- ретельний облік часу, потрібного для виконання заходів ЦЗ;
- економічна доцільність, реальність та їх узгодженість з планами ЦЗ області, міста, району.
Повнота розробки плану обумовлена тим, що захист виробничого персоналу і підвищення стійкості об'єкта до впливу сучасних засобів ураження, а також створення сприятливих умов для ведення РіНР в осередку ураження можуть бути успішно вирішені тільки за умови послідовного або одночасного здійснення всього комплексу необхідних заходів як у МЧ, так і у ВЧ.
Стислість викладу розділів плану необхідна для зручності користування. Це досягається застосуванням графічного способу його виконання. На плані (схемі) об'єкта умовними позначками графічно встановлюються вид та обсяг передбачуваних РіНР.
Пояснення до графічного виконання плану ЦЗ подаються у вигляді таблиць та графіків.
Ретельний облік часу необхідний для встановлення термінів надання своєчасної допомоги потерпілим, локалізації та гасіння пожеж при їх виникненні, недопущення переопромінення людей, своєчасного усунення аварій на КЕМ.
Обґрунтування запланованих заходів здійснюється на основі оцінки обстановки, яка може скластися на ОЕ у ВЧ. Насамперед визначаються імовірний характер руйнувань та завалів, можливі втрати людей і техніки, потреба в силах та засобах ЦЗ, необхідних для ліквідації наслідків нападу противника та їх наявність і підготовленість.
Порядок розробки плану визначається рішенням начальника ЦЗ об'єкта.
У рішенні вказуються основні принципи і способи захисту, вихідні дані для розробки плану, а також терміни і відповідальні виконавці. До розробки плану залучаються штаб ЦЗ (структурні підрозділи ОЕ) на чолі з начальником і його заступником, начальники служб, командири формувань ЦЗ, а також інженерно-технічний склад у частині, що їх стосується.
Розробка плану здійснюється в три етапи:
- перший - складання списків виконавців і їх затвердження; збір, узагальнення і оцінка вихідних даних, необхідних для розробки плану;
- другий - практична розробка і оформлення документів плану;
- третій - узгодження розділів плану між собою та з вищестоящим штабом ЦЗ, доробка, затвердження плану і доведення його до виконавців.
План ЦЗ розробляється в одному екземплярі, після затвердження він доводиться до начальників служб, командирів формувань, начальників цехів і відділів у частині що їх стосується. Зміни і корекція плану здійснюються у випадках, якщо змінилися вихідні дані, які були покладені в основу його розробки, але не менше одного разу за рік.
Перевірка реальності плану та його корекція здійснюється, як правило, на практичних тренуваннях і об'єктових навчаннях ЦЗ. Це дає змогу в МЧ проаналізувати різні види рішення, вивчити можливості захисту виробничого персоналу, вибрати найбільш ефективні дії для даного ОЕ у відповідній ситуації.
План ЦЗ об'єкта складається в 2-х варіантах
А.- при планомірному виконанні заходів ЦЗ;
Б.- при раптовому нападі противника.
Рішення на організацію і ведення ЦЗ на об'єкті оформляється у вигляді наказу де вказується:
1. Організація ЦЗ на об'єкті:
- склад органу керування,
- бойового розрахунку командного пункту,
- розрахунок служб ЦЗ і на якому підґрунті вони створюються,
- які формування ЦЗ організуються і де знаходяться їхні штаби;
2. Способи захисту робітників та службовців, якими передбачається захист: працюючої зміни на об'єкті при раптовому нападі противника; відпочиваючої зміни в районах евакуації; формувань ЦЗ на маршрутах висування їх в осередки ураження і під час проведення РіНР;
3. Організація управління, оповіщення та зв'язку, що визначає:
- місця розташування КП;
- розрахунок сил та засобів, умови радіо і провідного зв'язку і оповіщення;
- способи оповіщення і сигнали ЦЗ;
- організацію системи спостереження на об'єкті, у районі евакуації і на маршруті руху формувань ЦЗ;
- засоби зв'язку на ПУ, пунктах спостереження, на пунктах збору з командирами формувань і з вищестоящим штабом;
4. Порядок переведення об'єкта на особливий режим роботи з ЦЗ, що визначає
- умови зміни виробничого процесу в цехах,
- припинення роботи цехів і агрегатів та порядок їхньої безаварійної зупинки;
- укриття робітників та службовців працюючої зміни в ЗС;
5. Завдання службам і формуванням по періодах ведення ЦЗ, що встановлюють: порядок і місця захисту формувань, робітників та службовців об'єкту від вражаючих факторів ЗМУ, а також забезпечення боєздатності його сил ЦЗ;
6. Організація РіНР, що включає розрахунок сил та засобів для ведення РіНР, мету, порядок дій, заходи безпеки, допустимі дози опромінення о/с формувань;
7. Організація розвідки, матеріального, технічного і всіх інших видів забезпечення, де вказуються: сили і засоби розвідки на маршрутах руху формувань, термін ведення розвідки та її мету; транспортні засоби для пересування формувань; засоби радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного контролю і порядок використання їх; інструменти і техніка для формувань ЦЗ, забезпечення о/с ЗIЗ.
У плані здійснення евакуації виробничого персоналу об'єкта і членів його родин наводиться кількість робітників та службовців і членів їх родин, місця і порядок їх розташування, збірний і прийомний евакопункти, заходи забезпечення транспортом, місця посадки на нього і маршрути руху, порядок зміни та перевезення робітників і службовців у район евакуації, до місця роботи і назад.
Розрахунок укриття робітників та службовців об'єкта включає: порядок використання сховищ і ПРУ для захисту працюючої зміни на об'єкті; відпочиваючої зміни в районі евакуації; формувань ЦЗ в районі ведення АРіНР; заходи прискореного будівництва ШЗС та ПРУ на об'єкті і в районі евакуації при загрозі нападу противника.
План переведення роботи ОЕ на режим роботи у ВЧ містить: порядок зміни виробничого процесу; вказуються цехи і агрегати, які припиняють або продовжують роботу, порядок їх безаварійної зупинки; порядок укриття чергових фахівців; порядок дій за сигналами ЦЗ.
Розрахунок забезпечення формувань робітників та службовців об'єкта ЗІЗ, включає: визначення наявної і потрібної кількості протигазів, респіраторів, медичних засобів захисту, ІПП; місця їх видання; заходи для виготовлення найпростіших засобів захисту при їх відсутності.
Схема організації управління оповіщенням і зв'язку на ОЕ містить: організацію радіо- і провідного зв'язку з відомством, у веденні якого знаходиться об'єкт, вищестоящим штабом ЦЗ, командирами формувань, начальниками цехів і відділів; порядок оповіщення і збору керівного і командного складу; засоби і способи подання сигналів ЦЗ; терміни і порядок розгортання КП; пунктів спостереження.
Календарний план основних заходів ЦЗ об'єкта визначає виконання основних заходів ЦЗ при переведенні з МЧ на ВЧ, при "Підвищеній готовності", "Військовій загрозі" і "Повній готовності" ЦЗ.
В ньому вказуються заходи, що здійснюються при планомірному приведенні ЦЗ у повну готовність, обсяг виконуваних робіт, тривалість у годинах та виконавці.
Висновок.
Розглянуті вище питання організації планування заходів ЦЗ, стосуються в основному великих і середніх ОЕ. Однак нові умови господарювання викликали появу малих підприємств із невеликою (до 200 чол.) кількістю працюючих.
Відповідно до законів України з ЦЗ, керівництво будь-яких підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування повинно вирішувати задачі захисту життя і здоров'я працівників від наслідків НС природного і техногенного характеру та застосування сучасних засобів ураження, незалежно від кількості працюючих.
У будь-якій невеликій організації, де є керівник, повинен бути начальник ЦЗ (керівник організації), що відповідає за захист всього персоналу.