
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1.1 Загальні положення
- •1.1.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •1.1.2 Правові основи цивільного захисту
- •1.1.3. Основні принципи здійснення цивільного захисту
- •1.1.4 Завданнями державної системи цивільного захисту
- •1.2 Єдина державна система цивільного захисту та її складові
- •1.2.1 Суб'єкти забезпечення цивільного захисту
- •1.2.2 Структура системи Цивільного захисту України
- •1.2.3 Державна служба з надзвичайних ситуацій України (дснс)
- •1.2.4 Постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і нс
- •1.2.5 Режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.3 Сили Цивільного Захисту
- •1.3.1 Склад сил цивільного захисту
- •1.3.2 Основні завдання сил цивільного захисту
- •1.3.3. Аварійно-рятувальні служби
- •1.3.4 Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту
- •1.3.5 Спеціалізовані служби цивільного захисту
- •1.3.6 Організація заходів цивільного захисту суб'єкта господарювання
- •1.3.7 Завдання і обов'язки суб'єктів господарювання
- •1.3.8 Права та обов'язки громадян у сфері цивільного захисту
- •Висновок
- •2 Захист населення від надзвичайних ситуацій
- •2.1 Мета та основні завдання захисту населення від нс
- •2.1.1 Мета
- •2.1.2 Основні завдання цивільного захисту
- •2.2 Шляхи реалізації задач цивільного захисту
- •2.2.1 Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій
- •2.2.2 Інформування у сфері цивільного захисту
- •2.2.3 Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту
- •1) У сховищах:
- •2) У протирадіаційних укриттях:
- •2.2.4 Заходи з евакуації
- •2.2.5 Інженерний захист територій
- •2.2.6 Радіаційний і хімічний захист населення і територій
- •2.2.7 Засоби індивідуального захисту населення
- •2.2.8 Медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •2.2.9 Біологічний захист населення, тварин і рослин
- •2.2.10 Психологічний захист населення
- •2.3 Забезпечення населення і формувань засобами індивідуального захисту
- •2.4 Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.1 Організація навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.2 Навчання працюючого населення
- •2.4.3 Формування культури безпеки життєдіяльності населення. Навчання учнів, студентів та дітей дошкільного віку
- •2.4.4 Навчання непрацюючого населення
- •Висновок
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3.1 Положення про державну систему моніторингу потенційно небезпечних об’єктів.
- •3.2 Мета і завдання системи моніторингу потенційно небезпечних об’єктів
- •3.3 Організація і функціонування системи моніторингу надзвичайних ситуацій.
- •3.3.1 Функціональна підсистема моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій.
- •3.3.2 Заходи регулюючого впливу на діяльність суб‘єктів господарювання з питань цивільного захисту
- •3.4 Системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення
- •3.5 Взаємовідносини суб’єктів системи та порядок ведення моніторингу
- •3.5.1 Організація взаємодії суб'єктів моніторингу пно
- •3.5.2 Порядок ведення моніторингу
- •4 Планування заходів цивільного захисту
- •4.1 Загальні принципи планування заходів цз
- •4.2.Плануюча документація з попередження надзвичайних ситуацій. Структура і зміст планів цз на ое
- •4.2.1. План дій об'єкта з попередження та ліквідації нс (для мч).
- •4.2.1.1 План дій органів керування, сил і структурних підрозділів (“План дій”)
- •4.2.1.2. «План реагування на імовірну для даної зони нс».
- •4.2.2 Структура і зміст "Плану цз" об'єкта (для вч).
- •5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.1 Організація робіт з реагування на надзвичайні ситуації
- •5.1.1 Центри управління в надзвичайних ситуаціях
- •5.1.2 Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.3 Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.4 Залучення сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.2 Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •5.2.1 Рятувальні роботи
- •5.2.2 Невідкладні роботи
- •5.2.3 Життєзабезпечення постраждалих
- •Висновок
- •Література:
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
4.1 Загальні принципи планування заходів цз
Планування є основою і найпершою функцією всіх систем управління.
Це процес, за допомогою якого система управління намагається найбільш ефективно вирішувати характерні для неї завдання, пристосовує свої можливості та ресурси до змін зовнішніх і внутрішніх умов.
Суть планування заходів ЦЗ, на випадок НС полягає в :
- аналізі стану ЦЗ,
- в оцінці обстановки, яка може скластися при виникненні аварій, катастроф і стихійних лих та застосування противником сучасних засобів ураження;
- в розробці заходів, спрямованих на захист населення та підвищення стійкості функціонування в мирний час та в особливий період;
- в установленні послідовності, строків, способів здійснення намічених заходів і виконавців та визначенні необхідних ресурсів для їх проведення.
Головною метою планування заходів ЦЗ є створення умов:
- для організованого і своєчасного проведення заходів захисту робітників, службовців, їх сімей і населення, яке мешкає в зоні можливого ураження,
- забезпечення успішного проведення рятувальних і невідкладних робіт (РіНР) при ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру,
- в особливий період, для участі в територіальній обороні та антитерористичній діяльності.
Планування має бути також спрямоване на запобігання або максимальне зниження людських втрат та матеріальних збитків, а також забезпечення життєдіяльність галузі, регіону, підпорядкованих їм об’єктів і населення у разі виникнення НС.
Ефективним є довгострокове (стратегічне, превентивне) планування, яке:
- визначає мету, що стоїть перед організацією;
- практичні завдання для реалізації поставленої мети;
- ресурси для її досягнення.
Стратегічне планування – це систематичний процес, за допомогою якого органи державного управління прогнозують і планують свою діяльність на майбутнє.
Стратегічний план розробляється з точки зору перспективи організації і повинен обґрунтовуватися широкими дослідженнями і фактичними даними, а також з урахуванням можливості, при необхідності, його коригування, трансформування чи навіть перегляду.
Тактичні плани – це короткострокові плани (оперативне планування), конкретні оперативні дії, узгоджені із загальним довгостроковим планом.
Загальні принципи планування заходів щодо зменшення масштабів НС:
1. Планування повинно бути реальним, цілеспрямованим, конкретним, точним, гнучким, перспективним, базуватися на глибоко продуманих рішеннях, обґрунтованих розрахунках та враховувати специфіку і особливості діяльності.
2. Воно повинно проводитися завчасно та забезпечувати своєчасний ввід планів ЦЗ в дію, особливо під час раптового виникнення НС техногенного та природного характеру та в особливий період.
Планування заходів щодо захисту населення і територій від НС територіальними і функціональними підсистемами та всіма їх ланками здійснюється залежно від;
- прогнозованих видів НС, що можуть виникнути на відповідній території (у галузі, на об’єкті), характеру їх походження;
- відповідних завдань органів і підрозділів ЦЗ, зокрема на випадок загрози виникнення НС техногенного і природного характеру, на особливий період;
- участі в територіальній обороні та антитерористичній діяльності.
Організаційно-методичне керівництво плануванням дій територіальних підсистем здійснюють територіальні органи ДСНС України.
Основні загальні заходи ЦЗ, що відображаються у планах ЦЗ, визначаються згідно з рішеннями Уряду і Начальника Цивільного Захисту України, вказівок керівників міністерств, відомств, з урахуванням вимог органів державної влади з питань ЦЗ та специфіки діяльності галузі (підприємства).
Всі заходи ЦЗ плануються в комплексі і здійснюються диференційовано залежно від очікуваного характеру можливих НС, розміщення об’єктів і населення відносно можливих зон ураження, можливого впливу з боку противника, з урахуванням галузевих (відомчих) умов та можливої обстановки.
Зміст і структура планів ЦЗ, порядок їх розробки, узгодження, затвердження, корегування та вводу в дію визначаються згідно з рекомендаціями Начальника ЦЗ України з урахуванням рекомендацій МНС України.
Плани ЦЗ погоджуються з спеціально уповноваженими відповідними органами виконавчої влади у сфері ЦЗ, затверджуються керівником.
Плани ЦЗ підлягають щорічному корегуванню.
Завчасна підготовка до захисту населення, об’єктів економіки (ОЕ) країни в умовах мирного часу (МЧ) і воєнного часу (ВЧ) є одним з основних принципів їхнього захисту.
Чим більше підготовчих заходів здійснюється завчасно, в МЧ, тим легше буде вирішити завдання захисту при виникненні НС і під час війни.
Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, керівники всіх підприємств та установ зобов'язані:
а) планувати і здійснювати необхідні міри захисту своїх працівників від небезпечних факторів надзвичайних ситуацій (НФ НС);
б) планувати і здійснювати заходи для підвищення стійкості функціонування ОЕ і забезпечення життєдіяльності працівників у НС;
в) забезпечувати створення, підготовку та підтримку в готовності до застосування сил і засобів з попередження та ліквідації НС, навчання працівників ОЕ способам захисту і діям у НС у складі невоєнізованих формувань (НФ);
г) створювати локальні системи оповіщення про НС;
д) забезпечувати організацію і проведення РіНР на ОЕ та прилягаючих до нього територіях;
е) фінансувати заходи захисту;
ж) створювати резерви фінансових та матеріальних ресурсів для ліквідації НС;
з) здійснювати оповіщення працівників ОЕ про загрозу або виникнення НС.
Для забезпечення готовності функціональних і територіальних підсистем ЄДСЦЗ до оперативного реагування на НС органами управління підсистем усіх рівнів розробляються плани реагування на НС, найбільш імовірні для певної території, галузі, об'єкта, виходячи з прогнозованих даних та експертних оцінок.
Основними завданнями окремих планів реагування на НС є: визначення можливих джерел НС та їх впливу на довкілля; уточнення зон можливих руйнувань населених пунктів та особливо важливих ОЕ, шляхів сполучення і комунікаційних мереж; можливого катастрофічного затоплення, осередків пожеж, радіоактивного, хімічного або іншого зараження; надзвичайних екологічних ситуацій; визначення можливих втрат населення, сил та засобів ЄДСЦЗ; встановлення кількісних та якісних показників виведення з ладу транспортних засобів, промислових, громадських і житлових будинків та споруд, КЕМ, засобів зв'язку, магістральних газо-, нафто- або інших трубопроводів, залізничних вузлів, портів, мостів, продуктопроводів і т.д.;уточнення розмірів можливих збитків; визначення характеру та обсягів АРІНР та відбудовних робіт, проведення розрахунків сил і засобів ЄДС та ЦЗ, необхідних для їх виконання; визначення порядку управління та організації взаємодії, всебічного забезпечення дій підпорядкованих сил ЄДСЦЗ у зоні НС. Окремі плани реагування на НС повинні бути взаємоузгодженні, затверджені керівниками органів управління ЄДСЦЗ, забезпечувати виконання покладених на ці органи управління і сили функцій.
План ЦЗ і захисту населення України затверджується Прем'єр-міністром України. Плани ЦЗ і захисту населення державних ОВВ і організацій, що здійснюють функції галузевого управління – керівниками цих органів і організацій за узгодженням з МНС України.
Плани ЦЗ і захисту населення на місцях – керівниками місцевих ОВВ за узгодженням з начальниками (керівниками) вищестоящих органів, уповноважених вирішувати задачі ЦЗ і завдання по попередженню і ліквідації НС. Плани ЦЗ і захисту населення ОЕ, організацій – їх керівниками за узгодженням з начальниками міських (районних) вищестоящих органів управління, спеціально уповноважених вирішувати задачі ЦЗ і завдання по попередженню і ліквідації НС.
Практичне здійснення основних принципів захисту робітників та службовців на ОЕ, починається з розробки планів реагування на НС. Рішення начальника ЦЗ і завчасно розроблені плани є основою управління ОЕ у НС.
Як вихідні документи для планування використовуються накази Президента України, законодавчі акти ВРУ, постанови КМУ, рішення ДСНС та МОН, "План реагування на НС державного рівня", витяги з рішення начальника ЦЗ області, району по організації та веденню ЦЗ на території області або району, витяг з "Плану організації евакозаходів та визначення місць розміщення евакуйованого населення".
На ОЕ повинні бути розроблені два плани, а саме:
- "План дій з попередження та ліквідування НС" (на мирний час );
- "План цивільного захисту " (на воєнний час).
Головна мета цих планів - максимальне зниження людських та матеріальних втрат у будь-яких умовах обстановки.
Планування повинне базуватися на аналізі обстановки, що може скластися в результаті НС або застосування сучасних засобів ураження, оцінці матеріальних і людських ресурсів.
Планування заходів ЦЗ на ОЕ у мирний час базується на основі контролю і спостереження за станом навколишнього природного, техногенного і екологічного середовищ і відповідних документів, що регламентують порядок і методику цього планування.
Масштаби і наслідки можливих НС визначаються на основі експертної оцінки або прогнозу. Після чого створюється зведений план заходів ОЕ з попередження виникнення НС на рік (Постанова КМУ № 923 від 17.06.98р.)
В залежності від задач, на ОЕ розробляються 2 групи документів ЦЗ: довгострокові та щорічні.
Довгострокові:
- план ЦЗ;
- наказ про організацію і ведення ЦЗ;
- план розвитку і удосконалення ЦЗ;
- план підготовки і підвищення кваліфікації керівного складу ЦЗ об'єкта;
- план-графік вивчення (комплексної перевірки) чи стану вивчення окремих питань ЦЗ у структурних підрозділах об'єкта.
Щорічні (накази):
- про стан ЦЗ у році, що минув, і основні задачі на рік, що наступив;
- про затвердження евакуаційної комісії;
- про створення НФ ЦЗ;
- про організацію пункту видачі ЗІЗ;
- про організацію та склад комісії з ТЕБ та НС;
про результати підготовки ОЕ з ЦЗ у минулому році та основні завдання на наступний рік.
Планування заходів попередження і ліквідації НС організує голова комісії з ТЕБ та НС, помічник начальника ЦЗ ОЕ.
При плануванні передбачається рішення основних питань організації дій з попередження і ліквідації НС на ОЕ, головними з яких є наступні:
- виконання всього комплексу заходів захисту персоналу, будинків, споруд і території об'єкта від вражаючих факторів НС природного і техногенного характеру;
- забезпечення захисту персоналу при різних видах НС;
- виділення необхідних сил та засобів для проведення заходів попередження і ліквідації НС.
До планування і розробки документів залучаються члени КТЕБ та НС, працівники відділу ЦЗ та НС і служб ЦЗ,головні спеціалісти, які не є начальниками служб. За необхідністю залучаються фахівці проектних і експертних організацій.
На основі прогнозування і аналізу обстановки, яка може скластися на території об'єкта при виникненні НС, визначаються способи захисту і комплекс заходів, які необхідно спланувати для надійного захисту персоналу і території об'єкта. При цьому в обов'язковому порядку враховуються:
- наявність потенційно небезпечних ділянок, можливі варіанти розвитку аварійних ситуацій;
- ПНО на території району (регіону), аварії на яких можуть вплинути на об'єкт;
- можливі стихійні лиха в районі розташування об'єкта;
- сили і засоби об'єкта, можливі варіанти їх посилення для проведення заходів захисту персоналу і ліквідації НС;
- орієнтовний обсяг, порядок і терміни виконання заходів попередження та зменшення наслідків НС, захисту персоналу і проведенню АРіНР;
- інші вихідні дані, необхідні для планування, обумовлені місцевими умовами і специфікою діяльності об'єкта.
В усіх випадках розробка документів по організації і проведенню заходів попередження та ліквідації НС, управління силами починається з розробки основного документа - "Плану дій ОЕ з попередження та ліквідації НС".