
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1.1 Загальні положення
- •1.1.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •1.1.2 Правові основи цивільного захисту
- •1.1.3. Основні принципи здійснення цивільного захисту
- •1.1.4 Завданнями державної системи цивільного захисту
- •1.2 Єдина державна система цивільного захисту та її складові
- •1.2.1 Суб'єкти забезпечення цивільного захисту
- •1.2.2 Структура системи Цивільного захисту України
- •1.2.3 Державна служба з надзвичайних ситуацій України (дснс)
- •1.2.4 Постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і нс
- •1.2.5 Режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.3 Сили Цивільного Захисту
- •1.3.1 Склад сил цивільного захисту
- •1.3.2 Основні завдання сил цивільного захисту
- •1.3.3. Аварійно-рятувальні служби
- •1.3.4 Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту
- •1.3.5 Спеціалізовані служби цивільного захисту
- •1.3.6 Організація заходів цивільного захисту суб'єкта господарювання
- •1.3.7 Завдання і обов'язки суб'єктів господарювання
- •1.3.8 Права та обов'язки громадян у сфері цивільного захисту
- •Висновок
- •2 Захист населення від надзвичайних ситуацій
- •2.1 Мета та основні завдання захисту населення від нс
- •2.1.1 Мета
- •2.1.2 Основні завдання цивільного захисту
- •2.2 Шляхи реалізації задач цивільного захисту
- •2.2.1 Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій
- •2.2.2 Інформування у сфері цивільного захисту
- •2.2.3 Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту
- •1) У сховищах:
- •2) У протирадіаційних укриттях:
- •2.2.4 Заходи з евакуації
- •2.2.5 Інженерний захист територій
- •2.2.6 Радіаційний і хімічний захист населення і територій
- •2.2.7 Засоби індивідуального захисту населення
- •2.2.8 Медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •2.2.9 Біологічний захист населення, тварин і рослин
- •2.2.10 Психологічний захист населення
- •2.3 Забезпечення населення і формувань засобами індивідуального захисту
- •2.4 Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.1 Організація навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.2 Навчання працюючого населення
- •2.4.3 Формування культури безпеки життєдіяльності населення. Навчання учнів, студентів та дітей дошкільного віку
- •2.4.4 Навчання непрацюючого населення
- •Висновок
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3.1 Положення про державну систему моніторингу потенційно небезпечних об’єктів.
- •3.2 Мета і завдання системи моніторингу потенційно небезпечних об’єктів
- •3.3 Організація і функціонування системи моніторингу надзвичайних ситуацій.
- •3.3.1 Функціональна підсистема моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій.
- •3.3.2 Заходи регулюючого впливу на діяльність суб‘єктів господарювання з питань цивільного захисту
- •3.4 Системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення
- •3.5 Взаємовідносини суб’єктів системи та порядок ведення моніторингу
- •3.5.1 Організація взаємодії суб'єктів моніторингу пно
- •3.5.2 Порядок ведення моніторингу
- •4 Планування заходів цивільного захисту
- •4.1 Загальні принципи планування заходів цз
- •4.2.Плануюча документація з попередження надзвичайних ситуацій. Структура і зміст планів цз на ое
- •4.2.1. План дій об'єкта з попередження та ліквідації нс (для мч).
- •4.2.1.1 План дій органів керування, сил і структурних підрозділів (“План дій”)
- •4.2.1.2. «План реагування на імовірну для даної зони нс».
- •4.2.2 Структура і зміст "Плану цз" об'єкта (для вч).
- •5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.1 Організація робіт з реагування на надзвичайні ситуації
- •5.1.1 Центри управління в надзвичайних ситуаціях
- •5.1.2 Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.3 Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.4 Залучення сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.2 Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •5.2.1 Рятувальні роботи
- •5.2.2 Невідкладні роботи
- •5.2.3 Життєзабезпечення постраждалих
- •Висновок
- •Література:
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
3.5.2 Порядок ведення моніторингу
Відповідальні особи ПНО забезпечують виконання систематичних спостережень за параметрами стану ПНО та надають відповідним уповноваженим органам з питань НС та ЦЗН (цивільний захист населення) інформацію про стан ПНО згідно з Регламентом.
Інформація надається у формі електронного документа згідно з законодавством або на паперовому носії, в установленому порядку.
Передавання інформації здійснюється за допомогою системи комп'ютерного зв'язку, існуючих технічних засобів зв'язку регіону,області чи міста, та письмових повідомлень.
Інформація, що має конфіденційний характер, подається виключно за допомогою захищених засобів зв'язку або у формі письмових повідомлень в Установленому порядку.
Внесення до відповідної бази даних підсистеми моніторингу ПНО та оброблення інформації здійснюють фахівці уповноваженого органу з питань НС та ЦЗН.
Уповноважені органи з питань НС та ЦЗН проводять контроль щодо вірогідності отриманих від відповідальних осіб ПНО інформаційних даних і попередню оцінку змін у стані ПНО.
Про зміни у стані ПНО, які можуть спричинити НС об'єктового або місцевого рівня, уповноважені органи з питань НС та ЦЗН в установленому порядку повідомляють відповідні місцеві органи виконавчої влади для прийняття управлінських рішень.
У разі коли зміни у стані ПНО можуть призвести до НС регіонального або державного рівнів, інформація про них негайно подається до ДСНС України.
Уповноважені органи з питань НС та ЦЗН своєчасно передають інформацію стосовно результатів моніторингу до Департаменту СФД.
ДСНС та їх органи на місцях здійснюють :
- оперативне управління інформацією, одержаною на всіх рівнях функціонування системи моніторингу.
- виконання функцій постійного органу управління єдиної державної системи.
- координацію діяльності центральних органів виконавчої влади,інших учасників реалізації планових заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, повна відповідальність за своєчасну, максимально оперативну і повну їх реалізацію.
- організаційно-методичне управління плануванням дій єдиної державної системи.
Висновок:
З метою забезпечення заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій здійснення постійного моніторингу, лабораторного контролю, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу події, у державі створюється функціональна підсистема моніторингу прогнозування надзвичайних ситуацій з постійно діючими центральними і регіональними координуючими органами з цих питань та мережа моніторингу лабораторного контролю та прогнозування, яка функціонує у складі єдиної державної системи цивільного захисту.
4 Планування заходів цивільного захисту
1. Загальні принципи превентивного та оперативного планування заходів щодо зменшення масштабів надзвичайних ситуацій
2. Плануюча документація з попередження надзвичайних ситуацій. Структура і зміст планів ЦЗ на ОЕ
Література:
1. Кодекс цивільного захисту України (КЦЗУ), 2012.
2. Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану"(1550-14)
3. Закон України "Про правовий режим воєнного стану" (1647-14).
4. Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" (2245-14).
5. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (39/95-ВР).
6. Закон України "Про гідрометеорологічну діяльність" (443-XIV).
7. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (4004-12).
8. Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" (710-07).
9. Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій від 16 січня 2013 року № 20/2013.
4 ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Вирішення проблем захисту населення і територій України від надзвичайних ситуацій (НС), зменшення їх соціально-економічних і екологічних наслідків можливе лише при проведенні цілого комплексу заходів.
У значній мірі досягнення цієї мети залежить від уміння керівників усіх рівнів (від об'єктового до урядового), спрогнозувати усі можливі НС, чітко спланувати заходи по їх попередженню та ліквідації наслідків, організувати управління під час виконання цих заходів, а також високого стану готовності до дій у НС органів управління, сил ЦЗ і населення. Виконання цих завдань, перш за все, буде залежати від планування і виконання заходів на підприємствах, як безпосередніх виконавцях.
За виконання заходів з цивільного захисту (ЦЗ) на підприємствах відповідає керівник підприємства, а планування заходів з ЦЗ на підприємстві виконує структурний підрозділ або спеціально призначена керівником підприємства особа з питань НС: штаб ЦЗ та начальник штабу ЦЗ.