
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1.1 Загальні положення
- •1.1.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •1.1.2 Правові основи цивільного захисту
- •1.1.3. Основні принципи здійснення цивільного захисту
- •1.1.4 Завданнями державної системи цивільного захисту
- •1.2 Єдина державна система цивільного захисту та її складові
- •1.2.1 Суб'єкти забезпечення цивільного захисту
- •1.2.2 Структура системи Цивільного захисту України
- •1.2.3 Державна служба з надзвичайних ситуацій України (дснс)
- •1.2.4 Постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і нс
- •1.2.5 Режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.3 Сили Цивільного Захисту
- •1.3.1 Склад сил цивільного захисту
- •1.3.2 Основні завдання сил цивільного захисту
- •1.3.3. Аварійно-рятувальні служби
- •1.3.4 Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту
- •1.3.5 Спеціалізовані служби цивільного захисту
- •1.3.6 Організація заходів цивільного захисту суб'єкта господарювання
- •1.3.7 Завдання і обов'язки суб'єктів господарювання
- •1.3.8 Права та обов'язки громадян у сфері цивільного захисту
- •Висновок
- •2 Захист населення від надзвичайних ситуацій
- •2.1 Мета та основні завдання захисту населення від нс
- •2.1.1 Мета
- •2.1.2 Основні завдання цивільного захисту
- •2.2 Шляхи реалізації задач цивільного захисту
- •2.2.1 Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій
- •2.2.2 Інформування у сфері цивільного захисту
- •2.2.3 Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту
- •1) У сховищах:
- •2) У протирадіаційних укриттях:
- •2.2.4 Заходи з евакуації
- •2.2.5 Інженерний захист територій
- •2.2.6 Радіаційний і хімічний захист населення і територій
- •2.2.7 Засоби індивідуального захисту населення
- •2.2.8 Медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •2.2.9 Біологічний захист населення, тварин і рослин
- •2.2.10 Психологічний захист населення
- •2.3 Забезпечення населення і формувань засобами індивідуального захисту
- •2.4 Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.1 Організація навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.2 Навчання працюючого населення
- •2.4.3 Формування культури безпеки життєдіяльності населення. Навчання учнів, студентів та дітей дошкільного віку
- •2.4.4 Навчання непрацюючого населення
- •Висновок
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3.1 Положення про державну систему моніторингу потенційно небезпечних об’єктів.
- •3.2 Мета і завдання системи моніторингу потенційно небезпечних об’єктів
- •3.3 Організація і функціонування системи моніторингу надзвичайних ситуацій.
- •3.3.1 Функціональна підсистема моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій.
- •3.3.2 Заходи регулюючого впливу на діяльність суб‘єктів господарювання з питань цивільного захисту
- •3.4 Системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення
- •3.5 Взаємовідносини суб’єктів системи та порядок ведення моніторингу
- •3.5.1 Організація взаємодії суб'єктів моніторингу пно
- •3.5.2 Порядок ведення моніторингу
- •4 Планування заходів цивільного захисту
- •4.1 Загальні принципи планування заходів цз
- •4.2.Плануюча документація з попередження надзвичайних ситуацій. Структура і зміст планів цз на ое
- •4.2.1. План дій об'єкта з попередження та ліквідації нс (для мч).
- •4.2.1.1 План дій органів керування, сил і структурних підрозділів (“План дій”)
- •4.2.1.2. «План реагування на імовірну для даної зони нс».
- •4.2.2 Структура і зміст "Плану цз" об'єкта (для вч).
- •5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.1 Організація робіт з реагування на надзвичайні ситуації
- •5.1.1 Центри управління в надзвичайних ситуаціях
- •5.1.2 Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.3 Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.4 Залучення сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.2 Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •5.2.1 Рятувальні роботи
- •5.2.2 Невідкладні роботи
- •5.2.3 Життєзабезпечення постраждалих
- •Висновок
- •Література:
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
3.3.2 Заходи регулюючого впливу на діяльність суб‘єктів господарювання з питань цивільного захисту
До функціональних заходів регулюючого впливу на діяльність суб‘єктів господарювання відносяться:
- державна стандартизація з питань безпеки у надзвичайних ситуаціях;
- державна експертиза у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;
- державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;
- паспортизація потенційно небезпечних об‘єктів, декларування безпеки об‘єктів підвищеної небезпеки;
- ліцензування діяльності у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;
- сертифікація продукції цивільного захисту;
- страхування у сфері цивільного захисту.
Державна стандартизація з питань безпеки у надзвичайних ситуаціях спрямована на забезпечення:
- безпеки продукції (робіт, послуг) та матеріалів для життя і здоров'я людей та довкілля;
- якості продукції (робіт, послуг) та матеріалів, відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технологій;
- єдності принципів вимірювання;
- безпеки функціонування суб‘єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій і катастроф.
Державна експертиза у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки організовується і проводиться відповідно до Кодексу цивільного захисту, та іншого законодавства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державній експертизі з питань цивільного захисту та техногенної безпеки підлягають:
- проекти будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації та вплинути на стан захисту населення і територій;
- проекти містобудівної та іншої будівельної документації щодо врахування вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту.
Державний нагляд (контроль) у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки організовуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту, іншими уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, відповідно до законодавства.
Паспортизація потенційно небезпечних об‘єктів, декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
Паспортизації та реєстрації у Державному реєстрі потенційно небезпечних об‘єктів підлягають усі потенційно небезпечні об‘єкти. Порядок введення Державного реєстру потенційно небезпечних об‘єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечних об‘єктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою запобігання надзвичайним ситуаціям, а також забезпечення готовності до локалізації і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків.
Порядок розроблення декларацій безпеки об‘єктів підвищеної небезпеки, її зміст, методика визначення ризиків та їх прийнятні рівні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Ліцензування діяльності у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки
Господарська діяльність, яка пов‘язана з наданням послуг і виконанням робіт у сфері цивільного захисту, проводиться на підставі ліцензій, що видаються у порядку, встановленому законодавством.
Діяльність, яка пов‘язана з наданням послуг і виконанням робіт у сфері цивільного захисту, включає: проектування, монтаж, технічне обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення про їх виникнення.
Сертифікація продукції цивільного захисту
Сертифікація продукції цивільного захисту організується і здійснюється з метою підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам, включаючи контрольні, небезпечної продукції для життя та здоров‘я людей, довкілля та майна. Сертифікація може мати обов‘язковий і добровільний характер.
Страхування у сфері цивільного захисту
Метою страхування у сфері цивільного захисту є:
- страховий захист майнових інтересів підприємств, установ, організацій і фізичних осіб за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок надзвичайних ситуацій;
- страхове відшкодування суб‘єктам господарювання (потенційно небезпечним об‘єктам та об‘єктам підвищеної небезпеки) а шкоду, яка може бути заподіяна третім особам або їх майну, а також іншим юридичним особам внаслідок аварії, катастрофи, іншої надзвичайної ситуації, що можуть виникнути на такому об‘єкті.
Страховий захист населення і територій від надзвичайних ситуацій забезпечується обов'язковим та добровільним страхуванням відповідно до законодавства.
Для забезпечення страхового захисту майнових інтересів суб‘єктів господарювання, фізичних осіб, а також третіх осіб та їх майну за шкоду внаслідок надзвичайних ситуацій обов‘язковому страхуванню підлягають:
- страхування нерухомого майна суб‘єктів господарювання та фізичних осіб, яке розташовано у зонах ризику прогнозованого розвитку природного лиха(землетрусів, зсувів, повеней, карсту, селів тощо).
Перелік зон ризику прогнозованого розвитку природного лиха (землетрусів, зсувів, повеней, карсту, селів тощо) та розмір таких зон, за результатами довгорічного спостереження, встановлюються Кабінетом Міністрів України;
- страхування цивільної відповідальності суб‘єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їх майну, іншим юридичним особам внаслідок пожежі, аварії, катастрофи, іншої надзвичайної ситуації на таких об‘єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об‘єктах, господарська діяльність на яких може призвести до таких надзвичайних ситуацій;
- страхування суб‘єктів господарювання від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Страховий фонд документації з питань цивільного захисту
З метою проведення відбудовних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, що здійснюються під час ліквідації надзвичайної ситуації та в особливий період, на потенційно небезпечних об‘єктах, які зареєстровані у Державному реєстрі потенційно небезпечних об‘єктів, заздалегідь створюються комплекти аварійно-рятувальної документації.
Усі комплекти аварійно-рятувальної документації закладаються на збереження до страхового фонду документації України.
Склад комплектів аварійно-рятувальної документації та положення про страховий фонд документації визначається Кабінетом Міністрів України.
Правові, економічні та організаційні засади створення, формування, ведення і використання страхового фонду документації, а також функціонування державної системи страхового фонду документації здійснюється відповідно до законодавства.