3.2 Мета і завдання системи моніторингу потенційно небезпечних об’єктів

Потенційно небезпечний об'єкт - це:

- об'єкт, що створює реальну загрозу виникнення НС;

- об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати;

- об'єкти з видобування корисних копалин;

- гідротехнічні споруди тощо.

Мета моніторингу ПНО - отримання даних про поточний стан небезпечних об’єктів та актуалізація інформації, що міститься у базі даних Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів (далі - Реєстр) для запобігання надзвичайним ситуаціям (далі - НС) та мінімізації їх наслідків.

Моніторинг ПНО передбачає:

- спостереження за якісними і кількісними параметрами стану ПНО;

- збирання, оброблення, передавання та збереження інформації про стан ПНО.

За результатами моніторингу всі ПНО заносяться до Державного реєстру.

Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів – автоматизована інформаційно-довідкова система обліку та обробки інформації щодо ПНО.

Моніторинг ПНО спрямовується на підвищення рівня знань про потенційну небезпеку об'єктів моніторингу та поліпшення і інформаційного обслуговування користувачів Реєстру.

Стан ПНО визначається якісними та кількісними параметрами, що характеризують техногенні та природні чинники потенційної небезпеки.

До техногенних чинників потенційної небезпеки належать:

- небезпечні продукти та речовини (хімічні, вибухові, займисті, радіаційні, біологічні тощо);

- підвищені тиск та температура, які різко відрізняються від тиску та температури оточуючого середовища;

- речовини з токсичними продуктами згоряння;

- незадовільний стан обладнання, будов і споруд тощо.

До природних чинників потенційної небезпеки належать :

- небезпечні природні явища (зсуви, обвали, просідання ґрунту,підтоплення тощо).

3.3 Організація і функціонування системи моніторингу надзвичайних ситуацій.

3.3.1 Функціональна підсистема моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій.

З метою забезпечення заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та здійснення постійного моніторингу, лабораторного контролю,експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу події, у державі створюється:

- функціональна підсистема моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій з постійно діючими центральним і регіональними координуючими органами з цих питань

- мережа моніторингу лабораторного контролю та прогнозування, яка функціонує у складі єдиної державної системи цивільного захисту.

Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій має чотири рівня:

- державний,

- регіональний,

- місцевий

- об‘єктовий.

На державному рівні створюється Центр моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій.

До мережі моніторингу, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій, яка створюється на державному рівні входять відповідні науково-дослідні установи Національної академії наук, галузевих академій наук, відомчі науково-дослідні установи.

На регіональному рівні у складі територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту створюються регіональні центри моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій.

До мережі моніторингу, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій, яка створюються на регіональному рівні входять:

- галузеві науково-дослідні установи, кафедри, лабораторії,служби вищих навчальних закладів та наукових установ гідрометеорологічного, мікробіологічного, санітарно-гігієнічного, ветеринарного, агрохімічного, фітопатологічного, природного середовища, гідрометеорології, будівництва та експлуатації будівель, водного, лісового та житлово-комунального господарства, санітарно-епідеміологічного нагляду;

- установи та організації пожежного, гірничого, промислового та техногенного нагляду,

- інженерно - сейсмометричні служби, які функціонують на території відповідного регіону України і виконують завдання в масштабі регіону.

На місцевому рівні створюється мережа моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування надзвичайних ситуацій у складі:

- районних та міських санітарно-епідеміологічних станцій,

- гідрометеорологічних станцій;

- центрів хімізації та сільськогосподарської радіології,

- ветеринарних лабораторій,

- станцій агрохімічної служби,

- підрозділів пожежного, гірничого, промислового та техногенного нагляду, будівельного та технічного контролю, житлово-комунального господарства.

На об‘єктовому рівні мережу моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування надзвичайних ситуацій складають:

- виробничі (заводські, фабричні,складські, базові тощо)

- лабораторії нагляду і контролю підприємств, виробничих об‘єднань, акціонерних товариств,

- диспетчерські служби, системи контролю, які функціонують на території організації або об‘єкту.

Координацію роботи мережі установ місцевого та об‘єктового рівнів здійснюють регіональні центри моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій.