
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1. Цивільний захист в сучасних умовах
- •1.1 Загальні положення
- •1.1.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •1.1.2 Правові основи цивільного захисту
- •1.1.3. Основні принципи здійснення цивільного захисту
- •1.1.4 Завданнями державної системи цивільного захисту
- •1.2 Єдина державна система цивільного захисту та її складові
- •1.2.1 Суб'єкти забезпечення цивільного захисту
- •1.2.2 Структура системи Цивільного захисту України
- •1.2.3 Державна служба з надзвичайних ситуацій України (дснс)
- •1.2.4 Постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і нс
- •1.2.5 Режими функціонування системи цивільного захисту
- •1.3 Сили Цивільного Захисту
- •1.3.1 Склад сил цивільного захисту
- •1.3.2 Основні завдання сил цивільного захисту
- •1.3.3. Аварійно-рятувальні служби
- •1.3.4 Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту
- •1.3.5 Спеціалізовані служби цивільного захисту
- •1.3.6 Організація заходів цивільного захисту суб'єкта господарювання
- •1.3.7 Завдання і обов'язки суб'єктів господарювання
- •1.3.8 Права та обов'язки громадян у сфері цивільного захисту
- •Висновок
- •2 Захист населення від надзвичайних ситуацій
- •2.1 Мета та основні завдання захисту населення від нс
- •2.1.1 Мета
- •2.1.2 Основні завдання цивільного захисту
- •2.2 Шляхи реалізації задач цивільного захисту
- •2.2.1 Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій
- •2.2.2 Інформування у сфері цивільного захисту
- •2.2.3 Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту
- •1) У сховищах:
- •2) У протирадіаційних укриттях:
- •2.2.4 Заходи з евакуації
- •2.2.5 Інженерний захист територій
- •2.2.6 Радіаційний і хімічний захист населення і територій
- •2.2.7 Засоби індивідуального захисту населення
- •2.2.8 Медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •2.2.9 Біологічний захист населення, тварин і рослин
- •2.2.10 Психологічний захист населення
- •2.3 Забезпечення населення і формувань засобами індивідуального захисту
- •2.4 Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.1 Організація навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
- •2.4.2 Навчання працюючого населення
- •2.4.3 Формування культури безпеки життєдіяльності населення. Навчання учнів, студентів та дітей дошкільного віку
- •2.4.4 Навчання непрацюючого населення
- •Висновок
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію
- •3.1 Положення про державну систему моніторингу потенційно небезпечних об’єктів.
- •3.2 Мета і завдання системи моніторингу потенційно небезпечних об’єктів
- •3.3 Організація і функціонування системи моніторингу надзвичайних ситуацій.
- •3.3.1 Функціональна підсистема моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій.
- •3.3.2 Заходи регулюючого впливу на діяльність суб‘єктів господарювання з питань цивільного захисту
- •3.4 Системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення
- •3.5 Взаємовідносини суб’єктів системи та порядок ведення моніторингу
- •3.5.1 Організація взаємодії суб'єктів моніторингу пно
- •3.5.2 Порядок ведення моніторингу
- •4 Планування заходів цивільного захисту
- •4.1 Загальні принципи планування заходів цз
- •4.2.Плануюча документація з попередження надзвичайних ситуацій. Структура і зміст планів цз на ое
- •4.2.1. План дій об'єкта з попередження та ліквідації нс (для мч).
- •4.2.1.1 План дій органів керування, сил і структурних підрозділів (“План дій”)
- •4.2.1.2. «План реагування на імовірну для даної зони нс».
- •4.2.2 Структура і зміст "Плану цз" об'єкта (для вч).
- •5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.1 Організація робіт з реагування на надзвичайні ситуації
- •5.1.1 Центри управління в надзвичайних ситуаціях
- •5.1.2 Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.3 Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
- •5.1.4 Залучення сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.2 Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •5.2.1 Рятувальні роботи
- •5.2.2 Невідкладні роботи
- •5.2.3 Життєзабезпечення постраждалих
- •Висновок
- •Література:
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
2.2.8 Медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
Медичний захист і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення включає:
1. Надання медичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, рятувальникам та іншим особам, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, проведення їх медико-психологічної реабілітації.
Медична допомога населенню забезпечується службою медицини катастроф, керівництво якою здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
2. Планування і використання сил та засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форми власності;
3. Своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та своєчасне проведення санітарно-протиепідемічних заходів;
4. Контроль за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води та джерелами водопостачання;
5. Завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;
6. Утворення в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових тимчасових мобільних медичних підрозділів або залучення додаткових закладів охорони здоров'я;
7. Накопичення медичного та спеціального майна і техніки;
8. Підготовку та перепідготовку медичних працівників з надання екстреної медичної допомоги;
9. Навчання населення способам надання домедичної допомоги та правилам дотримання особистої гігієни;
10. Здійснення заходів з метою недопущення негативного впливу на здоров'я населення шкідливих факторів навколишнього природного середовища та наслідків надзвичайних ситуацій, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;
11. Проведення моніторингу стану навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації;
12. Санітарну охорону територій та суб'єктів господарювання в зоні надзвичайної ситуації;
13. Здійснення інших заходів, пов'язаних з медичним захистом населення, залежно від ситуації, що склалася.
До медичних засобів індивідуального захисту відносяться аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) і пакет перев'язувальний індивідуальний.
А
птечка
індивідуальна (АІ-2) призначена для
надання самодопомоги і взаємодопомоги
при пораненнях, опіках (знеболенні), а
також для попередження та послаблення
впливу ОР, БЗ та іонізуючих випромінювань
(Рис. 3.8).
1. Протибольовий засіб знаходиться у шприц-тюбику (чарунка 1)
Його використовують при переломах, великих ранах, опіках, а також для профілактики шоку у або при комі ураженого.
2. Засіб, який використовують при отруєнні або загрозі отруєння фосфорорганічними речовинами (ФОР), розміщується в чарунці 2.
Його приймають: одну пігулку при небезпеці хімічного ураження (одночасно надягають протигаз) і ще одну пігулку при наростанні ознак поразки.
3. Протибактеріальний засіб № 2 розміщується в чарунці 3, його приймають при виникненні шлунково-кишкових розладів, які часто виникають після опромінення по 7 пігулок в один прийом в першу добу і по 4 пігулки в подальші дві доби.
4. Радіозахисний засіб № 1 (чарунка 4) приймають при загрозі опромінення по 6 пігулок за один прийом; при новій загрозі опромінення через 4—5 годин приймають ще по 6 пігулок.
5. Протибактеріальний засіб № 1 (чарунка 5) використовується при застосуванні БЗ і в цілях попередження інфекції при пораненнях і опіках; спочатку приймають 5 пігулок, через 6 годин ще 6 пігулок.
6. У чарунці 6 розміщується радіозахисний засіб № 2; його приймають після випадання радіоактивних опадів по одній пігулці щодня протягом десяти днів.
7. Протиблювотний засіб (чарунка 7) застосовується по одній пігулці на прийом при появі первинної реакції на опромінення, а також при появі нудоти після удару в голову.
Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8, ІПП-51) призначений для знезаражування краплинно-рідинних ОР, на відкритих ділянках шкіри і одязі (манжети рукавів, комірці).
У комплект ІПП-8 входять плоский скляний флакон місткістю 125-135мл. з дегазуючим розчином і чотири ватно-марлеві тампони.
Флакон і тампони запаяні в герметичну оболонку з поліетилену.
При користуванні ІПП-8 тампони змочують дегазуючим розчином з флакона і протирають ними заражені ділянки шкіри і одягу.
Треба пам'ятати, що рідина ІПП-8 отруйна і небезпечна при попаданні в очі!
Тому шкіру навколо очей після обробки слід промивати чистою водою і обтирати сухим тампоном.
Пакет перев'язувальний індивідуальний призначений для надання допомоги при пораненнях і опіках.
Він складається з бинта, двох ватяно-марлевих подушечок, шпильки і чохла.
При необхідності пакет розкривають, виймають бинт і дві стерильні подушечки, не торкаючись руками до їх внутрішньої поверхні. На поранену поверхню (при крізному пораненні — на вхідний і вихідний отвори) подушечки накладають внутрішньою стороною. Закінчивши бинтування, кінець бинта закріплюють шпилькою.