2) У протирадіаційних укриттях:

а) працівники суб'єктів господарювання, віднесених до першої та другої категорій цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність у воєнний час;

б) працівники суб'єктів господарювання, розташованих у зонах можливих руйнувань, небезпечного і значного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій;

в) населення міст, не віднесених до груп цивільного захисту, та інших населених пунктів, а також населення, евакуйоване з міст, віднесених до груп цивільного захисту і зон можливих значних руйнувань;

г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань міст, віднесених до груп цивільного захисту, і суб'єктів господарювання, віднесених до категорій цивільного захисту, а також закладів охорони здоров'я, які продовжують свою діяльність у воєнний час;

Протирадіаційні укриття

До ПРУ можна віднести не тільки спеціально побудовані споруди (завчасно або швидко), але і споруди господарського призначення (льох, підпілля, овочесховище та ін.), а також пристосовані під укриття, і звичайні житлові будови (Рис. 3.2).

Рисунок 3.2 - Обладнання першого поверху (а), підвалу (б), льоху (в) під ПРУ

1 – протипиловий фільтр; 2 – ґрунтова обсипка; 3 – шар ґрунту на перекритті; 4 – підпора; 5 – вентиляційний корок; 6 – закладання цеглою віконного отвору

Захисні властивості укриттів визначаються коефіцієнтом ослаблення радіації, який залежить від товщини захищаючих конструкцій, властивостей матеріалу, з якого виготовлені конструкції, а також від енергії гамма-випромінювання.

Наприклад, кам’яні житлові споруди послабляють дозу проникаючої радіації у 6 – 12 разів, підвали дерев'яних будинків ослабляють радіацію до 5-6 разів, а кам'яних — від 55 до 300 разів.

У ПРУ місткістю понад 50 чоловік повинне бути не менше двох входів розміром 80 x 180 см, причому бажано, щоб вони були розташовані в протилежних кінцях укриття під кутом 90° один до одного.

ПРУ, або споруди, обладнані під укриття людей, можуть не мати системи забезпечення повітрям. Тому склад повітря в таких укриттях безперервно погіршується. Внаслідок цього перебування в них людей обмежується 4—6 годинами.

3) у швидкоспоруджуваних захисних спорудах цивільного захисту, найпростіших укриттях та спорудах подвійного призначення - населення міст, віднесених до груп цивільного захисту, яке не підлягає евакуації у безпечне місце, а також інших населених пунктів.

Швидкозбудовані сховища.

При загрозі виникнення надзвичайної ситуації, коли не вистачає завчасно побудованих сховищ, будуються швидко збудовані сховища з готових будівельних елементів (збірного залізобетону, елементів колекторів інженерних споруд міського підземного господарства та ін.).

У них також повинні бути приміщення для тих, що вкриваються (висотою не менше 1,9м), місця для розміщення ФВУ простого або промислового виготовлення, санвузол, входи і виходи, аварійний вихід, аварійний запас води, та продуктів харчування.

Внутрішнє устаткування швидко збудованих сховищ таке ж саме, як і завчасно побудованих, але зі спрощеними ФВУ.

Так:

- фільтри в забірниках повітря виготовляються з матерії — для режиму чистої вентиляції та піщано-гравійні — для режиму фільтровентиляції;

- зв'язок — телефонний і за допомогою репродукторів;

- освітлення — за допомогою електричних ліхтарів, аварійне — за допомогою свічок.

Місткість швидко збудованих сховищ — від 50 до 300 чоловік.

Будівництво швидко збудованих сховищ повинно плануватися наперед стосовно конкретних потреб того або іншого об'єкту і забезпечуватися необхідною документацією.

У сучасних містах є численні підземні споруди різного призначення, які можна використовувати як сховища після деякого їх дообладнання (установки захисно-герметичних пристроїв, устаткування системи фільтровентиляції та ін.) До них відносяться: метрополітени, транспортні і пішохідні тунелі, заглиблені частини будівель.

При переобладнанні різних споруд під ПРУ закладають віконні отвори (на всю їх товщину) цеглою або іншим рівноцінним матеріалом. Перекриття підсилюють шаром піску, шлаку або просто землі товщиною до 20см. Ретельно закладають тріщини, щілини, отвори в стінах, в місцях примикання віконних і дверних отворів.

Двері ретельно підганяють до її рами і оббивають щільною тканиною або повстиною. У тамбурі, обладнаному при вході, встановлюють додаткові двері або щільну завісу.

Укриття простого типу.

У системі захисту населення особливо важливе значення має будівництво простих укриттів типу щілин. Щілина є простою по конструкції масовою захисною спорудою, будівництво якої може

бути виконано населенням за короткий строк. Щілина може бути відкритою або перекритою.

Відкрита щілина знижує вражаючу дію ударної хвилі, світлового випромінювання і ПР в 1,5-2 рази, а дози випромінювання від радіоактивного забруднення в 2-3 рази (без дезактивації щілини) і до 20 разів (після дезактивації щілини).

Перекрита щілина (мал. 3.3) знижує поразку від УХ в - 2,5 - 3 рази, а дозу випромінювання в 40-50 разів.

Щ ілина на 20-40 чоловік відривається у вигляді декількох прямолінійних ділянок, розташованих під прямим кутом один до одного. Довжина кожної ділянки не більше 10м, а довжина щілини визначається з розрахунку не менше 0,5-0,6 м на одну людину при загальній місткості не більше 40 чоловік. Нормальна місткість щілини — 10-15 чоловік.

Рисунок 3.3 - Перекрита щілина (розміри дані в см)

Входи в щілину влаштовують під прямим кутом до першої прямолінійної ділянки, при цьому в щілинах місткістю до 20 чоловік роблять один вхід, а більше 20 — два на протилежних кінцях. Уздовж однієї із стін влаштовують лаву для сидіння, а в стінах — ніші для зберігання продуктів та бочок з водою.

Надалі захисні властивості щілини повинні підвищуватися і доводитися до рівня ПРУ.

Для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Захисні споруди у мирний час можуть передаватися в оренду для задоволення господарських, культурних та побутових потреб із збереженням цільового призначення таких споруд, крім тих, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, а саме:

- в яких розташовані пункти управління;

- призначених для укриття працівників суб'єктів господарювання, що мають об'єкти підвищеної небезпеки;

- розташованих у зонах спостереження атомних електростанцій та призначених для укриття населення під час радіаційних аварій.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Служба сховищ і укриттів ЦЗ об'єкту розробляє необхідні плануючі документи та розподіляє захисні споруди за певним цехом чи відділом, виходячи із чисельності робочих і службовців у них.

Захисні споруди обслуговуються спеціальними формуваннями, особовий склад яких готує споруди до прийому людей, організовує їх заповнення, забезпечує правильну експлуатацію.

При загрозі виникнення надзвичайної ситуації формування готують захисні споруди до прийому тих, що вкриваються, а з надходженням сигналів оповіщення стежать за їх рівномірним заповненням, після чого закривають всі входи і перемикають систему забезпечення повітрям на режим фільтровентиляції.