- •Міжнародні та регіональні документи про права людини
- •Загальна декларацiя прав людини Преамбула
- •Стаття 1
- •Стаття 2
- •Стаття 22
- •Стаття 23
- •Стаття 24
- •Стаття 25
- •Стаття 26
- •Стаття 27
- •Стаття 28
- •Стаття 29
- •Стаття 30
- •Конвенцiя про права дитини
- •Преамбула
- •Частина I Стаття 1
- •Стаття 2
- •Стаття 8
- •Стаття 9
- •Стаття 10
- •Стаття 11
- •Стаття 12
- •Стаття 13
- •Стаття 14
- •Стаття 15
- •Стаття 16
- •Стаття 17
- •Стаття 18
- •Cтаття 19
- •Стаття 20
- •Стаття 21
- •Стаття 22
- •Cтаття 23
- •Стаття 24
- •Стаття 25
- •Стаття 26
- •Стаття 27
- •Стаття 28
- •Стаття 29
- •Cтаття 30
- •Стаття 31
- •Стаття 32
- •Стаття 33
- •Стаття 34
- •Стаття 36
- •Стаття 37
- •Стаття 38
- •Стаття 39
- •Стаття 40
- •Стаття 44
- •Стаття 45
- •Стаття 50
- •Стаття 51
- •Стаття 1
- •Розділ і Стаття 2
- •Стаття 3
- •Стаття 4
- •Стаття 5
- •Стаття 6
- •Стаття 7
- •Стаття 8
- •Стаття 9
- •Стаття 10
- •Стаття 11
- •Стаття 21*
- •Стаття 22*
- •Стаття 23*
- •Стаття 24
- •Стаття 25
- •Стаття 26
- •Стаття 27
- •Стаття 28*
- •Стаття 29*
- •Стаття 30*
- •Стаття 31*
- •Стаття 32
- •Стаття 40*
- •Стаття 41*
- •Стаття 42
- •Стаття 43*
- •Стаття 44
- •Стаття 45
- •Стаття 46
- •Стаття 47
- •Стаття 48
- •Стаття 64
- •Стаття 65
- •Стаття 66
- •Європейська соціальна хартія (переглянута)
- •Преамбула
- •Частина I
- •Частина II
- •Стаття 1 Право на працю
- •Стаття 2 Право на справедливі умови праці
- •Стаття 3 Право на безпечні та здорові умови праці
- •Стаття 4 Право на справедливу винагороду
- •Стаття 5 Право на створення організацій
- •Стаття 6 Право на укладання колективних договорів
- •Стаття 7 Право дітей та підлітків на захист
- •Стаття 8 Право працюючих жінок на охорону материнства
- •Стаття 9 Право на професійну орієнтацію
- •Стаття 10 Право на професійну підготовку
- •Стаття 11 Право на охорону здоров'я
- •Стаття 12 Право на соціальне забезпечення
- •Стаття 13 Право на соціальну та медичну допомогу
- •Стаття 14 Право на користування соціальними службами
- •Стаття 15 Право інвалідів на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства
- •Стаття 18 Право займатися прибутковою діяльністю на території інших Сторін
- •Стаття 19 Право трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей на захист і допомогу
- •Стаття 20 Право на рівні можливості та рівне ставлення при вирішенні питань щодо працевлаштування та професії без дискримінації за ознакою статі
- •Стаття 21 Право на інформацію і консультації
- •Стаття 22 Право брати участь у визначенні та поліпшенні умов праці та виробничого середовища
- •Стаття 23 Право осіб похилого віку на соціальний захист
- •Стаття 24 Право на захист у випадках звільнення
- •Стаття 27 Право працівників із сімейними обов'язками на рівні можливості та рівне ставлення до них
- •Стаття 28 Право представників працівників на захист на підприємстві та умови, які мають створюватися для них
- •Стаття 29 Право на інформацію та консультації під час колективного звільнення
- •Стаття 30 Право на захист від убогості та соціального відчуження
- •Стаття b Відношення до Європейської соціальної хартії та Додаткового протоколу 1988 року
- •Стаття g Обмеження
- •Стаття j Поправки
- •Частина VI Стаття k Підписання, ратифікація та набрання чинності
- •Стаття l Територіальне застосування
- •Стаття m Денонсація
Стаття 6
1. Кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Судове рішення оголошується прилюдно, але преса і відвідувачі можуть не допускатися в зал засідань на протязі усього судового розгляду або якоїсь його частини з метою збереження моралі, громадського порядку або національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси малолітніх чи захисту конфіденційності особистого життя сторін або у разі крайньої необхідності якщо на думку суду в особливих випадках привселюдність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
2. Кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину, вважається невинною доти, поки її винність не буде доведена згідно з законом.
3. Кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину, має якнайменш такі права:
а) бути негайно і детально проінформованою зрозумілою для неї мовою про характер і причину обвинувачення проти неї;
b) мати достатньо часу й можливостей для підготовки свого захисту;
с) захищати себе особисто або використовувати правову допомогу захисника на свій вибір або, якщо вона не має коштів для оплати правової допомоги захисника, одержувати таку допомогу безкоштовно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя;
d) допитувати свідків, що свідчать проти неї, або вимагати їх допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків з її сторони на тих же умовах, що і свідків, які свідчать проти неї;
е) отримувати безкоштовну допомогу перекладача, якщо вона не розуміє і не розмовляє мовою, яка використовується у суді.
Стаття 7
1. Жодна людина не може бути обвинувачена у вчиненні кримінального злочину на підставі будь-якого діяння або бездіяльності, які на час їх вчинення не становили кримінального злочину за національними законами або за міжнародним правом. Не може також призначатися покарання більш суворе від того, яке застосовувалось на час вчинення кримінального злочину.
2. Ця стаття не виключає судового розгляду і покарання будь-якої людини за будь-яке діяння або бездіяльність, які на час їх вчинення становили кримінальний злочин згідно з загальними принципами права, визнаними цивілізованими націями.
Стаття 8
1. Кожна людина має право на поважання її особистого і сімейного життя, житла і таємниці листування.
2. Держава не може втручатися в здійснення цього права інакше, як згідно з законом і у випадках, необхідних в демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушеням і злочинам, для захисту здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.
Стаття 9
1. Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або свої переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноосібно, так і разом з іншими, прилюдно чи приватно, в богослужінні, ученні, виконанні релігійних і ритуальних обрядів.
2. Свобода сповідувати релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, які встановлені законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони громадського порядку, здоров'я і моралі або для захисту прав і свобод інших людей.
