Структура, логіка розробки та оформлення бізнес-плану

У сучасній практиці планування на підприємстві чільне місце займає бізнес-план. Його поява пов'язана зі зміною економічних умов функціонування підприємств в Україні за останнє десятиріччя. Не­обхідність у підготовці такого документа обумовлена потребою в роз­критті всіх сторін будь-якої започаткованої справи.

Бізнес-план – це документ, який містить систему ув'язаних в часі і просторі, узгоджених з метою і ресурсами заходів та дій, спрямованих на отримання максимального прибутку внаслідок реалізації підприємниць­кої ідеї.

Бізнес-план є відображенням стратегії підприємства, одним з кроків її реалізації.

Стратегія підприємства – це складова частина управління, його вища сфера, що охоплює питання визначення напрямів розвитку підприємства і здійснення його довгострокових планів, які дають змо­гу реалізувати основне призначення підприємства.

Якщо розглядати бізнес-план у системі планування на сільськогос­подарському підприємстві, то його можна одночасно віднести до по­точних, середньострокових, а в деяких випадках і до перспективних планів.

До поточних планів його відносять тому, що в ньому дуже детально складається план першого року реалізації проекту (як правило, помісяч­но). Зв'язок із середньостроковими планами зумовлений тим, що він охоплює не менше трьох-п'яти років діяльності підприємства по ре­алізації бізнес-плану. Особливо це стосується випадків із значним обся­гом інвестицій та тривалим терміном окупності. У випадках, коли згідно з бізнес-планом проводиться реструктуризація підприємства, міняється напрям його діяльності й спектр планування значно розширюється, бізнес-план виконує функції стратегічного плану.

Бізнес-план найчастіше складається в таких випадках:

• при створенні нового підприємства чи зміні власника існуючого, оскільки є необхідність у розробці стратегії діяльності підприємства, визначенні мети та шляхів її досягнення;

• при проведенні реорганізації діючого підприємства;

• при створенні нового виробництва або при переході до вироб­ництва нових видів продукції (послуг) у рамках діючого підприємства.

Основні етапи розробки бізнес-плану

1 етап – вибір продукції, послуги, яка буде запропонована на ринок.

2 етап – дослідження ринку продукції, послуг.

3 етап – вибір місця виробництва, організаційно-правової форми підприємства.

4 етап – прогнозування обсягів та доходів від продажу продукції (надання послуг).

5 етап – визначення параметрів виробництва (забезпечення ресурсами, обсяги, врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, собівартість продукції тощо).

6 етап – опрацювання цінової та торгівельної політики, вибір видів реклами та товарообороту (обсягу послуг).

7 етап – обґрунтування форми організації виробництва і праці, фахового рівня робочої сили, мотивації і оплати праці.

8 етап – оцінка можливих прибутку та збитку.

9 етап – оцінка майбутнього потенційного ризику.

10 етап – підготовка висновків (короткий опис проекту).

Виробництво сільськогосподарської продукції має властиві лише йому особливості, які необхідно враховувати при складанні бізнес-плану для сільськогосподарських підприємств. Як відомо, основними особливостями сільськогосподарського виробництва є:

• сезонність виробництва і залежність від природних умов (темпе­ратура, вологість, світло);

• виконання робіт у певний період вегетаційного розвитку культури (обробіток ґрунту, посівна, догляд за рослинами, збирання вро­жаю);

• різна тривалість виробничого циклу:

  • кілька років (при вирощуванні багаторічних насаджень, продуктивної худоби);

  • лише в певні проміжки часу (зерно, фрукти, мед, вовна);

  • щодня (молоко, яйця);

• організація обліку витрат на виробництво продукції не лише по культурах чи окремих групах, а й по окремих процесах і, навіть, видах робіт (передпосівний обробіток ґрунту, сівба, догляд за посівами, збирання врожаю);

• відтворення в господарствах своїми силами і засобами частини потрібних їм засобів виробництва (корови, сад, хміль – витрати на капітальні вкладення);

• витрачання частини своєї продукції на поновлення процесу ви­робництва (зерно для сівби, молоко для випоювання телят, сіно для годівлі худоби);

• неоднакова потреба в оборотних коштах протягом року (у періоди року, не пов'язані з виконанням сільськогосподарських робіт, во­ни потрібні лише на утримання робочої, продуктивної худоби та приміщень, а під час сівби і виконання літніх польових робіт по­треба в них (пальному, запчастинах, добривах, пестицидах) різко зростає.

У зв'язку з вищенаведеним структура бізнес-плану має враховувати особливості сільськогосподарського виробництва.

Структура бізнес-плану залежить від особливостей підприємницького проекту та від вимог потенційного партнера, до якого він подається. Якщо відомо, для кого розробляється бізнес-план, то перед початком робіт необхідно звернутися в цю організацію та попросити дати додаткові рекомендації щодо його написання. Про­те існують певні загальноприйняті правила, які передбачають обов'язкове відображення в бізнес-плані певної інформації. Загалом структура бізнес-плану має наступний вигляд:

Титульна сторінка (додаток А).

1. Резюме (короткий опис проекту).

2. Характеристика підприємницької діяльності та її можливостей.

3. Оцінка ринку збуту.

4. Конкуренція.

5. План маркетингу.

6. План виробництва.

7. Організаційно-юридичний план.

8. Оцінка ризиків.

9. Фінансовий план.

Додатки (при необхідності).

Резюме

У резюме необхідно вказати:

• назву проекту;

• повну назву та юридичну адресу підприємства;

• прізвище, ім’я, та по батькові власника підприємства;

• залучені до проекту;

• мета проекту;

• доцільність проекту;

• ринкові можливості;

• основні фінансові показники (прибуток, рентабельність виробництва, термін окупності);

• загальна потреба в коштах;

• забезпечення кредиту (застава, гарантії, поручництво);

• інформацію про те, що відомості, розміщені в документі, не підлягають розголошенню.