Теоретичний огляд формування сутності понять «інформаційне середовище», «інформатизація», «комп’ютеризація»

У довідниковому додатку до наказу Державного Комітету Російської Федерації з вищої освіти №363 від 13.03.1995 р. «Про затвердження галузевого стандарту ГСТ ВШ 01.001-94», інформа­ційне середовище визначено як системно організована сукупність засобів передачі даних, інформаційних ресурсів, протоколів взаємодії, апаратно-програмного та організаційно-методичного забезпечення, орієнтована на задоволення потреб користувачів в інформаційних послугах і ресурсах.

Оцінюючи рівень розвитку інформаційного середовища, В. Плескач, Ю. Рогушина, Н. Кустова дають таке визначення цього поняття: «Інформаційне середовище - сукупність технічних і програмних засо­бів зберігання, оброблення та передавання інформації, а також політичні, економічні та культурні чинники інформаційних процесів».

М. Смирнов і Л. Вінарик визначають інформаційне середовище як сукупність інформаційних умов існування суб’єкта (це наявність інформаційних ресурсів і їх якість, розвиненість інформаційної інфра­структури).

Інформаційне середовище тісно пов’язане з інформатизацією і комп’ютеризацією. Термін «інформатизація» утворений як сполучення термінів «інформація» та «автоматизація», що означає «організований соціально-економічний і науково-технічний процес створення опти- малних умов для задоволення інформаційних потреб та інтенсифікації економіки на основі впровадження IT, створення передумов переходу до інформаційного суспільства». За визначенням цих же науковців, комп’ютеризація - це процес розвитку та впровадження комп’ютерів, що забезпечують автоматизацію інформаційних процесів та технологій, це цілісний процес формування нового автоматизованого інформацій­ного середовища для ефективного застосування наслідків інформатизації.

В Україні визначення поняття «інформатизація» на державному рівні зафіксовано в законах України «Про Національну програму інформатизації 1998 року», «Про внесення змін до Закону України «Про Національну програму інформатизації», «Про Концепцію Націо­нальної програми інформатизації» від 4.02.1998 р. №75/98-ВР. У документах зазначається, що діяльність у сфері інформатизації - це сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання ІС, інформаційних мереж, ресурсів та IT, створених на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

У країнах ближнього зарубіжжя визначення сутності цього поняття також зафіксовано на законодавчому рівні. Так, у Казахстані відповідно до проекту закону «Про інформатизацію», інформатизація - це організаційний, соціально-економічний і науково-технічний процес, спрямований на формування і розвиток електронних інформаційних ресурсів, ІС на основі використання IT у цілях задоволення інформа­ційних потреб фізичних і юридичних осіб.

Ю. Хотунцев визначає інформатизацію суспільства як сукупність взаємопов’язаних політичних, соціально-економічних, наукових факторів, які забезпечують вільний доступ кожному члену суспільства до будь- яких джерел інформації, крім законодавчо секретних.

Російські вчені О. Кармінській і П. Нестеров визначають поняття «інформатизація» як насичення виробництва та всіх сфер життя і діяльності всезростаючими потоками інформації.

Інформатизація суспільства, за визначенням Л. Вінарика, - це організаційний, соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади і місцевого само­управління, організацій, громадських об’єднань на основі формування і використання електронних інформаційних ресурсів.

Додаток А. 1.4