ДОДАТКИ

Додаток А. 1.1

Класифікація середовища

№ пор.	Ознака класифікації	Види	Характеристика видів
1	Характер впливу на суб’єкт	Активоване	Наявність достатньої кількості інформації необхідної якості, тобто високий ступінь за­доволеності інформаційних потреб
		Інгібоване	Надлишкова кількість «інформаційних шумів» і низький рівень задоволеності інформаційних потреб
		Нейтральне	Не здійснює значного впливу на діяльність суб’єкта
2	Характер циркуляції інформації	Ізольоване	Уся інформація, яка використовується суб’єктом знаходиться на даній території
		Транзитивне	Періодичний доступ до інформації ззовні за рахунок її транзиту або дифузії
		Відкрите (глобальне)	Вільний обмін інформацією між різними тери­торіальними об’єднаннями

Додаток А. 1.2

Загальнотеоретичні аспекти дослідження поняття «інформація»

Філософський аспект поняття інформації визначено Дж. Ходж­соном як сукупність даних, які вже інтерпретовані та яким вдалось надати певний зміст, В. Бехтеревим інформацію представлено як нематеріальну субстанцію на відміну від речовини або енергії, але від них невіддільну, як від своїх носіїв. Н. Вінер указує на те, що інфор­мація є інформація, а не матерія, не енергія. Вона виробляється, збері­гається, сприймається, втрачається в результаті матеріальних процесів.

Відомий соціолог, професор Каліфорнійського університету М. Кастельс визначає інформацію як дані, які були організовані і передані.

Осмислення інформації як основи будь-якої діяльності людини призвело до більш широкого розуміння її змісту, а саме інформації як відомостей про навколишній світ, які зменшують ступінь невизначе­ності, неповноти знань, відчужені від їх творця і стали повідомлен­нями, які можна сприймати шляхом передачі людьми усним, письмовим та іншим способом.

Технологічний підхід до тлумачення поняття «інформація» передбачає відомості про властивості об’єкта будь-якої природи, які представлені в документах та на машинних носіях. Кібернетика, для якої інформація - центральне поняття, визначає його як співвідно­шення між відомостями (даними) та їх одержувачами.

З точки зору прагматиків, резюмованих Н. Гарнхемом, інформація - це функція, основна мета якої полягає в розвитку ринків і збільшенні прибутку. Деякими американськими економістами, а саме М Хеллгрен та А. Макадаме, інформацію визначено як суспільне благо. Вони дотримуються погляду висловленого раніше В. Мартіном, який указував на схожість інформації з суспільними благами і визначав інформацію як суспільне благо «в тому розумінні, що багато хто може володіти однією і тією ж інформацією одночасно, і при цьому факт наявності інформації у одного індивідуума не зменшує ступінь володіння інформацією для інших».

Поняття «інформація» з лінгвістичної точки зору є омонімом, тобто має багато значень. Тому, як зазначає О. Щедрін, поняття «інформація» слід визначати, виходячи із цілі використання, орієнту­ючись на потрібну дефініцію. У результаті інформацію можна розглядати з трьох точок зору:

• технічної;

• семантичної;

• результативної.

Ураховуючи такий підхід, автор вважає, що інформація - це відомості про особи, предмети, події, явища і процеси незалежно від форми їх представлення, які є об’єктом зберігання, передачі і пере­творення.

Деякі російські вчені під інформацією розуміють сукупність різних повідомлень про зміни, що відбуваються в системі і навколиш­ньому середовищі. А. Орлов визначає інформацію як відомості про навколишній світ (об’єкти, явища, події, процеси та ін.) які зменшу­ють ступінь невизначеності, неповноти знань, відчужені від їх творця і, які стали повідомленнями. Це відомості, виражені певною мовою у вигляді знаків, у тому числі записані і на матеріальному носії. Як зазначає автор, інформація дає можливість:

• здійснювати контроль за поточним станом організації, її підроз­ділів та процесів, що відбуваються в них;

• визначати оперативні, тактичні та стратегічні цілі і завдання;

• приймати обґрунтовані та своєчасні рішення;

• координувати дії персоналу, підрозділів та організації в цілому по досягненню поставлених цілей та реалізації завдань.

Інша група російських науковців представляє інформацію як знання, які можуть бути записані на матеріальний носій для того, щоб бути доступними кому-небудь.

JI. Вінарик під інформацією розуміє документовані і публічно оголошені відомості про явища, які відбуваються в суспільстві, країні, навколишньому середовищі, незалежно від форми її представлення. Інформація - це частина знань, яка використовується для орієнтування, активної дії, управління, тобто в цілях скорочення якісної специфіки, вдосконалення і розвитку систем.

Російський учений М. Румянцев представляє інформацію як продукт взаємодії даних і адекватних йому методів. За С. Даніліним інформація - це міра кількісних і якісних властивостей будь-яких об’єктів і процесів, явищ або дій у навколишньому світі незалежно від форми її існування або представлення. Це відомості, які представляють інтерес для 'їх отримувача і матеріалізовані в формі, зручній для використання, передачі, зберігання і перетворення людиною або автоматичними пристроями. Інформація - це все те, що розширює і поглиблює наші знання про себе і світ.

З точки зору дослідження участі інформації в економічній діяль­ності та її впливу на економічні процеси та явища, то інформація представляється як засіб зниження невизначеності і ризику, яка сприяє реалізації певних цілей суб’єкта. Таке визначення сутності інформації враховує її можливості приносити ті чи інші вигоди шляхом зниження невизначеності у відношенні поточної ситуації та її змін у майбутньому.

В Україні визначення поняття «інформація» на державному рівні зафіксовано в Законі України «Про інформацію». В цьому доку­менті інформація визначена як документовані або публічно оголошувані відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Українські науковці під інформацією розуміють сукупність відо­мостей (даних), які сприймають з навколишнього середовища (вхідна інформація), видають в навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають усередині певної системи. Інші вважають, що інфор­мація - це природна реальність, яка несе в собі характерні ознаки предметів і явищ природи, що знаходять вияв у просторі і часі. Існує ще одне визначення інформації, що трактується так: «дані (показники), які вводяться в ЕОМ, зберігаються в її пам’яті, обробляються на ПЕОМ та видаються користувачеві».

У Федеральному Законі РФ «Про інформацію, інформатизацію і захист інформації», інформація зафіксована як відомості про осіб, предмети, факти, події, явища і процеси незалежно від форми їх представлення.

Додаток А. 1.3