Тема 8. Оцінювання діяльності учнів на інтерактивному уроці. Основні етапи розробки процедури оцінювання на інтерактивному уроці в початковій школі.

Мета лекції: розширювати знання студентів про форми, методи і критерії контролю знань учнів початкової школи; ознайомити студентів із новими підходами до оцінювання знань школярів на інтерактивному уроці. Формувати уявлення про основні етапи процедури оцінювання досягнень школярів.

План лекції:

1. Задачі, форми і методи контролю знань учнів початкової школи.

2. Характеристика нових підходів до оцінювання знань школярів на інтерактивному уроці.

3. Основні етапи розробки процедури оцінювання та їх загальна характеристика.

Зміст лекції

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне отримання учителем об‘єктивної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію він отримує завдяки контролю за навчально - пізнавальною діяльністю учнів.

Поняття “контроль” має декілька значень. У дидактиці – це нагляд, спостереження і перевірка успішності учнів. Контроль знань учнів дає можливість: дізнатися про наявність прогалин у знаннях учнів (оскільки вони є і прогалинами в діяльності викладача, то він має можливість дізнаватися про свої особисті недоліки); виявити помилкове або неточне розуміння вивченого; перевірити повноту знань, усвідомленість і міцність їх засвоєння, уміння їх застосовувати; засвоїти динаміку успішності; стимулювати розумову активність учнів; привчити учнів до наполегливості і відповідальності в навчальній діяльності; забезпечити оперативний зовнішній і внутрішній зворотній зв‘язок у навчанні; визначити продуктивність використання викладачем навчального посібника, методу чи прийому навчання.

Інтерактивні технології, примушують педагогів переосмислювати критерії оцінювання навчальних досягнень школярів. Критерії оцінки на незвичайному уроці в початковій школі розробляються учителем (можливо разом із учнями) заздалегідь і оголошуються останніми до або на початку уроку. Оцінюватися можуть усі учні або тільки деякі із них – це залежить від активності на уроці, мети уроку, специфіки обраної нетрадиційної форми.

Критерії оцінки можуть бути різними при різних видах і формах навчальної роботи. Групова робота оцінюється по-різному: може оцінюватися кожний член групи, робота всієї групи ( учні одержують однакові оцінки) або на групу “виділяється” певна кількість “5”, “4”, “3” і учні самі “розподіляють їх між собою (обговорення у групах). Підсумкова оцінка складається із оцінки за роботи на підготовчому етапі (якщо така проводилася) і оцінки, “заробленої” безпосередньо на уроці.

Оцінка може виставлятися учителем; учителем і капітаном (при груповій роботі); учнями (при індивідуальній формі роботи, коли учні аналізують виступи однокласників; при груповій роботі – після обговорення роботи кожного члена групи). Оцінка може виставлятися по ходу уроку (наприклад, після доповіді учня), на при кінці уроку (якщо оцінюється усна робота), після уроку (у випадку, коли необхідно оцінити письмову роботу). Критерії оцінки усних виступів і письмових робіт різні і можуть виражатися у балах, жетонах, різнокольорових картинках і т.д. Очевидно, що розглянуті приклади – це тільки орієнтири для педагогічної творчості.

Учителю необхідні нові підходи до оцінювання:

• коли для досягнення результатів необхідно вирішувати складні колективні завдання, наприклад: розв‘язання проблем і прийняття рішень;

• коли вчитель бажає спонукати учнів до висловлювання ними розуміння ідей, а не відтворення фрагментів певної інформації;

• коли вчитель переходить від простої перевірки знань і вмінь до оцінювання вмінь, необхідних для створення демократичних інститутів суспільства (наприклад, здатності спільно працювати і приймати рішення, висловлювати обґрунтовані думки, уміння слухати, розв‘язувати конфлікти, застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях);

• коли потрібно спонукати як вчителя, так і учнів до роздумів над якістю навчання і над тим, як її можна підвищувати;

• коли оцінюють старанність, яку учні вкладають у співпрацю, і заохочують дітей допомагати один одному в роботі. Завдяки цьому школярі самі навчаються, впорядковують і структурують свої знання;

• коли намагаються повністю оцінити всі навчальні досягнення учнів, які є результатом їх інтерактивної взаємодії.

Важливо пам‘ятати, що завданням учителя є швидке створення умов, за яких позиції зацікавленості, відкритості, відповідальності учнів у навчанні та їхні особистісні риси можуть розвиватися й усвідомлюватися. Цьому сприятимуть:

• включення до пріоритетів оцінювання самого процесу навчання, тобто того, як проходить робота учня, - на відміну від оцінювання лише результатів роботи;

• оцінювання досягнень учнів, незалежно від того, чи вони значні, чи скромні – якщо вони є результатом справжніх зусиль учня;

• оцінювання зусиль ,які учні вкладають у навчання один одного, у співпрацю;

• пропонування індивідуальних і групових завдань, які учні виконують самостійно, проходячи етапи пошуку, відбору і критичного аналізу, узагальнення і записування результатів своїх досліджень;

• заохочення учнів до самооцінки, внаслідок якої вони краще пізнають себе, свої можливості і сфери, які потрібно розвивати (почуття власної вартості, що спирається на реальне бачення власної особи);

підтримка ініціатив та ідей, запропонованих учнями самостійно. Працюючи активно на заняттях, учні вчаться аргументувати, доводити, критично ставитися до чужих і власних суджень. Високий інтелектуальний рівень учнів сприяє створенню атмосфери доброзичливості, шанобливого ставлення до думок інших.

При виконанні письмових робіт викладач має можливість залишити певний час для того, щоб учні змогли уважно прочитати написане, самостійно виправити випадково допущені помилки.

Самооцінювання учня в навчальному процесі розвиває критичне ставлення до своїх здібностей і можливостей, об‘єктивне оцінювання результатів навчання. Важливо при цьому ознайомити їх з нормами і критеріями оцінювання знань. Учитель разом зі учнями на нестандартних заняттях створює проблемну ситуацію, спонукає їх до самостійної практичної роботи: збирання та систематизації фактів(фактичний матеріал студенти добирають із книг або додаткової літератури), пошукової діяльності(аналізу фактів, постановку проблеми та її розв‘язання), організовує творчу, самостійну роботу, ставить проблемні завдання із зазначенням мети роботи(проблемні ситуації виникають під час виконання навчальних завдань, що мають теоретичне і практичне значення). При цьому формується дослідницько-евристичний рівень, рівень проблемності, властивий для діяльності в новій ситуації.

Отже, у процесі зазначеної роботи формуються якості особистості, на які саме і спрямований навчально-виховний процес: пізнавальні – уміння розуміти навколишній світ, з‘ясовувати взаємозв‘язок явищ і процесів, формувати власне розуміння чи нерозуміння питання; творчі – критичність, прогностичність, фантазія, наявність власної думки; світоглядні, що визначають емоційні установки учня, його здатність до самопізнання; методологічні – здатність усвідомлювати мету навчальної діяльності й уміння її пояснити, здатність до рефлексивного мислення, самоаналізу і самооцінювання; комунікативні –пов‘язані з необхідністю взаємодіяти з іншими учнями і викладачем, уміння віднаходити, перетворювати і передавати інформацію тощо. Для того, щоб сформувати у учнів зазначені якості, учитель має вдало керувати учнівським колективом, чітко планувати їхню роботу, стимулювати діяльність, здійснювати оперативний контроль за перебігом і темпом роботи.

Слід звернути увагу на той факт, що систематичний контроль є одним із важливих умов набуття учнями міцних знань, умінь, навичок, підвищення ефективності всього навчального процесу.

Організація контролю становить особливу проблему при проектуванні й реалізації керованого процесу навчання. Контроль необхідний для того, щоб реалізувати вимоги ефективного керування педагогічним процесом. З його допомогою встановлюється вихідний рівень знань й отримується інформація про стан знань учня у процесі навчання, тобто забезпечується систематичний зворотний зв‘язок. Це дозволяє, по-перше, будувати адаптивні(пристосовані до даного рівня знань учнів)засоби навчання, по-друге, вчасно коригувати дії учителя і учнів.

При визначенні змісту контролю ми повинні спиратися не стільки на свій досвід, скільки на науково обґрунтований аналіз цілей і завдань, до рішення яких ми готуємо учнів. При цьому контроль може переслідувати одну з двох цілей: визначення ступеня засвоєння навчального матеріалу(для засвоєння наступного); визначення ступеня підготовленості учня до подальшої діяльності(навчальної та практичної).

Контроль за перебігом навчального процесу є складовою частиною всього процесу навчання і має такі цілі:

• визначення ступеня досягнення поставленої цілі навчання;

• одержання інформації, потрібної для управління процесом навчання, вдосконалення організаційних форм навчальної роботи;

• стимулювання навчального процесу.

Контроль дозволяє аналізувати підсумки навчального процесу, діяльності учителя і учнів, виявити помилки, засвоювати позитивний досвід, покращувати зміст і методи своєї роботи.

Аналіз контролю за перебігом і результатами процесу навчання дозволяє визначати основні вимоги до нього: диференційованість за рівнями, об‘єктивність, повнота, простота організаційних форм проведення та мінімум витрат і засобів на його підготовку.

Багато учителів, які застосовують інтерактивні технології для опрацювання матеріалу важливого змісту і для формування в учнів умінь вирішувати проблеми, відчувають труднощі у виставленні учням оцінок у балах. Це пов‘язано з відсутністю обґрунтованих підходів до розробки стратегії оцінювання, яка тісно пов‘язана з підготовкою і плануванням вчителем уроку.

Цей процес повинен складатися з таких дій:

• ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ УРОКУ;

• ВИБІР ПОКАЗНИКІВ (КРИТЕРІЇВ) ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ;

• ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ОЦІНЮВАННЯ;

• ВИБІР КОНКРЕТНОЇ СТРАТЕГІЇ (СПОСОБУ) ОЦІНЮВАННЯ;

• ВИБІР ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ УРОКУ;

• ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯХУ ДОВЕДЕННЯ ДО ВІДОМА УЧНІВ ОЧІКУВАНЬ ВЧИТЕЛЯ.

Запитання для самоперевірки:

1. Зазначити задачі, форми і методи контролю знань учнів початкової школи.

2. Навести характеристику нових підходів до оцінювання знань школярів на інтерактивному уроці.

3. Основні етапи розробки процедури оцінювання та їх загальна характеристика.