Тема 4. Урок як форма організації навчання. Сучасні підходи до типології уроків.

Мета лекції: розширювати й уточнювати знання студентів про урок як форму організації навчання та класифікацію уроків. Формувати уявлення про технологічні підходи до типології та структури уроків в початковій школі. Розвивати творчі здібності студентів щодо розробки інтерактивних уроків для дітей молодшого шкільного віку. Навчити студентів планувати творчі уроки для початкової школи на прикладі уроків курсу “ Я і Україна. Навколишній світ.”

План лекції:

1. Урок як форма організації навчання.

2. Технологічні підходи до типології та структури уроків в початковій школі.

3. Особливості розробки творчого уроку для дітей молодшого шкільного віку та типи творчих уроків.

4. Планування творчих уроків у початковій школі на прикладі уроків курсу “ Я і Україна. Навколишній світ.”

Зміст лекції

Урок – логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом учителя з постійним складом учнів.

На сьогодні нараховується понад тридцяти конкретних форм навчання, які в дидактичній літературі просто називаються, інколи в тій чи іншій послідовності перераховуються, у деякому випадку робляться спроби їх конкретного опису.

С.А.Смирнов виділяє такі групи форм навчання:

• форми організації всієї системи навчання, навчально-виховного процесу;

• форми організації навчальної діяльності учнів.

Форми навчання відповідно поділяються на групи за такими ознаками:

• кількістю учнів (індивідуальне, групове, фронтальне);

• місцем навчання (шкільне, позашкільне, екстернат);

• тривалістю (час регламентується педагогами, батьками, учнями).

Основною формою організації процесу навчання, що відбувається у межах точно встановленого часу за розкладом, з певним складом учнів для досягнення навчальних результатів є урок.

У сучасній літературі існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою (В.О.Оніщук), за метою організації пізнавальної діяльності (М.І.Махмутов), за основними етапами навчального процесу (С.В.Іванов), за методами навчання (І.Н.Казанцев), за способами організації навчальної діяльності учнів (І.М.Чередов).

Дидактична мета є найважливішою складовою, пусковим моментом процесу навчання, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють:

• уроки вивчення нового навчального матеріалу;

• уроки формування і вдосконалення вмінь та навичок;

• уроки закріплення та застосування знань, вмінь та навичок;

• уроки узагальнення та систематизації знань;

• уроки контролю і корекції знань, умінь та навичок;

• комбіновані уроки.

Структура уроку, тобто послідовність його частин і елементів, залежить передусім від мети та змісту уроку і не може будуватись стихійно. Важливе місце займають специфіка навчального предмету, зміст навчального матеріалу, його новизна, складність, структура й об‘єм, особливості джерел знань.

Правильна побудова уроку має не тільки навчальне, а й виховне значення, сприяє не лише засвоєнню знань, а й формуванню зібраності, організованості та дисципліни учнів. Тому урок має відповідати організаційним, дидактичним, психологічним, естетичним та санітарно-гігієнічним вимогам, які тісно пов‘язані між собою

Сьогодні обсяг освіти перевищує всі допустимі норми сприйняття учнем. Світ розірваний в уяві учня на окремі закони, факти, концепції, цілісної картини при такому навчанні скласти не можна. Цінності змісту освіти видаються відірваними від системи життєвих цінностей та настанов учня. Він зобов’язаний вивчати та вважати важливим те, що він сам важливим для себе не визнає, а це в свою чергу, не дозволяє учневі повноцінно сприймати та засвоювати матеріал. Цей внутрішній конфлікт виливається у невмотивовані протести, бунти, які і сам учень не завжди може пояснити.

Отже, очевидно що майбутнє за системою навчання, що вкладалася б у схему учень – технологія – учитель, за якої учитель перетворюється на педагога – технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання.

В останні роки зроблено чимало спроб удосконалити побудову уроку як форми організації навчальної діяльності учнів, що диктує необхідність застосування так званих “нетрадиційних” форм навчання. У сучасній дидактиці вживається поняття “нетрадиційний урок”, “нестандартний урок”, “інтерактивний урок”. З класифікацією стандартних уроків можна ознайомитись: (Чекіна О.Ю. Нестандартні уроки у початковій школі: Методичний посібник для вчителів. – Х.: “Скорпіон”, 2005. – 96 с.; Володарська М.О., Зєнович В.І. Я і Україна. Інтерактивні технології навчання. 1 клас. Методичний посібник для вчителів. – Харків: Скорпіон, 2005. –200 с.; Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник. – К. : А.С.К., 2005. – С.6-18.)

Як показує практична діяльність нетрадиційні уроки передбачають:

• використання колективних способів роботи: обов‘язки розподіляються між членами колективу з врахуванням індивідуальних особливостей та інтересів. У процесі колективної роботи ведеться пошук оптимальних способів взаємодії членів групи, корекція діяльності окремих учнів;

• розвиток умінь та навичок самостійної роботи, прагнення до творчого пошуку: матеріал який подано у нетрадиційній формі, сприймається як інформація яка примушує міркувати, розуміти, шукати нестандартну відповідь;

• високу пізнавальну активність учнів: при підготовці до уроку учні самостійно шукають цікавий матеріал, знаходять дивовижні факти, запитання, творчо підходять до відповіді на поставлене питання;

• активізацію діяльності учнів: учні стають активними учасниками навчально-виховного процесу;

• оволодіння способами управління колективною діяльністю: уроки вчать слухати, аналізувати, вчитись відстоювати власну точку зору, прислухатися до товаришей, знаходити швидкий вихід із ситуації яка склалася на занятті, вирішувати проблемні запитання;

• становлення нових відносин між учителем і учнем: учень стає партнером вчителя у навчально-пізнавальній діяльності. Цей момент підвищує інтерес учнів до навчання, сприяє творчому підходу до роботи;

• оцінку діяльності учнів їх друзями, товаришами по роботі: ця оцінка для них більш вагома, ніж оцінка учителя.

Потреба у нестандартних уроках співпадає із виникненням нових дитячих потреб і бажань у навчанні, що склало необхідний фон для їх реалізації.

Запитання для самоперевірки:

1. Пояснити чому урок є основною формою організації навчання.

2. Схарактеризувати технологічні підходи до типології та структури уроків в початковій школі.

3. У чому є особливості розробки творчого уроку для дітей молодшого шкільного віку та типи творчих уроків.

4. Принципи планування творчих уроків у початковій школі на прикладі уроків курсу “ Я і Україна. Навколишній світ.”

.