4.2. Виготовлення макету із деревини
При виконанні макета із деревини виготовляють заготовки елементів об’єму. За попередніми розрахунками виконуються чорнові розгортки, які підганяються одна до одної й опоряджуються начисто за допомогою різців та наждакового паперу. Потім виконується пробне збирання основних елементів макета; вирізаються архітектурні деталі та підганяються по місцю.
Аби уникнути розколу, деревина шпона перед розкроєм обов’язково фіксується із зворотного боку шляхом наклеювання тонкого паперу або тушової кальки.
Аналогічно макетам із деревини виконуються заготовки із пінопласту, органічного скла, фанери.
. Виготовлення макета із гіпсу
При виготовленні макета із гіпсу попередньо відливаються заготовки з невеликим збільшенням об’єму для наступного опорядження шляхом зрізки зайвої товщини. Потім виконується попереднє збирання об’єкта з метою підгонки елементів. Тонкі та складні за формою елементи формують тонким дротом, цвяхами, нитками, металевою сіткою, тканиною, дерев’яними паланками і рейками.
Збирання макета здійснюється у такій послідовності:
попереднє збирання об’єму (без склеювання) з метою підгонки елементів один до одного і визначення форми та розмірів архітектурних деталей;
виготовлення архітектурних та декоративних деталей по місцю;
остаточне склеювання елементів;
виготовлення та монтаж архітектурних та декоративних деталей.
По закінченні склеювання макета виконуються операції, що включають у себе камуфляж дефектів збирання: наклейка стрічок з паперу, шпаклювання щілин, вклейка або забивання дерев’яних клинців, трісок у шпарини, що утворилися, і т.п. Після цього виконуються опоряджувальні роботи: ґрунтовка та пофарбування даху, стін архітектурних деталей.
5. Оформлення макета
Після виготовлення основного об’єму виконують роботи по оформленню макета. Виготовляють підмакетник та рельєф, виконують антураж та інформаційні елементи макета – напис та підпис.
5.1. Виготовлення підмакетника та рельєфу
Завершальним етапом макетування є укріплення макета на конструктивно жорсткому і міцному підмакетнику. Підмакетник, зазвичай, виконують із фанери на дерев’яному каркасі або з деревинноволокнистої плити (прес-картону). В навчальному макетуванні найчастіше підмакетники виготовляють з товстого віконного скла. З нижнього боку його фарбують чорною гуашшю або тушшю, змішаною з емульсією ПВА. Для запобігання прилипання до поверхні, на яку ставлять демонстраційний макет, пофарбовану поверхню заклеюють тонким папером або тушовою калькою. Щоб уникнути випадкових порізів рук об краї скляного підмакетника їх обклеюють креслярським папером.
Опорядження фанерного підмакетника здійснюється шляхом його пофарбування чи оклеювання різноманітними декоративними матеріалами (мішковиною, полотном, шпоном, тонованим папером, декоративною плівкою тощо).
Рельєф території за складністю можна поділити на кілька категорій. До простої, звичайної, відносяться такі, які не мають горизонталей під засипання піском або ґрунтом, схилів, що їх треба вирівнювати. А до найскладнішої відносяться території гірського профілю. Це – узбережжя Криму, гірські схили Карпат, узбережжя Дніпра, інших річок тощо.
Рельєф найчастіше виконують у таких масштабах: 1:5, 1:10, 1:20, 1:25, і т.д., тобто у масштабах виконання макета.
Для виготовлення складного рельєфу необхідні топографічні матеріали. Особливо це стосується гірського рельєфу, що має дуже складний характер. Для цього найчастіше застосовують картон, дикт, пінопласт, пластилін, папір, інколи – гіпс.
Прошарки рельєфу з картону виконують так. Добирають картон за товщиною однієї горизонталі, яка характеризує рельєф території у відповідному масштабі. Топографічну карту накладають на картон і за допомогою спеціального коліщата проколюють горизонталь, позначаючи таким чином її на картоні, де з’являється її відбиток у вигляді кривої пунктирної лінії. По цій лінії ріжеться картон за допомогою гострого різця. Кожну горизонталь нумерують і накладають на нижче розташовану, відмічаючи олівцем лінію накладання. Якщо немає зубчастого коліщатка, то для вирізування горизонталей використовують копіювальний папір, крізь який олівцем позначається крива лінія горизонталі.
Нарізані картонні горизонталі наклеюють одна на одну (див. рис. 5.1).
Для кращого склеювання клей трохи охолоджують. Притуляючи листи картону один до одного, їх притискують дерев’яним молотком по всій довжині горизонталі.
Рельєф можна виготовляти не тільки способом склеювання, а й просто прибиваючи картонні горизонталі маленькими цвяхами.
Для випилювання горизонталей застосовують пилки з вузьким полотном (швейцер, лобзик ручний, лобзик механічний тощо).
Рельєф з картону або фарбують, або залишають таким, яким він є. Шаруватий рельєф з картону завжди справляє приємне враження, особливо, коли нашарування горизонталей подрібнено. Якщо рельєф треба показати у природному вигляді, його шпаклюють, горизонталі вирівнюють, потім фарбують. Фарбу краще наносити пульверизатором. Таке покриття більш естетичне та натуралістичне (див. рис. 5.2).
Гірський, дуже складний рельєф виконується з пінопласту шляхом нашарування або насуцільно. Окремі зайві частини його легко випалюються електровипалювальним інструментом, вирізуються стамескою або скальпелем. Використовуючи легкий в обробленні пінопласт, рельєфу можна надати будь-якої форми.
Для виготовлення рельєфів використовується також гіпс. Готують його на підмакетиникові, позначаючи висоту рельєфу цвяхами. Після цього вирізують горизонталі, які позначають на гіпсовій поверхні звичайним олівцем. У випадку необхідності збільшити товщину горизонталі рельєфу додають ще трохи гіпсового тіста.
Це найпростіший спосіб виконання рельєфу з гіпсу. Якщо виникає потреба підготувати складний рельєф, тоді його готують з пластиліну або глини, а потім роблять гіпсову форму, яку просушують і кілька разів промащують шелаковим спиртовим лаком. Після цього відмивають рельєф, змастивши форму парафіновим мастилом. Виготовити тонкий та міцний гіпсовий рельєф можна армуванням гіпсу, застосовуючи тонкий дріт, шпагат, дерев’яні рейки тощо.
Якщо макет і рельєфні роботи призначені для експозиції, наприклад, в музеї чи на виставці передового досвіду, то для виготовлення рельєфу використовують пластмасу або гіпс.
У макетуванні найчастіше зустрічається рельєф, де місцевість уже спланована, або він не дуже складний. Тоді використовується листова пластмаса, стружкова дерево-плита, дикт.
Для виконання рельєфу використовується й оргскло. Воно добре склеюється, а разом з целулоїдом дозволяє виготовити найскладніший рельєф. На оргсклі можна легко продряпати різні лінії, що позначатимуть шляхи сполучення, тротуари, квітники, басейни. При рівній території поверхня забарвлюється (фарбується зворотній бік оргскла).