2.1.2. Пінопласт

Пінопласт широко застосовується у практиці макетування. Так, для виконання рельєфу складного, чи простого профілю пінопласт є найпридатніший матеріал. За допомогою різьбярського інструменту, електропаяльника, електроапарата по випалюванню по дереву з пінопласту можна виготовляти найскладніші форми рельєфу. Якщо крізь натягнутий ніхромовий дріт пропустити електричний струм, то за його допомогою можна буде розрізувати пінопласт на будь-які частини. Цей метод вважається найкращим. Якщо дріт закріпити вертикально, він перетвориться на лобзик.

Для виготовлення з пінопласту рельєфу використовують звичайний електропаяльник. Проте мідну кінцівку для паяння слід переробити на форму більш зручної конфігурації, що нагадує різьбярський інструмент.

За допомогою такого пристрою пінопласт дуже легко розрізувати на листи, придатні для виготовлення рельєфу. Він виконується у багатошаровому варіанті, який потім шпаклюється, вирівнюється та фарбується.

Для склеювання пінопласту застосовують клей столярський, казеїновий та інші, які добре його зчіплюють, забезпечуючи монолітність конструкції. Проте полівінілацетатний клей є чи не найкращим. Маючи білий молочний колір, після висихання він стає прозорим. У разі потреби пінопласт фарбують нітрофарбами. Але спочатку виконується ґрунтування рідким розчином левкасу, бо нітрофарби без цього руйнують поверхневий шар пінопласту.

Пінопласти відзначаються малою об’ємною вагою, легко ріжуться, обточуються і склеюються з різними матеріалами. Вони використовуються переважно у планувальних макетах. Проте, їх можна використовувати і в об’ємному макетуванні для виготовлення простих частин об’єкта, елементів та деталей. Пінопласти можна також застосовувати для виготовлення каркасів макетів та з’єднувальних деталей – плашок, ребер жорсткості тощо. Для макетування слід вибирати пінопласти достатньої жорсткості та з дрібними порами. Пінопласти з крупними порами мають недостатню міцність і зовнішню непривабливість. Основною вадою всіх пінопластів є їх швидке забруднення в процесі експлуатації. Їх практично неможливо очистити від пилу.

2.1.3. Деревина

Донедавна усі макети виконувалися переважно з деревини. Це були макети споруд унікального характеру. Навіть у робочому макетуванні широко застосовувалась і була основним матеріалом деревина. Проте й сьогодні виникає потреба виконати макет того, чи іншого об’єкта, наприклад, пам’ятки архітектури, лише з дерева. Адже макети, виготовлені з дерева мають багато переваг (довговічність, міцність, естетичні якості тощо). Дерево надає широкі можливості оброблення, склеювання, фарбування, полірування. За винятком деяких порід, деревина не є дефіцитним матеріалом.

У макетуванні широко застосовується деревина як хвойних, так і листяних порід, яка легко піддається обробці. Листяні породи (переважно – липа) використовуються при виготовленні об’ємів будівель, або їх частин, деталей та вузлів. Для виготовлення підмакетників вибирають деревину, яка має достатню конструктивну міцність та жорсткість. Але, незалежно від призначення, вона має бути добре просушеною та без дефектів. Непросушена деревина може вижолоблюватись і тріскатись, що негативно позначається на якості і довговічності макета. Для опоряджувальних робіт, виготовлення дрібних декоративних деталей об’єкта, та декоративного опорядження підмакетника часто застосовують деревину шпона (одношарова фанера) та тканину підкладочних сортів або мішковину. Багатошарову фанеру використовують для виготовлення підмакетників та несучих каркасів об’ємних макетів.