МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

КАФЕДРА ОСНОВ АРХІТЕКТУРИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

НА ТЕМУ «МАКЕТ ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ»

З ДИСЦИПЛІНИ «АРХІТЕКТУРНЕ ПРОЕКТУВАННЯ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ

ЗА НАПРЯМОМ ПІДГОТОВКИ 6.060102 «АРХІТЕКТУРА»

ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ПОЛТАВА 2011

Методичні вказівки до виконання курсової графічної роботи на тему «Макет пам’ятки архітектури» з дисципліни «Архітектурне проектування» для студентів 1 курсу за напрямом підготовки 6.060102 «Архітектура» денної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2011. – 29 с.

Укладачі: Г.А. Негай, канд. архіт., доцент; В.О. Трегубов, канд. архіт., доцент; А.Ю. Жаровська, асистент.

Відповідальний за випуск: В.О. Трегубов, завідувач кафедри основ архітектури, кандидат архітектури, доцент.

Рецензенти: Г.А. Коломієць, старший викладач кафедри основ архітектури; В.В. Шулик, доктор архітектури, професор кафедри дизайну архітектурного середовища та містобудування, голова науково-методичної комісії архітектурного факультету.

Затверджено науково-методичною радою університету

Протокол № 4 від 22.12.2011 р.

Авторська редакція

30.01.12.04

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….3

1. Цілі та завдання навчального макетування……………………………………...4

2. Підготовка до макетування…...…………………………………….....................5

1. Матеріали для виготовлення навчального макету ……………………....5

   1. Папір і картон…………………………………………………………..5

   2. Пінопласт……………………………………………………………….6

   3. Деревина………………………………………………………………..6

   4. Органічне скло…………………………………………………………7

   5. Клеї………………………………………………….…………………..7

   6. Опоряджувальні матеріали……………………………………………8

2. Інструменти та пристосування……………………………………………….....9

3. Виготовлення макету архітектурного об’єкту .……………………………...12

   1. Виготовлення макету із паперу ………………………………………....12

      1. Викреслювання розгорток …………………………………………..14

      2. Розкрій та склеювання розгорток …..……………………………….19

   2. Виготовлення макету із деревини……………………………….………23

   3. Виготовлення макету із гіпсу……………………………….………...…23

4. Оформлення макета……………………………………………………............24

   1. Виготовлення підмакетника та рельєфу………………………..…….....24

   2. Виготовлення озеленення ………………………………………………..26

   3. Показ на макеті плеса води …………………………………..….……....28

   4. Виготовлення інформаційних елементів макета…….………..………...29

Література……………………………………………………….…………………..29

ВСТУП

Модельно-макетне проектування у сучасних умовах не втрачає своєї актуальності. В історії архітектурно-будівельної діяльності макети грали вирішальну роль при визначенні головних об’ємно-просторових характеристик, таких як масштаб, виразність пропорцій об’єкта, його окремих архітектурних деталей. При виконанні макетів у навчальному процесі формується об’ємно-просторове мислення студентів, відчуття масштабності та співрозмірності частин і цілого. Під час виконання розгорток окремих складових частин макета, особливо зі складною геометрією поверхонь, у студентів формується проекційне мислення та закріплюються знання з нарисної геометрії при визначенні натуральних величин усіх елементів форми, які займають складне просторове положення.

Слово модель означає подібність, шаблон, макет, зразок. Це масштабна копія тих об’єктів, які або повинен створити архітектор, або представити замовнику вже запроектовану будівлю. Макетне моделювання дає змогу створити масштабний оригінал задуму, побачити місто, село, підприємство, житловий чи громадський будинок у зменшеному вигляді, переконатися у правильності архітектурних чи конструктивних вирішень.

Для макетів, що відтворюють архітектурні будівлі застосовуються масштаби 1:20, 1:25, 1:50, 1:100, 1:200, 1:500. В об’ємних макетах застосовуються також масштаби 1:5 та 1:10, особливо тоді, коли треба показати повний виробничий процес та обладнання. Все залежить від мети, завдання і складності архітектурного вирішення. Макети меблів для інтер’єрів здебільшого виготовляють за масштабами 1:5, 1:10 та 1:20.

Якщо макет в усіх деталях відображає оригінал, його називають моделлю. Частіше дрібні деталі в макеті узагальнюються, виготовляються схематично, як кажуть, в «масах».

Відповідно до призначення архітектурні макети поділяються на робочі та демонстраційні.

Робочі макети виготовляються на підготовчому етапі архітектурного проектування. У ході робочого макетування на його різних стадіях розробляються й уточнюються основні об’ємно-композиційні ідеї, структурна організація та деталізація об’єктів або комплексів.

Демонстраційний макет є підсумком робочого макетування. Він є остаточним варіантом проектного вирішення. У навчальному макетуванні демонстраційний макет є основною формою демонстрації композиційного задуму студента. Він відрізняється від робочого застосуванням при його виготовленні більш міцних, якісних та виразних матеріалів, а також якістю і охайністю виконання.

У проектній практиці застосовують також експериментальні та діючі макети.

Експериментальні макети призначаються для дослідження особливостей конструктивних характеристик архітектурного об’єкта.

Діючі макети застосовують для демонстрації специфічності різних функціональних процесів, які відбуваються в об’єкті, чи містобудівному комплексі, що проектується.

Курсова робота «Макет пам’ятки архітектури» є навчальною і виконується у складі дисципліни «Архітектурне проектування» у другому семестрі першого курсу. На виконання цієї роботи відведено 72 години практичних занять і 36 годин самостійної роботи.

1. Цілі та завдання навчального макетування

Метою навчального макетування є набуття студентами практичних навичок об’ємного моделювання та розвиток архітектурно-просторового мислення.

Завданням моделювання при виготовленні макета пам’ятки архітектури є зображення її тектонічно-композиційної організації.

Завдання на виконання курсової роботи видається керівником курсового проектування у складі плану, розрізу, фасадів та архітектурних деталей пам’ятки архітектури України або пам’ятки світового значення кожному студенту індивідуально, або групі студентів у випадку складного архітектурного об’єкта.

2. Підготовка до макетування

Перед початком виготовлення макета необхідно вибрати матеріали для макета, підібрати або виготовити інструменти та пристосування, вибрати масштаб майбутнього макета. Необхідно також вирішити питання розділення об’єкта макетування на прості об’єми та визначити послідовність збирання макета. Необхідно також заздалегідь підібрати необхідні клеї та підкладку на робочу поверхню для розкрою матеріалів макетування.

1. Матеріали для виготовлення навчального макету

Основними матеріалами для виготовлення макетів є папір, картон, деревина м’яких порід, гіпс, органічне та віконне скло, целулоїд, пінопласт, різноманітні пластики, тканини, опоряджувальні матеріали (фарби та матеріали для виготовлення антуражу). Необхідно подбати й про кріпильні матеріали: шурупи, цвяхи, гвинти, болти тощо. Вибір конкретного матеріалу залежить від призначення елементів макета і ступеню його деталізації.

2.1.1. Папір і картон

Для виготовлення об’ємів будівель та їх елементів і деталей зазвичай використовується креслярський та акварельний папір-торшон. Головною вимогою до цих матеріалів є їх достатня міцність і витривалість на стирання та вижолоблення. Необхідно вибирати папір з чистою поверхнею без зовнішніх та внутрішніх дефектів – подряпин, плям, різних відтінків, розривів, порізів.

Для викреслювання та розкрою чистових розгорток використовують зазвичай самостійно виготовлений картон. Його виготовляють шляхом склеювання двох – трьох шарів креслярського паперу. Виготовлення картону здійснюється у такій послідовності. На зволожений папір наноситься тонким шаром емульсія ПВА. Приклеювання до нього ще одного аркуша потребує участі другої особи. Зволожений другий лист утримується одним учасником склеювання двома руками у вертикальному положенні таким чином, щоб його нижній край суміщувався з краєм аркуша, змащеного клеєм. Другий учасник склеювання поступово приклеює його до нижнього аркуша, змащеного клеєм. Другий учасник склеювання поступово приклеює його до нижнього аркуша розгладжуючи ми рухами, «виганяючи» повітря з проміжку між аркушами. За наявності там повітряного прошарку аркуші не склеяться і будуть розшаровуватись під час розкрою. Якщо студент приймає рішення виготовити тришаровий картон, операцію наклеювання третього аркуша виконують зразу ж після наклеювання другого, поки він ще вологий. Після приклеювання третього аркуша вологий, щойно виготовлений, картон накладають на підрамник і закріплюють його до торців канцелярськими кнопками з інтервалами між ними 5 – 6 см. Після цього підрамник з вологим картоном кладуть у горизонтальне положення для висихання.